Вирок № 137681220, 15.04.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/7187/19

Провадження № 1-кп/521/385/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 року Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №120201615000000928 від 15.05.2020, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, з середньою освітою, не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 18.06.2020 Київським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 1 місяця арешту;

- 26.06.2020 Київським районним судом м. Одеси за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 1 місяця арешту;

- 15.07.2025 Одеським апеляційним судом за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України до покарання у виді 4 років 1 місяця позбавлення волі

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

09.05.2020 року о 20:09 годині ОСОБА_3 зайшов до магазину «Таврія В» за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 17/19. Перебуваючи у вищевказаному магазині у ОСОБА_3 виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення, при цьому визначивши предметом свого злочинного посягання алкогольні напої, які знаходяться у відділі алкоголю зазначеного магазину.

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_3 пройшов до відділу з алкогольними товарами, переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає і вони залишаться непоміченими для оточуючих, умисно, повторно, з корисливих мотивів, розуміючи протиправність своїх дій, таємно, поклав до попередньо підготовленого пакету коньяк марки «Ремі Мартін ХО», об`ємом 0,7л., вартістю 6170 гривень, який належить ТОВ «ТАВРІЯ ПЛЮС», код ЄДРПОУ 31929492. В подальшому з вищевказаним майном ОСОБА_3 пройшов касову зону магазину, після чого з місця вчинення злочину зник, в наслідок чого отримав можливість розпоряджатись викраденим майном на власний розсуд.

Крім того, 16.09.2020 року о 19:22 годині ОСОБА_3 разом з невстановленою особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, зайшов до магазину «Таврія В» за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Говорова, 10/5. Перебуваючи у вищевказаному магазині у ОСОБА_3 та невстановленої особи, виник спільний злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, з особистого збагачення, визначили предметом свого злочинного посягання алкогольні напої, які знаходяться у відділі алкоголю зазначеного магазину.

Реалізуючи свій спільний злочинний намір, ОСОБА_3 пройшов до відділу з алкогольними товарами та переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає і вони залишаться непоміченими для оточуючих, умисно, повторно, з корисливих мотивів, розуміючи протиправність своїх дій, таємно поклав до попередньо підготовленого пакету коньяк марки «Ремі Мартін VSOP», об`ємом 0,7 л., вартістю 2518 гривень 07 копійок, коньяк марки «Хенессі VSOP», об`ємом 0,5 л., вартістю 1147 гривень 75 копійок, коньяк марки «Martell VSOP», об`ємом 1 л., вартістю 3866 гривень 88 копійок, а всього майна на загальну суму 7532 гривні 70 копійок, яке належить ТОВ «ТАВРІЯ ПЛЮС», код ЄДРПОУ 31929492.

Далі, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_3 переконавшись, що його дії залишаються непоміченими, передав невстановленій особі пакет із зазначеними товарами біля входу до магазину так, що каси знаходились з іншої сторони та вихід з магазину був вільний. Після цього, ОСОБА_3 разом з невстановленою особою з місця вчинення злочину зникли, в наслідок чого отримали можливість розпоряджатись викраденим майном на власний розсуд.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 щиро розкаявся та вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав повністю, а також підтвердив обставини кримінальних правопорушень, що описані в обвинувальному акті. ОСОБА_3 пояснив, що дійсно 09.05.2020 року перебуваючи у вечірні час в магазині «Таврія В» за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 17/19, умисно вчинив крадіжку пляшки коньяку. Також, він та інша особа 16.09.2020 року перебуваючи у вечірній час в магазині «Таврія В» за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Говорова, 10/5, вчинили крадіжку спиртних напоїв.

Представник потерпілого ТОВ «ТАВРІЯ ПЛЮС» надав заяву про розгляд кримінального провадження за його відсутності.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою винуватість у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, підтвердивши викладені обставини в обвинувальному акті, фактичні обставини ніким з учасників судового провадження не оспорювались, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та розглянув справу відповідно з ч. 3 ст. 349 КПК України.

При цьому судом з`ясовано, що всі учасники кримінального провадження правильно розуміють обставини справи та упевнився у добровільності їх позиції. Їм було роз`яснено про те, що якщо докази не будуть досліджені, у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржувати фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

При таких обставинах, за згодою учасників кримінального провадження, які визнали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, докази у судовому засіданні не досліджувалися, згідно до вимог ч.3 ст. 349 КПК України.

З урахуванням викладеного, оцінивши показання обвинуваченого, як належний, допустимий та в даному випадку достатній доказ, суд приходить до висновку про кваліфікацію дій ОСОБА_3 , за встановлених судом обставин за:

- ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадання чужого майна (крадіжка), вчинене повторно;

- ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадання чужого майна (крадіжка), вчинене повторно та за попередньою змовою групою осіб.

Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України є нетяжкими злочинами, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання, суд враховує щире каяття.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.

