Ухвала суду № 137681074, 24.06.2026, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

Дата документу 24.06.2026

Справа № 501/4532/25

4-с/501/17/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року Чорноморський міський суд Одеської області у складі:

головуючого судді Пушкарського Д.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Карпової Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , державний виконавець Чорноморського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства Юстиції України Кос`янова Вікторія Вікторівна, Чорноморський відділ державної виконавчої служби в Одеському районі одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства Юстиції, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2026 року ОСОБА_3 звернувся зі скаргою на дії державного виконавця Чорноморського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства Юстиції Кос`янової В.В. в якій просив поновити йому строк звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця пропущений з поважних причин, визнати дії державного виконавця щодо розрахунку заборгованості незаконними, скасувати розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 27.04.2026 року, зобов`язати державного виконавця провести новий розрахунок аліментів з урахуванням фактичного доходу за місцем роботи, зобов`язати державного виконавця витребувати офіційну інформацію про доходи з ДПС України, вирішити питання щодо зупинення примусового виконання спірного розрахунку заборгованості до вирішення даної скарги по суті.

Скаргу обґрунтовує тим, що на підставі судового наказу виданого Чорноморським міським судом Одеської області 12.03.2026 по справі № 501/4532/25 з нього на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ухвалено стягувати аліменти у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) і до досягнення донькою повноліття.

18.03.2026 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за судовим наказом виданим Чорноморським міським судом Одеської області від 12.03.2026.

21.04.2026 на підставі довідки про доходи ОСОБА_1 в с/т «Судноремонтник» державним виконавцем здійснено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів на утримання доньки, сума боргу по аліментах становить 10074,29 грн.

Зазначає, що він 20.04.2026 письмово повідомив відділ ДВС про те, що ним здійснюється підприємницька діяльність за спрощеною системою оподаткування за 2 групою без сплати ПДВ, тому просив враховувати реальний рівень його доходу.

У зв`язку із чим, 27.04.2026 державним виконавцем Кос`яновою В.В. здійснено розрахунок заборгованості по аліментах на підставі ч. 2 ст. 195 СК України, згідно якого, сума боргу по аліментах станом на 31.03.2026 року становить 36326,90 грн.

Звертає увагу суду, на те, що державний виконавець, при розрахунку заборгованості по аліментах застосував два механізми визначення його доходу, зокрема, дохід за основним місцем роботи, так і дохід від здійснення ним підприємницької діяльності на підставі ч.2 ст.195 СК України, що на його думку є неправомірним.

Наголошує на тому, що він неодноразово звертався до суду зі скаргами на дії державного виконавця, отже вважає, що строк звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця він пропустив з поважних причин, тому просить його поновити.

На підставі викладеного, просить суд задовольнити його скаргу та визнати дії державного виконавця щодо розрахунку заборгованості незаконними.

При розгляді скарги ОСОБА_1 вимоги заявлені у скарзі підтримав та просив суд її задовольнити.

Державний виконавець відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства Юстиції Кос`янова В.В. про час та місце розгляду скарги повідомлена в установленому законом порядку, до судового засідання не з`явилась.

Чорноморський відділ державної виконавчої служби в Одеському районі одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства Юстиції подав заперечення в якому у задоволенні скарги ОСОБА_1 просив відмовити повністю.

Стягувач ОСОБА_2 вимоги ОСОБА_1 викладені в скарзі не визнала та просила відмовити у її задоволенні.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

12.03.2026 по справі № 501/4532/25 Чорноморським міським судом Одеської області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), починаючи з 08 жовтня 2025 року і до досягнення донькою повноліття.

18.03.2026 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за судовим наказом виданим Чорноморським міським судом Одеської області від 12.03.2026.

21.04.2026 року на підставі довідки про доходи ОСОБА_1 в с/т «Судноремонтник» державним виконавцем здійснено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів на утримання доньки, сума боргу по аліментах становила 10074,29 грн.

