Ухвала суду № 137674114, 24.06.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 0417/11532/2012

Провадження № 4-с/202/30/2026

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року Індустріальний районний суд міста Дніпра

в складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,

за участю секретаря - Коваленко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , суб`єкт оскарження: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, боржник: ОСОБА_1 , стягувач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», на бездіяльність посадової особи органу державної виконавчої служби,-

ВСТАНОВИВ:

23 травня 2026 року на адресу Індустріального районного суду міста Дніпра через систему «Електронний суд» надійшла скарга ОСОБА_1 в особі представника, адвоката Жуковської Людмили Анатоліївни, на бездіяльність посадової особи органу державної виконавчої служби.

В обґрунтування скарги посилаючись на те, що заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04.09.2012 року у цивільній справі №2/0417/6480/2012 задоволено позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» до ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором: стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № МК-04-08 від 15.12.2008 р. у сумі 626 890 грн. 83 коп.; стягнуто солідарно з ПАТ «Акцент Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» суму заборгованості у розмірі 10 000,00 грн. та суму судового збору у розмірі 3 219,00 грн.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек Єдиного реєстру заборон та відчуження об`єктів нерухомого майна від 08.04.2026 року щодо фізичної особи ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 - відомостей з Державного реєстру речових прав актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень: № запису обтяження : 10172614 від 25.06.2015 року, державним реєстратором Іванишиним Анатолієм Андрійовичем, Дніпродзержинського міського управління юстиції. Для державної реєстрації були подано Постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серії та номер: ВП № 47939683, виданого 23.06.2015 року, видавник Добриднік С.А. - Дніпровський відділ Державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області.

Підставою внесення запису є рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 22365983 від 25.06.2015 ОСОБА_3 Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області. Вид обтяження: арешт нерухомого майна (все майно).

Виконавче провадження № 47939683 було завершено державним виконавцем 23.07.2015 року, та оригінал виконавчого документу направлено для виконання до УДВС ГУЮ у Житомирській області, для скерування за належністю.

Відповідно до відповіді Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Відділу примусового виконання рішень від 15.04.2026 №3.1/18137 згідно бази даних АСВП на виконанні у вищезазначеному відділі перебувало виконавче провадження № 48835488 з примусового виконання виконавчого листа № 2/0417/6480/12 від 01.10.2012 року виданого Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська про стягнення солідарно з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № МК-04-08 від 15.12.2008 р. у сумі 626 890 грн. 83 коп.; стягнуто солідарно з ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приват Банк» суму заборгованості у розмірі 10 000,00 грн. та суму судового збору у розмірі 3 219, 00 грн.

Надати інформацію про стан виконання ВП №47939683 у державного виконавця відсутні, оскільки таке ВП в даному відділі не перебувало.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15.11.2019 р. у цивільній справі №0417/11532/2012 заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04.09.2012 р. по справі №2/0417/6480/12 за позовною заявою ПАТ КБ «Приват Банк» до ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30.09.2020 р. у цивільній справі №0417/11532/2012 позовну заяву ПАТ КБ «Приват Банк» до ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором було залишено без розгляду.

Ухвала в апеляційній інстанції не оскаржувалась та набрала законної сили.

Беручи до уваги, що Дніпровський відділ ДВС у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно- Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) завершив виконавче провадження ВП №47939683, однак, арешт та заборону на відчуження з його майна не зняв, що свідчить про бездіяльність Дніпровський відділу ДВС у місті Кам`янське.

А тому вважає, що відпали підстави для вжиття заходів виконавчого провадження і є необхідність в знятті арешту та заборони на відчуження, що були накладені постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 23.06.2015 р. ВП №47939683 Дніпровським відділом державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області.

На підставі викладеного просить суд: зняти арешт та заборону на відчуження майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ), накладеного Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 23.06.2015 року ВП № 47939683 (номер запису про обтяження № 10172614 (спеціальний розділ); припинити (зняти) вказане обтяження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25 травня 2026 року, головуючим суддею у розгляді вказаної скарги визначено суддю Слюсар Л.П., ухвалою якої від 26 травня 2026 року скаргу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

02.06.2026 року від Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, документ сформований в системі «Електронний суд», надійшли заперечення на скаргу в яких вказали, ознайомившись з скаргою заявника, вважають скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволенню.

Вказали, що на примусовому виконанні у відділі у період з 23.06.2015 по 23.07.2015 перебувало виконавче провадження №47939683 з виконання виконавчого листа №2/0417/6480/2012 виданого 01.10.2012 Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ПриватБанк» суми боргу у загальному розмірі 640109,83 грн.

