Ухвала суду № 137678138, 23.06.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/8992/26

Провадження № 1-кс/201/2404/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року м. Дніпро

Слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026042130000168 від 07.02.2026, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,

УСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до суду із погодженим прокурором клопотанням про арешт майна.

В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що в ході розгляду заяви та допиту заявниці в статусі потерпілої було встановлено, що 21.11.2025 року сина заявниці ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було мобілізовано на підставі Указу президента України №69/2022 від 24.02.2022 року «Про загальну мобілізацію» та відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 21.11.2025 року. Через що заявниця перебувала у складному психологічному стані та шукала можливості для отримання консультації щодо подальших дій виключно у законний спосіб, оскільки у сина були наявні проблеми зі здоров`ям та були на руках всі необхідні медичні довідки та висновки лікарів.

В ході спілкування із знайомими ОСОБА_6 порекомендували звернутись до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та повідомили що останній колишній військовослужбовець, який мав власний досвід проходження повторної військово-лікарської комісії після якої останнього було демобілізовано із ЗСУ.

В подальшому ОСОБА_7 сам зателефонував заявниці та запропонував особисто зустрітись. Під час особистої зустрічі із заявницею ОСОБА_7 користуючись уразливим психологічним станом останньої та обмеженим часом на прийняття рішення повідомив, що має законні можливості та необхідні контакти для організації переведення сина заявниці до медичного закладу для додаткового медичного обстеження, проте за власні послуги та допомогу висунув вимогу у передачі грошових коштів в розмірі 12 000 доларів Сполучених Штатів Америки.

22.11.2025 року у вечірній час ОСОБА_7 прибув до місця проживання заявниці та отримав вищевказані грошові кошти.

24.11.2025 року ОСОБА_7 продовжив вводити заявницю в оману та повідомив про необхідність додаткових витрат у сумі 3 600 доларів Сполучених Штатів Америки, які він пообіцяв повернути протягом кількох днів.

В подальшому ОСОБА_7 третій раз звернувся із проханням передати йому ще 4 500 доларів Сполучених Штатів Америки, оскільки з його слів з`явились нові обставини та без цих грошей не вийде направити сина заявниці до лікарні на повторне ВЛК.

Після передачі грошових коштів у три етапи заволодів грошовими коштами заявниці у сумі 20 100 доларів Сполучених Штатів Америки нібито за надання послуг, які фактично виконані не були чим реалізував злочинний умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою.

В подальшому оперативно-розшуковими заходами оперативними співробітниками СКП ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області було отримано інформацію про додаткову потерпілу особу від дій ОСОБА_7 , проведеними заходами потерпілу особу було встановлено ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає: АДРЕСА_1 .

В ході проведення допиту із ОСОБА_8 було встановлено наступне: 26.10.2025 року сина заявника ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , було мобілізовано відповідно до Указу президента України №69/2022 від 24.02.2022 року «Про загальну мобілізацію».Про дану подію знали знайомі сім`ї та таким чином 10.11.2025 року приблизно о 18 год. 00 хв. потерпілому зателефонувала його знайома ОСОБА_10 , м.т.: НОМЕР_1 , яка нібито працювала у лікарні та по лінії медичних оглядів та реабілітації військовослужбовців після поранень та повідомила, що в неї є знайомий із числа працівників РТЦК та СП, який за грошову винагороду вирішує такі питання. Вказаний знайомий зі слів раніше працював у одному із РТЦК та СП та має необхідні корупційні зв`язки. В цей же день приблизно о 18 год. 54 хв. потерпілому зателефонував ОСОБА_7 з мобільного номеру телефону НОМЕР_2 та домовився із потерпілим та його дружиною про зустріч.

10.11.2025 приблизно о 19 год. 35 хв. під час особистої зустрічі із ОСОБА_7 останній повідомив що за грошову винагороду у 15 000 доларів Сполучених Штатів Америки сина заявника переведуть у шпиталь, де йому зроблять фіктивну операцію підготувавши всі необхідні документи на ВЛК та після чого спишуть з військової служби.

