Ухвала суду № 137681063, 23.06.2026, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Єдиний унікальний № 946/4084/23

Провадження № 1-кп/946/177/26

У К Р А Ї Н А

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________

УХВАЛА

Іменем України

23 червня 2026 року м. Ізмаїл

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у місті Ізмаїлі Одеської області в залі суду у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за № 12023162150000569 від 06.05.2023, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Нова Некрасівка Ізмаїльського району Одеської області, громадянки України, із середньою освітою, офіційно не працюючої, неодруженої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі КК України),

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023162150000569 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Прокурор Ізмаїльської окружної прокуратури звернулася до суду з клопотанням про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_4 строком на 60 днів, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України), а саме те, що на даний час є достатні підстави вважати, що обвинувачена, перебуваючи на свободі, переховуватиметься від суду, вчинить інше кримінальне правопорушення, здійснюватиме тиск на потерпілого та свідків.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання, та просила його задовольнити.

Обвинувачена ОСОБА_4 і її захисник адвокат ОСОБА_5 заперечили проти задоволення клопотання прокурора. Зокрема, захисник зазначила, що вказані вище ризики прокурором не доведені, у зв`язку із чим просила суд відмовити у задоволенні клопотання сторони обвинувачення, та обрати відносно ОСОБА_4 інший запобіжний захід домашній арешт.

Потерпілий ОСОБА_6 у судове засідання не з`явився, надав заяву про проведення судових засідань у цьому кримінальному провадженні за його відсутності.

Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт з додатками, клопотання прокурора, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора з таких підстав.

Ухвалою судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 02.06.2026 стосовно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Ізмаїльський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, до 31.07.2026 включно, із визначенням розміру застави у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 99840 грн, з покладанням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

За змістом ч. 1 ст. 331, ч. 3, 5 ст. 199 КПК України, під час судового розгляду суд має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого, якщо прокурор доведе, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також, що є наявними обставини, які перешкоджають завершенню кримінального провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки обвинуваченого під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки обвинуваченого під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

При цьому слід звернути увагу на те, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Враховуючи у сукупності дані щодо особи обвинуваченої, той факт, що ОСОБА_4 раніше вже переховувалася від суду, у зв`язку із чим перебувала у розшуку, а також тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання її винуватою у злочині, у вчиненні якого вона обвинувачується, а саме покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, обвинувачена може продовжити переховуватись від суду, а тому суд доходить висновку, що заявлений прокурором ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, доведений.

Крім того, враховуючи, що судом безпосередньо не допитані потерпілий та свідки, ОСОБА_4 , з урахуванням тяжкості покарання, що їй загрожує, може застосувати спроби незаконно вплинути на вказаних осіб шляхом прохань або погроз з метою схилити надати неправдиві показання задля створення сприятливих для себе умов для уникнення відповідальності та покарання за вчинене кримінальне правопорушення. Таким чином, ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, також доведений.

Враховуючи, що обвинувачена офіційно не працевлаштована, у неї відсутнє постійне джерело доходу, наявні підстави вважати, що обвинувачена може вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв`язку із чим ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд також вважає доведеним.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав вважати, що ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченої у вигляді тримання під вартою, продовжують існувати.

Суд переконаний, що інші більш м`які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченої.

За змістом ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).

Суд, враховуючи характер інкримінованого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченої, вважає, що на даний час необхідно визначити розмір застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, позаяк такий розмір застави, на думку суду, є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченою процесуальних обов`язків.

З урахуванням вказаного вище, суд вважає за необхідне продовжити відносно обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із визначенням розміру застави в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176-178, 183, 199, 331, 370-372, 376 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Клопотання прокурора задовольнити.

2. Продовжити застосування відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор», строком на 60 (шістдесят) днів, до 21.08.2026 включно.

3. Визначити ОСОБА_4 заставу, як альтернативний запобіжний захід, у розмірі 30 (тридцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 99840 грн, після внесення якої ОСОБА_4 підлягає звільненню з-під варти та буде вважатися такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Обвинувачена ОСОБА_4 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу.

4. У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 строком на 60 (шістдесят) днів обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

?не відлучатися з Ізмаїльського району Одеської області без дозволу суду;

?прибувати до суду за кожною вимогою;

?повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

5. Копію ухвали вручити обвинуваченій, прокурору, та направити для виконання до Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор».

6. Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

7. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченою ОСОБА_4 , яка тримається під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.

8. Повний текст ухвали оголошений 25.06.2026 о 08.15.

Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду

Одеської області ОСОБА_1