Зазначене виконавче провадження було завершено державним виконавцем 23.07.2015 на підставі п.10 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції 1999 р. зі змінами та доповненнями).

Оригінал виконавчого документу було направлено для виконання до УДВС ГУЮ у Житомирській області для скерування за належністю до відповідного відділу ДВС для подальшого виконання, оскільки в процесі проведених виконавчих дій було встановлено, що боржник ОСОБА_1 зареєстрований у АДРЕСА_2 . Повторно, виконавчий лист до відділу не надходив.

Чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством визначалось, що у разі направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, арешт, накладений на майно боржника, не знімається, оскільки таке направлення не свідчить про сплату заборгованості. Вважають, що факту бездіяльності з боку Відділу не встановлено.

Звернули увагу суду, що про порушення своїх прав, як зазначає скаржник, йому стало відомо 08.04.2026 року згідно сформованої інформаційної довідки та відомостей з АСВП. При цього Відділом у 2022 році надавалась офіційна інформація представнику боржника щодо наявності виконавчих проваджень відносно нього. Таким чином, заявником не доведено належними доказами подання скарги до суду з дотриманням процесуальних строків. Просили суд відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 .

Скаржник та представник скаржника в судове засідання не з`явилися. Відповідно до заяви від 09.06.2026 року, документ сформований в системі «Електронний суд», просили суд здійснювати розгляд скарги без їх участі за наявними письмовими доказами.

Представник суб`єкта оскарження Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився. Про час і місце слухання справи повідомлялись належним чином через підсистему «Електронний суд». Скористались правом та надали заперечення на скаргу. Посили суд розглянути скаргу за відсутності представника відділу.

Представник стягувача АТ КБ «ПриватБанк» в судове засідання не з`явився. Про час і місце слухання справи повідомлялись належним чином через підсистему «Електронний суд». Відповідно до заяви, документ сформований в системі «Електронний суд» 15.06.2026 року, просили суд розглядати скаргу без участі представника стягувача на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.2 ст.450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд , дослідивши матеріали скарги, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, доходить наступного.

В судовому засіданні встановлено, що заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 вересня 2012 року у справі № 0417/11532/2012 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №MR -04-08 від 15.02.2008 року у сумі 629890 грн. 83 коп.

Стягнуто солідарно з Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» суму заборгованості в розмірі 10000,00 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі в сумі 243,60 грн.

На виконання рішення суду Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська 01.10.2012 року видано виконавчий лист, який стягувач пред`явив до виконання.

Відповідно до листа та інформації Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на примусовому виконанні у відділі у період з 23.06.2015 по 23.07.2015 перебувало виконавче провадження №47939683 з виконання виконавчого листа №2/0417/6480/2012 виданого 01.10.2012 Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Приват Банк» суми боргу у загальному розмірі 640109,83 грн. Зазначене виконавче провадження було завершено державним виконавцем 23.07.2015 на підставі п.10 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції 1999 р. зі змінами та доповненнями). Оригінал виконавчого документу було направлено для виконання до УДВС ГУЮ у Житомирській області для скерування за належністю до відповідного відділу ДВС для подальшого виконання, оскільки в процесі проведених виконавчих дій було встановлено, що боржник ОСОБА_1 зареєстрований у АДРЕСА_2 . Повторно виконавчий лист до відділу не надходив.

Щодо надання більш детальної інформації щодо виконавчого провадження повідомили, що матеріали виконавчого провадження №47939683 з виконання виконавчого листа №2/0417/6480/2012 виданого 01.10.2012 Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ПриватБанк» суми боргу у загальному розмірі 640109,83 грн. знищені відповідно до п.2 розділу XI Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 07.06.2017 №1829/5, зареєстрованого в МЮУ 08.06.2017 за №699/30567, у зв`язку із закінченням передбаченого законодавством терміну його зберігання, на підставі розпорядчого документу керівника відділу ДВС.

Відповідно до відповіді Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Відділу примусового виконання рішень від 15.04.2026 №3.1/18137 згідно бази даних АСВП на виконанні у вищезазначеному відділі перебувало виконавче провадження № 48835488 з примусового виконавчого листа № 2/0417/6480/12 від 01.10.2012 року виданого Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська про стягнення солідарно з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № МК-04-08 від 15.12.2008 р. у сумі 626 890 грн. 83 коп.; стягнення солідарно з ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приват Банк» суму заборгованості у розмірі 10 000,00 грн. та суми судового збору у розмірі 3 219, 00 грн.

