Ухвала суду № 137674742, 24.06.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/11949/25

н/п 4-с/953/30/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2026 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Муратової С.О.,

за участю секретаря - Драгана О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на рішення та дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Хаблова Валерія Миколайовича, стягувач Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», -

встановив:

До Київського районного суду м. Харкова 09.06.2026 в системі «Електронний суд» надійшла вказана скарга, в якій заявник просить: визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Хаблова В.М. щодо відкриття виконавчого провадження № ВП № 81058711 за винесеним судовим наказом Київського райсуду м. Харкова від 11.11.2025 стосовно іншої особи на інше прізвище ОСОБА_2 , а виконавець відкрив провадження відносно ОСОБА_3 ; визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця про накладення арешту на її банківські рахунки у межах виконавчого провадження № ВП № 81058711; зобов`язати приватного виконавця Хаблова В.М. зняти арешт з її банківських рахунків, накладений постановою даного приватного виконавця (а.с. 81).

На обґрунтування скарги зазначає, зокрема, що 11.11.2025 Київським районним судом м. Харкова було видано судовий наказ у справі № 953/11949/25 про стягнення заборгованості з особи на прізвище ОСОБА_1 (прізвище вказане в судовому наказі не її). Проте, 22.05.2026 їй стало відомо, що приватний виконавець Хаблов В.М. відкрив 21.05.2026 виконавче провадження ВП № 81058711, у якому боржником зазначено особу з її прізвищем ОСОБА_1 . На підставі цього відкритого провадження, постановою приватного виконавця від 21.05.2026 було накладено арешт на її банківські рахунки. Вважає дії приватного виконавця Хаблова В.М. щодо відкриття виконавчого провадження відносно неї, у зв`язку з тим, що судовий наказ він на виконання отримав на прізвище стосовно іншої особи та повинен відмовити у відкритті виконавчого провадження та повернути стягувачу, а він порушив її права та охоронювані законом інтереси та наклав арешт на банківські рахунки, та його дії є неправомірними, необґрунтованими та такими, що грубо порушують її права та законні інтереси. Судовий наказ містить вимоги до особи з прізвищем ОСОБА_2 . Відкриття провадження відносно іншої особи є порушенням норм законодавства про примусове виконання. 25.05.2026 вона подала на електронну пошту приватному виконавцю Хаблову В.М. заяву про відмову у відкритті виконавчого провадження та зняття арешту з її рахунків, але він її проігнорував. 01.06.2026 вона подала на електронну пошту приватному виконавцю Хаблову В.М. заяву про закриття виконавчого провадження та зняття арешту з її рахунків, але він досі не відповідає. 01.06.2026 вона подала на електронну пошту приватному виконавцю Хаблову В.М. заяву про отримання всіх копій документів виконавчого провадження, але приватний виконавець досі не відповідає. Ігнорування її заяви про надання копій документів само по собі є протиправною бездіяльністю виконавця.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 10.06.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаною скаргою (а.с. 84).

19.06.2026 на електрону адресу суду в системі «Електронний суд» надійшов відзив приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Хаблова В.М., в якій просить відмовити в задоволенні скарги у повному обсязі (а.с. 101-104).

