Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 490/8956/25
Провадження № 2/513/362/26
Саратський районний суд Одеської області
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 червня 2026 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючої судді Рязанової К.Ю., за участю секретаря судового засідання Филипчук Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с. Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», в інтересах якого діє Лигін Олександр Володимирович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
у с т а н о в и в:
26 жовтня 2025 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява ТОВ «Фінфорс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1264197-А від 27 лютого 2021 року у розмірі 35 431,60 грн, витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн, посилаючись на ухилення відповідача від добровільного виконання договірних зобов`язань.
Позов обґрунтовано тим, 27 лютого 2021 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СС ЛОУН» (надалі ТОВ «СС ЛОУН», «первісний кредитор») та ОСОБА_2 (надалі - «позичальник», «відповідач»), за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «СС ЛОУН» (надалі - «ITC Товариства»), було укладено Кредитний договір № 1264197-A (надалі - «Кредитний договір»).
Кредитний договір було укладено на підставі Правил надання коштів в кредит ТОВ «СС ЛОУН» затверджених наказом ТОВ «СС ЛОУН» №0302-1 від 03 лютого 2021 року (надалі - «Правила»).
Згідно з п. 2.6.1. Кредитного договору загальний розмір наданого кредиту складає 14950,00 грн. Відповідно до п. 2.6.2. строк кредиту з 27/02/2021 р. по 28/03/2021 р. включно. Відповідно до п. 1.14. Кредитного договору стандартна процентна ставка складає 1,8% за кожен день користування кредитними коштами.
ТОВ «СС ЛОУН» надало кредит відповідачеві в сумі 14950,00 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку позичальника № НОМЕР_1 . У встановлений строк дії Кредитного договору відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, у зв`язку з чим, керуючись умовами Кредитного договору та умовами додаткової угоди до кредитного договору (автопролонгація) від 27/02/2021 р., кредитний договір було автопролонговано на 20 днів.
Згідно з п. 5.7. Кредитного договору Сторони погодили, що у випадку несплати Позичальником заборгованості за кредитом/неоформлення продовження строку користування кредитом до запланованої дати повернення кредиту, цей Договір вважатиметься автопролонгованим, а строк користування кредитом подовженим на наступних умовах: 5.7.1 Строк автопролонгації Договору та продовження строку користування кредитом складає період часу з дати (дня), наступної за запланованою датою повернення кредиту (або новою запланованою датою повернення кредиту у випадку оформлення продовження строку користування кредитом), і до спливу 20 (двадцяти) календарних днів включно. 5.7.2. В період автопролонгації діє підвищена процентна ставка у розмірі 4.15%. Відповідно до п. 5.8 Сторони погодили, що угода на автопролонгацію Договору підписується Позичальником одночасно з підписанням цього Договору. Автопролонгація строку дії кредитного договору - це відкладальна обставина в розумінні ст. 212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку дії Кредитного договору.
У встановлений додатковою угодою на автопролонгацію строк нової узгодженої дати повернення кредиту 17/04/2021 р. відповідач не виконав свої боргові зобов`язання за Кредитним договором, в зв`язку з чим у відповідача виникла прострочена заборгованість перед кредитором в розмірі: 14950,00 грн тіло кредиту та 20481,60 грн нараховані проценти.
Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань, 06 травня 2021 року між ТОВ «СС ЛОУН», як клієнтом, та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНФОРС» (надалі «ТОВ «ФІНФОРС», «позивач») було укладено договір факторингу № 40071779-101 (надалі - «договір факторингу»).
Згідно з умовами якого клієнт відступив фактору право грошової вимоги за Кредитним договором. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі прав грошових вимог, який формується згідно додатку №1, є невід`ємною частиною договору. Як вбачається з витягу з реєстру прав грошових вимог (Додаток №1 до договору факторингу) TOB «СС ЛОУН» відступило на користь ТОВ «ФІНФОРС» право вимоги за кредитним договором № 1264197-A на загальну суму 35431,60 грн.
