Рішення № 137674769, 24.06.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/4744/26

н/п 2/953/3302/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року

Київський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Вітюка Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Глазько С.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ "ФК "ЕЙС" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 відповідно до якого просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 648525075 від 11.04.2024 у розмірі 59 464,40 грн та судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на правову допомогу - 7 000 грн.

Позовна заява мотивована тим, що позивач отримав права вимоги відповідно до договору факторингу за кредитним договором, зобов`язання за якими відповідач належним чином не виконував, через що у нього утворилась заборгованість спочатку перед первісним кредитором, а потім перед позивачем.

Виклад позиції відповідача

Відповідач правом на подачу відзиву не скористався.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 21.04.2026 відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання. Розгляд справи відкладався, зокрема, до 24.06.2026.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в прохальній частині позовної заяви просив у разі неявки відповідача розгляд справи проводити за відсутності представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився. Про дату, час і місце судових засідань повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження та судових повісток на відому суду адресу, поштове повідомлення повернулося з відміткою "адресат відсутній", що згідно зі ст. 128, 272 ЦПК України та усталеною практикою Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, від 09.11.2023 у справі № 753/114/22) вважається належним повідомленням. Відзиву на позовну заяву не подано, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.

Суд ухвалою від 24.06.2026, враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, постановив проводити заочний розгляд справи у відсутності відповідача згідно з ч. 4 ст. 223, ст. 280, 281 ЦПК України.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом

11.04.2024 ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 648525075 (далі договір № 648525075), відповідно до якого, ОСОБА_1 заповнив заявку, вказавши свої дані, в подальшому на основі цієї заявки було сформовано типовий кредитний договір та оферту з усіма істотними умовами, які позичальник акцептував шляхом накладання одноразового ідентифікатора MNV4MQ46.

Відповідно до п. 2.1 2.4 кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в сумі Кредитного ліміту у розмірі 20 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" (далі Правила). Сума Кредитного ліміту, вказана в п. 2.1. Договору, є Загальною сумою Кредиту за цим Договором і є максимальною сумою грошових коштів на умовах кредиту, яка протягом строку дії Договору одночасно може бути у розпорядженні Позичальника. Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором в сумі 5019 грн 00 коп. (п`ять тисяч дев`ятнадцять грн. нуль коп.) 11.04.2024 (що є датою надання Кредиту). Другий та решта Траншів за Договором надаються Позичальнику протягом Дисконтного періоду кредитування на умовах передбачений цим Договором.

Відповідно до п. 3.1. договору позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може збільшувати суму Кредиту (отримати черговий Транш) в межах Кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання Позичальником першого Траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору. У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору строк дії Кредитної лінії та строк Дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого Траншу за Договором.

Згідно з п. 3.2. договору сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного періоду та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена. На умовах цього пункту Договору строк продовження Дисконтного періоду кожен раз розраховується за наступною формулою: Z = 30 - (X - У), де: Z - кількість днів, на які продовжується Дисконтний період; X - поточна дата (день місяця) закінчення Дисконтного періоду з врахуванням всіх попередніх продовжень Дисконтного періоду; У - дата ініціації (день місяця) продовження Дисконтного періоду (зарахування платежу на рахунок Кредитодавця). При цьому Сторони узгоджують, що у випадку, якщо У > Х, то кількість днів, на які продовжується Дисконтний період, дорівнює 30 днів.

Відповідно до п. 3.3. договору для здійснення першої Пролонгації Дисконтного періоду за цим Договором, Позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 (тридцять) днів Дисконтного періоду проценти у розмірі 15 грн 00 коп. Про суму нарахованих процентів, що Позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій Позичальник інформується через Особистий кабінет.

Рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування 11.05.2024 (п. 7.1. договору).

Згідно з випискою про рух коштів АТ КБ "ПриватБанк", а саме випискою про рух коштів за рахунком відповідача вбачається зарахування суми кредитних коштів у розмірі 5 019,00 грн 11.04.2024 та 14 981,00 грн 11.05.2024 на його рахунок (зарахування переказу).

28.11.2018 ТОВ "Таліон плюс" та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" уклали договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого ТОВ "Таліон плюс" зобов`язується передати ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" суму фінансування, а ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" зобов`язується відступити ТОВ "Таліон плюс" права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення права вимоги.

Надалі до вказаної угоди укладались додаткові договори щодо продовження строку його дії та додаткові реєстри про передання права вимоги.

