Рішення № 137674467, 17.06.2026, П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 190/988/26

Провадження №2/190/782/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

17 червня 2026 року м.Пятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Фирси Ю.В.,

за участю секретаря Гук С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. П`ятихатки цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

в с т а н о в и в:

ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулись до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, вказуючи, що 03 квітня 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір № 5434335. Кредитний договір укладено в електронній формі за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи Товариства, доступ до якої забезпечується через офіційний Веб-сайт Товариства або Мобільний застосунок. Відповідно до умов договору позичальник отримав від ТОВ «Лінеура Україна» кредит у розмірі 7000,00 грн., строком на 360 днів. Відповідач зобов`язувалась повернути грошові кошти, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. ТОВ «Лінеура Україна» виконало умови кредитного договору в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти шляхом переказу на її поточний рахунок.

28 листопада 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №28-11/25/Л, відповідно до умов якого вони набули право грошової вимоги до позичальників, в тому числі і до відповідача за кредитним договором №5434335 від 03.04.2025 року.

На підставі викладеного просять суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором у розмірі 33772,67 грн., з яких заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 6999,99 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 15292,70 грн., заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 7979,98 грн., заборгованість за пенею та/або штрафами 3500,00 грн., судовий збір у сумі 2662,40 грн. та 13000 грн. витрат на професійну правову допомогу.

Позивач ТОВ «Факторинг партнерс» свого представника в судове засідання не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, в поданій позовній заяві просили справу розглядати без участі їх представника, проти заочного рішення не заперечують.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причину неявки до суду не повідомила /а.с.73/.

Таким чином, оскільки відповідач у судове засідання не з`явилась, про місце, дату та час судового розгляду справи була сповіщена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, не надала заяви про розгляд справи за її відсутності, не скористалась правом надання заперечень проти позову, у зв`язку з чим суд за згодою позивача вирішує справу в порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.

За таких обставин, оскільки сторони в судове засідання не з`явились, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, суд вважає, що судове засідання можливо провести без їх участі, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 03 квітня 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5434335 за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт або Мобільний застосунок «Credit7». Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним за допомогою одноразового ідентифікатора «47178», на підставі чого позичальник отримав від ТОВ «Лінеура Україна» на його платіжну картку № НОМЕР_1 кредит у розмірі 7000,00 грн.( п.п. 1.2., 2.1. Договору), строком на 360 днів, періодичність платежів зі сплатою процентів кожні 10 днів (п. 1.3. Договору), зі сплатою стандартної процентної ставки 0,95 % в день, який застосовується в межах строку кредиту (п. 1.4.1. Договору)/а.с. 6-20/.

На підтвердження перерахування коштів відповідачу ТОВ «Лінеура Україна» за кредитним договором № 5434335 від 03.04.2025 року позивач надав довідку ТОВ «Пейтек» №20251201-738 від 01.12.2025 року, згідно якої відповідно Договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку №03012024-1 від 03.01.2024 укладеного між ними та ТОВ «Лінеура Україна» 03.04.2025 року о 19:11:13 було успішно перераховані кошти на платіжну картку клієнта № НОМЕР_2 , у розмірі 7000 грн., номер транзакції в системі ТОВ «Лінеура Україна» 54343351743696669 /а.с.28 зв.бік/.

Відповідно до довідки ТОВ «Лінеура Україна» №28-11/25/Л від 05.12.2025 року первісний кредитор підтверджує зарахування кредитних коштів на банківську карту клієнта № НОМЕР_2 у сумі 7000,00 грн. від 03.04.2025 року /а.с. 29/.

28 листопада 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу № 28-11/25/Л за яким клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором № 5284663 від 31.01.2025 року.