TOB «СС ЛОУН» повідомило позичальника про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором на користь ТОВ «ФІНФОРС» шляхом направлення 06 травня 2021 року електронного листа на електронну адресу позичальника.
Станом на дату направлення даної позовної заяви, заборгованість позичальника по кредитному договору перед ТОВ «ФІНФОРС» не сплачена і складає: 35431,60 грн.
Таким чином позивач просить стягнути з ОСОБА_2 суму боргу за Кредитним договором №1264197-A від 27 лютого 2021 року в розмірі 35431,60 гривень із яких: 14950,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 20481,60 грн нараховані проценти та стягнути судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 листопада 2025 року справу № 490/8956/25, передано за підсудністю до Саратського районного суду Одеської області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 17 грудня 2025 року справа № 490/8956/25 розподілена судді Миргород В.С.
Ухвалою судді Саратського районного суду одеської області Миргород В.С. від 18 грудня 2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, прийнято до розгляду та відкрито провадження у вказаній справі. Призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
На підставі рішення Вищої ради правосуддя № 206/0/15-26 від 12 лютого 2026 року суддя ОСОБА_3 звільнена з посади судді Саратського районного суду Одеської області у зв`язку з поданням заяви про відставку.
Розпорядженням керівника апарату Саратського районного суду Одеської області №133/26 від 23 лютого 2026 року справу передано на повторний автоматизований розподіл справ.
Відповідно до автоматичної системи документообігу, справу перерозподілено судді Саратського районного суду Одеської області Рязановій К.Ю.
Ухвалою судді Саратського районного суду одеської області Рязановій К.Ю. від 24 лютого 2026 року, прийнято до провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
08 травня 2026 року судом отримано інформацію від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 04 травня 2026 року за № 20.1.0.0.0/7-260424/136324-БТ, яка містить банківську таємницю.
Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, до суду не з`явився. Разом з позовною заявою подав клопотання про розгляд справи за його відсутності та зазначив, що у разі неявки відповідача не заперечує проти винесення заочного рішення судом.
Відповідачу ОСОБА_2 , судові виклики надсилались за адресою його місцем проживання, зареєстрованим у встановленому законом порядку, однак відповідач жодного разу до суду не з`явився, не повідомив суд про причину своєї неявки, жодних заяв, клопотань не надавав, у тому числі й відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ч. 2 ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07 липня 1989 року Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSanders S.A. v. Spain).
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).
Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч. 4 ст.223 ЦПК України зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та оцінивши письмові докази, суд доходить до таких висновків.
Судом встановлено, що 27 лютого 2021 року, ОСОБА_2 , заповнено анкету, в якій вказано персональні дані та особисту інформацію, за наслідками якої отримано кредитування через укладання з ТОВ «СС Лоун» електронного договору про споживчий кредит № 1264197-А, за умовами якого відповідачу видано кредит в розмірі 14950,00 грн, строком з 27 лютого 2021 року по 28 березня 2021 року, зі сплатою відсотків в розмірі 1,8 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом.
ТОВ «СС Лоун» виконало свої зобов`язання шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача, що підтверджено наявними в матеріалах справи, Витягом з реєстру наданих кредитів, здійснених за допомогою сервісу LiqPay в АТ КБ "ПриватБанк", згідно Договору №3537 від 08 серпня 2019 року, яким підтверджено зарахування на карту № НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 14950,00 гривень; номер транзакції №acb3d0d1-8843-4ce2-83dd-166c93015b06.
Також, матеріали справи містить копію додаткової угоди до договору кредитування № 1264197-А, якою Сторони погодили, що у випадку несплати Позичальником заборгованості за кредитом/неоформлення продовження строку користування кредитом до запланованої дати повернення кредиту, цей Договір вважатиметься автопролонгованим, а строк користування кредитом подовженим на наступних умовах:
5.7.1 Строк автопролонгації Договору та продовження строку користування кредитом складає період часу з дати (дня), наступної за запланованою датою повернення кредиту (або новою запланованою датою повернення кредиту у випадку оформлення продовження строку користування кредитом), і до спливу 20 (двадцяти) календарних днів включно.
