Вирок № 137674254, 24.06.2026, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/5281/25

Провадження № 1-кп/0182/203/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.06.2026 м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Нікополі кримінальне провадження, відомості про вчинені кримінальні правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.07.2025 за № 12025041340000717 по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження м. Нікополь Дніпропетровської області, громадянина України, із середньою освітою, який зареєстрований у АДРЕСА_1 , проживає у АДРЕСА_2 , не працює, не одружений, раніше судимий:

- 04.09.2023 Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки;

- 22.04.2025 Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. Вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04.09.2023 виконувати самостійно;

- 22.10.2025 Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 289 КК України, скасованого в частині призначеного покарання вироком Дніпровського апеляційного суду від 11.05.2026 з ухваленням нового вироку, яким засуджено за ч. 2 ст. 289, ч. 4 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 7 міс. без конфіскації майна. Наразі відбуває покарання за вказаним вироком,

у вчиненні кримінальних правопорушень /злочинів/, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю сторін судового провадження

прокурора ОСОБА_4 (в режимі ВКЗ з власного пристрою),

обвинуваченого ОСОБА_3 (в режимі ВКЗ з ДУ «Криворізька ВК (№ 80)),

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

Обвинувачений ОСОБА_3 13.06.2025 приблизно 22.30 год. (більш точного часу слідством встановити не надалося за можливе) знаходився поблизу стовпа вуличного освітлення, розташованого на перехресті вул. Довгалівська та вул. Софіївська у м. Нікополі Дніпропетровської області, геодані місця розташування стовпа: 47.57223476, 34.4471115, де у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану введеного на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із подальшим продовженням строку дії, скориставшись тим, що поруч нікого немає та за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою дерев`яного бруска та фізичної сили підійнявся на стовп вуличного освітлення, який розташований на перехресті вул. Довгалівська та вул. Софіївська у м. Нікополі Дніпропетровської області, геодані місця розташування стовпа: 47.57223476, 34.4471115, звідки протиправно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення, викрав камеру відеоспостереження «НІКVISION» DS-2CD2T47G2H-LI (2/8 mm) серійний номер FТ 9116624, ринкова вартість якої згідно висновку експерта судової товарознавчої експертизи № 1751 від 16.07.2025 складає 9 115,98 грн., чим спричинив комунальному підприємству «Міські автомобільні дороги - 1» Нікопольської міської ради, матеріальний збиток на суму 9 115 грн. 58 коп. Після чого, ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Крім того, ОСОБА_3 20.06.2025 приблизно 00.30 год. (більш точного часу слідством встановити не надалося за можливе) знаходився поблизу стовпа вуличного освітлення, розташованого на перехресті вул. Довгалівська та вул. Залізняка у м. Нікополі Дніпропетровської області, геодані місця розташування стовпа: 47.5712616, 34.4373680, де у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану введеного на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із подальшим продовженням строку дії, скориставшись тим, що поруч нікого немає, за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою дерев`яного бруска та фізичної сили підійнявся на стовп вуличного освітлення, який розташований на перехресті вул. Довгалівська та вул. Залізняка у м. Нікополі Дніпропетровської області, геодані місця розташування стовпа: 47.5712616, 34.4373680, звідки таємно, умисно, повторно, з корисливих мотивів, викрав камеру відеоспостереження «HIKVISION» DS-2CD2T47G2H-LI (2/8 mm) серійний номер FS 9504509, ринкова вартість якої згідно висновку експерта судової товарознавчої експертизи № 1752 від 16.07.2025 складає 9 115,98 грн., чим спричинив комунальному підприємству «Міські автомобільні дороги - 1» Нікопольської міської ради, матеріальний збиток на суму 9 115 грн. 58 коп. Після чого, ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Своїми умисними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення /злочини/, передбачені ч. 4 ст. 185 КК України.

