Ухвала суду № 137678228, 24.06.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 756/16486/25

2/212/1212/26

У Х В А Л А

24 червня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого судді Колочко О.В., за участі секретаря судового засідання Савінської А.О., розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, за відсутності учасників справи та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувальних технічних засобів, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Денисенко Євген Вікторович, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Сіверська міська військова адміністрація Бахмутського району Донецької області, про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

14 жовтня 2025 року позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Денисенко Є.В., звернулася до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності, а саме: визнати за позивачем право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частину вказаної квартири; визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/4 частину вказаної квартири.

Підставами позову позивач визначила те, що вона не може оформити свої спадкові права на частину квартири, яка належала її батькові на праві спільної сумісної власності, у зв`язку із тим, що розмір частки спадкодавця ОСОБА_4 у майні не визначений і свідоцтво про право на спадщину може бути видано лише після визначення розміру частки померлого у спільному майні співвласників.

Ухвалою суду від 16 грудня 2025 року відкрито провадження в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 27 січня 2026 року зупинено провадження у справі до визначення кола спадкоємців після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідачки ОСОБА_2 .

05 червня 2026 року поновлено провадження у справі зі стадії підготовчого провадження, підготовче засідання у справі призначено на 24 червня 2026 року.

22 червня 2026 року від представника позивача адвоката Денисенка Є.В. надійшла заява про збільшення позовних вимог, у якій він просить: виключити з числа відповідачів ОСОБА_2 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/4 частини квартири АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/4 частину вказаної квартири.

Підставами позову, окрім викладених у первісному позові, зазначено те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла відповідачка ОСОБА_2 , спадкоємцем майна якої є позивачка ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину, а тому позивач просить визнати за нею право власності і на 1/4 частину квартири, належну померлій матері.

Крім того, у вказаній заяві представник позивача просить витребувати у приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Кінащук М.А. копію спадкової справи № 71/2025 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Представник позивача в підготовче засідання не з`явився, надав заяву про проведення судового засідання без його участі, просив задовольнити заяву про збільшення позовних вимог та витребувати копію спадкової справи.

Представник третьої особи надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Суд, дослідивши заяву представника позивача від 22.06.2026 дійшов такого висновку.

Згідно з принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до частини першої статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з пунктами 4 і 5 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

З огляду на викладене позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.

Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Правові підстави позову це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Згідно з пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17 (провадження № 61-9545сво21).

Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета і підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема, у статті 16 ЦК України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не повною мірою забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

В свою чергу, Верховний Суд у рішенні від 09 липня 2020 року у справі № 922/404/19, висловив позицію, згідно якої під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.

Верховний Суд також зазначив, що під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Аналіз первісної позовної заяви та заяви «про збільшення позовних вимог» свідчить про те, що позивач заявляє не тільки про зміну предмету позову, доповнюючи її вимогою про визнання права власності на частину майна померлої під час судового провадження відповідачки, але і підстави позову прийняття спадщини після померлої відповідачки ОСОБА_2 .

Натомість у первісному позові були заявлені вимоги до двох відповідачів (предмет позову) визнання права власності на частину майна, померлого спадкодавця ОСОБА_4 , з посиланням на підстави позову неможливість оформити спадкові права внаслідок невизначеності розміру частки спадкодавця ОСОБА_4 у спадковому майні.

Таким чином, у поданій представником позивача заяві від 22 червня 2026 року змінено як предмет, так і підстави позову, що суперечить положенням ст. 49 ЦПК України та є недопустимим, і фактично має наслідком виникнення нової матеріально-правова вимоги позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом в частині заявленої вимоги про визнання права власності на спадкове майно іншого спадкодавця з інших підстав.

З огляду на викладене, у прийнятті до розгляду заяви позивача від 22.06.2026 про збільшення позовних вимог слід відмовити.

Щодо клопотання про витребування доказів суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Враховуючи, що докази, які просить витребувати представник позивача, становить нотаріальну таємницю, і дані докази, на думку суду, мають відношення до спору, який виник у суді та сприятимуть забезпеченню повноти та об`єктивності при вирішенні справи, суд вважає клопотання представник позивача обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Суд, задовольняючи вищезазначене клопотання, одночасно роз`яснює, що згідно до вимог ч. 7, 8 ст. 84 ЦПК України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Керуючись ст. 49, 84, 197, 198, 247, 258, 260-261 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в прийняти до розгляду заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Денисенка Євгена Вікторовича про збільшення розміру позовних вимог.

Витребувати у приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Кінащук Марини Аркадіївни (08202, Київська область, Бучанський район, м. Ірпінь, вул. Донцова Матвія, 10 офіс 64) належним чином завірену копію спадкової справи № 71/2025 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Попередити юридичну особу у якої витребувані докази, про відповідальність за невиконання даної ухвали, передбачену ст. 84 ЦПК України.

Витребувані докази надати суду у строк до 17 липня 2026 року.

Відкласти підготовче засідання на 20 липня 2026 року на 09.30 годину.

Повідомити учасників справи про дату, час та місце проведення підготовчого засідання.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині відмови у прийнятті заяви, поданої в порядку ст. 49 ЦПК України, подається до Дніпровського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому копія ухвали суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому копії відповідної ухвали суду.

Ухвала суду складена та підписана 24 червня 2026 року.

Суддя О. В. Колочко