В якості ознак, що характеризують особу обвинуваченого, суд враховує, що ОСОБА_3 має постійне місце проживання та реєстрації, не працевлаштований, на обліку лікаря нарколога та психіатра не перебуває, негативно характеризується за місцем проживання, раніше неодноразово судимий за вчинення умисних кримінальних правопорушень.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, враховуючи ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим діянь, обставини їх вчинення, фактично спричинені наслідки кримінального правопорушення, враховуючи обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України, а саме: щире каяття, та відсутність обставин, що його обтяжують, з урахуванням особи обвинуваченого, який раніше судимий та враховуючи ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим діянь, та обставини їх вчинення, зокрема враховуючи, що обвинувачений вчинив умисний злочин проти власності, у тому числі за попередньою змовою групою осіб, який у відповідності до положень ст. 12 КК України є нетяжким, та критичне відношення винного до вчиненого, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 неможливе без ізоляції від суспільства на певний строк, оскільки останній відповідних висновків для себе не зробив та продовжував вчиняти умисні кримінальні правопорушення, що свідчить про його свідоме нехтування правилами встановленими в суспільстві, відсутність бажання стати на шлях виправлення, що свідчить про його стійку антисоціальну спрямованість, а тому суд вважає, що покаранням, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, буде покарання в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі, при цьому відсутні підстави для застосування при призначенні покарання ст. ст. 69, 75 КК України.

В ході судового розгляду встановлено, що вироком Одеського апеляційного суду від 15.07.2025 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України та йому призначено покарання у виді 4 років 1 місяця позбавлення волі.

Визначаючи порядок та принцип призначення покарання обвинуваченому суд враховує, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185КК України вчинено обвинуваченим ОСОБА_3 до постановлення вироку Одеського апеляційного суду від 15.07.2025 року, а тому покарання необхідно призначити з урахуванням положень ч. 4 ст. 70 КК України.

Відповідно до частини 4 статті 70 КК України передбачено, що за правилами передбаченими в частинах першій третій цієї статті призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 КК України.

Крім того, при призначенні покарання ОСОБА_3 , суд враховує правову позицію, викладену в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 23.09.2019 року (справа №199/1496/17 провадження №51-2631 кмо19), так оскільки обвинувачений ОСОБА_3 визнається винним у вчиненні кримінальних правопорушень, події яких мали місце до постановлення вироку Одеського апеляційного суду від 15.07.2025 року, яким він визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України та йому призначено покарання, на підставі ст. 71 КК України, у виді позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць, при призначенні покарання за даним вироком слід керуватись ч. 4 ст. 70 КК України, та з урахуванням конкретних обставин справи та особи обвинуваченого - із застосуванням принципу поглинання менш суворого покарання, призначеного даним вироком, більш суворим призначеним вироком Одеського апеляційного суду від 15.07.2025 року.

Що ж стосується строку покарання, яке ОСОБА_3 відбув за попереднім вироком, до моменту постановлення даного вироку, то як прямо зазначено у другому реченні ч. 4 ст. 70 КК України, у цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст. 72 цього Кодексу.

Таким чином, суд приходить до висновку, про необхідність зарахувати в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, на підставі ч. 4 ст. 70 КК, відбуте частково покарання за вироком Одеського апеляційного суду від 15.07.2025 року.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Відповідно до ст. 203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Так встановлено, що в провадженні суду перебувало об`єднане кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 185 КК України.

В ході судового розгляду ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 07.11.2024 року відносно ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 30280 гривень.

Відповідно до листа ДУ «Одеський слідчий ізолятор» від 08.11.2024 року, установа повідомила суд, що 08.11.2024 року ОСОБА_3 звільнений з-під варти під заставу в сумі 30280 гривень.

Відповідно до ч.11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку щодо повернення застави заставодавцю.

Процесуальні витрати відсутні.

Цивільний позов по справі заявлений не був.

Питання речових доказів суд вирішує у порядку передбаченому ст.100 КПК України.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 5, 65, 70, 72 КК України, ст.ст. 100, 368-371, 373-376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного даним вироком у виді 2 років позбавлення волі, більш суворим у виді 4 (чотирьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі, призначеного вироком Одеського апеляційного суду від 15.07.2025 року, призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

У строк покарання, остаточно призначеного ОСОБА_3 за сукупністю кримінальних правопорушень, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, зарахувати покарання, частково відбуте за вироком Одеського апеляційного суду від 15.07.2025 року, у виді позбавлення волі.

Відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону від 18 травня 2017 року № 2046-VIII, зарахувати в строк покарання ОСОБА_3 , термін його попереднього ув`язнення, з 22.05.2020 року по 11.08.2020 року, з 06.11.2024 року по 08.11.2024 року та з 19.06.2025 року по день набрання даним вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Строк відбування остаточно призначеного ОСОБА_3 покарання рахувати з моменту набрання цим вироком законної сили.

Запобіжний захід ОСОБА_3 , у виді тримання під вартою, залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Повернути заставодавцю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), грошові кошти за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримувач ТУ ДСА України в Одеській області, код отримувача 26302945, призначення платежу: застава за ОСОБА_3 , згідно ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 07.11.2024 року по справі №521/7187/19, провадження №1-кп/521/537/24, - у розмірі 30280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) гривень 00 копійок (відповідно до квитанції АТ «СЕНС БАНК» квитанція № 31-13К від 08.11.2024 року.

Речові докази, а саме:

- DVD-R диск з відеозаписами з камер внутрішнього відео спостереження магазину «Таврія В» розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Говорова 10/5 та DVD-R диск з відеозаписами з камер внутрішнього відео спостереження магазину «Таврія В» розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога 17/19 зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Хаджибейський районний суд м. Одеси протягом 30 діб з дня проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1