Ухвала суду № 137673772, 24.06.2026, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/154/26

Провадження № 2/209/1141/26

У Х В А Л А

24 червня 2026 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд міста Кам`янського Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Шендрика К.Л.,

за участі секретаря Драгунцевої С.М.,

представниці позивачки ОСОБА_1 ,

представниці відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя,

в с т а н о в и в:

В провадженні Дніпровського районного суду міста Кам`янського Дніпропетровської області перебуває вищенаведена цивільна справа.

07 квітня 2026 року відповідач ОСОБА_4 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_3 про визнання права особистої приватної власності на квартиру, відступлення від презумпції спільної сумісної власності та принципу рівності часток при поділі майна подружжя.

Вивчивши зустрічний позов, суд приходить до наступного:

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Зустрічна позовна заява не відповідає вимогам, викладеним у ст. 175, 177 ЦПК України, а саме:

- у позові не зазначені ціна позову та грошова оцінка спірного майна;

- до позову не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Враховуючи, що позивачем за зустрічним позовом не надано до суду доказів на підтвердження вартості спірного майна, суд позбавлений можливості встановити розмір судового збору, що підлягає до сплати при зверненні ОСОБА_4 до суду із зустрічним позовом.

Позивачу слід сплатити судовий збір за наступними платіжними реквізитами:

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору

Отримувач коштів УК у м.Кам`янс./Дніпров.р/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA888999980313121206000004636

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська (назва суду, де розглядається справа).

При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником фізичною особою ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.

Крім того, частиною 2 статті 365 Цивільного кодексу України визначено, що суд постановляє рішення про припинення права власності особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Тож, підставою для розгляду позовної заяви про припинення права власності на частку квартири у спільному майні з виплатою відповідної грошової компенсації є внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Наявність цієї умови дозволяє створити ефективний механізм охорони прав співвласників, право на частку яких припиняється, щодо гарантованого отримання вартості частки в разі ухвалення судового рішення про задоволення позову. Адже на підставі цього рішення не тільки припиняється право, але й набувається право на частку іншим співвласником. Отже, процедура внесення суми відшкодування вартості частини майна на депозит суду, з одного боку, є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв`язку з припиненням її права на частку у спільному майні, а з іншого боку, є технічною функцією щодо забезпечення виконання позивачем у справі своїх зобов`язань перед відповідачем.

Положення статті 365 Цивільного кодексу України не уточнюють, коли саме має бути внесена грошова сума на депозитний рахунок суду, однак оскільки позивачем подано до суду позов в порядку вказаної норми права, попереднє внесення вартості частки у спільному майні на депозитний рахунок суду є обов`язком позивача.

Позивач до зустрічної позовної заяви не додав докази на підтвердження обставин внесення відповідної суми на депозитний рахунок суду.

Суд зазначає, що умовою пред`явлення позову про припинення права власності на частку у об`єкті спільної часткової власності є виконання обов`язку щодо внесення на депозитний рахунок суду вартості частки у спільному майні. Її наявність пов`язана з тим, що при внесенні коштів позивач підтверджує свій реальний намір вступити у відповідні правовідносини.

Отже, на позивача за зустрічним позовом покладений обов`язок внести на депозитний рахунок суду грошову суму одночасно із поданням зустрічної позовної заяви, що передбачено Цивільним кодексом України, і подання таких доказів є обов`язковою умовою, встановленою цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Крім того, Європейський Суд нагадує, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У справі надання повної, детальної інформації щодо заявлених вимог та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду. Право бути поінформованим про характер і підставу позову потрібно розглядати у світлі права мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції.

За таких обставин суд вважає необхідним надати позивачу за зустрічним позовом термін для виправлення недоліків зустрічної позовної заяви, шляхом подачі до суду оновленого позову та документу, що підтверджує сплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 365 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права особистої приватної власності на квартиру, відступлення від презумпції спільної сумісної власності та принципу рівності часток при поділі майна подружжя - залишити без руху.

Повідомити позивача за зустрічним позовом про необхідність у строк не більше десяти днів з дня отримання ухвали суду виправити недоліки позову подачі до суду оновленого позову та документу, що підтверджує сплату судового збору.

Роз`яснити позивачці, що у разі не усунення зазначених недоліків у вказаний термін, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя К.Л.Шендрик