22.04.2026 аліменти у розмірі 10074,29 грн. надійшли на депозитний рахунок Чорноморського ДВС та були перераховані стягувачу ОСОБА_2 .

Разом із цим, ОСОБА_1 , 20.04.2026 письмово повідомив відділ ДВС про те, що ним здійснюється підприємницька діяльність за спрощеною системою оподаткування за 2 групою без сплати ПДВ.

27.04.2026 державним виконавцем Кос`яновою В.В. здійснено розрахунок заборгованості по аліментах на підставі ч. 2 ст. 195 СК України, згідно якого, сума боргу по аліментах станом на 31.03.2026 становить 36326,90 грн.

Згідно довідки ГУ ДПС у Вінницькій області №4948/5/02-32-24-07-10 від 13.05.20206 ОСОБА_1 з 01.04.2014 є фізичною особою-підприємцем на спрощеній системі оподаткування без реєстрації ПДВ (2 група 20%).

Щодо поновлення строку пропущеного з поважних причин строку на подання скарги на дії державного виконавця, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 449 ЦПК України пропущений для подання скарги строк може бути поновлено судом за наявності поважних причин його пропуску на підставі клопотання особи, яка подає скаргу, що має бути заявлено одночасно зі скаргою.

З матеріалів скарги вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово звертався до Чорноморського міського суду Одеської області зі скаргами на дії державного виконавця з приводу неправильного обчислення заборгованості по аліментах, проте ухвалами Чорноморського міського суду Одеської області від 30.04.2026 та від 15.05.2026 скарги ОСОБА_1 повертались йому як через невідповідність їх вимогам ст. 448 ЦПК України, так і через пропущення десятиденного строку визначеного частиною першою ст. 449 ЦПК України.

Враховуючи обставини справи, характер допущеного пропуску строку, а також те, що заявник вживав заходів для реалізації свого права на судовий захист шляхом неодноразового звернення до суду зі скаргами, суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення ОСОБА_1 строку на подання скарги на оскарження дій державного виконавця при розрахунку заборгованості по аліментах.

Щодо суті скарги на дії державного виконавця при обчисленні розміру аліментів та визначення заборгованості по аліментах, то суд зазначає наступне.

Під час виконання судових рішень учасники справи мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно зі статтею 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини третьої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України. Виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі надходження виконавчого документа на виконання від стягувача.

Згідно з частиною першою статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За приписами частини першої статті 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.

Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості (частина друга статті 195 СК України).

Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджується Кабінетом Міністрів України (частина перша статті 81 СК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 затверджено Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, у підпункті 16 пункту 1 якого зазначено, що утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом, в тому числі з доходів від підприємницької діяльності, селянських (фермерських) господарств, кооперативів, об`єднань громадян, а також доходів, що припадають на частку платника аліментів від присадибної ділянки або підсобного господарства.

Утримання аліментів провадиться із суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків (пункт 13 Переліку № 146).

Згідно з нормами Податкового кодексу України, фізична особа-підприємець, що перебуває на спрощеній системі оподаткування, веде спрощений облік доходів і витрат. Для таких осіб не передбачено визначення чистого доходу.

Згідно із п. 291.2 ст. 291 ПК України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 ПК України, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Відповідно до п. 292.1 ст. 291 ПК України, доходом платника єдиного податку для фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 цієї статті. При цьому, до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові плати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Згідно з п. 292.14 ст. 292 ПК України, визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб`єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Тобто, фізична особа-підприємець, яка знаходиться на спрощеній системі оподаткування не вираховує свій чистий дохід і, відповідно, не здійснює оподаткування чистого доходу, а сплачує фіксовану суму податку в залежності від групи, яку вона обрала.

Натомість, чистий дохід (доходи - витрати), розраховується для фізичних осіб та для ФОП, які не обрали спрощену систему оподаткування.

