Постанова № 137680539, 24.06.2026, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/9474/26

н/п 3/766/2198/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2026 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючої судді: Дорошинської В.Е.,

за участю секретаря: Передерей І.О.,

прокурора: Дудко Ю.І.,

особи, яка притягається до адміністративної

відповідальності: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому дистанційному судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Херсона матеріали справи про вчинення адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч. 9 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , проживаючої без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , місце роботи (проходження служби) на день вчинення правопорушення: комунальне некомерційне підприємство «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є. Є. Карабелеша» Херсонської міської ради, сестра медична хірургічного відділення (за згодою) позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії, на теперішній час: комунальне некомерційне підприємство «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є. Є. Карабелеша» Херсонської міської ради, сестра медична хірургічного відділення поліклініки № 2,-

за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 65/2026 від 26.05.2026, ОСОБА_1 , будучи сестрою медичною хірургічного відділення (за згодою) позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії КНП «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша» Херсонської міської ради, а відповідно суб`єктом декларування та відповідальності, згідно з п. п. «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі Закон) у порушення вимог, передбачених ч. 9 ст. 45 Закону несвоєчасно, а саме: 06.03.2026 о 11:48 годині ( зобов`язана була подати не пізніше 23:59 год 15.04.2025 року включно) без поважних причин, маючи при цьому фізичні та технічні можливості, подала на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, при звільненні.

Дії ОСОБА_1 , особою, уповноваженою на складання протоколу, кваліфіковано за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП як несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні не визнала, надала пояснення про те, що не була обізнана про включення її до складу військово-лікарської комісії, жодних обов`язків, пов`язаних з діяльністю вказаної комісії не здійснювала. Також їй не було роз`яснено щодо набуття статусу суб`єкта декларування, декларацію подала після того як їй було про це повідомлено. Просила провадження у справі закрити.

Прокурор в судовому засіданні вважала вину ОСОБА_1 доведеною, оскільки матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатні докази на підтвердження її вини, у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Просила визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, притягнути до адміністративної відповідальності та призначити покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Так, вина ОСОБА_1 , особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, обґрунтована наступними дослідженими та перевіреними судом доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 65/2026 від 26.05.2026, в якому викладено обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення (несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (при звільненні) та положення Закону (ч. 9 ст. 45), порушення яких вона допустила, що має своїм наслідком настання відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП;

- копією Декларації на ім`я ОСОБА_1 (сестри медичної Комунального некомерційного підприємства «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша» Херсонської міської ради) з відкритої частини Єдиного державного реєстру Декларацій, за змістом якої ОСОБА_1 подала Декларацію при звільненні особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (охоплює період, який не був охоплений раніше поданими деклараціями) (01.01.2025 15.01.2025) 06.03.2026 о 11:48 годині;

-розпорядженням начальника Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області від 25.10.2024 № 987 «Про внесення змін до розпорядження начальника Херсонської міської військової адміністрації від 29.12.2023 № 886р «Про створення позаштатних постійно діючих військово-лікарських комісій на 2024 рік», відповідно до пункту 1 якого внесені зміни, виклавши склад позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії КНП «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша» Херсонської міської ради, що є додатком 3 до цього розпорядження, у новій редакції, що додається.

З долученого додатку 3 до розпорядження вбачається, що до складу позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії КНП «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша» Херсонської міської ради ввійшла ОСОБА_2 - сестра медична хірургічного відділення (за згодою);

-розпорядженням начальника Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області від 15.01.2025 № 20р «Про створення позаштатних постійно діючих військово-лікарських комісій на 2025 рік», відповідно до пункту 3 якого створено позаштатну постійно діючу військово-лікарську комісію на 2025 рік КНП «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша» Херсонської міської ради та затверджено її склад згідно з додатком 3, з якого вбачається відсутність ОСОБА_1 у складі позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії КНП «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша» Херсонської міської ради;

-листом Комунального некомерційного підприємства «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша» Херсонської міської ради від 23.03.2026 № 618/10/11/03/3-1, відповідно якого на запит Управління стратегічних розслідувань в Херсонській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України повідомлено, що ОСОБА_1 працює у КНП «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша» з 09.08.2018 по теперішній час на посаді сестри медичної кабінету хірургічного відділення поліклініки № 2.

Обов`язки члена військово-лікарської комісії виконувала за адресою місцезнаходження поліклініки № 1 КНП «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша». Працівників закладу з вимогами Закону України «Про запобігання корупції» та антикорупційним законодавством України ознайомлювали. Інформація щодо звернень ОСОБА_1 до керівництва закладу з приводу неможливості своєчасного подання декларації відсутня. У закладі облаштовані робочі місця працівників з комп`ютерною технікою та доступом до мережі Інтернет.

