Рішення № 137677082, 22.06.2026, Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 496/1402/26

Провадження № 2/499/572/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22 червня 2026 року селище Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області у складі головуючого судді Погорєлова І.В., за участю секретаря судового засідання Дібрової О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Іванівка Березівського району Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з вищезазначеною позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 43734,86 грн. матеріальної шкоди в порядку регресу, а також суму сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 15.01.2025 року у о 11:10 год. за адресою Одеська область, Одеський район, ОС Степове вул. Центральна відбулася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю двох транспортних засобів: автомобіля марки ВАЗ 21063 д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля марки Renault Kengo д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . Постановою Комінтернівського районного суду Одеської області від 17.02.2025 року по справі №504/404/25 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні ДТП. Внаслідок зазначеної ДТП автомобіль потерпілої особи отримав механічні пошкодження. Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди не була застрахована, власник пошкодженого ТЗ звернулася до Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) з повідомленням про настання дорожньо-транспортної пригоди та заявою про виплату страхового відшкодування. Фактичні витрати МТСБУ на виплату потерпілій страхового відшкодування та витрати на встановлення розміру збитку по справі склали 43734,86 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, проте надав заяву про розгляд справи без його участі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, на адресу суду повернувся конверт, в якому відповідачу направлялася судова повістка, ухвала про відкриття провадження, в якій було визначено дату першого та другого судового засідання, з відмітками, що адресат відсутній за вказаною адресою.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника. Водночас у своїй постанові від 10.05.2023 року у справі №755/17944/18 провадження № 61-185св23 ВС зазначив, що наявна в матеріалах справи довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки. Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Тому, зважаючи на ту обставину, що відповідачу судова кореспонденція була направлена за адресою місця реєстрації, встановленій судом, то відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, заяв та клопотань не надав, відзиву не надіслав, про причини неявки не повідомив, тому суд визнає його неявку з неповажних причин та вважає за можливе розглянути справу у його відсутність.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню у зв`язку з такими встановленими фактичними обставинами справи та відповідними їм правовідносинами.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 15.01.2025 року у о 11:10 год. за адресою Одеська область, Одеський район, ОС Степове вул. Центральна відбулася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю двох транспортних засобів: автомобіля марки ВАЗ 21063 д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля марки Renault Kengo д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . Постановою Комінтернівського районного суду Одеської області від 17.02.2025 року по справі №504/404/25 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні ДТП, що підтверджується копією постанови.

Згідно ч. 4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль ОСОБА_2 отримав механічні пошкодження, що підтверджується вищезазначеною постановою суду.

Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди не була застрахована, власник пошкодженого транспортного засобу звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) з повідомленням про настання дорожньо-транспортної пригоди та заявою про виплату страхового відшкодування, що підтверджується перевіркою чинності полісу та відповідними заявами потерпілої сторони.

Встановлення вартості відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ по справі, МТСБУ доручило оцінювачу ОСОБА_3 , яким у звіті від 06.02.2025 року №01-039 було визначено, що розмір відновлювального ремонту пошкодженого Renault Kengo д/н НОМЕР_2 врахуванням коефіцієнта фізичного зносу становить 42024,23 грн., що підтверджується копією звіту.

За виконання експертного дослідження по встановленню розміру відшкодування потерпілій особі, оцінювачу ОСОБА_3 було виплачено 1850,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №5596 від 05.03.2025 року.

Згідно заяви потерпілого про напрям виплати, на підставі Наказу №3.1/25601 від 22.08.2025 року, МТСБУ здійснило регламентну виплату на рахунок потерпілої особи в розмірі 41884,86 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції №27033 від 25.08.2025 року.

Таким чином, фактичні витрати МТСБУ на виплату потерпілій страхового відшкодування та витрати на встановлення розміру збитку по справі складають 1850,00 + 41884,86 = 43734,86 грн.

Згідно ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

На підставі ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 1 статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що діяльність, пов`язана з експлуатацією транспортного засобу є джерелом підвищеної небезпеки.

Відповідно до ч.2 ст.1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст.27 Закону України «Про страхування» та ст.993 Цивільного кодексу України до страхувальника, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно ст.1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 1191 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до ч.3 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

На підставі п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до п.41.1 ст.41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння, зокрема, транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Згідно п.38.2.1 ст.38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов, зокрема, до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду та не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Враховуючи, що винуватцем ДТП визнано ОСОБА_1 , який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, а також відсутня інформація про наявність у відповідача статусу особи, яка згідно з п. 13.1 ст. 13 Закону №1961 звільнена від обов`язкового страхування, то остання зобов`язана відшкодувати позивачу шкоду в порядку суброгації у розмірі 43734,86 грн.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Надані представником позивача докази, суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Тож, суд задовольняє позовні вимоги.

Що стосується вимоги щодо стягнення з відповідача судових витрат, то суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин з відповідача на користь позивача слід стягнути суму сплаченого судового збору, що складає 2662,40 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.4,5,13,141,258,263,265,280 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України (м. Київ, Русанівський бульвар, 8, ЄДРПОУ 21647131) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про відшкодування шкоди в порядку регресу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоду у розмірі 43734,86 грн. (сорок три тисячі сімсот тридцять чотири гривні 86 коп.)

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України судовий збір в розмірі 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяІгор ПОГОРЄЛОВ