Рішення № 137678062, 17.06.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/1090/26

Провадження № 2-о/201/218/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року Соборний районний суд

міста Дніпра

у складі: головуючого судді - Федоріщева С.С.,

при секретарі - Максимовій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Соборний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту народження дитини,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад заяви.

У січні 2026 року ОСОБА_1 звернулись в суд із заявою про встановлення факту, зазначивши заінтересованою особою Соборний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, у якій просила встановити факт народження ІНФОРМАЦІЯ_1 дитини жіночої статі, ОСОБА_2 , у місті липецьк, липецька область, російська федерація від матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є громадянкою України; в актовому записі про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відомості, про батька внести за вказівкою матері дитини відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України, а саме ОСОБА_3 , громадяни України ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Існування таких вимог заявниця пов`язувала із тим, що вона була зареєстрована та проживала у місті Маріуполь Донецької області. З 24 лютого 2020 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, оскільки на території міста Маріуполь було небезпечно проживати, заявниці, перебуваючи в стані вагітності, планувала покинути місто Маріуполь та переїхати на підконтрольну Україні територію. Проте, виїхати на підконтрольну Україні територію було неможливо у зв`язку з блокадою міста окупаційними військами, у зв`язку з чим у квітні 2022 року евакуаційним автобусом вона була вимушена виїхати за межі території України в місто липецьк рф, яке не було обрано особисто заявницею, а було визначено під примусом. ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті липецьк вона народила дитину жіночої статі, де їй було видано медичну довідку про народження та свідоцтво про народження. Стверджувала, що заявниця є громадянкою України та в силу вимушених обставин, які не залежали від її волі, у зв`язку з бойовими діями в місті Маріуполь, не могла перебувати на території України під час народження дочки, отримати свідоцтво про народження українського зразка та зареєструвати дитину як громадянку України. Отримати свідоцтво про народження у відділі державної реєстрації актів цивільного стану відповідно до статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» вона можливості не має, оскільки факт народження дитини відбувся поза межами території України та наявні розбіжності в громадянстві дитини. Зазначала, що на даний час між Україною та рф, на території якої народилась ОСОБА_2 , розірвано усі дипломатичні відносини, а встановлення факту народження дозволить оформити державну допомогу при народженні дитини, відвідувати заклади дошкільної освіти, отримувати медичну допомогу, соціальне страхування та якнайкраще забезпечити інтереси дитини.

Також заявник просила суд в актовому записі про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відомості про батька внести за вказівкою матері дитини відповідно до частини 1 статті 135 Сімейного кодексу України, а саме: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України.

Рух справи.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 січня 2026 року заяву ОСОБА_1 передано для розгляду судді Федоріщеву С.С.

Ухвалою Соборного районного суду міста Дніпра від 29 січня 2026 року відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Соборний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту народження дитини.

10 лютого 2026 року ОСОБА_1 , через представника Горбачова О.О. , подала безпосередньо до суду апеляційної інстанції за допомогою системи «Електронний суд» апеляційну скаргу на ухвалу Соборного районного суду міста Дніпра від 29 січня 2026року.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 02 березня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 березня 2026 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ухвалу Соборного районного суду міста Дніпра від 29 січня 2026 року - скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Соборного районного суду м. Дніпра від 02 квітня 2026 року заяву про встановлення факту народження залишено без руху.

Після усунення заявником недоліків ухвалою Соборного районного суду м. Дніпра від 07 квітня 2026 року відкрито провадження у справі.

У судове засідання ОСОБА_1 , через представника Горбачова О.О. , подала до суду заяву про розгляд справи без її участі за наявними доказами, просила задовольнити заяву про встановлення факту народження доньки.

Заінтересована особа представника до суду не направила, заяв та клопотань не надсилала.

Зважаючи на викладене, суд вважає за можливе ухвалити у справі рішення за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.

Фактичні обставини встановлені судом.

Заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянкою України, що підтверджується паспорт громадянина України з електронним ID-носієм № НОМЕР_1 , виданим 25 березня 2024 року, орган, що видав - 2116.

Згідно з копією медичного свідоцтва про народження від 22 квітня 2022 року серії НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 у місті липецьк, липецької області, російської федерації народила дитину жіночої статі.