19.12.2024 ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" та ТОВ "Таліон плюс" уклали договір факторингу № 19/1224-01 відповідно до якого ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" зобов`язується передати ТОВ "Таліон плюс" суму фінансування, а ТОВ "Таліон плюс" зобов`язується відступити ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення права вимоги,

15.07.2025 Товариство та ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" уклали договір факторингу № 15/07/25-Е, відповідно до якого ТОВ "ФК "ЕЙС" зобов`язується передати ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" суму фінансування, а ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" зобов`язується відступити Товариству права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення права вимоги).

Згідно з реєстру боржників Товариство отримало право грошової вимоги за кредитним договором № 648525075 від 11.04.2024, ПІБ: ОСОБА_1 ; ІПН: НОМЕР_1 ; всього сума заборгованості 69 464,40; залишок по тілу кредиту: 20 000,00 грн; залишок заборгованості за процентами: 39 464,40 грн.

Рух коштів по рахунку ОСОБА_1 підтверджується випискою по картці наданою АТ КБ "ПриватБанк".

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до абзацу третього частини першої статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 дійшов висновку, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами (указана позиція є сталою, постанови Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, від 16.12.2020 у справі № 561/77/19.

Відповідно до частини першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (частина перша статті 1048 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач уклав з ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" кредитний договір від 11.04.2024 шляхом підпису одноразовим ідентифікатором, за яким він отримав кредит.

Суд встановив, що первісний кредитор за кредитним договором надав ОСОБА_1 кредит шляхом перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача, тобто виконав свої зобов`язання з надання коштів, що підтверджується випискою по рахунку відповідача.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

З матеріалів справи вбачається, що позивач отримав права грошової вимоги до відповідача за кредитними договором № 648525075 відповідно до договору факторингу, а тому з дати відступлення прав вимоги, а саме з 15.07.2025 Товариство стало новим кредитором за вказаним кредитним договором на підставі ст. 512 ЦК України.

Отже, первісний кредитор виконав взяті на себе зобов`язання щодо надання боржнику коштів у користування (право вимоги за якими згодом перейшло до позивача), однак в порушення ст. 509, 526, 1048, 1049, 1054 ЦК України та умов договору відповідач зобов`язання належним чином не виконував, внаслідок чого у останнього перед позивачем утворилась заборгованість.

Суд вважає обґрунтованими вимоги в частині заборгованості за тілом кредиту в розмірі 20 000,00 грн, оскільки надання такого підтверджується матеріалами справи (випискою по рахунку).

Щодо розміру процентів

З реєстр боржників, за яким Товариство отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 та розрахунку, наданого позивачем вбачається, що ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 43 064,40 грн, з яких тіло кредиту 20 000,00 грн, проценти 13 064,40 грн; заборгованість ха штрафними санкціями 10 000,00 грн.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" у договорі про споживчий кредит зазначаються, зокрема строк, на який надається кредит.

Суд зазначає, що строк кредитування строк дії договору не є тотожними поняттями.

Згідно з частиною сьомою статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" зміна умов договору про споживчий кредит можлива тільки за згодою сторін. Умова договору про споживчий кредит про можливість внесення до договору змін в односторонньому порядку є нікчемною. У договорі про споживчий кредит забороняється встановлювати умову про продовження в односторонньому порядку строку користування кредитом. Продовження строку користування кредитом здійснюється виключно шляхом укладення додаткового договору за домовленістю сторін. Положення абзацу другого цієї частини не поширюються на продовження строку користування кредитом за договором про споживчий кредит у формі кредитування банківського рахунку або кредитної лінії, яка надається банком. Договір про споживчий кредит у формі кредитування банківського рахунку або кредитної лінії, яка надається банком, у разі наявності умови про можливість продовження строку користування кредитом, повинен передбачати право споживача на безоплатну відмову від продовження строку користування кредитом за таким договором. Банк зобов`язаний повідомити споживача про продовження строку користування кредитом відповідно до вимог цієї частини не пізніше 30 календарних днів до дати такого продовження. Банк зобов`язаний повідомити споживача про продовження строку користування кредитом згідно з вимогами, встановленими Національним банком України.

Суд зазначає, що споживач у цих правовідносинах є слабкішою стороною, тому враховуючи, наведені норми права положення кредитного договору мають бути зрозумілими та чіткими, зокрема, ті, що стосуються такої істотної умови, як строку кредитування.

Так, з матеріалів справи вбачається, що сторони у п. 3.1. 3.3. узгодили дисконтний період нарахування процентів. Інших чітких та конкретних строків кредитування (не строків договору) положення договору не містять. Відповідно, суд враховує такі саме, як визначення строку кредитування.

Відповідно до п. 3.1. договору сторони узгодили, що дисконтний період складає 30 днів. При цьому у п. 3.2. договору сторони узгодили, що такий може бути продовжено на 30 днів у разі сплати у перший дисконтний період процентів у розмірі 15,00 грн (п. 3.3. договору).

За таких обставин, суд враховуючи те, що умови договору споживчого кредитування мають бути чіткими та зрозумілими для споживача, останній є слабшою стороною у цих правовідносинах, неточності правочину мають тлумачитись проти того, хто його складав, дійшов висновки, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню в розмірі 33 064,40, а саме 20 000,00 грн заборгованість по тілу кредиту та 13 064,40 грн заборгованість за процентами у межах строку кредитування, визначених у договорі.

При цьому суд звертає увагу, що саме такий розмір процкнтів визначено первісним кредитором у долученому до позову розрахунку. Підстав нарахування процентів поза межами узгодженого строку, передбачених договором чи законом, позивач не навів.

Щодо нарахування неустойки

Суд встановив, що заборгованість відповідача складається, крім тіла кредиту, процентів та комісій, ще нарахованою відповідачем неустойкою у розмірі 10 000 грн.

Відповідно до статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі закон).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022року у справі №477/874/19 (пункт 69).

Згідно з пунктом 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Суд враховує, що положеннями цивільного законодавства (ЦК України основний акт цивільного законодавства) передбачено звільнення боржника від сплати неустойки, а у разі її нарахування підлягає списанню. Указана норма є імперативною і підлягає безпосередньому застосуванню.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває по теперішній час.

Верховний Суд у постанові від 12.022025 у справі № 758/5318/23 зробив висновок, що тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, оскільки неустойка за кредитним договором нарахована у період дії воєнного стану, то відповідач звільняється від обов`язку її сплати на користь первісного кредитора, а згодом позивача і суд вважає за можливе безпосередньо застосувати пункт 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, оскільки саме вказаним положенням урегульовані спірні правовідносини.

Положення Закону України від 22 листопада 2023 року № 3498-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" пункту 6 розділу ІV Закону №1734-VIII у новій редакції не змінює визначене ЦК України правове регулювання щодо звільнення позичальників від сплати на користь кредитодавців неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язання за кредитним договором у період воєнного стану, а норми ЦК України застосовуються безпосередньо до спірних правовідносин.

А тому, позовні вимоги в частині стягнення неустойки у розмірі 10 000 грн не підлягають задоволенню.

Висновки за результатами розгляду заяви

Отже, позовні вимоги Товариства до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню у розмірі 33 064,40 грн, з яких 20 000,00 тіло кредиту, 13 064,40 грн проценти, в решті слід відмовити за необґрунтованістю.

Судові витрати

Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача судовий збір та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 7 000 грн та судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.

Питання про стягнення судового збору суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За умови підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості на правничу допомогу підлягають розподілу за результатами справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено (постанова Верховного Суду від 22.01.2021 у справі № 925/1137/19).

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, на підтвердження витрат на професійну правничу до матеріалів долучено договір про надання правничої допомоги від 20.08.2025 № 20/08/25-01, укладений між ТОВ "ФК "ЕЙС" та АБ "Соломко та партнери"; акт прийому передачі наданих послуг з переліком таких, а сам: складання позову - 5 000,00 грн, вивчення матеріалів - 1 000,00 грн, підготовка запиту 500 грн, підготовка клопотання 500 грн.

Правила розподілу судових витрат унормовано статтею 141 ЦПК України.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Водночас розмір заявлених позивачем витрат на правничу допомогу є непропорційним до предмету спору. При цьому справа, що розглядається не є складною (предметом є стягнення кредитної заборгованості, яка не потребує формування складної правової позиції), позивач не вчиняв значних дій щодо витребування та надання додаткових доказів, не приймав участь у судових засіданнях, тощо. А тому заявлена до стягнення сума витрат на правову допомогу визнається судом непропорційною до предмету спору, що, враховуючи дані, конкретні обставини справи та часткового задоволення є підставою для часткового задоволення заяви у розмірі 1 500 грн, в решті (5 500 грн) слід відмовити.

Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 49, 137, 141, 223, 263 265, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" суму заборгованості за кредитним договором № 648525075 від 11.04.2024 у розмірі 33 064,40 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 480,39 грн.

У решті позову відмовити.

3. Вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" про відшкодування витрат на правову допомогу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" витрати на професійну правову допомогу у розмірі 1 500 гривень.

У решті відмовити.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено та підписано 24.06.2026

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" (код ЄДРПОУ: 42986956, місцезнаходження: м. Київ, Харківське шосе, 19, оф. 2005).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Суддя Роман ВІТЮК