На обґрунтування відзиву зазначає, зокрема, що на виконанні у приватного виконавця перебуває виконавче провадження №81058711 з примусового виконання судового наказу 953/11949/25 від 08.05.2026, виданого Київським районним судом м. Харкова, про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь КП «Харківські теплові мережі» (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, р/р НОМЕР_2 в ФХОУ ПАТ «Державний ощадний банк України», ЄДРПОУ: 31557119) заборгованість в сумі 32249 грн 65 коп, з яких: 27741,22 грн за послуги з постачання теплової енергії, з урахуванням гарячої води до 01.01.2022 за період з 01.11.2022 по 30.09.2025; 1176,00 грн за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 30.09.2025; 681,60 грн за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 по 30.09.2025; 2000,31 грн за послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 30.09.2025; 650,52 грн. за послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води за період з 01.07.2022 по 30.09.2025. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь КП «Харківські теплові мережі» (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, р/р НОМЕР_2 в ФХОУ ПАТ «Державний ощадний банк України», ЄДРПОУ: 31557119) суму судового збору в розмірі 302 грн 80 коп. Виконавчий документ відповідав вимогам ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», а тому виконавцем прийнято рішення щодо відкриття виконавчого провадження. 21.05.2026 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №81058711, того ж дня постановою про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження визначено для боржника стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 300 грн, постановою про визначення розмірі додаткових витрат виконавчого провадження - визначено додаткові витрати виконавчого провадження в розмірі 212 грн, постановою про стягнення з боржника основної винагороди стягнуто основну винагороду приватного виконавця в розмірі 3255,25 грн, постановою про арешт коштів боржника - накладено арешт на грошові кошти боржника у межах загальної суми звернення стягнення в рамках зведеного виконавчого провадження №81058711 в розмірі 36319,70 грн. Всі вищевказані постанови були направлені боржнику за адресою, вказаною у виконавчому документі відповідно до приписів ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до заяви стягувача про примусове виконання рішення №20853 від 14.05.2026, зазначено прізвище боржника як ОСОБА_3 . З метою перевірки вищезазначеної інформації, в реєстрі ДРАЦС, за параметром запиту РНОКПП: НОМЕР_1 , було виявлено актовий запис про народження, в якому було підтверджено правильність прізвища боржника як ОСОБА_3 . Більш того, відсутність у виконавчому листі навіть відомостей про дату народження боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані не є обов?язковою підставою для повернення виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання і не позбавляє виконавця скористатися своїм правом та отримати таку інформацію у відповідних установах. Головним завданням виконавчого провадження є правильне і своєчасне виконання судового рішення. За умови відсутності у виконавчому листі окремих персональних даних у виконавця є можливість направити запит до відповідних державних органів для отримання цієї інформації. Повернення виконавчого документа через відсутність у виконавчому листі даних про особу має ознаки формальності, оскільки у виконавця під час виконання судового рішення не виникає проблем із отриманням такої інформації з баз даних і реєстрів. Саме тому судова практика складається таким чином, щоб судове рішення було виконано якомога швидше. Щодо зняття арешту з коштів, повідомляє що ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачений вичерпний перелік підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини. Орфографічна помилка в даних боржника не входить в вищезазначений перелік. Всі заяви про отримання інформації, подані сторонами виконавчого провадження до приватного або державного виконавця розглядаються згідно приписів ст. 20 Закону України «Про звернення громадян». На звернення скаржника від 25.05.2026, та два звернення від 01.06.2026, приватним виконавцем були надані відповіді 01.06.2026 за вих. № 117665, 15.06.2026 за вих. №127855, 15.06.2026 за вих. №127857. Крім того, ОСОБА_1 було роз`яснено, що відповідно до ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» постанову про відкриття виконавчого провадження було направлено за адресою проживання (при необхідності можна було зробити переадресацію листа на будь-яку зручну для боржника адресу), а також право щодо ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження на прийомі у приватного виконавця. Більш того, скаржник міг скористатися застосунком Дія, де в Сервісах, вкладка «Виконавчі провадження» є можливість ознайомлення з матеріалами провадження, а також передбачена онлайн сплата заборгованості. Тому твердження боржника щодо порушення її прав на отримання інформації та ознайомлення з матеріалами справи є безпідставними.

23.06.2026 на електрону адресу суду в системі «Електронний суд» надійшло клопотання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Хаблова В.М. про долучення доказів, в якому він зазначив, що 19.06.2026 від боржника ОСОБА_1 на його електронну адресу надійшла ухвала №953/11949/25 від 18.06.2026 Київського районного суду м. Харкова, виконавче провадження №81058711 було закінчено відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». У зв`язку з чим, додатково надає копію постанови про закінчення виконавчого провадження №81058711 та постанову про арешт коштів боржника №81058711 (а.с. 145).

Розгляд скарги відбувається судом за правилами, визначеними, зокрема, в ст. 450 ЦПК України.

Так, згідно ч.1 ст. 450 ЦПК України, скарга розглядається у двадцятиденний строк з дня прийняття її до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Скарга призначалася до розгляду в судових засіданнях на 19.06.2026, 24.06.2026.

