Рішення № 137674119, 24.06.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/2231/26

Провадження № 2/202/3318/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

24 червня 2026 року Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі: головуючого судді Бєльченко Л.А., за участю секретаря судового засідання Щербини В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в місті Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В:

13.03.2026 року через систему «Електронний суд» представник позивача, адвокат Чернушенко В.Ю., в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, в котрому просив визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2026 року визначено суддю Бєльченко Л.А. для розгляду даної справи.

Ухвалою судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 17.03.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху через відсутність оцінки вартості спірного майна.

18.03.2026 року від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків разом з довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 17.03.2026 року.

Ухвалою судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 25.03.2026 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності на нерухоме майно, до розгляду, відкрито провадження у справі, призначиено цивільну справу до розгляду у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 20.05.2026 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті.

В обґрунтування позову представником позивача зазначено, що ОСОБА_2 (нинішнє прізвище ОСОБА_3 ) на підставі договору купівлі-продажу квартири від 29.11.2001 року, посвідченого державним нотаріусом Лук`янцем Л.В., є власником 1/2 квартири частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на вказану квартиру зареєстроване Бюро технічної інвентаризації м.Донецька 19.07.2002 року та записане в реєстрову книгу №43 за реєстровим №5283.

Згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , виданого відділом реєстрації актів громадянського Авдіївського міського управління юстиції Донецької області 6.09.2003 року, прізвище ОСОБА_4 у зв`язку з реєстрацією шлюбу змінене на ОСОБА_3 .

У зв`язку з військовою агресією та окупацією м.Донецька, позивач вимушена була переміститися на підконтрольну Україні територію.

Представник позивача зазначає, що до 2013 року реєстрацію права власності на нерухоме майно проводило Бюро технічної інвентаризації із видачею про це документів (витягів) або проставленням відповідних штампів (відміток) на самому документі. Така реєстрація проводилася БТІ в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (в якому реєструвалися виключно квартири, будинки, приміщення). На даний час БТІ в місті Ясинувата Донецької області не відновило своєї діяльності на підконтрольній території України, архівні матеріали залишилися на тимчасово окупованій території.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області Бондарь Ю.Ю. від 25.02.2026 року №83471303 відмовлено в проведенні реєстраційних дій, а саме, в реєстрації права власності за позивачем 1/2 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

У позивача на теперішній час відсутні інші документи, окрім договору купівлі-продажу квартири, які б могли підтвердити право власності на спірну 1/2 частку квартири.

З урахуванням наведеного, представник позивача просив визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 61,60 кв.м., житловою площею 39,80 кв.м.

Позивач у судове засідання не з`явилася. Від її представника, адвоката Чернущенка В.Ю., надійшла заява, в котрій останній просив провести розгляд справи без його та позивача участі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явилася. Через систему «Електронний суд» подала заяву, в котрій просила провести розгляд справи без участі представника Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

З`ясувавши всі обставини справи і перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 (нинішнє прізвище ОСОБА_3 ) на підставі договору купівлі-продажу квартири від 29.11.2001 року, посвідченого державним нотаріусом Лук`янцем Л.В., є власником 1/2 квартири частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

На правовстановлюючому документі, договорі купівлі-продажу квартири від 29.11.2001 року, зроблений реєстраційний напис про те, що квартира записана в рівних частках по 1/2 частині за ОСОБА_5 , ОСОБА_2 в реєстрову книгу №43 за реєстровим №5283 від 19.07.2002 року.

Згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , виданого відділом реєстрації актів громадянського Авдіївського міського управління юстиції Донецької області 6.09.2003 року, прізвище ОСОБА_4 у зв`язку з реєстрацією шлюбу змінене на ОСОБА_3 .

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області Бондарь Ю.Ю. від 25.02.2026 року №83471303 відмовлено в проведенні реєстраційних дій, а саме, в реєстрації права власності за позивачем 1/2 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово був продовжений та станом на дату подання цього позову триває.

Указом Президента України «Про межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях» №32/2019 від 7.02.2019 року місто Донець визнано тимчасово окупованим.

Наведені обставини унеможливлюють зареєструвати право власності на вказану квартиру в єдиній державній інформаційній системі з відомостями про право на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об`єкти/суб`єкти цих прав, затвердженій в Україні з 01.01.2013 року, у відповідності до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною першою статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

З приписів статті 392 ЦК України слідує, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, передумовою для застосування ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, крім судового, шляху для відновлення порушеного права. Позивачем у позові про визнання права власності є особа, яка вже є власником.

Стаття 392 ЦК України не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Виходячи з вищевикладеного, встановивши, що згідно договору купівлі-продажу квартири від 29.11.2001 року, посвідченого державним нотаріусом Лук`янцем Л.В., ОСОБА_1 є власником 1/2 квартири частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 61,60 кв.м., житловою площею 39, кв.м., суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки позивачем було доведено її право власності на вказану частку квартиру.

Керуючись ст. ст.4,5,12,81,141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на 1/2 квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 61,60 кв.м., житловою площею 39, кв.м.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч.5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суддя Бєльченко Л.А.