До відповіді долучено наступні копії документів:

- особову картку на ім`я ОСОБА_1 ,

- посадову інструкцію сестри медичного хірургічного кабінету поліклініки № 2 КНП «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша» Херсонської міської ради, яка містить підписи ОСОБА_1 про ознайомлення;

- виписку з наказу від 08.08.2018 № 187-к, відповідно до якого ОСОБА_1 прийнято на посаду сестри медичної кабінету хірургічного відділення поліклініки № 2 з 09.08.2018;

- наказ від 21.07.2023 № 118 «Про затвердження Плану заходів запобігання корупції» у КНП «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша» Херсонської міської ради, з додатком;

-наказ від 31.10.2023 № 193 «Про набуття статусу суб`єктів декларування» з додатками. У додатку 2 до наказу міститься список військово-лікарської комісії КНП «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша» Херсонської міської ради, які зобов`язані надати щорічну декларацію до 31.03.2024. У вказаному переліку членів військово-лікарської комісії, які набули статус суб`єкта декларування прізвище ОСОБА_1 відсутнє;

* наказ від 25.10.2024 № 250 «Про доповнення до наказу по КНП «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша» Херсонської міської ради від 01.01.2024 № 1 «Про створення військово-лікарської комісії на базі поліклініки № 1 у 2024 році», з додатком 1 у вигляді списку військово-лікарської комісії КНП «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша», до складу членів комісії якої ввійшла ОСОБА_1 , сестра медична (за згодою);

* Положення про постійно діючу військово-лікарську комісію ПП-03/6, затверджене генеральним директором КНП «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша» 01.01.2024, з додатком у вигляді Протоколу ознайомлення персоналу військово-лікарської комісії з вимогами даного документу та змінами до нього, за змістом якого ОСОБА_1 ознайомлена не була;

-письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 25.03.2026, відповідно яких остання не знала, що треба було подавати декларацію, строків її подання, до її відома про зазначений обов`язок не доведено, про те, що являється суб`єктом декларування їй невідомо.

Дослідивши наведені вище докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з`ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Так, за ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Виходячи із диспозиції частини 1 статті 172-6 КУпАП, несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування є адміністративним правопорушенням, пов`язаним з корупцією, що вчиняється суб`єктом правопорушення, який усвідомлював, що його бездіяльність, тобто несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є порушенням Закону (є протиправною), тягне за собою адміністративну відповідальність, і бажав так чинити, або свідомо допускав, що така бездіяльність призведе до порушення Закону, хоча не бажав його порушувати.

Об`єктивна сторона статті 172-6 КУпАП виражається у формі бездіяльності. Це означає, що особа, маючи юридичний обов`язок вчинити певну дію (подати декларацію), не вчиняє її у встановлений законом строк.

Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, характеризується умисною формою вини, тобто воно може бути вчинене тільки з прямим чи непрямим умислом.

Відповідно до п. п. «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону голови та члени експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, а також голови, їх заступники, члени та секретарі позаштатних постійно діючих військово-лікарських і лікарсько-льотних комісій, які при цьому не є особами, зазначеними у пункті 1 частини першої цієї статті є суб`єктами відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією.

Відповідно до ст. 1 Закону суб`єктами декларування є особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» п. 2, п. 4 ч. 1 ст. 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Таким чином, члени позаштатних постійно діючих військово-лікарських комісій, якою за твердження особи, уповноваженої на складання протоколу була і ОСОБА_1 є суб`єктом декларування та відповідальності, оскільки на них поширюється дія Закону.

Так, відповідно до протоколу, на ОСОБА_1 розповсюджується обов`язок визначений ч. 9 ст. 45 Закону, відповідно до якого суб`єкти декларування, які для здійснення службових повноважень на постійній основі перебувають на територіях, на яких ведуться активні бойові дії, перелік яких визначається в установленому законодавством порядку, зобов`язані подати визначені цією статтею декларації не пізніше 90 календарних днів з дня настання першої з таких обставин припинення чи скасування воєнного стану, звільнення (припинення повноважень) або визначення дати завершення бойових дій для території активних бойових дій, на якій суб`єкт декларування перебуває.

У той же час, основним нормативно-правовим актом, яким урегульовано створення та діяльність військово-лікарських експертиз є Наказ Міністерства оброни України «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» від 14.08.2008 № 402 (далі по тексту Положення).

Так відповідно до п. 2.5.1. Положення до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать, зокрема, ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

Згідно п. 2.5.2. Положення позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (не менше ніж три лікарі) і секретаря з числа фахівців з медичною освітою. До складу ВЛК можуть призначатися лікарі інших спеціальностей.

До складу ВЛК (ЛЛК) ТЦК та СП входять медичні працівники закладу охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, визначеного рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (голови обласної, Київської міської військових адміністрацій, а також районних військових адміністрацій та військових адміністрацій населених пунктів) (п. 2.5.3 Наказу). За запитом голови ВЛК (ЛЛК), до роботи позаштатних (постійно та тимчасово діючих) ВЛК (ЛЛК) на правах членів ВЛК (ЛЛК) можуть залучатися головні (провідні) медичні спеціалісти, начальники відділень, інші лікарі-спеціалісти закладів охорони здоров`я (установ), спеціалісти інших (не медичних) спеціальностей, начальник медичної служби та/або представник командування (керівництва) військової частини, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається (п. 2.5.5 Наказу).

