Рішення № 137673740, 18.06.2026, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 336/1092/26

Провадження № 2-а/209/31/26

РІШЕННЯ

Іменем України

18 червня 2026 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд міста Кам`янського Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Шендрика К.Л.,

за участі секретаря Драгунцевої С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до Шевченківського районного суду міста Запоріжжя з адміністративним позовом, в якому просить: визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 6557679 від 24 січня 2026 року, винесену інспектором УПП в Запорізькій області Поплавською М.А., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП і накладено штраф 20400 грн.; закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, у зв`язку з недоведеністю факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення та відсутністю складу правопорушення; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

На обґрунтування позову зазначено, що 24 січня 2026 року інспектором УПП в Запорізькій області Поплавською Л.А. винесено постанову серії ЕНА № 6557679 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП із накладенням штрафу 20400 грн. Зі змісту постанови вбачається, що нібито 24 січня 2026 року о 03:30:00 у м. Запоріжжі, на шосе Донецькому 4 км ОСОБА_1 керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування, чим порушив п. 2.1.а) ПДР України. У постанові зазначено, що до неї додається відео з реєстраторе персонального Motorola Solution VB400 471545, НОМЕР_1 . ОСОБА_1 не погоджується з постановою, вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, з огляду на відсутність доведеного факту керування транспортним засобом. Він у вказаний час транспортним засобом не керував, поліція його не зупиняла, факту керування не фіксувала, об`єктивних даних, які б безсумнівно підтверджували саме керування ОСОБА_1 транспортним засобом матеріали не містять і не можуть містити. Отже, відсутня доведена об`єктивна сторона складу правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, оскільки кваліфікуючою ознакою є саме «керування транспортним засобом» особою. Оскільки відповідачем не доведено факту керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 , відсутній доведений склад адміністративного правопорушення, а постанова підлягає скасуванню як необґрунтована та протиправна.

19 травня 2026 року з Шевченківського районного суду міста Запоріжжя до Дніпровського районного суду міста Кам`янського Дніпропетровської області за підсудністю надійшов вищезазначений адміністративний позов.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Кам`янського Дніпропетровської області від 19 травня 2026 року вказану позовну заяву було залишено без руху.

20 травня 2026 року позивач виправив недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 20 травня 2026 року вказану позовну заяву прийнято до провадження та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