Відповідно до копії свідоцтва про народження від 18 травня 2022 року серії НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті липецьк народилась ОСОБА_2 , матір`ю якої є громадянка України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до витягу з Реєстру територіальної громади від 03.01.2026 року №2026/000067315, долученого до матеріалів справи, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно із паспортними даними, ОСОБА_1 є громадянкою України.

02 лютого 2026 року представник заявника, ОСОБА_1 , адвокат Горбачов Олег Олександрович, звернувся до Соборного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із заявою в інтересах ОСОБА_1 від 02 лютого 2026 року про державну реєстрацію народження ІНФОРМАЦІЯ_1 дитини жіночої статі, ОСОБА_2 , у місті липецьк, липецька область, російська федерація від матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є громадянкою України.

03 лютого 2026 року представник заявника, адвокат Горбачов Олег Олександрович, подав адвокатський запит від 03 лютого 2026 року до Соборного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому просив надати інформацію про результати розгляду заяви адвоката Горбачова О.О. в інтересах ОСОБА_1 від 02 лютого 2026 року, та у разі відмови заявнику, ОСОБА_1 , у державній реєстрації народження ІНФОРМАЦІЯ_1 дитини жіночої статі, ОСОБА_2 , у місті липецьк, липецька область, російська федерація від матерії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є громадянкою України, надати письмову вмотивовану відмови.

Відповідно до відповіді на адвокатський запит від Соборного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 07 лютого 2026 року за № 215/31.27-25 щодо державної реєстрації народження ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 в місті липецьк липецької області російської федерації адвокату Горбачову Олегу Олександровичу було повідомлено, що у заявника відсутні документи, необхідні для реєстрації народження дитини, та рекомендовано звернутися до суду для винесення судом рішення про встановлення факту народження.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного заявницею щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення заяви про встановлення факту, що має юридичне значення. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, за якими кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до положень п. 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний? час у разі неможливості реєстрацій? органом державні? реєстрацій? актів цивільного стану факту народження.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦК Украйни, державній реєстрацій? підлягають народження фізичної? особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

Положеннями ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 133 СК України встановлено, що дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 144 СК України батьки зобов`язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної? реєстрації? актів цивільного стану. Невиконання цього обов`язку є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст.7 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою ВР №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов`язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.

Статтею 7 Закону Украйни «Про громадянство України» встановлено, що особа, батьки або один з батьків якої на момент і?і? народження були громадянами України, є громадянином України. Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.

Порядок державної? реєстрації? актів цивільного стану, у тому числі державна реєстрація народження особи, встановлений Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими Наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 №52/5.

Згідно з п. 3 розділу І зазначених Правил відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження. За заявами громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території України або переселилися з неї, державну реєстрацію актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання здійснюють відділи державної реєстрації актів цивільного стану за місцем звернення заявника.

Згідно з вимогами ч. 1, 2 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням і?и? прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України. Державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків або за заявою, поданою в електронній формі.

Так, у п. 2 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими Наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 №52/5 встановлено, що підставами для проведення державної реєстрації народження є один із документів: медичний висновок про народження, сформований в Реєстрі медичних висновків електронної системи охорони здоров`я, медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о), медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма №103-1/о), лікарське свідоцтво про пренатальну смерть (форма №106-2/о), медичний документ, виданий компетентним суб`єктом іншої держави, що підтверджує факт народження, належним чином легалізований, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

При відсутності підстав для державної реєстрації народження, визначених у цьому пункті, державна реєстрація народження проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження такою жінкою.

Відповідно до статті 49 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року (далі - Женевська конвенція), стороною якої є Україна, забороняється, незалежно від мотивів, здійснювати примусове індивідуальне чи масове переселення або депортацію осіб, що перебувають під захистом, з окупованої території на територію окупаційної держави або на територію будь-якої іншої держави, незалежно від того, окупована вона чи ні.

Згідно із статтею 50 Женевської конвенції окупаційна держава повинна в співробітництві з державними та місцевими органами влади сприяти належному функціонуванню закладів, відповідальних за піклування про дітей і їхню освіту. Окупаційна держава повинна вжити всіх необхідних заходів для полегшення процедури встановлення особи дітей та реєстрації їхніх сімейних зав`язків. Вона за будь-яких обставин не повинна змінювати їхнього громадянського статусу або вносити їх до списків підконтрольних їй формувань або організацій.

