Ухвала суду № 137674759, 24.06.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/8210/26

н/п 1-кс/953/3586/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2026 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42026052110000023 від 05.05.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 209 КК України про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

24.06.2026 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42026052110000023 від 05.05.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 209 КК України, в якому він просить накласти арешт на всі активи, а саме: віртуальні активи, криптовалюту, грошові кошти розміщені на гаманці TF5Sk569Vg2qD5UoJtQ1Q8cBzJ6vS9me4P (реквізити «Сеть TRX, Tron (TRC20), адреса для поповнення: TF5Sk569Vg2qD5UoJtQ1Q8cBzJ6vS9me4P») криптобіржі binance.com.

Клопотання обґрунтовано тим, що СУ ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026052110000023 від 05.05.2026 за ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 209 КК України.

Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Східного регіону здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням даного кримінального провадження.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення причетний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_1 , який діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_2 , та іншими невстановленими особами здійснюють збут військової техніки, вогнепальної зброї та боєприпасів без передбаченого законом дозволу.

Свідок ОСОБА_6 надав показання, відповідно до яких в месенджері «WhatsApp» в одній з груп побачив повідомлення про продаж військової техніки, а саме БМП 1. Перейшовши у приватні бесіди з користувачем із нікнеймом « ОСОБА_7 », написав йому та поцікався чи дійсно він продає вказану техніку. «Джигіт» відправив відео та фото зображення БМП 1, який він має намір продати та вказав, що дійсно може продати дану військову техніку за 35000 доларів США. «Джигіт» попередив, що не хоче отримувати оплату за БМП готівкою, та попросив перерахувати у USDT на вказаний ним крипто гаманець. Після чого вони домовилися про те, що 11.06.2026 домовляться про точний час зустрічі 12.06.2026 та місце для перегляду БМП-1.

Свідок ОСОБА_8 надав показання, що 12.06.2026 зустрівся зі знайомим ОСОБА_9 у смт. Пісочин, для поїздки у м. Чутово, де знайомий ОСОБА_10 погодився їх підвезти. По дорозі ОСОБА_10 комусь телефонував та питав куди точно їхати. Доїхавши до місця (с. Загрунівка, Полтавська обл.) вони утрьох вийшли з автомобіля та ОСОБА_10 підійшов до раніше невідомого чоловіка, який приїхав на машині швидкої допомоги «Ambulance». Чоловік повідомив, що БМП стоїть в лісі та запропонував проїхатися на ньому, на що останні погодилися. Проїхавши у інше місце їх зустріла група людей. Далі вони усі прослідували до БМП, де вздовж дороги стояв ще один БМП. При огляді БМП, ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 помітили, що номер шасі зафарбовані кустарним способом. Після чого ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та раніше невідомий чоловік сіли у автомобіль та поїхали до магазину. В процесі слідування раніше невідомий чоловік пропонував продаж гелікоптеру МІ 2, АТС59Г. По приїзду всі вийшли з авто та ОСОБА_8 побачив, як ОСОБА_10 передав грошові кошти у доларовому еквіваленті чоловіку, який почав їх рахувати. Після чого всі сіли до машини і поїхали назад.

Під час пред`явлення особи для впізнання за фотознімками 15.06.2026 ОСОБА_8 впізнав чоловіка на фото № 1 який продавав військову техніку та отримав від ОСОБА_10 завдаток, а саме ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свідок ОСОБА_9 надав показання аналогічні показанням ОСОБА_8 .

Під час пред`явлення особи для впізнання за фотознімками 15.06.2026 ОСОБА_9 впізнав чоловіка на фото № 1 який продавав військову техніку та отримав від ОСОБА_10 завдаток, а саме ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Окрім цього, свідок ОСОБА_6 надав показання, відповідно до яких 11.06.2026 у месенджері «WhatsApp» домовився із «Джигітом» про зустріч 12.06.2026 для перегляду БМП, який наголосив на завдатку у розмірі 5000 доларів США та скинув геолокацію місця зустрічі, а саме с. Загрунівка, Полтавської обл., на що ОСОБА_6 повідомив, що взяв з собою 2000 доларів США для завдатку. « ОСОБА_7 » надіслав номер телефону та підписав його як «технік», який у месенджері «WhatsApp» підписаний як « ОСОБА_11 ». « ОСОБА_7 » сказав, що 12.06.2026 о 13:00 год. вказаний чоловік буде чекати на місці, яке вказане у геолокації. 12.06.2026 при виїзді з міста, у смт. Пісочин ОСОБА_6 зустрів своїх знайомих ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , яких погодився підвезти. 12.06.2026 близько 13.00 години ОСОБА_6 зустрівся зі співробітниками СБУ, які роз`яснили права особи, яка проводить оперативну закупку, після чого у присутності двох понятих невідомих жінок, оглянули його на наявність коштів та заборонених до обігу предметів. Після чого співробітники СБУ передали ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 2000 доларів США, купюрами номіналом по 100 доларів США. Після чого ОСОБА_6 повернувся до автомобіля і поїхав до призначеного місця. Доїхавши у с. Загрунівка, Полтавської обл. ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 вийшли з автомобіля, де їх зустрів раніше невідомий чоловік «Технік», який приїхав на машині швидкої допомоги «Ambulance». Чоловік повідомив, що БМП стоїть в лісі та проїхавши до 5 хвилин їх зустріла група людей. Вони всі вийшли з автомобіля та підійшли до БМП. Вздовж дороги знаходилося ще БМП. «Технік» звернувся до ОСОБА_6 та нагадав за завдаток, а також сказав що розраховуватись краще через крипту, оскільки ні поліція, ні СБУ не може відстежити. ОСОБА_6 передав «Техніку» грошові кошти у сумі 2000 доларів США, які останній перерахував. Після чого всі сіли до машини і поїхали назад.

Під час пред`явлення особи для впізнання за фотознімками ОСОБА_6 впізнав чоловіка на фото № 1 який продавав військову техніку та отримав завдаток у розмірі 2000 доларів США, а саме ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Окрім цього, в процесі спілкування вищевказані особи надали свідкові ОСОБА_6 реквізити криптогаманця «Сеть TRX, Tron (TRC20), адреса для поповнення: TF5Sk569Vg2qD5UoJtQ1Q8cBzJ6vS9me4P», на який свідку необхідно перевести готівкові грошові кошти, призначені як оплата за збут ними військової техніки, тобто здобуті злочинним шляхом.

Таким чином, є підстави вважати, що вищевказаними особами, які знають що грошові кошти від незаконного збуту військової техніки прямо та повністю одержано злочинним шляхом, здійснюється розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснюється фінансова операція, зміна форми (перетворення) такого майна, та вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна або володіння ним, джерела його походження, місцезнаходження, вчинене за попередньою змовою групою осіб що має ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України.

В даному випадку вбачається, що криптогаманець з реквізитами «Сеть TRX, Tron (TRC20), адреса для поповнення: TF5Sk569Vg2qD5UoJtQ1Q8cBzJ6vS9me4P» є засобом вчинення кримінальних правопорушень.

24.06.2026 слідчим винесено постанову про визнання криптогаманця з реквізитами «Сеть TRX, Tron (TRC20), адреса для поповнення: TF5Sk569Vg2qD5UoJtQ1Q8cBzJ6vS9me4P» речовим доказом у кримінальному провадженні.

Прокурор зазначає, що з метою запобігання можливості передачі та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, виникла необхідність у накладенні арешту (freeze) криптовалюти, яка надходила на гаманець з реквізитами «Сеть TRX, Tron (TRC20), адреса для поповнення: TF5Sk569Vg2qD5UoJtQ1Q8cBzJ6vS9me4P» криптовалютної біржі binance.com.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про місце, дату та час розгляду клопотання повідомлявся у встановленому законом порядку, надав заяву про розгляд клопотання без його участі. Клопотання підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.

Суд вважає за необхідне розглянути клопотання без повідомлення власника майна на підставі ч.2 ст. 172 КПК України з метою забезпечення арешту майна.

Неприбуття в судове засідання власника майна, слідчого, прокурора відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.

На підставі ст. 107 ч. 4 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб.

Слідчий суддя, дослідивши витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання та інші матеріали, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, доходить висновку про його задоволення з наступних підстав.

СУ ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026052110000023 від 05.05.2026 за ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 209 КК України.

Відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_6 від 22 червня 2026 року слідчим суддею встановлено, що особою, яка підписана у месенджері WhatsApp під іменем « ОСОБА_7 » було надіслано ОСОБА_6 скрін шот із номером криптогаманця, на який необхідно перерахувати обумовлені раніше грошові кошти у розмірі 33 000 доларів США за придбання БМП, а саме USDT TRC20 TF5Sk569Vg2qD5UoJtQ1Q8cBzJ6vS9me4P.

Відповідно до змісту протоколу огляду мобільного телефону iPhone 15, чорного кольору, який належить ОСОБА_6 , слідчим суддею встановлено, що особою, яка підписана у месенджері WhatsApp під іменем « ОСОБА_7 » було надіслано ОСОБА_6 скрін шот із номером криптогаманця, на який необхідно перерахувати грошові кошти, а саме USDT TRC20 TF5Sk569Vg2qD5UoJtQ1Q8cBzJ6vS9me4P.

Постановою старшого слідчого відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами і злочинними організаціями СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_12 від 24.06.2026 року криптогаманець TF5Sk569Vg2qD5UoJtQ1Q8cBzJ6vS9me4P (реквізити «Сеть TRX, Tron (TRC20), адреса для поповнення: TF5Sk569Vg2qD5UoJtQ1Q8cBzJ6vS9me4P») визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №42026052110000023 від 05.05.2026.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Загальні вимоги щодо порядку застосування будь-яких заходів забезпечення визначені статтями 131 та 132 КПК України.

Так, згідно з ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора, а також, що може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так, слідчим суддею встановлено, що майно, на арешті якого наполягає сторона обвинувачення, відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, а тому за викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання прокурора про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні.

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності шляхом накладення арешту на гаманець TF5Sk569Vg2qD5UoJtQ1Q8cBzJ6vS9me4P є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Відомості про активи, а саме: віртуальні активи, криптовалюту, грошові кошти розміщені на гаманці TF5Sk569Vg2qD5UoJtQ1Q8cBzJ6vS9me4P у клопотанні та додатках до нього відсутні, у зв`язку з чим клопотання підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.131, 132, 170-173, 309, 369, 370, 371, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42026052110000023 від 05.05.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 209 КК України про арешт майна задовольнити частково.

Накласти арешт на гаманець TF5Sk569Vg2qD5UoJtQ1Q8cBzJ6vS9me4P (реквізити «Сеть TRX, Tron (TRC20), адреса для поповнення: TF5Sk569Vg2qD5UoJtQ1Q8cBzJ6vS9me4P») криптобіржі binance.com.

Зобов`язати слідчого, який здійснює досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, забезпечити виконання ухвали.

Ухвала про арешт майна виконується слідчим, прокурором негайно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1