Позиція сторони захисту

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину свою визнав у повному обсязі та суду показав, що у 2025 році, на початку літа, точно дати вже не пам`ятає, можливо це було 13.06.2025, близько 22:00 чи 22:30 год. йшов по вулиці та побачив на стовпі камеру. Вирішив залізти на стовп та зняти її. Заліз на стовп за допомогою фізичної сили та дерев`яного бруска. Відірвав камеру та зліз. Спочатку камеру відніс додому, а потім продав її знайомому. Після цього через декілька днів, все зробив так же. 20.06.2025 у період часу з 24:00 до 00:30 год. йшов по вулиці, побачив на стовпі камеру, заліз на стовп, зірвав камеру та пішов додому. Вказану камеру також продав знайомому десь за 3 тис. грн. Крадіжки вчиняв сам. Покази надавав у ході досудового розслідування добровільно, тиску на нього не було. Одну камеру співробітники поліції повернули. У скоєному розкаюється.

Позиція потерпілого

Представник потерпілої юридичної особи комунального підприємства «Міські автомобільні дороги-1» Нікопольської міської ради за дорученням ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився. Надав заяву, відповідно до якої просить суд провести судовий розгляд справи без його участі у спрощеному порядку, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України. Будь-яких інших доказів, окрім тих які є у кримінальному провадженні не має. Позбавлення права можливості оскарження вироку в частині не досліджених доказів розуміє і згодний з цим.

Оцінка суду

У зв`язку з визнанням вини, оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, інші докази у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України не досліджувалися. При цьому судом було роз`яснено, що в цьому випадку сторони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини, які не досліджувалися, в апеляційному порядку.

Враховуючи показання обвинуваченого та письмову заяву представника потерпілої юридичної особи, співвіднісши їх з фактичними обставинами справи, приймаючи до уваги те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, суд вважає, що дії ОСОБА_3 мають правильну правову кваліфікацію за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Вина ОСОБА_3 у скоєному доведена у повному обсязі.

Призначення покарання

При визначенні виду та міри покарання суд враховує вимоги ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаною винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого, має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому суд ураховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими злочинами (ч. 4 ст. 185 КК України).

Також суд ураховує обставини справи та особу винного.

Так, ОСОБА_3 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих, умисних кримінальних правопорушень (а.п. 114-115), але це не призвело до позитивних змін у його особистості та не створило у нього готовності до самокерованої право-слухняної поведінки в суспільстві, він не зробив належних висновків для себе, на шлях виправлення не став і вчинив нові умисні, корисливі злочини. Є працездатною особою, однак офіційно не працевлаштований, не одружений, будь яких утриманців не має. Має постійне місце проживання. У лікаря психіатра та лікаря нарколога на обліку не перебуває (а.п. 116, 118).

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд вважає щире каяття (п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України) та визнання вини (ч. 2 ст. 66 КК України).

При цьому, судом враховується, що щире каяття ОСОБА_3 проявилося в критичній оцінці ним свого діяння шляхом визнання вини, запевнення, що він більше подібного не вчинить і бажає виправитись.

Часткове відшкодування спричиненої шкоди, а саме вилучення викраденого майна та передачу його представнику потерпілої юридичної особи, пом`якшуючою обставиною суд не визнає, оскільки воно фактично відбулося без участі обвинуваченого, а завдяки діям співробітників поліції.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_3 , суд вважає рецидив злочинів (п. 1 ч. 1 ст. 67 КК України).

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії, у виді позбавлення волі.

Виходячи з приписів кримінального закону, правила призначення покарання, передбачені ч. 4 ст. 70 КК України, застосовуються в разі, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що особа винна ще й в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому нею до постановлення попереднього вироку. У такому випадку суд може при призначенні покарання за другим вироком як поглинути покарання за першим вироком, так і скласти покарання повністю або частково, однак таким чином, щоб обраний захід примусу не перевищував максимального покарання, встановленого статтею (частиною статті), за якою особу засуджено, і водночас не був меншим строку покарання, визначеного за перший злочин. При цьому суд зобов`язаний в остаточне, призначене за сукупністю злочинів, покарання зарахувати покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст. 72 цього Кодексу.

Як убачається з матеріалів справи, 22 жовтня 2025 року вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, скасованого в частині призначеного покарання вироком Дніпровського апеляційного суду від 11 травня 2026 року з ухваленням нового вироку, яким ОСОБА_3 засуджено за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі, ч. 4 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень та за сукупністю вироків, остаточно призначено ОСОБА_3 покарання у виді 5 років 7 міс. позбавлення волі без конфіскації майна.