Надати інформацію про стан виконання ВП №47939683 у державного виконавця відсутні, оскільки таке ВП в даному відділі не перебувало.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек Єдиного реєстру заборон та відчуження об`єктів нерухомого майна від 08.04.2026 року щодо фізичної особи ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 - відомостей з Державного реєстру речових прав актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень: № запису обтяження : 10172614 від 25.06.2015 року, державним реєстратором Іванишиним Анатолієм Андрійовичем, Дніпродзержинського міського управління юстиції. Для державної реєстрації були подано Постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серії та номер: ВП № 47939683, виданого 23.06.2015 року, видавник Добриднік С.А. - Дніпровський відділ Державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15.11.2019 р. у цивільній справі №0417/11532/2012 заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04.09.2012 р. по справі №2/0417/6480/12 за позовною заявою ПАТ КБ «Приват Банк» до ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30.09.2020 р. у цивільній справі №0417/11532/2012 позовну заяву ПАТ КБ «Приват Банк» до ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором було залишено без розгляду.

Ухвала не оскаржувалася та набрала чинності.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно з частинами першою та другою статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Виконання рішення суду є невід`ємною частиною права на справедливий суд.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 2 червня 2016 року підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках, на підставі судових рішень.

Разом з тим, за частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 13 січня 2021 року у справі № 2-751/2007 вказано, що право на обрання порядку звернення до суду належить заінтересованій особі. В свою чергу, суд має захистити інтереси особи, незалежно від обраного нею способу, як в порядку позовного провадження, так і в порядку контролю за виконанням судового рішення.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Відповідно до ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 2 червня 2016 року, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до частин 1-3 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV ( в редакції чинній на час накладання арешту) арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Відповідно до частини 1 статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» №606-ХІV державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

Наслідки завершення виконавчого провадження передбачені статтею 50 Закону № 606-ХІV. За її змістом, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 2 червня 2016 року, арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Відповідно до положень частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент звернення заявника до суду із цією скаргою) підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

Згідно з положеннями статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Право приватної власності є непорушним.

Крім того, застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права

Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов`язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб`єктами суспільних відносин правореалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов`язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.

Як вбачається із пояснення Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на примусовому виконанні у відділі в період з 23.06.2015 по 23.07.2015 перебувало виконавче провадження №47939683 з виконання виконавчого листа №2/0417/6480/2012 виданого 01.10.2012 Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу в сумі 640109,83 грн. та в рамках даного виконавчого провадження було накладено арешт нерухомого майна боржника ОСОБА_1 . В подальшому виконавчий документ був скеровано до іншого відділу ДВС.

Суд враховує, що ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15.11.2019 р. у цивільній справі №0417/11532/2012 заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04.09.2012 р. по справі №2/0417/6480/12 за позовною заявою ПАТ КБ «ПриватБанк» до ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором було скасовано та ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30.09.2020 року позовна заява ПАТ КБ «Приват Банк» залишена без розгляду та наявність нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Суд не приймає до уваги твердження представника суб`єкта оскарження про те, що скарга подана з пропуском строку, встановленого законом оскільки дане порушення є триваючим, так як було зазначено в запереченнях проти скарги виконавче провадження №47939683 знищено.

За приписами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Виходячи із вищевикладеного, оскільки ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 листопада 2019 року скасовано заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 вересня 2012 року, на виконання якого 01.10.2012 року судом було видано виконавчий лист №2/0417/6480/2012 та Дніпровським відділом державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження №47939683, а обтяження майна ОСОБА_1 державним виконавцем не знято та в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_1 від 08.04.2026 року наявний запис щодо арешту на майно ОСОБА_1 по виконавчому провадженню № 47939683, тому, суд доходить висновку, що оскільки рішення на підставі якого видано виконавчий лист скасовано, тому скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4,81,89,263-265, 447-1, 451,270 ЦПК України

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 , суб`єкт оскарження: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (51937, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, пр. Нескорених, буд. 63, код ЄДРПОУ 34974239), боржник: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ), стягувач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570), на бездіяльність посадової особи органу державної виконавчої служби - задовольнити.

Зняти арешт та заборону на відчуження майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ), накладеного Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 23.06.2015 року ВП №47939683 (номер запису про обтяження №10172614 (спеціальний розділ) та припинити (зняти) вказане обтяження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі у 15-ти денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст складено 24.06.2026 року.

Суддя Л.П. Слюсар