Рішення № 137675059, 23.06.2026, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 636/5839/24 Провадження 2-о/636/12/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2026 місто Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючої судді Золотоверхої О.О.,

за участі секретаря судового засідання Караулової О.М.,

представника заінтересованої особи ОСОБА_1 - адвоката Лойко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чугуєві цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Управління соціального захисту населення Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області, Чугуївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чугуївському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_1 , про встановлення батьківства, встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

31.07.2024 представник заявника - адвокат Вдовидченко О.І. звернувся до Чугуївського міського суду Харківської області із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю в період з 01.01.1998 по 05.06.2024 чоловіка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зник безвісті 05.06.2024, та жінки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також встановити факт того, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Заява обґрунтована тим, що на початку 1998 року ОСОБА_2 познайомилася з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з яким у неї склалися близькі стосунки, та вони почали жити разом як чоловік та дружина. Спочатку вони проживали за адресою: АДРЕСА_1 ; в 2003 році - АДРЕСА_2 ; в 2012 році - придбали будинок АДРЕСА_3 , де були зареєстровані та проживали. ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народилася донька ОСОБА_4 , проте у зв`язку з відсутністю зареєстрованого шлюбу та довготривалим відрядженням ОСОБА_3 , останній не був записаний батьком дитини у актовий запис про народження та не зміг належним чином оформити своє батьківство. З 2016 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 періодично мешкали разом то у м. Харків, то у м. Вовчанськ, спільно виховували та утримували доньку, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, займалися благоустроєм житла, робили ремонт, проводили разом свята, шлюб не реєстрували, оскільки в цьому не було потреби .

24.02.2022 почалось повномасштабне вторгнення рф на територію України. ОСОБА_3 був мобілізований до лав ЗСУ, періодично приїжджав у відпустку додому, проводив час з сім`єю. Вони вели розмову про необхідність зареєструвати шлюб та зареєструвати ОСОБА_3 батьком ОСОБА_4 , але з травня 2024 року ОСОБА_3 перестав виходити на зв`язок, а в червні 2024 року ОСОБА_2 отримала сповіщення, що ОСОБА_3 зник безвісти 05.06.2024 під час бойових дій поблизу с. Сокіл Донецької області. ОСОБА_2 дізналася, що дане сповіщення є підставою для подання документів для отримання пенсії та інших соціальних виплат. Проте, шлюб з ОСОБА_3 не встигли зареєструвати, як і належним чином оформити його батьківство стосовно доньки, хоча за життя ОСОБА_3 визнав себе батьком ОСОБА_4 . Встановлення вказаних фактів необхідне заявнику для звернення до УСЗН Чугуївської РДА для оформлення соціальних виплат.

Представник заявника надав заяву, в якій заяву підтримав, просив її задовольнити, розгляд справи просила проводити без їх участі.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_1 - адвокат Лойко В.М. в судовому засіданні зазначила, що її клієнт не оспорює факт проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 однією сім`єю, щодо факту батьківства вказала, що якщо висновком експерта це підтверджено, то при розгляді даного питання вона покладається на розсуд суду.

Представник Управління соціального захисту населення Чугуївської РДА до суду не з`явився, пояснень на заяву ОСОБА_2 та заяв про розгляд справи без їх участі не подавав, причини неявки суду не повідомив.

Представник Чугуївського ВД РАЦС просила розглядати справу без їх участі, щодо рішення покладалися на розсуд суду.

Суд, розглянувши заяву, повно та всебічно дослідивши надані докази, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

До суду надано копії наступних документів:

- запису акту про народження №17 від 28.11.1969 стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками якого записано ОСОБА_5 , 1946 р.н., та ОСОБА_6 , 1946 р.н. (а.с.114);

- запису акта про одруження №379 від 04.06.1994, зареєстрованого між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.122);

- запису акту про розірвання шлюбу №393 від 22.11.2000, складеного на підставі рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова, згідно якого 22.11.2000 розірвано укладений 04.06.1994 між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , шлюб (а.с.119)

- паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виданого 13.04.1996 р.н., в якому наявна відмітка про реєстрацію за адресою: АДРЕСА_3 від 08.11.2012 (а.с.10-11);

- договору купівлі-продажу жилого будинку від 05.11.2007, посвідченого приватним нотаріусом Чуприна Г.О., згідно якого ОСОБА_9 продав, а ОСОБА_2 , що діє за малолітню ОСОБА_10 , ОСОБА_11 придбали житловий будинок АДРЕСА_3 (а.с.14-15);

- таблиці, в якій зазначено перелік осіб з персональними даними та відмітками про зміну місця проживання, а саме: ОСОБА_3 , 1969 р.н., ОСОБА_10 , 1993 р.н., ОСОБА_2 , 1978 р.н., ОСОБА_4 , 2013 р.н. (з наданої копії встановити який саме документ надано не вбачається можливим, оскільки відсутній титульний лист, а.с.16-18);

- свідоцтва про народження від 28.12.2013 стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками якої зазначено ОСОБА_12 та ОСОБА_2 (а.с.9); згідно копії листа з Чугуївського ВД РАЦС від 21.08.2024 відомості про батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зазначено відповідно до ч.1 ст. 135 СК України (а.с.33/2);

- листа з КНП «Міський перинатальний центр» ХМР від 02.06.2025, з якого вбачається, що ОСОБА_13 дійсно перебувала у закладі на лікуванні з 25.11.2013 по 09.12.2013; 03.12.2013 о 14:27 год. ОСОБА_2 шляхом операції кесаревого розтину народила живу дитину жіночої статі; у історії пологів №4378 (копія а.с.85) жінки ОСОБА_2 у графі «Сімейний стан: шлюб зареєстрований; не зареєстрований; одинока (підкреслити)» зазначено: «Чол. - ОСОБА_3 , 44 р., підкреслено «шлюб не зареєстрований, одинока»; також наявна заява ОСОБА_3 від 01.11.2013 (копія а.с.85) з проханням надати дозвіл на присутність під час пологів (а.с.84);

- довідки про реєстрацію місця проживання особи №23/1246/7 від 10.05.2019 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно якої він зареєстрований з 27.03.2008 за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.7);

- фотоматеріали від 2014 року (з наданих матеріалів вбачається зображення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та немовля, а.с.20-23)

- сповіщення сім`ї №4820/2676 від 11.06.2024 з ІНФОРМАЦІЯ_5 , адресованого ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 ) про те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 05.06.2024 зник безвісти під час ведення бойових дій в районі н.п. Сокіл, Покровського району, Донецької області (а.с.8);

- витягу від 31.01.2026 з ЄРДР за №12024221170002207, внесеного 25.06.2024 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України за фактом зникнення безвісти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.131);

- висновку експерта за результатами судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи №1537 від 05.01.2026, згідно якого при молекулярно-генетичному дослідженні кістки «1» невпізнаного трупа №Od/10-24/55/№ 461/ВР3700 (одне із доставлених тіл (останків), які загинули (померли) у зв`язку з збройною агресією рф), клітин з ядрами, виявлених на трусах сірого кольору, наданих ОСОБА_1 (речі безвісти зниклого ОСОБА_3 ) та зразка слини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановлено, що ймовірність збігу генотипів (генетичної ідентичності) кістки та клітин з ядрами становить 99.99999999999%, збігаються між собою та можуть походити від однієї невстановленої особи чоловічої генетичної статі; який може бути біологічним батьком ОСОБА_4 , 2013 р.н., з ймовірністю не менше 99.999989 % (а.с.136-140).

В судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_14 , який пояснив, що протягом тривалого часу спілкувався із родиної ОСОБА_15 , часто бував у них вдома, багато спілкувався з ними, з їх дочкою. Свідок підтвердив ту обставину, що ОСОБА_3 , ставився до ОСОБА_16 , як рідний батько, вважав ОСОБА_17 своєю дочкою й ніколи з цього приводу не виникало ні у кого сумнівів. Чому вони не зареєстрували шлюб, свідку не відомо, але він завжди сприймав їх як повноцінне подружжя, родину, що виховує єдину спільну дочку. Між ними були теплі, родинні стосунки, саме як між чоловіком та дружиною, вони вели спільне господарство та мали спільний побут.

Згідно із ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень п.5 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справу про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Згідно ч.2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно положень ч.2 ст.3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», визначено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до положень ст.1 СК України визначаються засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов`язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім`ї та родичів.

Положеннями ч.2 ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно положень ч.4 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка.

Положеннями ч.1 ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

У справі "Джонстон проти Ірландії" (справа номер ECH-1986-S-006) було встановлено, що заявники прожили спільно близько 15 років. На цій підставі Європейський суд зробив висновок, що вони складали сім`ю, а тому мають право на захист, незважаючи на те, що їх зв`язок існує поза шлюбом. Конституційне право на особисту свободу дає підстави для висновку про те, що людина має право сама вибирати форму організації свого сімейного життя. Закон не може їй цього диктувати, як і того, з ким людина має проживати однією сім`єю, за винятком лише певних обмежень, які сформульовані у статті 3 СК України.

Відповідно до положеньч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 року у справі № 199/3941/20 (провадження № 61-7340св22) зроблено висновок, що проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно. Для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, з метою вирішення майнового спору на підставі ст. 74 СК України суд повинен встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в період, упродовж якого було придбано спірне майно.

У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19) Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має встановити факти спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України), і підсумувала, що майно, набуте під час спільного проживання особами, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі між собою, є об`єктом їхньої спільної сумісної власності, якщо: 1) майно придбане внаслідок спільної праці таких осіб як сім`ї (при цьому спільною працею осіб слід вважати їхні спільні або індивідуальні трудові зусилля, унаслідок яких вони одержали спільні або особисті доходи, об`єднані в майбутньому для набуття спільного майна, ведення ними спільного господарства, побуту та бюджету); 2) інше не встановлено письмовою угодою між ними. Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні подружжю у наведеному визначенню. Таким чином, предметом доказування у справах про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю. Критеріями, за якими майну може бути надано статус спільної сумісної власності, є: 1) час набуття такого майна; 2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття); 3) мета придбання майна, відповідно до якої йому може бути надано правовий статус спільної власності подружжя. З урахуванням зазначеного, вирішуючи спір про поділ майна, необхідно установити як обсяг спільного нажитого майна, так і з`ясувати час та джерела його придбання, а вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України).

Відповідно до статті 25 СК України жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі. Жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу.

Наданими до суду доказами встановлено, що ОСОБА_3 розірвав попередній шлюб 22.11.2000.

Як встановлено при розгляді справи, факт спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу необхідно заявниці для оформлення соціальних виплат. При цьому судом не було встановлено наявності спору про право, на чому неодноразово наголошували як заявник та її представник, так і заінтересовані особи.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 постійно спільно проживали та вели спільне господарство з 23.11.2000 по день зникнення ОСОБА_3 безвісти - 05.06.2024.

Таким чином заявницею доведено, що встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 має для неї юридичне значення, в іншому, окрім судового, порядку встановити такий факт вона не має можливості, у зв`язку із чим суд вважає за можливе задовольнити заяву в цій частині, оскільки встановлено, що заявниця спільно проживала зі зниклим безвісті ОСОБА_3 , їхнім взаєминам були притаманні ознаки шлюбу і сім`ї, що підтверджується дослідженими судом доказами.

Згідно з п. 7 постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 - у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Усі вони беруть участь у справі як заявники, а органи опіки та піклування й інші особи (залежно від обставин справи) - як заінтересовані особи. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Доказами походження дитини від певної особи можуть бути будь-які фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері й особи, яку та вважає батьком дитини, ведення ними спільного господарства до народження останньої, або спільне її виховання чи утримання, визнання особою батьківства, а також інші обставини, що засвідчують походження дитини від певної особи. Спільне проживання та ведення спільного господарства може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо).

Батьківство може бути визнано особою як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини. Вказані обставини та інші обставини, що стосуються справи, можуть бути підтверджені поясненнями сторін і третіх осіб, показаннями свідків, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Зокрема, доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Частиною 1 статті 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення заяви в частині встановлення факту батьківства відповідно.

Відповідно до положень ч.7 ст.294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 12, 81, 258, 294, 315, 319, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Управління соціального захисту населення Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області, Чугуївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чугуївському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_1 , про встановлення батьківства, встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - задовольнити частково.

Встановити юридичний факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зник безвісти 05.06.2024, проживали однією сім`єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період часу з 23.11.2000 по ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Встановити юридичний факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зник безвісти 05.06.2024, громадянин України, уродженець с. Вертівка, Харківської області, є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заявник: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 );

Заінтересована особа: Управління соціального захисту населення Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області (код ЄДРПОУ 03196713, адреса: Харківська обл., м. Чугуїв, вул. Старонікольська, 35);

Заінтересована особа: Чугуївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чугуївському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 41403911, адреса: Харківська обл., м. Чугуїв, вул. Старонікольська, 45);

Заінтересована особа: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_5 ).

Суддя О. О. Золотоверха