Рішення № 137678634, 15.06.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/2226/26

Провадження № 2/185/3078/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15 червня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Головіна В.О., за участю секретаря судового засідання Гоцій А.В., представника позивача адвоката Сизько Д.Б., розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецької міської ради про визнання права власності

В С Т А Н О В И В

Позивач 07.01.2026 року звернувся до суду з даним позовом у якому просить суд:

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , який належить йому на підставі договору дарування від 26.02.1998 № 422, зареєстрованого 01.06.2000 КП «БТІ м.Донецька» в реєстрову книгу за № 9624.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка належить йому на підставі державного акта серія ЯЕ № 741600 від 26.11.2009, площею 0,0526 га, кадастровий номер 1410137400:00:012:0050, зареєстрована в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010914600413.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що у зв`язку з тим, що в досудовому порядку вирішити питання неможливо, позивач звернувся до суду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, суд належним чином повідомляв про час та місце розгляду справи.

Судом ухвалено слухати справу в заочному судовому засіданні.

В судовому засіданні встановлено наступне. ОСОБА_1 , є власником житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 26.02.1998, реєстр.№422, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний договір дарування від 26.02.1998 був зареєстрований у Донецькому бюро технічної інвентаризації на праві приватної власності за ОСОБА_1 , що підтверджується реєстраційним написом від 01.06.2000 за № 9624.

ОСОБА_1 , на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ № 741600 від 26.11.2009 на праві приватної власності належить земельна ділянка для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0526 га, кадастровий номер 1410137400:00:012:0050. Даний державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ № 741600 від 26.11.2009 зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010914600413.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про власність», який втратив чинність у зв`язку з прийняттям ЦК України 2004 року, об`єктами права приватної власності є жилі будинки, квартири, предмети особистого користування, дачі, садові будинки, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, земельні ділянки, насадження на земельній ділянці, засоби виробництва, вироблена продукція, транспортні засоби, грошові кошти, акції, інші цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення.

Громадянин набував права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом (частина друга статті 12 цього Закону).

Приписами чинної ст. 328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності набувається на підставах, що незаборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

ОСОБА_1 , набув права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування від 26.02.1998.

Стаття 181 ЦК України визначає поняття нерухомої та рухомої речі. Зокрема, до рухомих речей відносяться речі, які можна вільно переміщувати у просторі; до нерухомих належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення, на відміну від рухомих речей, підлягають державній реєстрації (частина перша статті 182 ЦК України).

Отже вирішуючи спір, що випливає з правовідносин, які виникли до набрання чинності ЦК України та тривають до цього часу, вирішуючи питання про набуття права власності на майно, відповідно до положень статті 5 цього Кодексу слід виходити з положень законодавства, яке діяло на час виникнення правовідносин, встановлювати час та підстави виникнення права власності, з`ясовувати чи відноситься майно до нерухомих речей та чи підлягає воно реєстрації відповідно до законодавства, яке діяло на той час та на момент виникнення спору.

Водночас, встановлюючи правовий статус майна, відповідно до статей 181, 188 ЦК України слід встановлювати і вид цього майна (нерухоме майно, рухоме майно, зокрема гараж, будівельні матеріали, складна річ тощо).

Станом на 13.08.1996 процедура державної реєстрації об`єктів нерухомого майна була унормована Правилами державної реєстрації об`єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних і фізичних осіб, затвердженими Наказом Державного комітету з житлово- комунального господарства № 56 від 13.12.1995, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 19.01.1996 за № 31/1056.

З 09.06.1998 по 06.08.2012 державна реєстрація прав на нерухоме майно здійснювалась у відповідності до Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних і фізичних осіб, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.1998 № 121, зареєстрована у Міністерстві юстиції України 26.06.1998 за № 399/2839.

Відповідно до п.1.4-1.6 вказаної Інструкції державній реєстрації в бюро технічної інвентаризації підлягають об`єкти нерухомості, розташовані на всій території України (населених пунктах, військових містечках, військових частинах, аеропортах, річкових і морських портах, заповідниках, заказниках, на дорогах, полігонах і т.п.). Державну реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна здійснюють державні комунальні підприємства-бюро технічної інвентаризації. Державна реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна в бюро технічної інвентаризації є обов`язковою для власників, незалежно від форми власності.

ОСОБА_1 набувши право власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрував своє право власності у КП «БТІ м.Донецька» у порядку передбаченому на момент виникнення права.

З відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб вбачається, що КП «БТІ м.Донецька» зареєстроване за адресою: м. Донецьк, вулиця Кобозева, будинок 66.

Загальновідомим та таким, що не підлягає доказуванню є факт, що починаючи з 07.04.2014 м.Донецьк тимчасово окуповано, що також визначено у Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженому Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309.

На момент подачі даного позову у ОСОБА_1 відсутні докази переміщення КП «БТІ м.Донецька» з м.Донецька, як і відсутні докази евакуації реєстраційних справ щодо нерухомого майна з м.Донецька.

Відтак, станом на день подачі даного позову доступу до реєстраційних справ, які зберігаються у КП «БТІ м. Донецька», позивач не має.

03.08.2004 набув чинності ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а з 01.01.2013 в Україні запроваджено систему державної реєстрації прав.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від б червня 2018 року № 484) затверджено Порядок ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Приписами абз.1 п.3 ч.3 ст.10 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.

Відомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо вказаних будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 відсутні.

03.11.2025 державним реєстратором прав на нерухоме майно Скляр Тетяною Анатоліївною, виконавчого комітету Золотоніської міської ради Черкаської обл., було прийняте рішення № 81650053, про відмову в проведенні реєстраційних дій через те, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Частиною другою статті 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права, в тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

На підставі викладеного та керуючись ст.12, 13, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В

Позов ОСОБА_1 до Донецької міської ради про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , який належить йому на підставі договору дарування від 26.02.1998 № 422, зареєстрованого 01.06.2000 КП «БТІ м.Донецька» в реєстрову книгу за № 9624.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка належить йому на підставі державного акта серія ЯЕ № 741600 від 26.11.2009, площею 0,0526 га, кадастровий номер 1410137400:00:012:0050, зареєстрована в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010914600413.

Судові витрати залишити за позивачем.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: В. О. Головін