Ухвала суду № 137678926, 19.06.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/4250/26

провадження № 1-кс/405/1890/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2026 м. Кропивницький

слідчий суддя Подільського районного суду міста Кропивницького ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кропивницькому клопотання старшого слідчого ВР ОТЗ СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026120000000166 від 22.04.2026 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 5 ст. 407 КК України про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю м.Олександрія Кіровоградської області, маючому середню спеціальну освіту, неодруженому, фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , на момент самовільного залишення військової частини перебуваючому на посаді стрільця 1 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 5 стрілецької роти 2 батальйону, військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше не судимому,

ВСТАНОВИВ:

слідчий, за погодженням з прокурором звернувся з даним клопотанням до слідчого судді Подільського районного суду міста Кропивницького, відповідно до якого просив застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, з підстав вказаних в клопотанні.

Прокурор у судовому засіданні надав пояснення, згідно з якими клопотання підтримав та просив задовольнити.

Захисник у судовому засіданні надала пояснення, відповідно до яких з ризиками, на які посилався слідчий у клопотанні та прокурор у судовій промові не погодилася, в задоволенні клопотання просила відмовити.

Підозрюваний погодився з позицією захисника, просив застосувати більш м`який запобіжний захід, а саме домашній арешт.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши сторін, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Встановлено, що у провадженні ВР ОТЗ СУ ГУНП в Кіровоградській області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026120000000166 від 22.04.2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.5 ст.407 КК України, відповідно до якого 20.05.2023 року ОСОБА_4 призваний на військову службу по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 №112-РС від 26.07.2025 року ОСОБА_4 призначено на посаду стрільця 1 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 5 стрілецької роти 2 батальйону військової частини НОМЕР_1 . 31.07.2025 року відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №217 ОСОБА_4 зарахований до списків особового складу та на всі види забезпечення і вважається таким що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків.

Відповідно до бойового розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 19.05.2025 №134дск, зведений підрозділ військової частини НОМЕР_1 , у тому числі стрілець 1 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 5 стрілецької роти 2 батальйону солдат ОСОБА_4 відряджений у розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 для виконання завдання за призначенням на території Херсонської області.

Згідно з наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 31.07.2025 №193, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 прибув у службове відрядження з метою виконання завдань за призначенням, до окремого розпорядження з 31 липня 2025 року та останнього зараховано з 01 серпня 2025 року на продовольче забезпечення у військовій частині НОМЕР_2 .

Згідно положень п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов`язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації, є день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо).

Відтак, з моменту зарахування ОСОБА_4 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 останній набув статусу військовослужбовця особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов`язку проходження військової служби за призовом по мобілізації.

Так, відповідно до п. п. 1-3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

Проходячи військову службу на посаді стрільця 1 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 5 стрілецької роти 2 батальйону військової частини НОМЕР_1 військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_4 , як військовослужбовець відповідно до ст. ст. 11, 16-17 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України був зобов`язаний, зокрема, свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; беззастережно виконувати накази командирів (начальників); постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку та майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, а також спеціальні обов`язки; бездоганно і неухильно додержуватися порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України; усвідомлювати та свідомо ставитися до виконання свого військового обов`язку; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Згідно зі ст. ст. 2, 127-128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України солдат ОСОБА_4 , також був зобов`язаний, зокрема, захищати Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України; точно та вчасно виконувати покладені на нього обов`язки і поставлені йому завдання; зразково виконувати свої службові обов`язки; додержуватися військової дисципліни; своєчасно доповідати командирові відділення про захворювання, надзвичайні події та факти порушення військової дисципліни; неухильно виконувати розпорядок дня військової частини; точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників); у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира відділення, а після повернення доповідати йому про прибуття.

Відповідно ст. 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Зважаючи на викладене, 28.10.2025 року ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу по мобілізації та перебуваючи на посаді стрільця 1 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 5 стрілецької роти 2 батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», діючи умисно в порушення вимог ст. ст. 2, 11, 16-17, 127-128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків самовільно залишив тимчасове розташування підрозділу в населеному пункті АДРЕСА_2 , без поважних причин в умовах воєнного стану та ухилявся від проходження військової служби, перебуваючи у різних місцях, використовуючи виниклий у зв`язку з цим вільний час на власний розсуд, що не пов`язано з виконанням його обов`язків з військової служби, починаючи з 28.10.2025 року до моменту його затримання 17.06.2026 року працівниками правоохоронного органу в м.Олександрія Кіровоградської області.

Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.5 ст. 407 КК України, а саме: у самовільному залишенні місця служби без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану.

Крім того, встановлено, що ОСОБА_4 , переслідуючи мету нетрудового збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій і свідомо бажаючи настання результату, став на шлях одержання матеріальної вигоди за рахунок незаконного збуту майна, яке, відповідно до чинних нормативно-правових документів, не може перебувати у власності громадян, без передбаченого законом дозволу, а саме: боєприпасів.

Так, за матеріалами вказаного кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_4 , діючи умисно, реалізовуючи протиправні наміри, в порушення вимог п. п. 1, 2 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого Постановою Верховної Ради України № 2471-ХІІ від 17.06.1992 р. «Про право власності на окремі види майна», з подальшими змінами та доповненнями, згідно з якими зброя, боєприпаси, вибухові речовини й засоби вибуху віднесені до майна, яке не може перебувати у власності громадян, Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою КМУ № 576 від 17.10.1992 р., «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України №622 від 21.08.1998 р., у невстановлений досудовим розслідуванні час, але не пізніше 14 год. 27 хв. 27.05.2026 року, та у невстановленому досудовим розслідуванням місці, незаконно придбав (отримав у володіння та розпорядження) з метою подальшого збуту такі боєприпаси, а саме дві бойові ручні осколкові гранати оборонної дії типу Ф-1, після чого зберігав їх у невстановленому в ході досудового розслідування місці аж до реалізації власного умислу направленого на збут боєприпасів, який був реалізований ОСОБА_4 27.05.2026 року.

Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України, а саме: у придбанні, зберіганні, носінні та збуті бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

17.06.2026 ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України та вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 5 ст. 407 КК України.

Щодо обґрунтованості підозри:

Термін «обґрунтована підозра», згідно практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Для цілей повідомлення особі про підозру стандарт «достатніх підстав (доказів)» передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри (рішення ЄСПЛ у справах «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 та «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

У справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна це питання, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

Отже, слідчий суддя встановив, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень підтверджується зібраними доказами, а саме:

- протоколом допиту свідка (а.к.20-23);

- протоколом про результати контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки (а.к.24-25);

- протоколом огляду купюр (а.к.26-28);

- протоколом огляду покупця та вручення грошових купюр (а.к.29-30);

- актом перевірки об`єкта на наявність вибухових матеріалів (а.к.31);

- протоколом про проведення негласної слідчої дії (а.к.32-34);

- висновком експерта (а.к.35-50);

- довідкою про самовільне залишення військової частини (а.к.53-54);

- поясненнями ОСОБА_7 (а.к.57-58).

Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Щодо ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України:

з урахуванням наявності вищезазначених вагомих доказів, обставин вчинення злочинів їх тяжкості, міри покарання, а також особи підозрюваного, слідчий суддя встановив наявність таких ризиків, передбачених ст. 177 КПК України:

- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України можливість підозрюваного ухилятись від кримінальної відповідальності шляхом переховування від органів досудового розслідування та/або суду шляхом залишення місця проживання, маючи при цьому всі можливості та засоби. При цьому місцем реєстрації та місцем проживання являється м.Олександрія Кіровоградської області, а місцем проведення досудового розслідуванням являється м. Кропивницький. Крім того покарання за вчинені кримінальні правопорушення, передбачене виключно позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років;

- п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Інші ризики слідчим суддею не встановлені.

Відповідно до ч. та 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання ризикам передбаченим ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що до підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, як такий що забезпечить його належну процесуальну поведінку в рамках даного кримінального провадження.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Водночас слідчим суддею відзначається, що відповідно ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

Беручи до уваги, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину за ч. 5 ст. 407 КК України, а саме у самовільному залишенні місця служби без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, слідчий суддя дійшов висновку про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, без визначення застави.

Таким чином, застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за вказаних обставин кримінального правопорушення, серйозністю висунутої проти нього підозри, з урахуванням встановлених ризиків, характеризуючих даних на підозрюваного, заперечень підозрюваного та його захисника проти задоволення клопотання, на думку слідчого судді, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з урахуваням чого слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню без визначення застави.

Керуючись ст.ст.176-197, 376 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 20:02 год. 17.06.2026 року до 20:02 год. 15.08.2026 року.

Строк дії ухвали визначити до 20:02 год. 15.08.2026 року

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_8