Ухвала суду № 137681292, 24.06.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/3216/26-Е

Провадження №2/522/6053/26

УХВАЛА

24 червня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Шенцевої О.П.,

при секретарі Сафтюк-Панько Б.Д.,

розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 02 квітня 2026 року було відкрито провадження у справі.

12 травня 2026 року від представника позивача надійшла заява про закриття провадження у справі, так як заборгованість була погашена відповідачем, а тому відсутній предмет спору. В заяві також просив про повернення судового збору.

У судове засідання 24 червня 2026 року учасники справи не з`явилися, про час, дату та місце судового розгляду повідомлялися належним чином.

Згідно зі ст. 247 ЦПК України у разі неявки всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає за можливе закрити провадження по справі, на підставі нижченаведеного.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Судом встановлено, що відповідачем було погашено заборгованість, яку просить стягнути позивач.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Судом встановлено, що закриття провадження по справі не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому суд дійшов висновку про можливість закрити провадження у справі.

Крім того, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Таким чином, згідно з правилами ст. 7 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не повертається у разі закриття провадження у справі у зв`язку з відмовою позивача від позову, яка прийнята судом.

Між тим, у заяві позивач зазначає, що заборгованість була погашена відповідачем, а отже позовні вимоги задоволені, тобто погашення відбулось після подання позову до суду, а не в позасудовому порядку, оскільки в інакшому випадку позивач не звертався б до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 3 ст. 142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Позивач просить повернути сплачений ним судовий збір, який сплачено при подачі позову (платіжна інструкція № 5717 від 03.03.2026 року), але у зв`язку з тим, що заборгованість, яка є предметом розгляду цієї справи, погашена відповідачем після відкриття провадження, то суд доходить висновку про необхідність стягнення судового збору з відповідача на користь позивача.

При цьому, подання представником позивача заяви про закриття провадження по справі є відмовою від позову у розумінні ч. 1 ст. 206 ЦПК України, тож заява у частині повернення судового збору згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» є необґрунтованою.

За таких обставин, враховуючи фактичну відмову представника позивача від даного позову, суд вважає необхідним закрити провадження у справі, а також стягнути судовий збір з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 142, 144, 206, 255, 260 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - закрити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Бізнес позика» (код ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, б. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: