Рішення № 137680412, 25.06.2026, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 951/318/26

Провадження №2/951/260/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року селище Козова

Козівський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Лавренюк О.М.,

за участю секретаря судового засідання Горохівської Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (далі ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 01.03.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» укладено договір №6418034 про надання споживчого кредиту (далі Договір №6418034). Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна». Сума наданого відповідачу кредиту становила 4800,00 грн строком на 360 днів, з стандартною процентною ставкою 1,99 % в день (знижена процентна ставка 1,89%), відповідно до Графіку платежів та згідно умов, визначених кредитним договором. Періодичність платежів кожні 30 днів. ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало повністю та надало ОСОБА_1 кредит в сумі 4800,00 грн шляхом зарахування коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 . Відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав.

27.11.2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» було укладено договір факторингу №27.11/23-Ф, відповідно до якого товариство відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» права грошової вимоги до боржників, в тому числі до відповідача. Рішенням № 251124/1 єдиного учасника ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 змінено найменування з ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал». Таким чином, ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» наділено правом грошової вимоги до відповідача.

Так як станом на дату укладання договору факторингу №27.11/23-Ф від 27.11.2023, строк дії Договору №6418034 від 01.03.2023 не закінчився, а тому в межах строку його дії ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у період з 28.11.2023 по 24.02.2024 (89 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 8501,28 грн.

Відтак заборгованість відповідача перед позивачем за Договором №6418034 від 01.03.2023 становить 20378,08 грн та складається з суми заборгованості за тілом кредиту 4800,00 грн, нарахованих процентів первісним кредитором 7076,80 грн, нарахованих процентів ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за 89 календарних днів - 8501,28 грн.

З огляду на викладене, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» заборгованість за Договором №6418034 від 01.03.2023 у розмірі 20378,08 грн, яка складається з суми заборгованості за тілом кредиту 4800,00 грн, нарахованих процентів первісним кредитором 7076,80 грн, нарахованих процентів ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за 89 календарних днів - 8501,28 грн, сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Ухвалою суду від 05.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи. Судове засідання призначено на 28.05.2026. Клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено та витребувано в АТ КБ "ПриватБанк" докази, які містять банківську таємницю.

Ухвалою суду від 28.05.2026 повторно витребувано в АТ КБ «ПриватБанк» докази, які містять банківську таємницю та розгляд справи відкладено на 25.06.2026.

28.05.2026 на виконання ухвали судді від 05.05.2026 до суду надійшли витребувані в АТ КБ «ПриватБанк» докази (а.с. 107).

У судове засідання представник позивача не з`явився, у прохальній частині позовної заяви розгляд справи просив провести без його участі, щодо ухвалення судом заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до вимог статті 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) шляхом направлення судових повісток на адресу зареєстрованого місця проживання. Однак поштові відправлення повернулися на адресу суду з відміткою відділення поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 101-102, 110-111).

При цьому суд враховує, що днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України).

Питання належного повідомлення учасників справи неодноразового досліджувалося Верховним Судом, згідно з висновками якого у разі якщо «адресат відмовився», «адресат відсутній за вказаною адресою» - судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки (пункти 3, 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України, постанови Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 757/15603/19, від 30.11.2022 у справі № 760/25978/13-ц, від 31.08.2022 у справі № 760/17314/17).

Крім того, виклик відповідача у судове засідання, призначене на 25.06.2026, здійснювався також у порядку, передбаченому частиною одинадцятою статті 128 ЦПК України, через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України (а.с. 109). З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

З огляду на вказане, відповідач ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином за адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Водночас відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, про причини неявки в судове засідання не повідомив, жодних заяв чи клопотань не подавав.

Ураховуючи викладене, ухвалою суду від 25.06.2026 визначено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення у цивільній справі.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України здійснює розгляд справи без участі сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 01.03.2023 ТОВ «Авентус Україна» і ОСОБА_2 в електронній формі з використанням відповідачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором С8477 уклали договір про надання споживчого кредиту №6418034 (а.с. 71-75).

За змістом пункту 1.1 Договору №6418034 укладення цього договору відбувалося за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через вебсайт або мобільний додаток.

У пункті 1.2 Договору №6418034 передбачено, що на умовах, встановлених договором, Товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Відповідно до пунктів 1.3, 1.4 Договору №6418034 сума кредиту (загальний розмір) складає 4800,00 грн, тип кредиту кредит. Строк кредиту 360 днів.