В судові засідання заявник ОСОБА_1 не з`явилася, повідомлялася належним чином про дату, час та місце розгляду справи, 16.06.2026, 19.06.2026 та 23.06.2026 в системі «Електронний суд» ОСОБА_1 сформовано заяви, в яких вона просить розглянути скаргу за її відсутності, скаргу підтримує та просить задовольнити у повному обсязі (а.с. 92, 141-142, 156).

В судове засідання приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Хаблов В.М., стягувач КП «ХТМ» не з`явилися, повідомлялися належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги в скарзі, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного.

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Даний принцип полягає у змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Стороні зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, як того вимагають положення ст. 81 ЦПК України, за якими доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов`язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.

Вимоги ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачають, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим ЦПК України випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані (у письмовій або електронній формі, речовими об`єктами, висновками експертів, показаннями свідків), на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Вимогами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України в цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, згідно якого кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Із матеріалів справи вбачається, що 11.11.2025 Київським районним судом м. Харкова винесено судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь КП «Харківські теплові мережі» заборгованість в сумі 32249,65 грн, з яких: 27741,22 грн. за послуги з постачання теплової енергії, з урахуванням гарячої води до 01.01.2022 за період з 01.11.2022 по 30.09.2025; 1176,00 грн. за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 30.09.2025; 681,60 грн. за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 по 30.09.2025; 2000,31 грн. за послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 30.09.2025; 650,52 грн. за послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води за період з 01.07.2022 по 30.09.2025, а також суму судового збору в розмірі 302 грн. 80 коп (а.с. 30 справа №953/11949/25 н/п 2-н/953/3296/25).

14.05.2026 представником КП «Харківські теплові мережі» направлено на адресу приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Хаблова В.М. заяву про примусове виконання рішення в порядку ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», в якій вона зазначає, що у відповідності із ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» надсилає для прийняття до виконання та відкриття виконавчого провадження виконавчий лист №953/11949/25, виданий 11.11.2025 про стягнення з відповідача ОСОБА_1 (боржник) на користь КП «Харківські теплові мережі» (стягувач) заборгованість за послуги теплопостачання у розмірі 32249,65 грн, судового збору 302,80 грн (а.с. 123).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Хаблова В.М. про відкриття виконавчого провадження від 21.05.2026 ВП №81058711, відкрито виконавче провадження з виконання судового наказу №953/11949/25, виданого 08.05.2026 Київським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь КП «Харківські теплові мережі» заборгованість в сумі 32249,65 грн, з яких: 27741,22 грн за послуги з постачання теплової енергії, з урахуванням гарячої води до 01.01.2022 за період з 01.11.2022 по 30.09.2025; 1176,00 грн за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 30.09.2025; 681,60 грн за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 по 30.09.2025; 2000,31 грн за послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 30.09.2025; 650,52 грн за послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води за період з 01.07.2022 по 30.09.2025; стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Харківські теплові мережі» суми судового збору в розмірі 302,80 грн (а.с. 111-113).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Хаблова В.М. про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 21.05.2026 ВП №81058711, визначено для боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , розмір мінімальних витрат виконавчого провадження: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження 63,45 грн; винесення постанови про закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу) 63,45 грн; винесення постанови про стягнення витрат виконавчого провадження 52,05 грн; плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження 69 грн; винесення постанови про стягнення основної винагороди приватного виконавця 52,05 грн, загальна сума мінімальних витрат 3000,00 грн (а.с. 115-1166).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Хаблова В.М. про стягнення з боржника основної винагороди від 21.05.2026 ВП №81058711, постановлено стягнути з боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , основну винагороду у сумі 3255,25 грн (а.с. 118-119).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Хаблова В.М. про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження від 21.05.2026 ВП №81058711, визнано для боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , розмір додаткових витрат виконавчого провадження: загальна сума додаткових витрат 212,00 грн (а.с. 121-122).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Хаблова В.М. про арешт коштів боржника від 21.05.2026 ВП №81058711, накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крій коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/абр звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 36319,7 грн (UAH) (а.с. 150-151).

ОСОБА_1 звернулася на адресу приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Хаблова В.М. із заявою від 25.05.2026 про зняття арешту з усіх банківських рахунків, в якій просила винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження та повернути даний виконавчий документ, а саме судовий наказ від 11.11.2025 стягувачу без прийняття до виконання; зняти арешт з усіх її банківських рахунків та направити постанову про зняття арешту на виконання до усіх банківських установ, куди було ним відправлено накладення арешту; видалити дані про неї з Єдиного реєстру боржників (а.с. 126-127).

Згідно повідомлення приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Хаблова В.М. від 01.06.2026, адресованого ОСОБА_1 , відповідно до заяви стягувача про примусове виконання рішення №20853 від 14.05.2026, зазначено прізвище боржника як ОСОБА_3 . З метою перевірки вищезазначеної інформації, в реєстрі ДРАЦС, за параметром запиту РНОКПП: НОМЕР_1 , було виявлено актовий запис про народження, в якому було підтверджено правильність прізвища боржника як ОСОБА_3 . Чинний Закон України «Про виконавче провадження» не містить норму, щодо обов`язкового повернення виконавчого документу без прийняття до виконання за наявністю описки у виконавчому документі щодо даних боржника, а зазначені ОСОБА_1 у зверненні норми взагалі відсутні. Беручи до уваги вищезазначене, відсутні законні підстави, для задоволення звернення ОСОБА_1 (а.с. 128-129).

ОСОБА_1 звернулася на адресу приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Хаблова В.М. із заявою від 01.06.2026, в якій просила терміново надіслати на її електронну пошту всі копії документів, які знаходяться в виконавчому провадженні ВП №81058711, а саме: копію судового наказу, на підставі якого відкрито виконавче провадження; копію постанови про відкриття виконавчого провадження, а аткож всі інші копії документів, заяв та листів, які знаходяться у виконавчому провадженні (а.с. 130).

ОСОБА_1 звернулася на адресу приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Хаблова В.М. із заявою від 01.06.2026 про зняття арешту з усіх її банківських рахунків та закінчення виконавчого провадження, в якій просила: винести постанову про відмову про закінчення виконавчого провадження та повернути даний виконавчий документ, а саме судовий наказ від 11.11.2025 стягувачу без виконання. Головною причиною є те, що даний виконавчий документ не підлягає виконанню та був відкритий з порушеннями, через що виконавець зобов`язаний повернути документ стягувачу. Зняти арешт з усіх її банківських рахунків та направити постанову про зняття арешту на виконання до усіх банківських установ, куди було відправлено накладення арешту. Видалити дані про неї з Єдиного реєстру боржників (а.с. 132-134).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 01.06.2026 заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого 11.11.2025 Київським районним судом м. Харкова повернуто боржниці без розгляду, у зв`язку з ненаданням документа про підтвердження сплати судового збору або документів, на підставі яких вона звільнена від сплати судового збору; роз?яснено заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із вказаною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення (а.с. 41 справа №953/11949/25 н/п 2-с/953/158/26).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 08.06.2026 заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого 11.11.2025 Київським районним судом м. Харкова по справі №953/11949/25 повернуто боржнику без розгляду, у зв?язку з ненаданням квитанції про сплату судового збору за подання заяви про скасування судового наказу або доказів про звільнення від сплати судового збору; роз`яснено заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із вказаною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення (а.с. 51 справа №953/11949/25 н/п 2-с/953/170/26).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 10.06.2026 заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого 11.11.2025 Київським районним судом м. Харкова по справі №953/11949/25 повернуто боржнику без розгляду, у зв`язку з ненаданням квитанції про сплату судового збору за подання заяви про скасування судового наказу або доказів про звільнення від сплати судового збору; роз`яснено заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із вказаною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення (а.с. 59 справа №953/11949/25 н/п 2-с/953/175/26).

Згідно повідомлення приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Хаблова В.М. від 15.06.2026, адресованого ОСОБА_1 , на звернення ОСОБА_1 від 01.06.2026 стосовно надання інформації, по суті завданих питань роз`яснює ОСОБА_1 право ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження за адресою: м. Харків, бульвар Гончарівський 4, оф. 308, у часи, визначені для прийому громадян, а саме, щочетверга з 15.00 17.00 або ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження за допомогою ідентифікатора доступу для сторони виконавчого провадження, котрий міститься в постанові про відкриття виконавчого провадження. Додаток: постанова про відкриття виконавчого провадження №81058711 від 21.05.2026 (а.с. 131).

Згідно повідомлення приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Хаблова В.М. від 15.06.2026, адресованого ОСОБА_1 , на звернення ОСОБА_1 по суті завданих питань повідомляє наступне. Відповідно до заяви стягувача про примусове виконання рішення №20853 від 14.05.2026, зазначено прізвище боржника як ОСОБА_3 . З метою перевірки вищезазначеної інформації, в реєстрі ДРАЦС, за параметром запиту РНОКПП: НОМЕР_1 , було виявлено актовий запис про народження, в якому було підтверджено правильність прізвища боржника як ОСОБА_3 . Чинний Закон України «Про виконавче провадження» не містить норму, щодо обов`язкового поверненню виконавчого документу без прийняття до виконання за наявністю описки у виконавчому документі щодо даних боржника, а зазначені ОСОБА_1 у зверненні норми взагалі відсутні. В рамках виконавчого провадження № 81058711 відсутні вищезазначені підстави для закінчення виконавчого провадження. Беручи до уваги вищезазначене, відсутні законні підстави, для задоволення звернення ОСОБА_4 (а.с. 135-137).

Відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказував у своїх рішеннях, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (рішення від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції», № 18357/91, § 40).

Виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду й ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статями 6, 13 Конвенції.

Саме такий принцип застосовує ЄСПЛ у своїй сталій практиці, зазначаючи, що виконання судових рішень є невід`ємною частиною судового процесу, оскільки без цієї стадії судового процесу сам факт прийняття будь-якого рішення суду втрачає сенс. Саме на цій стадії судового процесу завершується відновлення порушених прав особи.

ЄСПЛ неодноразово наголошував у своїх рішеннях, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень (рішення у справах «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997, «Ясіун`єне проти Литви» від 06.03.2003, «Руйану проти Румунії» від 17.06.2003, «Півень проти України» від 29.06.2004).

Існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для «законного сподівання» на виплату такої заборгованості і становить «майно» цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу (рішення ЄСПЛ у справі «Агрокомплекс проти України» від 25.07.2013).

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції.

Згідно з частиною п`ятою статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Принцип обов`язковості судових рішень конкретизовано у статті 18 ЦПК України: судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім встановлених у частині 2 цієї статті.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження»).

Частиною 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Право вибору пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.

Частинами 1, 2 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України. Згідно із ч. 1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначено основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статей 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

За змістом частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); строк пред`явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші відомості (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, реквізити електронних гаманців боржника, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

У пункті 6 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, зокрема, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав виконавчий документ, заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону або заяву про поновлення виконавчого провадження відповідно до статті 37-1 цього Закону.

Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок/електронний гаманець боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банках, небанківських надавачах платіжних послуг для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Відповідно до частин першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Як видно із судового наказу Київського районного суду м. Харкова від 11.11.2025 у справі № 953/11949/25, у ньому зазначені: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; дата прийняття і номер судового наказу; повне найменування стягувача, прізвище, ім`я та по батькові боржника, місцезнаходження стягувача та адреса місця проживання, дата народження боржника; ідентифікаційний код юридичної особи стягувача; реєстраційний номер облікової картки платника податків боржника; резолютивна частина судового наказу, що передбачає заходи примусового виконання рішень; дата набрання судовм наказом законної сили; строк пред`явлення судового наказу до виконання.

Щодо особи боржника зазначена така інформація: її прізвище та ім`я ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків (індивідуальний ідентифікаційний номер) - НОМЕР_1 , адреса місця проживання чи перебування АДРЕСА_2 .

Повернення стягувачу без виконання виконавчого листа з підстав наявності помилки у прізвищі боржника є необгрунтованим, оскільки виконавець під час здійснення виконавчого провадження наділений повноваженнями самостійно отримати вірну інформацію з метою ідентифікації особи боржника та захисту інтересів стягувача, враховуючи наявність у виконавчому документі даних щодо РНОКПП, дату народження, місце реєстрації боржника.

Зазначені у виконавчому документі відомості щодо боржника дають змогу однозначно ідентифікувати особу боржника для цілей виконавчого провадження, враховуючи, що до облікової картки фізичної особи - платника податків вноситься, серед іншої, така інформація: прізвище, ім`я, дата та місце народження, місце проживання, серія, номер свідоцтва про народження та паспорта, ким і коли виданий (за змістом статті 70.2 Податкового кодексу України).

За таких обставин помилка у прізвищі боржника у виконавчому листі, при наявності даних щодо його прізвища, імені про батькові, реєстраційного номера облікової картки платника податків, дати народження та адреси місця реєстрації не породжує обґрунтованих сумнівів щодо ідентифікації особи боржника з метою примусового виконання судового рішення, і тому сама по собі не може бути підставою для повернення приватним виконавцем виконавчого документа без прийняття до виконання.

Схожі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі № 761/20750/13-ц (провадження № 61-15817св20).

Враховуючи викладене, підстави до визнання неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Хаблова В.М. щодо відкриття виконавчого провадження № ВП № 81058711 за винесеним судовим наказом Київського райсуду м. Харкова від 11.11.2025, відсутні.

Крім того, частиною першою статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Відповідно до частин першої та другої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Відповідно до пункту 7 розділу VIII Інструкції, розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів, виконавець зобов`язаний винести постанову відповідно до частини першої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» про звернення стягнення на майно боржника, його арешті або вилучені (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення (частини третя та четверта статті 56 Закону України «Про виконавче провадження»).

Крім того, частина восьма розділу VIII Інструкції визначає, що на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові про накладення арешту зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.

При цьому частина перша та друга стаття 48 Закону України «Про виконавче провадження» чітко визначають порядок звернення стягнення на майно боржника та обмеження щодо накладення арешту на кошти, що знаходяться на банківських рахунках боржника, у випадках визначених Законами зазначеними у частині другій цієї статті та на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Законом України «Про виконавче провадження» також визначено, що виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника (частини восьмої статті 48).

У пункті 10 Розділу VIII Інструкції вказується також, що саме після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову.

При цьому пунктами 3, 14, 21 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

Отже, зі змісту вищевказаних норм права слідує, що арешт є початковою та окремою стадією провадження щодо звернення стягнення на майно боржника і являє собою сукупність заходів, що передбачають як наслідок обмеження в праві розпорядження майном, на яке накладається арешт. При цьому виконавець за відсутності відомостей про майно, повідомлених кредитором повинен самостійно здійснити заходи для виявлення такого майна, у тому числі грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках, і перед накладенням арешту на майно (кошти) боржника повинен отримати відомості про наявність у боржника відповідного майна та коштів, зокрема щодо коштів на банківських рахунках - відомості про володільця рахунку, номеру, виду рахунку, суми коштів, що зберігаються на ньому.

Саме наявність таких даних дозволяє виконавцю здійснити арешт коштів, що знаходяться на банківських рахунках у відповідності до статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» та розділу VIII Інструкції.

Відповідно до пункту 8 розділу VIII Інструкції на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що державний та/або приватний виконавець перед накладанням арешту повинен з`ясувати суму та статус грошей, що знаходяться на рахунку боржника, і у постанові про накладання арешту серед інших відомостей вказати про суму коштів, на яку накладається арешт, або зазначити, що арешт поширюється на кошти на усіх рахунках, у тому числі, що будуть відкрити після накладення арешту. Накладання арешту на суми, що перевищують суми, визначені виконавчим документом, та перевищують суми витрат виконавчого провадження, що підлягають стягненню, є незаконним.

Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку що при накладенні арешту на грошові кошти відповідно до постанови від 21.05.2026 приватний виконавець діяв правомірно, в межах своїх повноважень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», а тому підстави до визнання постанови приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Хаблова В.М. про арешт коштів боржника від 21.05.2026 ВП №81058711 неправомірною, відсутні.

Щодо вимог заявника ОСОБА_1 про скасування постанови приватного виконавця про накладення арешту на її банківські рахунки у межах виконавчого провадження № ВП № 81058711 та зобов`язання приватного виконавця Хаблова В.М. зняти арешт з її банківських рахунків, накладений постановою даного приватного виконавця, суд зазначає наступне.

