Ухвала суду № 137678132, 23.06.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 191/2805/26

Провадження № 1-кс/201/2479/2026

УХВАЛА

Іменем України

23 червня 2026 року м. Дніпро

Слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання дізнавача СД Синельниківського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Синельниківської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026046390000107 від 29.05.2026 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Дізнавач звернувся до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026046390000107 від 29 травня 2026 року.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 08 червня 2026 року клопотанням дізнавача про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026046390000107 від 29 травня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 Кримінального кодексу України направлено до Соборного районного суду міста Дніпра для здійснення судового розгляду.

В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що 29.05.2026 проведено огляд місця події в період часу з 03:59 по 04:04 годин поблизу водоймища с. Вільне, Синельниківського району, Дніпропетровської області. В ході огляду місця події виявлено та вилучено: 1 сітку: довжиною 10 м, висотою 1 м., вічко 30х30, поміщено до 1 експертного прозорого мішка та опечатано биркою Н45653007; карась - в кількості 6 штук; окунь - в кількості 17 штук; плітка 17 шт.

Рибу передано під зберігальну розписку головному державному інспектору «Рибоохоронний патруль» ОСОБА_5 .

Так, працівниками поліції з місця події, що мало місце 29.05.2026 було вилучено 1 сітку: довжиною 10 м, висотою 1 м., вічко 30х30, поміщено до 1 експертного прозорого мішка та опечатано биркою Н45653007, яку було визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.

Таким чином, зважаючи на те, що вилучені під час проведення огляду місця події від 29.05.2026 - 1 сітка: довжиною 10 м, висотою 1 м., вічко 30х30, яка поміщено до 1 експертного прозорого мішка та опечатано биркою Н45653007, мають значення речового доказу, який може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, виникла необхідність у накладенні арешту на вказане майно.

Підставами, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт вказаного майна, є забезпечення належного зберігання речових доказів стороною кримінального провадження, та фактичне позбавлення осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

З метою забезпечення виконання завдань кримінального провадження щодо швидкого, повного та неупередженого розслідування, виникає необхідність у накладенні арешту на зазначене майно на підставі ст. 170 КПК України.

Сторони у судове засідання не з`явилися. Дізнавач надав до суду заяву про слухання справи за його відсутністю, просив клопотання задовольнити.

ОСОБА_6 у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, якою просив розглянути подане клопотання без його участі.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності осіб, що не з`явилися.

Враховуючи викладене, а також стислі строки розгляду клопотання про арешт майна, слідчий суддя вважає за можливе розглянуте вказане клопотання без участі власника, роз`яснивши йому про право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. (ст. 174 КПК України).

Слідчий суддя, дослідивши клопотання та матеріали, додані до нього приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що 29.05.2026 0 02:04 до ЧЧ Синельниківського РУП надійшло повідомлення від ПОГ СРУП ОСОБА_7 про те, що поблизу водоймища с. Вільне, Синельниківського району, Дніпропетровської області, було виявлено ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який здійснював незаконний вилов рибних ресурсів. (ЄО 9893 від 29.05.2026).

Вказане повідомлення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026046390000107 від 29.05.2026, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 249 КК України.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 29.05.2026, 29.05.2026 начальником СД Синельниківського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 в період часу з 03:59 по 04:04 годин проведено огляд місця події поблизу водоймища с. Вільне Синельниківського району Дніпропетровської області, у ході якого виявлено та вилучено: 1 сітку: довжиною 10 м, висотою 1 м., вічко 30х30, поміщено до 1 експертного прозорого мішка та опечатано биркою Н45653007; карась - в кількості 6 штук; окунь - в кількості 17 штук; плітка 17 шт.

Постановою дізнавача СД Синельниківського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 від 29.05.2026 року вищевказані предмети було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026046390000107 від 29.05.2026, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 249 КК України.

Відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до абзацу другого частини 1 статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч.3 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Згідно зі статтею 98 КПК України, речові докази - це матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Оцінка доказів із точки зору їх допустимості є заключним етапом доказування та здійснюється судом за наслідком розгляду справи по суті. Під час здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування, вказане питання не входить до повноважень як слідчого судді.

Натомість, під час розгляду клопотання про арешт майна на стадії досудового розслідування у кримінальному провадженні слідчий суддя уповноважений оцінити можливість використання майна, на яке слідчий, прокурор бажає накласти арешт, як доказу у кримінальному провадженні.

У даному випадку вилучені під час огляду місця події предмети та речі постановою дізнавача від 29.05.2026, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, як такі, що містять відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

З урахуванням досліджених обставин кримінального провадження, слідчим суддею встановлено, що стороною обвинувачення доведено можливість доказового значення для досудового розслідування у кримінальному провадженні вилучених під час огляду місця події речей.

Отже, оскільки зазначене у клопотанні слідчого майно відповідає критеріям зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України та ст. 98 КПК України, а тому існують достатні правові підстави для накладення арешту на це майно, з метою його збереження задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженню, оскільки незастосування арешту може призвести до його знищення чи приховування.

Таким чином, вилучені в ході проведеного огляду місця події речі можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Оскільки існують ризики приховування, знищення вилученого майна, суд вважає за необхідне клопотання слідчого задовольнити та накласти арешт на зазначене в клопотання майно.

Керуючись ст. ст. 167, 170-173 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026046390000107 від 29.05.2026 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, на річ, вилучену 29.05.2026 в період часу з 03:59 по 04:04 годин в ході проведення огляду місця події поблизу водоймища с. Вільне Синельниківського району Дніпропетровської області, у вигляді заборони на користування та розпорядження, а саме на: 1 сітку: довжиною 10 м, висотою 1 м., вічко 30х30, яку поміщено до 1 експертного прозорого мішка та опечатано биркою Н45653007.

Ухвала підлягає негайному виконанню на всій території України. Відповідно до ч. 1 ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Роз`яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1