Згідно з пунктом 1.5 Договору №6418034 тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти в наступному порядку та на таких умовах. У п. 1.5.1 кредитного договору зазначено, що стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору. Відповідно до п. 1.5.2 кредитного договору сторонами узгоджено, що знижена процентна ставка становить 1,89% в день та застосовується у випадку, якщо споживач до 31.03.2023 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

Відповідно до пункту 2.1 Договору №6418034 кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .

Сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього договору (пункт 2.2 Договору №6418034).

В силу пункту 2.4 кредитного договору кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно з пункті 2.1 договору.

Відповідно до Графіку платежів (Додаток № 1 до договору) дата видачі кредиту - 01.03.2023, сума кредиту за договором - 4800,00 грн, кількість платежів - 12, кожних 30 календарних днів. Перший платіж - 2722,32 грн (проценти за користування кредитом), 10 платежів по 2865,60 грн (проценти за користування кредитом), останній платіж - 7665,60 грн, з яких 4800,00 грн - погашення суми кредиту, 2865,60 грн - проценти за користування кредитом. Графік платежів розрахований з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі, та підлягає перерахунку у випадку невиконання споживачем умов договору для отримання зниженої процентної ставки (а.с. 76).

На підтвердження виконання ТОВ «Авентус Україна» умов кредитного договору та надання ОСОБА_1 кредиту у розмірі 4800,00 грн до позовної заяви долучено копію інформаційного листа Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕЙТЕК Україна» № 20231206-17 від 06.12.2023, відповідно до змісту якого на виконання укладеного з ТОВ «Авентус Україна» договору на переказ коштів №160222-1 від 16.02.2022, ТОВ «ПЕЙТЕК Україна» за дорученням ТОВ «Авентус Україна» 01.03.2023 перерахувало кошти на платіжну картку клієнта в сумі 4800,00 грн, маска картки № НОМЕР_1 (а.с. 10-12).

З відповіді АТ КБ "ПриватБанк" від 14.05.2026 вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , на яку 01.03.2023 здійснено зарахування коштів на суму 4800,00 грн (а.с. 107).

Згідно з розрахунком заборгованості (картка обліку договору), складеного ТОВ «Авентус Україна», станом на 26.11.2023 у відповідача ОСОБА_1 наявна заборгованість за кредитним договором №6418034 від 01.03.2023 у розмірі 11876,80 грн, з яких: 4800,00 грн - основний борг, 8596,80 грн - проценти за стандартною ставкою, які нараховані за період з 01.03.2023 по 30.05.2023 (а.с. 81-86).

27.11.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу №27.11/23-Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором (а.с. 13-17).

Відповідно до пункту 1.1. вказаного договору, за цим договором позивач (фактор) зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Авентус Україна» (клієнта) (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Згідно з пунктом 1.2. договору факторингу перехід від клієнта (ТОВ «Авентус Україна») до фактора (позивача) вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акта прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку № 2, після чого фактор (позивач) стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

27.11.2023 ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» підписали Акт прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу №27.11/23-Ф від 27.11.2023 (а.с. 22 зворот).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №27.11/23-Ф від 27.11.2023 до ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» перейшло право вимоги за кредитним договором №6418034 від 01.03.2023, позичальником за яким є ОСОБА_2 , сума заборгованості за основною сумою - 4800,00 грн, сума заборгованості за відсотками - 7076,80 грн. Загальна сума заборгованості - 11876,80 грн. Кількість днів прострочення виконання кредитних зобов`язань - 241 (а.с. 64-65).

Зі змісту платіжних інструкцій №1811, №1810 та №1809 від 01.12.2023 слідує, що ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» сплатило ТОВ «Авентус Україна» 400000,00 грн, 400000,00 грн та 253923,86 грн як компенсацію за придбання (відступлення) прав вимоги за договором №27.11/23-Ф від 27.11.2023 (а.с. 29-30).

Окрім того, позивачем після отримання прав вимоги до відповідача, нараховано проценти за 89 календарних днів (з 28.11.2023 по 24.02.2024) в межах строку дії Договору та згідно з умовами Договору, що становить 8501,28 грн (а.с. 87-88).

На підставі рішення №251124/1 єдиного учасника ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024, ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» змінило назву на ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (а.с. 54).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі статтею 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Матеріали справи свідчать про те, що кредитний договір №6418034 укладений в електронній формі.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується також Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Зокрема, в статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четвертої статті 11 Закону).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу наведених положень законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_2 за особливостями укладення кредитного договору в електронній формі шляхом підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «С8477», 01.03.2023 уклав кредитний договір №6418034 з ТОВ «Авентус Україна».