Перелік закладів охорони здоров`я (установ), військових частин, при яких організовуються позаштатні постійно діючі ВЛК (ЛЛК), разом зі списком голів та заступників голів цих ВЛК (ЛЛК) на наступний календарний рік затверджується щорічно до 25 грудня начальником ЦВЛК за поданням начальників штатних ВЛК регіонів. Під час дії особливого періоду, за потреби створення додаткових позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК), зазначений перелік разом зі списком голів та заступників голів ВЛК (ЛЛК) невідкладно подається на затвердження голові ЦВЛК начальниками штатних ВЛК регіонів (п. 2.5.6. Наказу). На підставі затвердженого переліку начальник (керівник) закладу охорони здоров`я (установи) своїм наказом призначає позаштатні постійно діючі ВЛК, їх персональний склад і визначає порядок їх роботи. Головою позаштатної постійно діючої ВЛК призначається лікар, який пройшов тематичне удосконалення (підготовку) з питань військово-лікарської експертизи або має досвід виконання обов`язків у складі військово-лікарських комісій не менше одного року (п. 2.5.7. Наказу).

З огляду на викладене, вбачається, що на базі КНП «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша» було створено позаштатну постійно діючу військово-лікарську комісію, до складу якої з 25.10.2024 увійшла і ОСОБА_1 , яка починаючи з 15.01.2025 була виключена зі складу вищезазначеного органу, а тому вірним є твердження про те, що на ОСОБА_1 розповсюджуються положення Закону і остання набула статус суб`єкта декларування.

Однак, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодних доказів на обґрунтування того чи була ОСОБА_1 обізнана, враховуючи необхідність надання згоди на зайняття посади у складі військово-лікарської комісії, про що і зазначено у відповідних розпорядженнях та наказі про утворення складу комісії, про її включення до складу відповідної комісії.

Так, як вказала ОСОБА_1 розпорядження про включення її до складу військово-лікарської комісії до її відома доведено не було. За період з 25.10.2024 по 15.01.2025 року до засідань позаштатної Госпітальної військово-лікарської комісія не залучалась.

Обов`язок суб`єкта декларування виникає не з моменту видання акту, а з моменту, коли особа фактично приступила до виконання обов`язків або була офіційно повідомлена про набуття відповідного статусу, що тягне за собою обмеження, передбачені Законом.

Дані обставини в судовому засіданні прокурором спростовані не були.

Також відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 була повідомлена (обізнана) про виключення зі складу комісії, що мало б своїм наслідком виникнення обов`язку подання Декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, при звільненні (припиненні повноважень).

Наведені висновки є лише припущенням особи, уповноваженої на складання протоколу, не обґрунтовані жодними документами, долученими до протоколу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, можна дійти висновку, що ОСОБА_1 жодних функцій члена військово-лікарської комісії не вчиняла, тим самим не виконувала владних, адміністративно-господарських або організаційно-розпорядчих функцій, не підписувала документів та не отримувала жодних виплат чи іншої вигоди, а тому не набула статусу «осіб, уповноважених на виконання функцій держави», тобто не була уповноважена на виконання функцій держави у розумінні Закону "Про запобігання корупції", попри своє формальне призначення на посаду.

Відповідь КНП «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша» від 23.03.2026 № 618/10/11/03/3-1 «Щодо надання інформації та документів» вищезазначених висновків суду не спростовує та за своїм змістом суперечить змісту документів наданих на обґрунтування своїх тверджень.

Факт подання декларації 06.03.2026 року (після того, як вказане доведено до її відома) не свідчить про визнання вини чи запізніле виконання обов`язку. Оскільки статус суб`єкта декларування не підтвердився в ході судового розгляду (через відсутність участі в засіданні ВЛК), обов`язок подання щорічної декларації при звільненні у ОСОБА_1 не виник у принципі. Відтак, дата подання документа (березень 2026 року) не має юридичного значення для встановлення складу правопорушення, оскільки відсутній сам об`єкт регулювання.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, встановленого порядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі та гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Статтею 62 Конституції України визначено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчинені злочину. Суд вважає, що встановлення безпосередньо в Конституції України формули презумпції невинуватості як об`єктивно-правового положення має найважливіше значення для захисту прав та законних інтересів громадян. Хоча цей принцип сформульовано як кримінально-процесуальний, однак його дія виходить за рамки лише кримінального процесу.

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

ЄСПЛ у справі «AllenetdeRibemont v. France» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

За ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», національні суди при розгляді справ зобов`язані застосовувати Конвенцію та практику Суду, які є джерелом національного права України.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява №16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява №36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у вчиненні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За таких обставин, з урахуванням загального принципу про те, що всі сумніви щодо доведеності вини особи у вчиненні правопорушення необхідно тлумачити на її користь (ст. 62 Конституції України), суд приходить до висновку, що обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, отже в діях ОСОБА_1 відсутній склад інкримінованого їй правопорушення, що виключає можливість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, що на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України має своїм наслідком закриття провадження, оскільки провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 172-6, 247, 250-252, 280, 283, 284 КУпАП, ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», суд, -

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.

У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

СуддяВ. Е. Дорошинська