РФ відкликала заяву, яка була зроблена СРСР при ратифікації додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту прав жертв міжнародних військових конфліктів. На території рф також визнана недійсною постанова Верховної Ради СРСР від 04 серпня 1989 року № 303 «Про ратифікацію додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, яка стосується захисту жертв збройних конфліктів неміжнародного характеру». Цей закон набув чинності 12 листопада 2019 року.

Відповідно до статей 3, 7 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Дитина має бути зареєстрована відразу після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов`язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про громадянство України» від 18 січня 2001року № 2235-ІІІ громадянство України набувається, зокрема, за народженням

Згідно із статтею 7 зазначеного вище Закону особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України. Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.

Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (частини 3, 4 статті 49 Цивільного кодексу України).

Згідно із статтею 144 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов`язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану України.

Невиконання цього обов`язку є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом. Реєстрація народження дитини провадиться органом державної реєстрації актів цивільного стану з одночасним визначенням її походження та присвоєнням прізвища, імені та по батькові. Реєстрація народження дитини засвідчується свідоцтвом про народження, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.

Відповідно до частини четвертої статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01 липня 2010 року № 2398-VI підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я документи, що підтверджують факт народження. За відсутності документа закладу охорони здоров`я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.

Верховний Суд зауважує, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою, зокрема, фактів народження фізичної особи та її походження. Свідоцтво про народження є основним документом, що засвідчує особу дитини до отримання паспорта громадянина України. Від наявності в дитини такого документа залежить виникнення у неї та реалізація особистих немайнових та майнових прав.

У даній справі правова проблема обтяжена фактом народження дитини на території іноземної держави-агресора рф, де відбулись пологи заявниці у зв`язку з окупацією території України, на якій остання була зареєстрована та перебувала на обліку у зв`язку з вагітністю, та видачею свідоцтва про народження органом державної реєстрації рф.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про міжнародне приватне право» від 23 червня 2005року № 2709-IV до особистих немайнових прав застосовується право держави, у якій мала місце дія чи інша обставина, що стала підставою для вимоги про захист таких прав, якщо інше не передбачено законом.

Згідно із частиною першою статті цього 13 Закону, документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Аналогічно регламентовано зазначене питання у пункті 8 глави 1 розділу II Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000року № 52/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 24 грудня 2010 року № 3307/5), відповідно до якого документи, видані компетентними органами іноземних держав на посвідчення актів цивільного стану, здійснених поза межами України за законами відповідних держав щодо громадян України, іноземців і осіб без громадянства, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав» від 04 лютого 2023року №107 під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування документи, виготовлені або засвідчені на території іноземних держав установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на території України без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостиля тощо) у разі, коли станом на 24 лютого 2022 року такі документи приймалися на території України без спеціального посвідчення.

Проте, зазначені норми не застосовуються у правовідносинах за участю рф.

Факти збройної (військової) агресії рф відносно Украі?ни, окупації частини території України є загальновідомими, а тому не підлягають доказуванню згідно приписами ч. 3 ст. 82 ЦПК України, відповідно до якої обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Починаючи з 2014 року, загальновідомим є той факт, що рф чинить збройну агресію проти України, та продовжує це станом на момент подання даної заяви.

Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, було введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.

У відповідь на акт збройної агресії Президент України підтримав пропозицію Міністерства закордонних справ України про розрив дипломатичних відносин України з рф, про що 24 лютого 2022року оголошено на офіційному веб-сайті Міністерства закордонних справ України.

01 грудня 2022 року прийнято Закон України № 2783-IX «Про вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року».

За повідомленням Міністерства закордонних справ України дію Мінської конвенції у відносинах з рф та Республікою Білорусь зупинено з 27 грудня 2022 року.

З дати зупинення дії Мінської конвенції, зокрема, до документів, виданих на території рф і Білорусі, при їх пред`явленні на території України застосовується вимога засвідчення апостилем згідно з Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 05 жовтня 1961 року, яка є чинною у відносинах України з рф і Білоруссю.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що свідоцтво про народження від 18 травня 2022 року серії НОМЕР_3 , видане у місті липецьк рф, видане на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , може підтверджувати особу цієї дитини лише у випадку засвідчення його оригіналу (дублікату) апостилем.