В той же день приблизно о 22 год. 50 хв. за адресою: м. Дніпро, площа Успенська, потерпілий зустрівся із ОСОБА_7 та передав йому грошові кошти у сумі 1 000 доларів Сполучених Штатів Америки як «завдаток».

Наступного дня 11.11.2025 року приблизно о 15 год. 50 хв. потерпілий зустрічається із ОСОБА_7 за адресою: м. Дніпро, площа Успенська та передає йому другу частину грошових коштів у сумі 9 000 доларів Сполучених Штатів Америки.

16.11.2025 року приблизно о 16 год. 50 хв. за адресою: м. Дніпро, площа Успенська, потерпілий третій раз зустрічається із ОСОБА_7 та передає йому третю частину грошових коштів у сумі 5 000 доларів Сполучених Штатів Америки.

Беручи до уваги вищевикладене надається підстава вважати, що ОСОБА_7 за попередньою змовою із посадовими особами РТЦК та СП та/або із посадовими особами медичних закладів, реалізує злочинний умисел та фіктивно призначає групи інвалідності або надаючи нелічні медичні висновки щодо проходження лікування та працездатності громадянам України з метою уникнення від мобілізації або проходження подальшої військової служби.

В ході досудового розслідування було надано доручення працівникам СКП ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області, щодо встановлення місця проживання причетних осіб до вчинення кримінального правопорушення. Далі, надійшла відповідь від працівників СКП ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області про те, що встановлено гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , де час від часу останній мешкає. Вказаний будинок відповідно з інформації «Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» на підставі права власності належить батьку ОСОБА_7 громадянину ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

В рамках кримінального провадження все вилучене майно було визнано речовими доказами. Вищевказані речі можуть мати доказове значення в рамках досудового розслідування кримінального провадження та будуть направлені на відповідні експертні дослідження.

Так, з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження, слідчий просить задовольнити подане клопотання.

Сторони у судове засідання не з`явилися. Слідчий надіслав до суду заяву про слухання справи за його відсутністю, просив клопотання задовольнити.

Представник власника майна, адвокат ОСОБА_12 у судове засідання не з`явився, про дату, місце та час судового засідання був повідомлений належним чином, надав до суду заяву, якою просив розглянути клопотання без його участі, та зазначив, що заперечує проти задоволення поданого клопотання.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності осіб, що не з`явилися.

Враховуючи викладене, а також стислі строки розгляду клопотання про арешт майна, слідчий суддя вважає за можливе розглянуте вказане клопотання без участі власника, роз`яснивши йому про право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. (ст. 174 КПК України).

Слідчий суддя, дослідивши клопотання та матеріали, додані до нього приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що у провадженні СВ ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12026042130000168, внесеного 07.02.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, за фактом того, що до ЧЧ ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області надійшла заява від ОСОБА_6 , про те, що невстановлений чоловік, знаходячись за адресою: м. Дніпро, ж/м Сокіл -1, шахрайським шляхом заволодів грошовими коштами на загальну суму 20 100 доларів США.

11.06.2026 на підставі ухвали Соборного районного суду міста Дніпра від 01.06.2026 проведено обшук будинку АДРЕСА_2 , в ході якого було виявлено та вилучено флеш-носій чорно-білого кольору з написом «GoodRam» 8 Gb, який вилучений до спец.пакету NPU 2044082.

Постановою старшого слідчого СВ відділу поліції № 2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 від 11.06.2026 року вказаний вище предмет було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026042130000168 від 07.02.2026, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до абзацу другого частини 1 статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч.3 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Таким чином, вилучений в ході проведеного обшуку предмет може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому, суд вважає за необхідне клопотання слідчого задовольнити та накласти арешт на зазначене в клопотанні майно.

Керуючись ст. ст. 167, 170-173 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026042130000168 від 07.02.2026, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, у вигляді заборони на користування та розпорядження на тимчасово вилучене 11.06.2026 в ході проведення обшуку будинку АДРЕСА_2 , майно а саме: флеш-носій чорно-білого кольору з написом «GoodRam» 8 Gb, який вилучений до спец. пакету NPU 2044082.

Ухвала підлягає негайному виконанню на всій території України. Відповідно до ч. 1 ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Роз`яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1