Рішення № 137681995, 23.06.2026, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/1112/26

Провадження № 2/279/1352/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2026 року

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Пацко О.О.

секретаря Бобрової В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Коростень справу за позовом ОСОБА_1 до Ушомирської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить визнати за ним право власності на спадкове майно - житловий будинок АДРЕСА_1 .

В підтвердження своїх вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилась спадщина на належний йому будинок з надвірними будівлями. Він звернувся до приватного нотаріуса Коростенського районного нотаріального округу Житомирської області Левківської Г.С. з відповідною заявою про прийняття спадщини за заповітом, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину було відмовлено, так як відсутні правовстановлюючі документи підтверджуючі право власності на дане спадкове майно та державна реєстрація на ім`я померлого.

В судове засідання позивач не з`явився, в позовній заяві просив справу розглянути у його відсутність , позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав заяву в якій просив справу розглянути без представника Ушомирської сільськоїї ради, в прийнятті рішення покладається на розсуд суду. А тому суд вважає за можливе розглядати справу на підставі наявних матеріалів та без фіксації технічними засобами.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши всі докази та обставини по справі, суд прийшов до наступного.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 87 років помер батько позивачки ОСОБА_2 , ( копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , а.с.8).

Згідно довідки №241 від 10.10.2025 року, виданої старостою Купещанського старостинського округу Ушомирської сільської ради слідує, що ОСОБА_2 згідно запису погосподарської книги №5 за 2024-2028 роки, належить житловий будинок АДРЕСА_1 . Рік побудови 1965. (а.с. 10).

Факт родинних відносит стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.11).

З матеріалів спадкової справи №108/2025 заведеної після смерті ОСОБА_2 встановлено , що за життя ОСОБА_2 склав заповіт, яким все своє нерухоме та рухоме майно заповів своєму сину ОСОБА_1 (а.с.48).

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Позивач ОСОБА_1 належним чином притйняв спадщину після смерті батька ОСОБА_2 , звернувшись з відповілною заявою про прийняття спадщини за заповітом до приватного нотаріуса Коростенського районного нотаріального округу Житомирської області Левківської Г.С. (а.с.47).

Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок АДРЕСА_1 ОСОБА_1 було відмовлено, так як відсутні правовстановлюючі документи підтверджуючі право власності на дане спадкове майно та відсутня державна реєстрація на ім`я померлого ОСОБА_2 (а.с.6).

На час набуття права власності спадкодавцем на спірний будинок державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди, регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу УРСР, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13.12.1995 року №56, а підстави набуття права власності на таке майно визначались ст.ст.100,101 ЦК УРСР. Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте, виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України віж 04.01.2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Отже, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Закону України від 01.07.2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.

Як роз`яснено у п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщтну в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відтак, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають до задоволення.

У відповідності до вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.200, 263-265 ЦПК України, ст.ст.548, 549 ЦК України (ред.1963р.), ст. 1218 ЦК України,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О.О.Пацко