Але, з огляду на збройний конфлікт між рф та Україною заявниця (мати дитини) позбавлена можливості апостилювання цього документа відповідними органами рф, яким надаються повноваження на проставлення апостиля.

Медичне свідоцтво про народження дитини також видане на території рф та в даному випадку не може бути підставою для проведення державної реєстрації народження дитини. У зв`язку з народженням дитини на території іншої держави заявниця не має можливості надати до органу реєстрації актів цивільного стану для проведення державної реєстрації народження один із документів, передбачених пунктом 2 глави 1 розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану.

Враховуючи викладене вище, а також те, що на даний час між Україною та рф (на території якої народилася ОСОБА_2 ) розірвано усі дипломатичні відносини, у реєстрації народження та видачі свідоцтва про народження представнику заявника Соборним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відмовлено, а встановлення факту народження ОСОБА_2 та подальша реєстрація дозволить оформити державну допомогу при народженні дитини, відвідувати заклади дошкільної освіти, заклади початкової освіти, отримувати медичну допомогу та користуватися медичним страхуванням, в майбутньому отримувати соціальне страхування та якнайкраще забезпечити інтереси дитини, у зв`язку з чим заявник звернулася до суду із заявою про встановлення факту народження ОСОБА_2 судом.

Мати дитини ОСОБА_1 є громадянкою України, а тому малолітня ОСОБА_2 має право на набуття громадянства України, проте внаслідок збройної агресії рф проти України та з урахуванням розриву дипломатичних відносин України з рф заявниця позбавлена можливості зареєструвати народження дочки в органі державної реєстрації актів цивільного стану України.

Такого ж самого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові №643/1873/23 від 31 січня 2024 року.

Особисті немайнові та майнові права малолітньої ОСОБА_2 перебувають у стані правової невизначеності, а отже, потребує гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами державного захисту.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим: кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом вимог ч. 4 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» підставою для проведення держаної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я документи, що підтверджують факт народження. За відсутності документа закладу охорони здоров`я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.

Враховуючи викладене, єдиною підставою для державної реєстрації народження дитини в таких випадках є рішення суду про встановлення факту народження дитини.

Встановлення факту народження дитини має для заявника юридичне значення, оскільки потрібно їй для державної реєстрації народження дитини та отримання свідоцтва про народження дитини встановленого законодавством України зразка.

Як вже згадано вище, суд встановив, що докази, які містяться у справі, зокрема копія медичного свідоцтва про народження від 22 квітня 2022 року серії НОМЕР_2 , копія свідоцтва про народження від 18 травня 2022 року серії НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджують факт народження дитини жіночої статі ОСОБА_2 , матір`ю якої є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України. Невизнання таких документів, виданих державою-агресором, означало би порушення прав малолітньої дитини, що є недопустимим.

Докази, які б спростовували факт народження дитини жіночої статі, ОСОБА_2 , у місті липецьк, липецька область, російська федерація, матір`ю якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України.

З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви та встановлення факту народження дитини, оскільки законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, що надає можливість заявникам отримати свідоцтво про народження дитини, виданого державним органом України.

Суд також вважає за необхідне задовольнити вимоги в частині внесення в актовому записі про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відомостей про батька дитини за вказівкою матері дитини відповідно до частини 1 статті 135 Сімейного кодексу України, а саме: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України, наявною в матеріалах справи.

Частиною 2 статті 319 ЦПК України встановлено, що рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

З огляду на вказане подана заява підлягає задоволенню.

Ураховуючи викладене, керуючись ст.ст.4, 5, 258, 263-265, 315, 318, 319 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Соборний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту народження дитини - задовольнити.

Встановити факт народження ІНФОРМАЦІЯ_1 дитини жіночої статі, ОСОБА_2 , у місті липецьк, липецька область, російська федерація від матерії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є громадянкою України. В актовому записі про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відомості про батька внести за вказівкою матері дитини жіночої статі відповідно до частини 1 статті 135 Сімейного кодексу України, а саме: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України.

Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Рішення допустити негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя С.С. Федоріщев