Рішення № 137678607, 23.06.2026, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/2028/26

№ 2/183/974/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Парфьонова Д. О., за участі секретаря судового засідання Моісєєва К. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань суду, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сіверськодонецької міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про:

-визнання за ОСОБА_1 права власності на квартиру, з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , загальною площею 63,8 кв. м, з якої: житлова площа складає 49,1 кв.м,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся до суду з цим позовом у порядку підсудності, визначеної розпорядженням Голови Верховного Суду від 06 березня 2022 року № 1/0/9-22, яким змінено територіальну підсудність судових справ Сєвєродонецького міського суду Луганської області і визначено Самарівському (Новомосковському) міськрайонному суду Дніпропетровської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14 січня 2002 року ОСОБА_1 , згідно з договором купівлі-продажу набув приватної власності на квартиру, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Договір купівлі-продажу 14 січня 2002 року зареєстровано в реєстрі за № 225 приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу. На зворотному боці Договору міститься реєстраційний напис про право приватної власності: «Зазначений в цьому документі квартира АДРЕСА_2 , зареєстрований Сєвєродонецьким бюро технічної інвентаризації на право приватної власності за ОСОБА_1 ».

Відповідно до технічного паспорту, виготовленого Сєвєродонецьким БТІ від 23 січня 2002 року на квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , характеристика приміщення наступна: жилі і підсобні приміщення квартири розміщенні на II поверсі 5 поверхового будинку і являють собою окрему (загальну) квартиру, що складається з житлових кімнат: з них 1 кімната 18,0 кв. м, 2-а кімната 14,0 кв. м, 3-а кімната 17,1 кв. м. Жила площа квартири 49,10 кв. м, загальна площа квартири 63,80 кв. м. Проте, відомості про право власності на будинок не були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджених Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28 лютого 2025 року № 376, з 25 червня 2022 року Сєвєродонецька міська територіальна громада (до якої належить м. Сєвєродонецьк) належить до тимчасово окупованих територій російської федерації. У зв`язку зі збройною агресією російської федерації та окупацією територій позивач був вимушений переміститись з Луганської області до Черкаської області. Оскільки відомості про речові права на будинок відсутні в ДР, 16 травня 2025 року позивач звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради. Проте, 08 липня 2025 року державний реєстратор прийняв рішення № 79815193 про відмову в проведенні реєстраційних дій. Підставою для прийняття рішення визначена відсутність інформації щодо реєстрації права власності на квартиру.

Враховуючи відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення невизнаного права власності на квартиру, позивач вимушений звернутися з цим позовом у порядку, визначеному статтею 392 ЦК України.

Постановленою суддею ухвалою від 05 березня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. Від позивача витребувано для огляду в судовому засіданні оригінали, або нотаріально засвідчені копії доказів, доданих у копіях до позову у виді договору та технічного паспорту.

Постановленою у судовому засіданні 28 травня 2026 року закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті. Також у судовому засіданні судом оглянуто надані позивачем оригінали витребуваних доказів, які після огляду повернуті позивачеві.

Позивач, представник відповідача в судове засідання не з`явилися, надали заяви про розгляд справи, проведення всіх судових засідань без їх участі. У заявах позивач підтримав позов, представник відповідача просив вирішити справу відповідно до вимог чинного законодавства, процесуальну позицію у справі поклав на розсуд суду.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Суд, перевіривши доводи позовної заяви матеріалами справи, висновує таке.

З дослідженого в судовому засіданні оригінала, який повністю відповідає долученій до позову копії договору купівлі-продажу квартири, вчиненого 14 січня 2002 року, посвідченого Лопатенком В. В. приватним нотаріусом Сєвєродонецької міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за № 225, ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 купив квартиру, що розташована в АДРЕСА_1 . Відповідно до відомостей, викладених у довідці-характеристиці, виданій Сєвєродонецьким бюро технічної інвентаризації 14 січня 2002 року за № 54, відчужувана квартира трикімнатна на 2-му поверсі 5-поверхового будинку, загальною площею 63,9 кв. м, жилою площею 49,1 кв. м. Друга сторінка договору містить реєстраційний напис на документі про право власності та печатку Бюро технічної інвентаризації м. Сєвєродонецьк про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 з підписом посадової особи, запис відомостей в реєстрову книгу за № 247 від 30 січня 2002 року /а.с.15/.

З дослідженого в судовому засіданні оригінала, який повністю відповідає долученій до позову копії технічного паспорта квартири АДРЕСА_3 , вбачається підтвердження відомостей про площу квартири (загальна 63,80 кв. м, жила 49,10 кв. м), дійсного власника ОСОБА_1 (договір купівлі-продажу квартири). Технічний паспорт містить відтиск печатки Бюро технічної інвентаризації м. Сєвєродонецьк, підписи посадових осіб /а.с.16-17/.

Рішенням Державного реєстратора прав на нерухоме майно Гриценко М. О., Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради, Черкаська обл., від 08 липня 2025 року № 79815193, при розгляді заяви від 16 травня 2025 року за реєстраційним номером 66969964, відмовлено у проведенні реєстраційних дій. Підставами вказано те, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження /а.с.18/.