Отже, відповідно до вимог частин шостої та восьмої статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», відповідач ознайомився та погодився з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов щодо суми кредиту, строку кредитвання, сплати відсотків за користування кредитом, розміру і типу процентної ставки та уклали в належній формі кредитний договір.

З огляду на викладене, на підставі укладеного сторонами електронного договору, який вважається укладеним у письмовій формі, у сторін цього договору відповідно до приписів статті 11 ЦК України виникли права та обов`язки, які випливають із кредитного договору.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина перша статті 1078 ЦК України).

Ураховуючи наведене, позивач підтвердив своє право вимоги за Договором №6418034 від 01.03.2023 відповідно до договору факторингу №27.11/23-Ф від 27.11.2023.

Докази того, що вищевказаний договір факторингу визнаний недійсним чи його дійсність оскаржується у судовому порядку, суду не надані.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України).

Відповідно до правил частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина перша статті 611 ЦК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Авентус Україна», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», свої зобов`язання за Договором №6418034 від 01.03.2023 виконало у повному обсязі.

У свою чергу відповідач ОСОБА_2 взяті на себе зобов`язання своєчасно та в порядку, передбаченому Договором №6418034 від 01.03.2023, належним чином не виконав та кредитні кошти не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка згідно з доданим до позовної заяви розрахунком становить 20378,08 грн та складається з суми заборгованості за тілом кредиту 4800,00 грн, нарахованих процентів первісним кредитором 7076,80 грн, нарахованих процентів ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за 89 календарних днів - 8501,28 грн.

Натомість належних та допустимих доказів на спростування обставин, зазначених у позові, а також доказів погашення заборгованості у строки, визначені умовами вищевказаного кредитного договору, відповідачем суду не надано та матеріали справи не містять.

Таким чином, встановивши фактичні обставини справи, надавши оцінку наявним у справі доказам, суд дійшов переконання, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню шляхом стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості за Договором №6418034 про надання споживчого кредиту від 01.03.2023 в розмірі 20378,08 грн, яка складається з суми заборгованості за тілом кредиту 4800,00 грн, нарахованих процентів первісним кредитором 7076,80 грн, нарахованих процентів ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за 89 календарних днів - 8501,28 грн.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2662,40 грн відповідно до платіжної інструкції №4548 від 27.04.2026 (а.с. 91).

Вирішуючи питання щодо відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Позивачем у позовній заяві зазначений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, зокрема на правничу допомогу, яку позивач очікує понести, в розмірі 10000,00 грн.

За змістом частин першої-третьої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На обґрунтування понесених позивачем витрат на правничу допомогу до позову долучено:

- договір про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024, укладений між адвокатом Столітнім М.М. та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» (а.с. 26-27);

- заявку №1662 на виконання доручення до договору № 10/12-2024 від 10.12.2024 (а.с. 67-68),

- рахунок на оплату №1662-27/04-2026 від 27.04.2026 до договору № 10/12-2024 від 10.12.2024 (а.с. 90),

- акт №1662 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору № 10/12-2024 від 10.12.2024 (а.с. 89),

- ордер на надання правничої допомоги серії АІ №2186318 від 27.04.2026 (а.с. 77).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Відповідно до вимог частини п`ятої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. А згідно з частиною шостою цієї ж статті ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини п`ятої статті 137 ЦПК України за наявності клопотання іншої сторони.

Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 137 ЦПК України.

Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постановах Верховного Суду від 09.03.2021 у справі № 200/10535/19-а, від 05.08.2020 у справі № 640/15803/19, від 09.05.2023 у справі № 340/9009/21, від 08.11.2023 у справі № 160/17970/21, від 16.05.2024 у справі № 320/4539/21, Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2023 у справі № 9901/459/21.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду, будь-яких заперечень щодо розумності та співмірності розміру судових витрат суду не надав.

Зважаючи на викладене, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 273, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за договором №6418034 про надання споживчого кредиту від 01.03.2023 в розмірі 20378,08 грн (двадцять тисяч триста сімдесят вісім гривень 08 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійки) судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн (десять тисяч гривень 00 копійок).

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення суду може бути переглянуте Козівським районним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 27/2, код ЄДРПОУ 44559822.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Повний текст рішення суду складено та підписано 25.06.2026.

Головуючий суддя О.М. Лавренюк