На момент звернення заявника ОСОБА_1 до суду 09.06.2026 із вказаною скаргою на рішення та дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Хаблова В.М., як зазначено вище, постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Хаблова В.М. від 21.05.2026 ВП №81058711 було накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні грош на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крій коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/абр звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 36319,7 грн (UAH) (а.с. 150-151).

Згідно ч. 5 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Згідно ч. 3 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», у випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14-18, 19-1 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Згідно ч. 2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 18.06.2026 клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу задоволено; заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі №953/11949/25, 2-н/953/3296/25 задоволено; судовий наказ від 11.11.2025, виданий Київським районним судом м. Харкова у цивільній справі №953/11949/25 2-н/953/3296/25 про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Харківські теплові мережі» заборгованість за теплову енергію та обслуговування систем теплопостачання за період з 01.11.2022 по 30.09.2025 у розмірі 32249,65 грн, а також судовий збір в розмірі 302,80 грн, скасовано (а.с. 75-76 справа №953/11949/25 н/п 2-с/953/178/26).

Отже, враховуючи, що на теперішній час ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 18.06.2026 судовий наказ від 11.11.2025 скасовано, підстави до подальшого арешту коштів ОСОБА_1 , накладеного у виконавчому провадженні з виконання вказаного судового наказу, відсутні.

Скасування судового наказу є підставою для закінченням виконавчого провадження, зняття накладеного на майно (кошти) боржника арешту, та виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників, а також скасування інших вжитих виконавцем заходів щодо виконання рішення та проведення інших необхідних дій у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Судом встановлено, що згідно постанови приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Хаблова В.М. про закінчення виконавчого провадження від 19.06.2026 ВП №81058711, відповідно до ухвали №953/11949/25 від 18.06.2026, рішення котре підлягало виконанню скасовано. Залишок нестягненої суми за виконавчим документом 32552.45 гривень (UAH); сума стягнутого виконавчого збору/сума стягненої винагороди приватного виконавця 0 гривень (UAH) (а.с. 153-155).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Хаблова В.М. про закінчення виконавчого провадження від 19.06.2026 ВП №81058711, виконавче провадження з виконання судового наказу №953/11949/25, виданого 08.05.2026 Київським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь КП «Харківські теплові мережі» заборгованість в сумі 32249,65 грн, з яких: 27741,22 грн за послуги з постачання теплової енергії, з урахуванням гарячої води до 01.01.2022 за період з 01.11.2022 по 30.09.2025; 1176,00 грн за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 30.09.2025; 681,60 грн за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 по 30.09.2025; 2000,31 грн за послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 30.09.2025; 650,52 грн за послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води за період з 01.07.2022 по 30.09.2025; стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Харківські теплові мережі» суми судового збору в розмірі 302,80 грн, закінчено. Припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення (а.с. 153-155).

Отже, враховуючи, що на теперішній час постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Хаблова В.М. від 19.06.2026 ВП №81058711, виконавче провадження з виконання судового наказу №953/11949/25, виданого 08.05.2026 Київським районним судом м. Харкова, закінчено та вказаною постановою припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення, відсутні підстави до додаткового скасування судом постанови приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Хаблова В.М. про арешт коштів боржника від 21.05.2026 ВП №81058711 та зобов`язання приватного виконавця Хаблова В.М. зняти арешт з банківських рахунків ОСОБА_1 . Вказаний арешт припинив чинність згідно постанови приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Хаблова В.М. від 19.06.2026 ВП №81058711.

Даних, що на теперішній час продовжують існувати арешти банківських рахунків ОСОБА_1 на підставі вказаної постанови приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Хаблова В.М. про арешт коштів боржника від 21.05.2026 ВП №81058711, суду не надано.

Враховуючи викладене, підстави до задоволення скарги ОСОБА_1 на рішення та дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Хаблова В.М. відсутні.

На підставі викладеного, керуючись 7, 8, 12, 13, 259, 260, 268, 447-453 ЦПК, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на рішення та дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Хаблова Валерія Миколайовича, стягувач Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Муратова С.О.