ТОВ «Лінеура Україна» повідомило відповідача про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», що підтверджується повідомленням про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором № 5434335 від 03.04.2025 року /а.с. 35-38/.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 28-11/25/Л від 28.11.2025 року позивач набув права грошової вимоги до відповідача (порядковий номер 1385) в сумі 25792,69 грн., з яких 6999,99 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 15292,70 грн. - сума заборгованості за відсотками, сума заборгованості по штрафах/пені - 3500,00 грн./а.с. 50/.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 5434335 від 03.04.2025 року ОСОБА_2 має заборгованість перед позивачем у сумі 33772,67 грн. , з яких: 6999,99 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) , 15292,70 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 7979,98 грн. - заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) за період з 29.11.2025 року по 28.03.2026 рік, 3500,00 грн.- заборгованість за пенею та/або штрафами/а.с. 34/.

Відповідно до статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно дост. 611 ЦК України,у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

В силу положеньст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зіст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Із прийняттям Закону України«Про електроннукомерцію» №675-VIIIвід 03.09.2015 (який набрав чинності 30.09.2015), на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3статті 11 зазначеного Закону,електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6статті 11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ( частина 12статті 11 Закону № 675-VIII).

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», платіжною картою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Встановивши зазначені обставини у справі, суд приходить до висновку, що між сторонами у справі укладений кредитний договір, за умовами якого відповідач зобов`язався прийняти грошові кошти та повернути їх частинами у визначений договором строк, а також сплатити відповідні проценти у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами.

Доказів повернення вказаних грошових сум кредитору у вигляді тілу кредиту або процентів матеріали справи не містять.

Отже, підписавши кредитний договір, ОСОБА_1 посвідчила свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами. Відповідач з власної ініціативи звернулася за отриманням кредиту до вільно обраної ним фінансової установи, а саме ТОВ «Лінеура Україна», отримавши від останньої всю передбачену законодавством інформацію перед укладанням договору.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Таким чином, у ЦК України встановлена можливість замінити кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким відступається.

Обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов`язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.

Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення відповідного договору.

При цьому слід враховувати, що у зв`язку із заміною кредитора у зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад в частині кредитора.

Отже, відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

За змістом частини першої статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Статтею 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У таких випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

У даній справі відступлення права грошової вимоги за вищевказаним кредитним договором було здійснено шляхом укладення 28 листопада 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Факторинг Партнерс» договору факторингу.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги, що обставини, на які посилається позивач, як на підстави для задоволення позову, знайшли своє підтвердження у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості за кредитним договором слід задовольнити, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 30272,67 грн., з яких: 6999,99 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 15292,70 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 7079,98 грн. - заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості).

Щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості за пенею та/або штрафами у сумі 3500,00 грн., суд зазначає наступне.

Так, відповідно до статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (див. постанови від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17(пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17(пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19(пункт 69)).

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

Викладення Законом України від 22 листопада 2023 року №3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» пункту 6 розділу ІV Закону №1734-VIII у новій редакції, не змінює визначене ЦК України правове регулювання звільнення позичальників від сплати на користь кредитодавців неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язання за кредитними договорами у період воєнного стану.

Відтак, застосування штрафних санкцій у даному випадку суперечить вказаним нормам закону.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано договір про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024 року, заявку про надання юридичної допомоги №164 від 02.03.2026 року, витяг з акту № 31 про надання юридичної допомоги від 31.03.2026 року, у зв`язку з чим вказана сума у розмірі 13000 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст.141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, отже з відповідача на користь позивача слід стягнути в рахунок судових витрат судовий збір у розмірі 2983,11 грн. (3328 х 30272,67 : 33772,67 грн.).

Керуючись ст.ст. 12,81,141, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, 03150 м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6 оф. 521) 30272 (тридцять тисяч двісті сімдесят дві) грн. 67 коп. заборгованості за кредитним договором №5434335 від 03 квітня 2025 року, з яких 6999,99 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 15292,70 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 7979,98 грн. - заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості), сплачений судовий збір у розмірі 2983,11 грн. та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 13000 (тринадцять тисяч) грн. 00 коп..

В іншій частині заявлених вимог відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Головуючий суддя Ю.В. Фирса