З відмітки у копії паспорта громадянина України позивача, серія НОМЕР_1 вбачається, що з 07 лютого 2002 року місце проживання позивача зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.11-12/.

Розпорядженням начальника Сєвєродонецької міської військової адміністрації від 19 січня 2024 року № 47ВА у місті Сєвєродонецьку вулицю Гагаріна перейменована на вулицю Богдана Хмельницького.

Постановою Верховної Ради України «Про перейменування окремих населених пунктів та районів» від 19 вересня 2024 року № 3984-IX перейменовано: Сєвєродонецький район на Сіверськодонецький район; місто Сєвєродонецьк Сєвєродонецького району на місто Сіверськодонецьк.

Таким чином, матеріали справи свідчать про наявність спору, що пов`язаний з невизнання державою факту належності позивачеві майна на праві власності через відсутність можливості отримати відомості щодо видачі правовстановлюючих документів для реєстрації права власності відповідно до діючого законодавства та відсутністю запису про право власності в Державному реєстрі права власності.

Вирішуючи позов, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

За ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як установлено вимогами ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною першою статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З приписів ст. 392 ЦК України слідує, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Тобто передумовою для застосування ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, крім судового, шляху для відновлення порушеного права. Позивачами у позові про визнання права власності є особи, які вже є власниками. Вказана стаття не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Відповідно до п. 1.2 глави 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, що затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, право власності на житловий будинок, квартиру, дачу, садовий будинок, гараж, інші будівлі, споруди, земельну ділянку, що відчужуються, може бути підтверджено, зокрема, одним таких документів або їх дублікатів: нотаріально посвідченим договором купівлі-продаж; пожертви, довічного утримання (догляду), ренти, дарування, міни, спадковим договором свідоцтвом про придбання арештованого нерухомого майна з публічних торгів (аукціонів); свідоцтвом про придбання заставленого майна на аукціоні (публічних торгах); свідоцтвом про право власності; державним актом на право власності на земельну ділянку; свідоцтвом про право на спадщину; свідоцтвом про право власності на частку в спільному майн подружжя; договором про поділ спадкового майна; договором про припинення права ні утримання за умови набуття права на нерухоме майно; договором про припинення права н; аліменти для дитини у зв`язку з передачею права власності на нерухоме майно; договором про виділення частки в натурі (поділ); іпотечним договором, договором про задоволення вимог іпотекодержателя, якщо умовами таких договорів передбачено передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки; рішенням суду; договором купівлі-продажу, зареєстрованим на біржі, укладеним відповідно до вимог законодавства, тощо.

У позивача наявний документ, що засвідчує його право власності (договір купівлі-продажу квартири), однак відсутність можливості перевірки дійсності його видачі шляхом звернення до органу, який на момент переходу до позивача права власності здійснював державну реєстрацію права власності на нерухоме майно у зв`язку з тимчасовою окупацією рф території України, позбавляє позивача можливості довести своє право.

Верховний суд України у постанові від 18 лютого 2015 року у справі № 6-244цс14 зазначив, що за правилами статті 392 ЦК України, позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Крім того, у постанові Верховного суду України від 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1622цс15 вказується, що відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України цивільні права і обов`язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК України). Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, утому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

На день розгляду справи територія Сіверськодонецької міської територіальної громади є тимчасово окупованою в розумінні п. 7 ч. 1 ст. 1-1, ч. 2 ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», з урахуванням положень абз. 2 п. 1 Постанови КМУ від 06 грудня 2022 року № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376. Внаслідок викладеного відновити документ, отримати його дублікат чи засвідчену з оригіналу копію як позивач, так і суд, позбавлені можливості.

Позивачем право власності набуте у 2002 році. Надані позивачем докази у виді договору купівлі-продажу квартири, технічного паспорта посвідчені органом, що здійснював реєстрацію права власності на 2002 рік Сєвєродонецьким БТІ з відповідними відмітками про реєстрацію права власності, свідчить про дотримання законодавства, що діяло на момент реєстрації квартири. Крім того, після набуття у власність квартири позивач почав користуватися нею, про що свідчить його реєстрація у квартирі після укладення договору купівлі-продажу.

Виходячи з викладеного вище, аналізуючи надані у справі докази у їх сукупності, суд висновує про обґрунтованість позовних вимог, оскільки позивачем доведено його право власності на спірну квартиру, проте оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно такі відомості відсутні, а отримати інформацію щодо зареєстрованого права власності позивача на спірну квартиру у БТІ з тимчасово окупованої території (м. Сіверськодонецьк Луганської області) на теперішній час неможливо, позивач не може розпоряджатися своїм майном, що порушує його права власності, у зв`язку з чим, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 223, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 63,8 кв. м, житловою площею 49,1 кв. м.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду в повному обсязі складене та підписане 24 червня 2026 року.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 ;

відповідач Сіверськодонецька міська військова адміністрація Сіверськодонецького району Луганської області, код в ЄДРПОУ 44083662; місцезнаходження за адресою: Луганська обл., м. Сіверськодонецьк, б-р Незалежності України, буд. 32.

Суддя Д. О. Парфьонов