З довідки ГУ ДПС у Вінницькій області № 4948/5/02-32-24-07-10 від 13.05.20206 року встановлено, що ОСОБА_1 з 01.04.2014 року є фізичною особою-підприємцем на спрощеній системі оподаткування без реєстрації ПДВ (2 група 20%).

За таких обставин суд погоджується з із розрахунком заборгованості по сплаті аліментів, оскільки він відповідає вимогам закону та був нарахований, виходячи з середньої заробітної плати працівника по відповідній місцевості.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі №464/6206/18, від 05 серпня 2021 року у справі № 757/35562/18-ц.

Суд звертає увагу скаржника ОСОБА_1 на те, що поняття «середня заробітна плата для даної місцевості» є макроекономічним показником, який як і інші макроекономічні показники, збирається та складається Державною службою статистики України і використовується, у тому числі, при проведенні грошово-кредитної політики та аналізу фінансової стабільності. Макроекономічні показники розраховуються за допомогою системи національних рахунків як комплексу взаємопов`язаних балансових таблиць, показники яких призначені для визначення розміру доходу, споживання, накопичення і величини капітальних витрат.

Середня заробітна плата для даної місцевості як макроекономічний показник обчислюється як середнє арифметичне значення заробітних плат певної групи працівників (наприклад, по підприємству, по галузі, по регіону). Розраховується, виходячи із фонду оплати праці працівників (включаючи оплату праці сумісників), премій, винагород за підсумками роботи за рік та одноразових заохочень.

Сам розмір середньої заробітної плати, як макроекономічний показник, який використовується, у тому числі, і в разі застосування частини другої статті 195 СК України, обраховується органами статистики України на підставі Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 759/1727/16.

Доводи ОСОБА_1 про те, що державний виконавець неправомірно застосував два механізми визначення його доходу при розрахунку заборгованості по аліментах, є безпідставними, оскільки судом встановлено, що після проведення первинного розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, державному виконавцю, згідно письмового повідомлення ОСОБА_1 від 20.04.20206 стало відомо про те, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування.

За таких обставин державний виконавець правомірно здійснив новий розрахунок заборгованості відповідно до частини другої статті 195 СК України.

Доказів того, що при визначенні заборгованості одночасно було враховано як дохід за місцем роботи в с/т «Судноремонтник», так і дохід від підприємницької діяльності, матеріали справи не містять.

Суд також відхиляє доводи ОСОБА_1 про те, що державний виконавець безпідставно збільшив суму заборгованості по аліментах шляхом одночасного врахування його фактичного доходу за місцем основної роботи та середньої заробітної плати для даної місцевості.

З матеріалів справи видно, що, розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 21.04.2026 року був здійснений на підставі відомостей про дохід ОСОБА_1 за місцем роботи в с/т «Судноремонтник».

Після отримання від ОСОБА_1 повідомлення про те, що він є фізичною особою-підприємцем на спрощеній системі оподаткування, державним виконавцем 27.04.2026 було проведено новий розрахунок відповідно до частини другої статті 195 СК України.

Таким чином, оскаржуваний розрахунок від 27.04.2026 року не є результатом одночасного застосування двох способів визначення доходу боржника.

Інші доводи, викладені у скарзі, не спростовують встановлених судом обставин, ґрунтуються на неправильному тлумаченні ОСОБА_1 норм матеріального права та не дають підстав для висновку про неправомірність дій державного виконавця при розрахунку заборгованості зі сплати аліментів.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1 викладені у скарзі у встановлений ЦПК України спосіб є недоведеними, а тому у задоволенні скарги слід відмовити повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 260, 261, 447- 451 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на подання скарги на дії державного виконавця щодо розрахунку заборгованості зі сплати аліментів.

У задоволенні скарги ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , державний виконавець Чорноморського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кос`янова Вікторія Вікторівна, Чорноморський відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання дій державного виконавця неправомірними та скасування розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя