Ухвала суду № 137674481, 23.06.2026, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 171/2995/25

1-кп/214/420/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року колегія суддів Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 , (в режимі відеоконференції),

захисника ОСОБА_6 , (в режимі відеоконференції),

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №22024050000003652 від 28.12.2024, по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні колегії суддів перебуває кримінальне провадження внесене 28.12.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024050000003652, по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

До Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області через канцелярію суду від прокурора надійшло клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_7 на 60 днів. В обґрунтування свого клопотання прокурор зазначив на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: громадянин України ОСОБА_7 , перебуваючи у м. Апостолове Криворізького району Дніпропетровської області (більш точне місце в ході досудового розслідування не встановлено), діючи умисно, з ідеологічних мотивів та метою надання допомоги іноземній організації у проведенні підривної діяльності проти України, використовуючи власний акаунт в месенджері «Telegram», авторизований під номером телефону НОМЕР_1 , та з ідентифікатором НОМЕР_2, здійснив збір та 19.09.2024 о 22 годині 16 хвилин передав представнику іноземної організації співробітнику ФСБ РФ ОСОБА_8 у вигляді текстового повідомлення до контрольованого вказаним співробітником ФСБ РФ чат-боту під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у месенджері «Telegram» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 інформацію про розміщення засобів ураження сил оборони України на території Державного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_4» за адресою: АДРЕСА_1, з усвідомленням, що така інформація буде використана іноземною організацією та її представниками у проведенні підривної діяльності проти України.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, у разі засудження за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічне позбавлення волі; обвинувачений ОСОБА_7 співпрацював з представниками військових та інших підрозділів держави-агресора та у разі перебування на волі матиме можливість продовжити вчинення злочину або уникнути кримінальної відповідальності шляхом залишення території України; знаходячись на свободі за допомогою віддаленого доступу до даних інтернет може видалити раніше передану ним інформацію про місця розташування ЗС України та інших військових формувань; незаконно впливати на свідків або вчинити інше кримінальне правопорушення. Враховуючи викладене прокурор просив продовжити ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання просив задовольнити в повному обсязі.

Обвинувачений ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_6 окремо заперечували проти клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою.

Вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт, матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора в повному обсязі, виходячи з таких підстав.

Відповідно до положень ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно з практикою Європейського Суду, зокрема рішенням у складі Великої палати у справі «Labitav.Italy» від 06.04.2000 р., тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

На виконання вимог ст. 199 КПК України, щодо порядку продовження строку тримання під вартою, встановлені обставини, які свідчать про те, що ризики, передбачені п. 1 - 5 ст. 177 КПК України, які були враховані колегією суддів Саксаганського районного суду Дніпропетровської області при подальшому продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , не зменшились, продовжують існувати та встановлені з урахуванням того, що обвинувачений обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічним позбавленням волі з конфіскацією майна.

Так, ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується, тим, що ОСОБА_7 згідно із ст. 12 КК України обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічним позбавленням волі з конфіскацією майна, тому підозрюваний з метою ухилення від кримінальної відповідальності, розуміючи тяжкість та невідворотність покарання, яке, відповідно до чинного законодавства, пов`язане із позбавленням волі, може переховуватися від суду шляхом зміни місця свого проживання, у тому числі шляхом виїзду до окупованої території.

Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується наступними доводами.

У разі не обрання/продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності для себе, може вчинити дії направлені на знищення та приховування матеріальних носіїв інформації, які містять сліди злочину.

Крім того, ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що ОСОБА_7 може незаконно впливати на експерта у цьому кримінальному провадженні.

Ризик незаконного впливу на експертів є актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання за необхідності показань від осіб, які є експертами, у кримінальному провадженні, а саме усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. ст. 23, 356 КПК України.

Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, фактично матиме можливість спілкуватись з фігурантами у цьому кримінальному провадженні, що в свою чергу унеможливить здійснення належного контролю за його поведінкою, також обвинувачений фактично весь свій час матиме можливість безконтрольно спілкуватися, в тому числі за допомогою телефонних засобів зв`язку з представником іноземної організації ОСОБА_8 , який займає посаду співробітника ФСБ РФ, що об`єктивно може зашкодити встановлення істини у цій справі, оскільки останній причетний до його вчинення.

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_7 обґрунтовується тим, що обвинувачений, залишаючись на волі за місцем свого проживання у м. Апостолове, а саме у тій частині області, де на теперішній час розміщуються підрозділи Збройних Сил України та інші утворені відповідно до законів України військові формування, у разі не обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дозволить йому продовжити вчиняти протиправну діяльність, з огляду на систематичний характер неправомірних дій обвинуваченого.

Обставинами, які дають підстави зробити висновки про наявність вищевказаних ризиків, є наступне.

Кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_7 має найвищий ступінь суспільної небезпеки, так як вчинений проти основ національної безпеки України.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваного, обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

На сьогоднішній день наша країна переживає один з найскладніших періодів в історії, коли питання незалежності та суверенітету перебуває на вустах у кожного свідомого громадянина та патріота, коли військовослужбовці приймають участь в стримані збройного агресії збройних сил російської федерації, захищають незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України від збройної агресії ворога, тому вчинення дій, які інкримінуються ОСОБА_7 викликають підвищений суспільний інтерес та реальний суспільний резонанс.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний та соціальний стан особи. Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, тим більше в умовах правового режиму воєнного стану.

Викладене в сукупності свідчить про наявність достатніх підстав вважати, що за матеріалами даного кримінального провадження стосовно ОСОБА_7 існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Вказані ризики, які враховувались судом при продовжені обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на час судового розгляду кримінального провадження не відпали.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора та доцільність продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів.

Згідно з абз. 8 ч. 4 ст. 183 КК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Оскільки інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення входить до вищевказаного переліку, а також з огляду на обґрунтованість наявності ризиків, розмір застави колегія суддів не визначає.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 184, 197 331, 372 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 60 (шістдесят) днів, тобто до 21.08.2026, включно без визначення розміру застави.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченому який перебуває під вартою в той же строк з моменту отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали складено 24.06.2026.

Головуючий суддя ОСОБА_1

судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3