Рішення № 137677561, 24.06.2026, Саратський районний суд Одеської області

Справа № 513/248/26

Провадження № 2/513/590/26

Саратський районний суд Одеської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2026 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючої судді Рязанової К.Ю., за участю: секретаря судового засідання Филипчук Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в особі представника Кудіної Анастасії Вячеславівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

27 лютого 2026 року представник позивача Кудіна А.В. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить суд стягнути з останньої на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 102157389 у розмірі 31285,06 грн, а також понесені судові витрати.

Свої вимоги обґрунтувала тим, що 08 березня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 102157398, який підписано електронним підписом відповідача. Відповідно до п.п. 2.1. п. 2 Кредитного договору, кошти кредиту надаються ТОВ «МІЛОАН» у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані Відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту. Згідно з п.п. 2.4. п. 2 Кредитного договору, кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «МІЛОАН» суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п.п. 2.1. п. 2 Кредитного договору.

Підписанням Кредитного договору Відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ НАДПОВ ДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН» (далі - «Правила» (п.п. 9,8 Кредитного договору), які розмішені на сайті creditplus.ua. Приймаючи умови Кредитного Договору, Відповідач підтверджує, що він повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися цих Правил.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

28 липня 2025року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ», Позивач) укладено Договір факторингу №28072025 (далі Договір факторингу), у відповідності до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «МІЛОАН» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Згідно п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту) плата за кредитом, пенею за порушенням грошового зобов`язання та інші платежі, право на одержання яких належне клієнту.

Згідно п. 1.2 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до Реєстру боржників №3 від 28 липня 2025 року до Договору факторингу №28072025 від 28 липня 2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 31285,06 гривень, з яких: 10000,00 грн заборгованість за основною сумою боргу, 7985,06 грн сума заборгованості за відсотками, 2000,00 грн сума заборгованості за комісією, 6300,00 грн заборгованість за комісією з обслуговування кредиту, 5000,00 грн заборгованість за неустойкою (штраф / пеня).

Всупереч умовам Договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ "ФК "ЄАПБ", ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу для розгляду передано судді Рязановій К.Ю.

Ухвалою судді Саратського районного суду Одеської області від 09 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, до суду не з`явився. В позовній заяві просила про розгляд справи за її відсутності та зазначила, що у разі неявки відповідача не заперечує проти винесення заочного рішення судом.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку шляхом направлення судової повістки на адресу зареєстрованого місця проживання, причини неявки суду не повідомила, відзив та заперечення на позов не надала.

Відповідно до ч. 2 ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07 липня 1989 року Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч. 4 ст.223 ЦПК України зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши письмові докази, суд дійшов до такого висновку.

Судом установлено, що 08 березня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 102157398, згідно якого відповідач отримав кредит в розмірі 10000,00 гривень. Кредит надається загальним строком на 345 днів.

Відповідно до положень п.1.4. договору повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту, комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) та процентів за користування кредитом має здійснюватися Позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку №l до Договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 16 лютого 2026 року (дата остаточного погашення заборгованості).

Пунктом 1.5. договору встановлено загальні витрати Позичальника за кредитом складають 34017.45 грн. Денна процентна ставка складає:

(34017,45 грн. / 10000,00 грн.) / 345 днів * 100% = 0,99%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 6713.21 відсотків річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника складає 44017,45 грн. Загальні витрати Позичальника за кредитом, денна процентна ставка та орієнтована реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, а також строк кредиту розраховані з припущення, що Кредитний договір залишиться чинним протягом погодженого строку та Позичальник виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема здійснить періодичні платежі в останній день кожного розрахункового періоду (дату платежу) відповідно до Графіку платежів. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню, зокрема у випадку часткового дострокового погашення заборгованості, прострочення виконання або несвоєчасного виконання ним зобов`язань та в інших випадках, крім тих, коли законодавством прямо вимагається таке оновлення.

Пунктом 1.5.1. договору передбачено комісію за надання кредиту: 2000,00 грн, яка нараховується за ставкою 20,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Якщо згідно Графіку платежів комісія за надання кредиту підлягає сплаті частинами, сума комісії може складати менш ніж 20,00 відсотків від суми кредиту, якщо внаслідок поділу цієї суми на кількість розрахункових періодів/кількість платежів згідно графіку платежів, утворюється не ціле число (дріб). В такому разі дріб округлюється до цілого числа в меншу сторону. Сума цілого числа помножена на кількість платежів згідно графіку платежів становить розмір комісії за надання кредиту визначений цим пунктом.

Також за п.1.5.2. договору комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 15400,00 грн, що нараховується за ставкою 7,00 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком №1 до цього Договору.

Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 220,00 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом. Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються з стандартною процентною ставкою 220,00 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів.

Нараховані згідно п.1.5.3 та 1.5.4 Договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування, складатимуть: 16617,45 грн.

Також, відповідно до п.2.1. договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі на картку № НОМЕР_1 .

Сам договір № 102157389 від 08 березня 2025 року та додатки до нього підписано позичальником ОСОБА_1 електронним підписом.

Факт перерахування ТОВ «МІЛОАН» за договором № 102157389 від 08 березня 2025 року, підтверджено наявноим в матеріалах справи платіжним дорученням № 101204205 від 08 березня 2025 року, з якого вбачається зарахування на картку № НОМЕР_2 грошових коштів у розмірі 10000,00 гривень; призначення платежу: кошти згідно договору № 102157389.

28 липня 2025 року між ТОВ «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладено Договір факторингу № 102157389, згідно з яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» передає (відступає) Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" за плату належні йому Права Вимоги, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" приймає належні Товариству з обмеженою відповідальністю «Мілоан» Права Вимоги до боржників, вказаними в реєстрі боржників.

Відповідно до наявного в матеріалах справи витягу з Реєстру боржників № 3 від 28 липня 2025року до Договору факторингу №28072025 від 28 липня 2025 року ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" набуло права грошової вимоги до відповідача у розмірі 31285,06 гривень, з яких: 10000,00 грн заборгованість за основною сумою боргу, 7985,06 грн сума заборгованості за відсотками, 2000,00 грн сума заборгованості за комісією, 6300,00 грн заборгованість за комісією з обслуговування кредиту, 5000,00 грн заборгованість за неустойкою (штраф / пеня).

Відповідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № 102157398 від 08 березня 2025 року заборгованість відповідача становить 31285,06 гривень, з яких: 10000,00 грн заборгованість за основною сумою боргу, 7985,06 грн сума заборгованості за відсотками, 2000,00 грн сума заборгованості за комісією, 6300,00 грн заборгованість за комісією з обслуговування кредиту, 5000,00 грн заборгованість за неустойкою (штраф / пеня).

Як вбачається з відповіді АТ «Універсал Банк» від 04 травня 2026 року №БТ/Е-18162, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовану карту № НОМЕР_3 .

Разом з тим, судом була досліджена виписка по рахунку № НОМЕР_3 за період 08 березня 2025 року по 13 березня 2025 року, відповідно до якої, вбачається, що 08 березня 2025 року на картку були зараховані кошти в розмірі 10000,00 гривень.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення ЦК України, які регулюють договір позики.

Частиною 1 ст.1048 УК України встановлює, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитні договора між сторонами укладені шляхом підписання відповідачем анкети-заяви позичальника, додатками до якої є Умови та Правила надання банківських послуг, Тарифи та Таблиця обчислення вартості кредиту.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію", згідно ст.3 якого електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.3 ст.11 вказаного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону).

Згідно із ч. 6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст.12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено.

За вимогами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Щодо нарахування позивачем пені та штрафів у розмірі 5000,00 гривень, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Отже, стягнення 5000,00 грн пені та штрафів за кредитним договором № 102157398 від 08 березня 2025 року, у період дії воєнного стану, не відповідає вимогам закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо нарахування заборгованості у розмірі 6300,00 грн за комісією з обслуговування кредиту, суд доходить такого.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними, проте, враховуючи ультраактивну форму дії Закону України «Про захист прав споживачів», визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації щодо кредиту, підлягають перевірці на відповідність змісту положень Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті12Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові Великої Палати від 13 липня 2022 року у справі № 194/1387/19 (провадження № № 14-44цс21).

Відповідно до умов п. 1.5.2 Договору про споживчий кредит 102157398 від 08 березня 2025 року укладеного між ТОВ «Мілоан» та відповідачем встановлено комісію за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 15400,00 грн, що нараховується за ставкою 7,00 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду (крім останнього періоду), що встановлені графіком платежів, який є додатком № 1 до договору.

Однак розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості встановлено без уточнення найменування конкретних послуг та систематичності запиту споживачем інформації щодо обслуговування кредитної заборгованості.

Таким чином, вказані умови договору не містять розмежування платних та безоплатних послуг, як і не містять найменування цих послуг, а значить передбачають виключно платні послуги стосовно обслуговування кредиту в тому числі, слід розуміти, і послуги на вимогу споживача не частіше одного разу на місяць повідомляти йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надання виписки з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформації про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншої інформації , що суперечить вимогам частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», за яким надання таких послуг передбачено безоплатно.

Враховуючи те, що позивачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, суд доходить висновку про те, що положення договору про споживчий кредит, укладеного між відповідачем та ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні Фінанси» щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

Вказаний висновок ґрунтується на правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 194/1387/19 (провадження № 14-44цс21) та узгоджується з позицією Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду висловленою у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22)

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" слід стягнути 19985,06 грн заборгованості за договором № 102157398 від 08 березня 2025 року, з яких: заборгованість за тілом кредиту 10000,00 грн, 7985,06 грн сума заборгованості за відсотками, 2000,00 грн сума заборгованості за комісією за надання кредиту.

При розподілі судових витрат суд виходить з такого.

В порядку статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно до задоволених вимог, що становить 2125,94 гривень (19985,06 грн / 31285,06 грн * 3328,00 грн).

Керуючись ст. ст. 2-13, 81, 89, 141, 258 - 259, 263 - 265, 280-282, 288, 289, 354 ЦПК України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 536, 599, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд

у х в а л и в:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в особі представника Кудіної Анастасії Вячеславівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість за кредитним договором № 102157398 від 08 березня 2025 року у загальному розмірі 19985 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят п`ять) гривень 06 копійок, яка складається з: 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок сума заборгованості за основною сумою боргу; 7985 (сім тисяч дев`ятсот вісімдесят п`ять) гривень 06 копійок сума заборгованості за відсотками; 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок сума заборгованості за комісією за надання кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" судові витрати у розмірі 2125 (дві тисячі сто двадцять п`ять) гривень 94 копійки.

У решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Саратським районним судом за заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів після проголошення рішення, а відповідачем - протягом тридцяти з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, ЄДРПОУ 35625014, реквізити ІВАN № НОМЕР_4 у АТ "ТАСкомбанк".

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складений 24 червня 2026 року.

Суддя К. Ю. Рязанова