У даному кримінальному провадженні ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 185 КК України 13 червня 2025 року та 20 червня 2025 року, тобто до постановлення вироку від 22 жовтня 2025 року Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області, скасованого в частині призначеного покарання вироком Дніпровського апеляційного суду від 11 травня 2026 року з ухваленням нового вироку.

Враховуючи, що кримінальне правопорушення, за яке ОСОБА_3 засуджений вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2025 року, скасованого в частині призначеного покарання вироком Дніпровського апеляційного суду від 11 травня 2026 року з ухваленням нового вироку, вчинене до постановлення вироку по кримінальному провадженні, що розглядається, менш суворе покарання за даним вироком, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України підлягає поглиненню більш суворим покаранням призначеним за вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2025 року, скасованого в частині призначеного покарання вироком Дніпровського апеляційного суду від 11 травня 2026 року з ухваленням нового вироку.

З урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, встановлених даних про особу винного, конкретних обставин справи, свідомого порушення обвинуваченим закону, незважаючи на невідворотність покарання, суд вважає неможливим виправлення обвинуваченого без реального відбування покарання, а тому підстав для застосування ст. 69, 75 КК України, стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 суд не вбачає.

Приходячи до такого висновку, суд враховує свої дискреційні повноваження (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, які охоплюють повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.

Вирішення цивільного позову

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Вирішення питання про запобіжний захід

У даному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_3 запобіжний захід не застосовувався.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Суд вважає за необхідне зарахувати у строк відбування покарання за цим вироком строк відбування покарання за вироком Нікопольського міськрайонного суду від 22.10.2025.

Вирішення питання про долю речових доказів

Суд вирішує долю речових доказів відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Речові докази:

- DVD диск з 3 файлами запису з камери на перехресті вул. Довгалівська та вул. Софіївська у м. Нікополі, який долучено до матеріалів провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження;

- DVD диск з 3 файлами запису з камери на перехресті вул. Довгалівська та вул. Залізняка у м. Нікополі, який долучено до матеріалів провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження;

- камеру відеоспостереження «HIKVISION» DS-2CD2T47G2H-LI (2/8 mm) серійний номер FS 9504509, яку передано на зберігання представнику комунального підприємства «Міські автомобільні дороги-1» Нікопольської міської ради ОСОБА_5 - залишити комунальному підприємству «Міські автомобільні дороги-1» Нікопольської міської ради.

Вирішення питання про процесуальні витрати

Також суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого процесуальні витрати на залучення експертів при проведенні судових товарознавчих експертиз, згідно довідок, у загальній сумі 848 грн. 16 коп., оскільки відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі винесення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

На підставі наведеного, керуючись ст. 370, 371, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за ч. 4 ст. 185 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять ) років.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного за даним вироком більш суворим покаранням призначеним за вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2025 року, скасованого в частині призначеного покарання вироком Дніпровського апеляційного суду від 11 травня 2026 року з ухваленням нового вироку, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 7 міс. без конфіскації майна.

Строк покарання рахувати з моменту проголошення вироку.

Зарахувати у строк відбування покарання за цим вироком строк відбування покарання за вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2025 року, скасованого в частині призначеного покарання вироком Дніпровського апеляційного суду від 11 травня 2026 року з ухваленням нового вироку.

У даному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_3 запобіжний захід не застосовувався.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Цивільний позов не заявлено.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів при проведенні судових товарознавчих експертизи, згідно довідок у сумі 848 (вісімсот сорок вісім) грн. 16 коп.

Речові докази:

- DVD диск з 3 файлами запису з камери на перехресті вул. Довгалівська та вул. Софіївська у м. Нікополі, який долучено до матеріалів провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження;

- DVD диск з 3 файлами запису з камери на перехресті вул. Довгалівська та вул. Залізняка у м. Нікополі, який долучено до матеріалів провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження;

- камеру відеоспостереження «HIKVISION» DS-2CD2T47G2H-LI (2/8 mm) серійний номер FS 9504509, яку передано на зберігання представнику комунального підприємства «Міські автомобільні дороги-1» Нікопольської міської ради ОСОБА_5 - залишити комунальному підприємству «Міські автомобільні дороги-1» Нікопольської міської ради.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду м. Кривого Рогу протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з подачею апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку у суді.

Суддя: ОСОБА_1