01 червня 2026 року від представника відповідача О.Малія надійшов відзив на позов, у якому зазначено, що під час несення служби, 24 січня 2026 року приблизно о 03:30 годині на стаціонарному блок-поету працівником Василівського районного відділу поліції ГУНП в Запорізькій обл. було зупинено транспортний засіб, під керуванням ОСОБА_2 . В наступному, під час спілкування з ОСОБА_1 , працівником поліції були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, внаслідок чого ним викликано екіпаж патрульної поліції для подальшого з`ясування обставин та складання відповідних матеріалів. По прибуттю інспекторів управління патрульної поліції в Запорізькій обл. ДПП на місце зупинки транспортного засобу, під керуванням ОСОБА_1 , останній відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного приладу Drager Alcotest 6820 та/або у медичному закладі у лікаря-нарколога, внаслідок чого, стосовно ОСОБА_1 складено протокол серії ЕПР1 № 574179 за ч. 1 ст. 130 КУпАП за порушення п. 2.5 ПДР України. Крім того, інспектором УПП в Запорізькій області ДПП, під час перевірки документів за допомогою інформаційного порталу Національної поліції та Єдиного державного реєстру судових рішень, було встановлено, що вищевказаний громадянин керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами постановою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 22 серпня 2023 року (дата набрання законної сили 02 вересня 2023 року), строком на 3 роки, справа № 209/4396/23, чим порушив вимоги п.2.1.а ПДР України, тому стосовно ОСОБА_1 винесено й постанову серії ЕНА № 6557679 від 24 січня 2026 року за ч. 4 ст. 126 КУпАП. В ході розгляду справи, інспектором УПП в Запорізькій області ДПП було роз`яснено та дотримано права особи, що притягається до адміністративної відповідальності, згідно ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, (часовий відрізок 04:24:05 - 04:25:30 з відеозапису з портативного відеореєстратора інспектора). Після повідомлення поліцейського про те, що позивач може скористатися послугами захисника, якого залучить для захисту, останній не скористався своїм правом мати захисника, що підтверджується відеозаписом. При цьому, законом не визнана обов`язкова участь адвоката у випадку розгляду справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення. Під час розгляду, справи про адміністративне правопорушення позивач не був позбавлений нрава скористатися правовою допомогою засобами телефонного зв`язку, не був позбавлений права запросити адвоката на місце розгляду справи, не звертався до працівників поліції з клопотанням про забезпечення його права на захист шляхом запрошення адвоката. Доказів протилежного позивач не надав. Зазначені позивачем обставини є надуманими та такими, що не можуть бути підставою для задоволення позову, оскільки вони побудовані на суб`єктивному тлумаченні позивачем норм чинного законодавства та ґрунтуються виключно на особистому ставленні позивач а до загального порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також його пояснень, скарг та позовів з метою беззаперечного їх задоволення. Інспектор управління патрульної поліції в Запорізькій обл. ДПП розглянув справу про адміністративне правопорушення, вчинене позивачем, з дотриманням всіх вимог чинного законодавства. Після виявлення факту порушення вимог ПДР України позивачем, інспектором було встановлено особу правопорушника, ступінь його вини; позивачу були роз`яснені його права, якими користується особа, що притягається до адміністративної відповідальності. Жодних переконливих доводів своєї невинуватості позивачем на місці розгляду справи не надано. Тож, твердження ОСОБА_2 щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, не дотримання законності інспектора управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП є лише спробою уникнути встановленої законом відповідальності, шо є неприпустимим.

03 червня 2026 року від представника позивача Александрова Д.О. надійшла відповідь на відзив, у якій останній просив задовольнити позов в повному обсязі.

Виходячи з наведеного, відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд ухвалив розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного:

Судом встановлено, що 24 січня 2026 року інспектором УПП в Запорізькій обл. Поплавською М.А. була винесена постанова серії ЕНА № 6557679 по справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400 грн. Згідно вказаної постанови, ОСОБА_1 24 січня 2026 року о 03.30 годині у м. Запоріжжі на шосе Донецькому 4 км керував транспортним засобом Renault Megane Scenic д.н.з НОМЕР_2 , будучи позбавлений права керування таким ТЗ, чим порушив п. 2.1.а ПДР України, та позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20400 грн.

Постановою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської обл. від 22 серпня 2023 року у справі № 209/4396/23 позивача було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ст. 122-4, ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що ставить 34000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком три роки.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 КУпАП, передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2019 року у справі № 357/10134/17 звертає увагу судів на приписи ст. 251 КУпАП, в якій обумовлено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються.

Відповідно до ст. 280 КУпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У постанові по справі про адміністративне правопорушення, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Згідно ч.ч. 1, 9 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судом встановлено, що твердження позивача про те, що він не керував транспортним засобом, не відповідають дійсності, оскільки згідно переглянутих судом відео з портативного відеореєстратора інспектора, наданого відповідачем до суду разом із відзивом на позов, встановлено, що позивач на місці зупинки визнавав факт керування ним транспортним засобом і зазначав свій напрямок руху (зокрема 06.32 хвилина відеозапису).

Постанова Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської обл. від 22 серпня 2023 року у справі № 209/4396/23 набрала законної сили 02 вересня 2023 року, тобто на день накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення він був позбавлений права керування транспортним засобом, тож у його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 6557679 від 24 січня 2026 року не підлягає скасуванню.

Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Керуючись ст. 6, 10, 14, 241-246, 255, 286, 293, 295 КАС України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , взятий на облік, як внутрішньо переміщена особа, за адресою: АДРЕСА_2 ) до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646, юридична адреса: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 96) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя К.Л. Шендрик