Рішення № 137674610, 23.06.2026, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №344/4494/26

Провадження № 2/348/1129/26

23 червня 2026 року Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі судді Матолич В.В., за участю секретаря судового засідання Буратчук О.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у м. Надвірна Івано-Франківської областіцивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Процесуальні дії у справі.

05.03.2026 ТзОВ "Споживчий центр" пред`явив позов, відповідно до якого просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №13.03.2025-100000645 від 13.03.2025 у розмірі 5596,18 гривень. В обґрунтування позову наведене таке. 13.03.2025 між сторонами було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 5000,00 гривень, строком на 98 днів, фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, комісія, пов`язана з наданням кредиту 20% від суми кредиту. Договір укладений у електронній формі та підписаний відповідачем за допомогою електронного цифрового підпису. Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим у неї утворилася заборгованість у розмірі 5596,18 гривень, що складається з: заборгованості по тілу кредиту - 3162,11 гривень; заборгованості за відсотками - 1434,07 гривень; неустойка - 1000,00 гривень. Цю заборгованість позивач просить стягнути з відповідача.

03.04.2026 суд прийняв до розгляду та відкрив провадження у даній справі, постановив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

23.06.2026 представник позивача в судове засідання не з`явився, просив розгляд справи проводити за його відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримує повністю, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

23.06.2026 відповідач в судове засідання не з`явився, його представник подала письмові пояснення, відповідно до яких зазначила, що відповідач не в повному обсязі визнає позов, а саме тільки заборгованість у розмірі 3852,85 гривень. Так, позивачем не було враховано всі оплати, які здійснив відповідач за вказаним догором, а також у період воєнного стану неустойка не підлягає стягненню з відповідача. Судові витрати позивача є завищеними.

09.06.2026 позивач подав додаткові пояснення, відповідно до яких зазначив, що при зверненні до суду були враховані усі суми платежів на погашення заборгованості, витрати за користування кредитом нараховані відповідно до умов кредитного договору та підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд встановив:

13.03.2025 сторони уклали кредитний договір №13.03.2025-100000645, у електронній формі, який був підписаний відповідачем за допомогою електронного цифрового підпису, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 5000,00 гривень, строком на 98 днів, фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, комісія у розмірі 20% за надання кредиту.

Відповідно до листа від 11.12.2026 позивач перерахував тіло кредиту 13.03.2025 у розмірі 5000,00 гривень на карту НОМЕР_1 , яку зазначив відповідач у заявці на оформлення кредиту.

Згідно з наданою позивачем довідкою-розрахунком про стан заборгованості відповідача за кредитним договором, заборгованість становить 5596,18 гривень, що складається з: заборгованості за тілом кредиту - 3162,11 гривень; заборгованості за відсотками - 1434,07 гривень; неустойка - 1000,00 гривень.

Оцінка суду.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені статтею 203 ЦК України.

Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом.

Пунктами 5 та 6 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Кредитний договір укладений сторонами шляхом ідентифікації позичальника та використання ним електронного цифрового підпису, що узгоджується з вимогами законодавства. Такий договір прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Судом встановлено, що відповідач отримав кошти за вищевказаним кредитним договором. Заборгованість за договором не погасив, хоча відповідно до умов договору зобов`язаний повернути суму кредиту та сплатити відсотки за користування кредитом, а також комісію.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК Українита доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

За наведених обставин у період воєнного стану відповідач звільнений від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язань.

Так, із розрахунку заборгованості встановлено, що відповідач здійснював тричі погашення кредитної заборгованості, а саме: 03.04.2025 - у розмірі 1812,03 гривень, 400,00 гривень з яких були зараховані позивачем на погашення штрафу, що суперечить положенням п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України; 09.04.2025 - у розмірі 1362,03 гривень; 14.05.2025 - у розмірі 3873,09 гривень, 1000,00 з яких були зараховані на погашення штрафу, що суперечить положенням п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

За наведених обставин, сума заборгованості за вісотками та за тілом кредиту після здійснених погашень мала бути зменшена відповідно, а саме: після погашення заборгованості 03.04.2025 заборгованість за відсотками - на 400,00 гривень (залишок мав становити 250,00 гривень); після погашення 09.04.2025 заборгованість за відсотками мала бути погашена повністю, а заборгованість за тілом кредиту мала б зменшитися на 1112,03 гривень; після погашення 14.05.2025 заборгованість за відсотками мала бути погашена повністю, а заборгованість за тілом кредиту мала б зменшитися ще на 2512,29 гривень, за умови, що позивач діяв би добросовісно і виконував вимоги п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України звільнивши відповідача від відповідальності за прострочення.

Таким чином, заборгованість за тілом кредиту залишилася непогашеною у розмірі 1375,68 гривень та заборгованість за відсотками - у розмірі 481,60 гривень. Зазначені суми підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача. Заборгованість за штрафом у розмірі 1000,00 гривень стягненню з відповідача не підлягає.

Враховуючи наведене, позов підлягає до задоволення частково.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 883,61 гривень.

Керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд,

ухвалив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр"заборгованість у розмірі 1857 (одна тисяча вісімсот п`ятдесят сім) гривень 28 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр"судовий збір у розмірі 883,61 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складено повного тексту рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", ідентифікаційний код 37356833, місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-А, м.Київ.

Відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 23.06.2026.

Суддя Матолич В.В.