Рішення № 137675405, 25.06.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 615/626/26

провадження № 2/753/11466/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Комаревцевої Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 290632658 від 31.07.2021 у розмірі 66 766 грн 70 коп., а також судових витрат.

Позов обґрунтовано тим, що 31.07.2021 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем в електронній формі укладено кредитний договір № 290632658, який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV6R5F5.

За умовами договору відповідач отримав кредитні кошти, однак свої зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів належним чином не виконав, унаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 66 766 грн 70 коп.

Позивач зазначає, що право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до нього на підставі договорів факторингу, реєстрів прав вимоги, актів приймання-передачі та документів щодо фінансування.

Ухвалою суду від 25.05.2026 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відзиву на позовну заяву відповідачем до суду не подано, доказів сплати заборгованості або заперечень щодо розміру заявлених вимог суду не надано.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 31.07.2021 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 290632658 в електронній формі.

Факт укладення кредитного договору підтверджується кредитним договором, заявкою відповідача, правилами надання кредиту, алгоритмом дій відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі, довідкою щодо дій позичальника в ІТС, алгоритмом дій первісного кредитора, а також протоколом перевірки КЕП заяви та додатків.

Із зазначених доказів убачається, що відповідач пройшов передбачену кредитодавцем електронну процедуру ідентифікації, подав заявку на отримання кредиту, підтвердив свою волю на укладення договору та підписав договір одноразовим ідентифікатором MNV6R5F5.

Факт перерахування кредитних коштів підтверджується платіжним дорученням про перерахування коштів, випискою з особового рахунку за кредитним договором, довідкою та поясненнями щодо перерахунку коштів, а також довідкою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 31.05.2026 № 20.1.0.0.0/7-260527/92197-БТ.

З довідки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» убачається, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , було емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 , якій відповідає рахунок IBAN НОМЕР_3 . Також банк повідомив, що номер телефону НОМЕР_4 був фінансовим номером за вказаною платіжною карткою. На зазначену картку було зараховано 31.07.2021 кошти у сумі 3 000 грн та 07.08.2021 кошти у сумі 19 000 грн.

Таким чином, суд вважає доведеним факт отримання відповідачем кредитних коштів за кредитним договором № 290632658.

Право вимоги позивача підтверджується договором факторингу № 1 з додатковою угодою, витягом з Реєстру прав вимоги до договору факторингу, актом звірки та протоколом узгодження, договором факторингу № 2, витягом з Реєстру прав вимоги до договору факторингу № 2, платіжною інструкцією щодо фінансування за реєстром прав вимоги, договором факторингу № 3, витягом з Реєстру боржників до договору факторингу № 3, актом приймання-передачі Реєстру боржників та платіжною інструкцією щодо сплати фінансування за Реєстром боржників.

Зазначені докази у сукупності підтверджують послідовний перехід права вимоги за кредитним договором № 290632658 від первісного кредитора до наступних кредиторів та в подальшому до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС».

Згідно з розрахунком заборгованості первісного кредитора, розрахунком заборгованості ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та випискою з особового рахунку за кредитним договором, заборгованість відповідача за кредитним договором № 290632658 становить 66 766 грн 70 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту та процентами за користування кредитом.

Суд приймає зазначений розрахунок як належний і допустимий доказ, оскільки він узгоджується з умовами кредитного договору, доказами видачі кредитних коштів, випискою по рахунку та доказами переходу права вимоги. Відповідачем належних і допустимих доказів на спростування розміру заборгованості не надано.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його у строк, встановлений договором чи законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому.

Суд також враховує положення Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти та її прийняття другою стороною. Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи про прийняття пропозиції може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви або вчинення дій, які вважаються прийняттям пропозиції, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі. Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, прирівнюється за правовими наслідками до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронного правочину є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Отже, кредитний договір № 290632658, підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором MNV6R5F5, є укладеним у письмовій формі та створює для сторін цивільні права й обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює обставини, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Згідно з ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, на підставі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження доказів; жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позивач довів факт укладення кредитного договору, факт отримання відповідачем кредитних коштів, факт невиконання відповідачем зобов`язань, розмір заборгованості та належність позивачу права вимоги.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем подано договір про надання правової допомоги, додаткову угоду до договору, акт приймання-передачі наданих послуг, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та довіреність адвоката.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи, часом, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.

Суд вважає заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5 000 грн. співмірним із характером справи, обсягом підготовлених документів, ціною позову та наданими доказами. Клопотання про зменшення таких витрат відповідачем не заявлено, доказів їх неспівмірності не подано.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов підлягає задоволенню, з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 274, 279, 354 ЦПК України, ст.ст. 11, 509, 512, 514, 516, 526, 530, 610, 612, 626, 627, 628, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1077, 1078 ЦК України, ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 290632658 від 31.07.2021 у розмірі 66 766 грн 70 коп. - шістдесят шість тисяч сімсот шістдесят шість гривень сімдесят копійок, 2 422 грн 40 коп. - дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок, 5 000 грн. - п`ять тисяч гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 25.06.2026

Суддя: Комаревцева Л.В.