5.7.2. В період автопролонгації діє підвищена процентна ставка у розмірі 4.15%. Відповідно до п. 5.8 Сторони погодили, що угода на автопролонгацію Договору підписується Позичальником одночасно з підписанням цього Договору.
Таким чином строк користування кредитними коштами було продовжено на 20 днів, а саме до 17 квітня 2021 року.
Станом на день подачі позовної заяви відповідач не виконала свої боргові зобов`язання за кредитним договором, і тому за відповідачкою виникла прострочена заборгованість перед кредитором в розмірі 35431,60 грн, з яких: 14950,00 гривень прострочена заборгованість по тілу кредиту та 20481,60 гривень прострочена заборгованість за нарахованими відсотками.
06 травня 2021 року між ТОВ «СС Лоун» та ТОВ «Фінфорс» укладено Договір факторингу № 40071779-101, у відповідності до умов якого ТОВ «СС Лоун» відступило ТОВ «Фінфорс» право грошової вимоги за кредитним договором на загальну суму 35431,60 грн.
Матеріали справи містять відомості про те, що відступлення права вимоги за вищевказаним кредитним договором ТОВ «Фінфорс» відповідача повідомлено на електронну адресу.
Станом на дату звернення заборгованість не погашено, таким чином заборгованість відповідачки по вищевказаному кредитному договору становить 35431,60 грн, з яких: 14950,00 гривень прострочена заборгованість по тілу кредиту та 20481,60 гривень прострочена заборгованість за нарахованими відсотками.
Суд виходить з того, що відповідачкою не повернуті отримані кошти, у зв`язку з чим Товариство вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це данів електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбуваєтьсяв інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі танадати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладення договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа (ст. 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду від 14 червня 2022 року у справі 757/40395/20.
Таким чином, судом встановлено, що договір між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису.
При цьому відповідачка через особистий кабінет на вебсайті відповідача подала заявку на отримання кредиту за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання кредиту шляхом натискання відповідної кнопки, після чого ТОВ «СС Лоун» надіслало позивачу за допомогою засобів зв`язку одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який відповідач використала для підтвердження підписання кредитного договору, що укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Пунктом 4.8 кредитного договору у випадку схвалення заявки позичальника на видачу кредиту, сума кредиту у гривні перераховується на платіжну картку позичальника не пізніше однієї доби з дати схвалення заявки кредитором та підписання позичальником Договору, шляхом безготівкового переказу на платіжну картку позичальника.
Реквізити платіжної картки зазначені позичальником при реєстрації в його особистому кабінеті.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
За вказаних обставин суд доходить до висновку, що вимоги позивача правомірні, регулюються умовами укладених між сторонами договору та нормами чинного законодавства України і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФІНФОРСТ" підлягає стягненню заборгованість на суму 35431,60 грн в межах заявлених позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно з ОСОБА_2 слід стягнути 2422,40 гривень на користь позивача.
На підставі ст.525, 526, 530, 533, 549, 624, 629, 651, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. 19, 259, 263-265, 268, 272, 274, 280- 82 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в :
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», в інтересах якого діє Лигін Олександр Володимирович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінфорс» заборгованість за кредитним договором № 1264197-А від 27 лютого 2021 року у розмірі 35431 (тридцять п`ять тисяч чотириста тридцять одна) гривня 60 копійок, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 14950 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) гривень 00 копійок, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 20481 (двадцять тисяч чотириста вісімдесят одна) гривня 60 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінфорс» судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто Саратським районним судом за заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів після проголошення рішення, а відповідачем протягом тридцяти з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінфорс", місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд.4/6, корпус В, каб.508-2; код ЄДРПОУ 41717584.
Представник позивача: Лигін Олег Володимирович, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: 01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд.4/6, корпус В, каб.508-2.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення виготовлено 24 червня 2026 року.
Суддя К. Ю. Рязанова
Судове рішення № 137677559, Саратський районний суд Одеської області було прийнято 24.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 490/8956/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: