Ухвала суду № 137673738, 24.06.2026, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/1929/26

Провадження № 2/209/1880/26

У Х В А Л А

24 червня 2026 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді - Левицької Н.В.,

за участі секретаря судового засідання - Погрібної О.В.,

представник позивача Марченко В.В.,

представник відповідача 1 Переверзов І.В.,

представник відповідача 2 Чернець І.А.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча Компанія «Лідер-Комфорт», Приватного акціонерного товариства «Київстар» про визнання дій протиправними, визнання договору недійсним та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свого представника адвоката Марченко Валентина Валентиновича (далі Геймур В.О., позивач), через підсистему «Електронний суд» звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча Компанія «Лідер-Комфорт» (далі також ТОВ «КК «Лідер-Комфорт», відповідач 1), Приватного акціонерного товариства «Київстар» (далі також ПрАТ «Київстар», відповідач 2) , у якому просила:

визнати протиправними дії ТОВ «КК «Лідер-Комфорт» щодо надання ПрАТ «Київстар» доступу до даху будинку АДРЕСА_1 ;

визнати недійсним договір між відповідачами щодо (оренди/доступу тощо), внаслідок якого Відповідач 2 набув право на встановлення обладнання зв`язку що встановлено на даху вказаного будинку.

зобов`язати ПрАТ «Київстар» демонтувати обладнання зв`язку та відновити стан будівельних конструкцій до стану який існував до встановлення згаданного обладнання.

Ухвалою суду від 08 квітня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча Компанія «Лідер-Комфорт», Приватного акціонерного товариства «Київстар» про визнання дій протиправними, визнання договору недійсним та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху. Надано позивачу строк п`ять днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Представником позивача через підсистему «Електронний суд» на виконання ухвали скеровано заяву про усунення недоліків.

Згідно вимог скерованої позовної заяви позивач просила суд:

визнати протиправними дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Лідер-Комфорт» щодо надання Приватному акціонерному товариству «Київстар» доступу до конструктивних елементів (даху) багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ;

визнати недійсним Договір, за яким Приватне акціонерне товариство «Київстар» отримало доступ до елементів інфраструктури об`єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Лідер-Комфорт» та Приватним акціонерним товариством «Київстар»;

зобов`язати Приватне акціонерне товариство «Київстар» демонтувати обладнання зв`язку (базову станцію) з даху будинку АДРЕСА_1 та привести стан будівельних конструкцій даху до стану, який існував до моменту встановлення обладнання.

Ухвалою суду від 22 квітня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча Компанія «Лідер-Комфорт», Приватного акціонерного товариства «Київстар» про захист прав споживачів та визнання дій протиправними, визнання договору недійсним та зобов`язання вчинити певні дії. Призначено проведення підготовчого судового засідання в порядку загального провадження на 20 травня 2026 року об 11.30 годині.

08.05.2026 представником ПрАТ «Київстар» через підсистемою «Електронний суд» до суду скеровано заяву, у якій представник відповідача 2 просив позов ОСОБА_1 залишити без руху.

08.05.2026 представником позивача через підсистему «Електронний суд» скеровано заяву про відхилення доводів відповідача 2 наведених в заяві про залишення позову без руху. Зокрема зазначав про наявність у спірних правовідносинах ознак споживчих, посилався на поширення на них положень Закону України «Про захист прав споживачів» та звільнення позивача від сплати судового збору.

Також, 08.05.2026 представником ТОВ «КК «Лідер-Комфорт» через підсистему «Електронний суд» до суду скеровано заяву, у якій представник відповідача 1 просив позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Керуюча компанія «Лідер-Комфорт» та ПрАТ «Київстар» без руху.

12.05.2026 представником ПрАТ «Київстар» через підсистему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

14.05.2026 представником позивача через підсистему «Електронний суд» подано відповідь на відзив, у якому просить відхилити доводи відповідача 2 як такі, що суперечать вимогам закону.

19 травня 2026 року представником ПрАТ «Київстар» через підсистему «Електронний суд» подано заперечення на відповідь на відзив, у яких, серед іншого, зазначав, що подана позивачем позовна заява за своєю правовою природою не є позовом про захист прав споживачів, а має характер негаторного позову, у зв`язку з чим, на думку представника відповідача 2, позивач зобов`язана сплатити судовий збір на загальних підставах відповідно до Закону України «Про судовий збір».

Водночас, 19 травня 2026 року представником позивача через підсистему «Електронний суд» подано заяву про зміну підстав позову, в якій зазначено, що на момент звернення до суду з позовною заявою 03 квітня 2026 року позивач об`єктивно не мав можливості детально проаналізувати умови правочину, укладеного між ТОВ «КК «Лідер-Комфорт» та ПрАТ «Київстар», оскільки відповідачі приховали його зміст. Зазначав, що у відповідь на адвокатські запити від 25 березня 2026 року ТОВ «КК «Лідер-Комфорт» та ПрАТ «Київстар» (лист вих. № 3726-26 від 30 березня 2026 року) відмовили у наданні інформації та копії договору, посилаючись на конфіденційність та комерційну таємницю.

Також зазначено, що лише після відкриття провадження у справі та отримання відзиву ПрАТ «Київстар», сформованого в підсистемі «Електронний суд» 11 травня 2026 року, позивачу стали відомі характер, номер та умови договору оренди № 515973 від 01 липня 2025 року, за яким ТОВ «КК «Лідер-Комфорт» передало ПрАТ «Київстар» у користування частину покрівлі багатоквартирного будинку площею 10 кв. м для розміщення базової станції мобільного зв`язку.

У заяві представник позивача вказує, що з метою усунення суперечностей матеріального права, правильної юридичної кваліфікації правовідносин, та з урахуванням наданих ПрАТ «Київстар» доказів позивач змінює (уточнює) правові підстави позову, розмежовуючи їх щодо кожного з відповідачів.

Щодо ТОВ «КК «Лідер-Комфорт» представник позивача зазначив, що позивач є співвласником багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та споживачем послуг з його утримання та управління, які надаються відповідачем на підставі договору. Посилаючись на положення Закону України «Про захист прав споживачів» та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 712, представник позивача вказував, що підставою позову до цього відповідача є порушення зобов`язальних (споживчих) правовідносин, а позивач у цій частині звільнений від сплати судового збору на підставі частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Щодо ПрАТ «Київстар» представник позивача зазначив, що вимога про зобов`язання демонтувати обладнання базової станції та відновити стан конструкцій даху за своєю юридичною природою є речово-правовою (негаторний позов), посилаючись на статтю 382 та статтю 391 ЦК України, а також статтю 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Зазначав, що у зв`язку з речово-правовим характером вимоги до ПрАТ «Київстар» позивачем сплачено судовий збір за одну вимогу немайнового характеру для фізичних осіб з урахуванням коефіцієнта 0,8.

Відтак, у поданій заяві про зміну підстав позову представник позивача просить суд:

прийняти цю заяву про зміну підстав позову до розгляду у справі № 209/1929/26;

далі розглядати позовні вимоги з урахуванням уточнених правових підстав: щодо ТОВ «КК «Лідер-Комфорт» - на підставі норм Закону України «Про захист прав споживачів»; щодо ПрАТ «Київстар» - на підставі статті 391 Цивільного кодексу України (негаторний позов);

долучити до матеріалів справи оригінал квитанції про сплату судового збору.

20 травня 2026 року у підготовчому судовому засіданні за клопотаннями представників відповідачів, у зв`язку з необхідністю ознайомлення з поданою представником позивача заявою про зміну підстав позову, оголошено перерву до 11 год. 30 хв. 24 червня 2026 року.

28.05.2026 представником ТОВ «КК «Лідер-Комфорт» через підсистему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. На обґрунтування заперечень проти позову, серед іншого, зазначав, що договір оренди, на який посилається позивач, є припиненим та не є актуальною правовою підставою для розміщення обладнання.

29.05.2026 представником позивача через підсистему «Електронний суд» подано відповідь на відзив, у якій заперечував проти наведених відповідачем 1 доводів. Серед іншого зазначав, що зміна договірних відносин між відповідачами шляхом припинення дії одного договору та укладення нового не припиняє триваючого порушення прав позивача, оскільки обладнання базової станції фактично продовжує перебувати на даху будинку, а предметом негаторного позову є усунення фактичної перешкоди, а не оскарження окремих договорів. Також представник позивача вказував на наявність підстав для захисту прав позивача шляхом пред`явлення негаторного позову та відсутність рішення зборів співвласників щодо передачі в користування спільного майна багатоквартирного будинку.

02.06.2026 представником позивача через підсистему «Електронний суд» подано заяву про долучення доказів та поновлення строку на їх подання.

Заслухавши пояснення учасників справи, суд вирішуючи питання щодо прийняття поданої представником позивача заяви про зміну підстав позову, а також перевіряючи дотримання вимог статей 175, 177 ЦПК України щодо позовної заяви, дійшов таких висновків.

Щодо заяви про зміну підстав позову.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина перша та друга статті 2 ЦПК України).

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною першою статті 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

Пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 49 ЦПК України передбачено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить ухвалити судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц).

Як убачається зі змісту поданої 19 травня 2026 року заяви, представник позивача просить суд прийняти заяву про зміну підстав позову та надалі розглядати позовні вимоги з урахуванням уточнених правових підстав, а саме: щодо ТОВ «КК «Лідер-Комфорт» на підставі норм Закону України «Про захист прав споживачів», щодо ПрАТ «Київстар» на підставі статті 391 ЦК України як негаторного позову.

Разом з тим, із прохальної частини поданої заяви не вбачається остаточний зміст та обсяг позовних вимог, які позивач має намір підтримувати.

Зокрема, із поданої заяви неможливо однозначно встановити, чи продовжує позивач підтримувати раніше заявлену вимогу про визнання недійсним договору між відповідачами, як самостійну позовну вимогу, а також яке співвідношення між зазначеною вимогою та вимогою про демонтаж обладнання і відновлення стану конструкцій даху, яку представник позивача визначає як самостійний негаторний позов.

Окремою підставою для висновку про невизначеність змісту заявлених вимог є те, що із матеріалів справи, поданих сторонами після подання заяви про зміну підстав позову, вбачається, що крім Договору оренди № 515973 від 01.07.2025, зазначеного в уточненій позовній заяві як предмет вимоги про визнання недійсним, сторонами також згадуються акт приймання-передачі (повернення) об`єкта оренди від 30 квітня 2026 року та договір від 1 травня 2026 року, укладений між Відповідачем 1 та Відповідачем 2. За таких обставин, навіть у разі підтримання позивачем вимоги про визнання договору недійсним, із заяви не вбачається, який саме з цих договорів є предметом такої вимоги.

Суд звертає увагу, що дослідження й оцінка обставин, пов`язаних із зазначеними договорами (зокрема їх чинності, взаємозв`язку, впливу на обґрунтованість заявлених вимог), є питаннями, що підлягають вирішенню під час розгляду справи по суті та не входять до предмета перевірки на цій стадії. Натомість сама лише відсутність чіткого визначення, яку вимогу позивач підтримує і який з договорів оспорюється, є питанням форми та змісту позовної заяви.

При цьому, прохальна частина заяви містить лише формулювання «розглядати позовні вимоги з урахуванням уточнених правових підстав», однак не містить викладення позовних вимог у їх остаточній редакції, що не дає суду можливості встановити дійсний обсяг та зміст позовних вимог, які підлягають розгляду, що суперечить вимогам пункту 4 частини третьої статті 175 ЦПК України щодо чіткості, зрозумілості та визначеності змісту позовних вимог.

Щодо дотримання вимог статті 177 ЦПК України при поданні позовної заяви.

Згідно з пунктом 19 частини другої статті 197 Цивільного процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Відповідно до частини одинадцятої статті 187 ЦПК України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надає позивачу строк для усунення недоліків.

Відкриваючи провадження у справі, суд виходив зі змісту позовної заяви та наведеного позивачем обґрунтування, відповідно до якого спірні правовідносини мають ознаки правовідносин у сфері захисту прав споживачів, а тому позивач посилався на підстави звільнення від сплати судового збору, передбачені частиною третьою статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Після відкриття провадження у справі, надходження на стадії підготовчого провадження заяв по суті справи, а також заяви про зміну підстав позову, суд отримав можливість оцінити характер спірних правовідносин з урахуванням доводів та заперечень усіх учасників справи.

Як убачається із первісної позовної заяви, позивач просить визнати протиправними дії ТОВ «КК «Лідер-Комфорт» щодо надання доступу до конструктивних елементів даху багатоквартирного будинку, визнати недійсним договір, укладений між відповідачами, а також зобов`язати ПрАТ «Київстар» демонтувати обладнання зв`язку та відновити стан будівельних конструкцій.

Зміст заявлених вимог свідчить, що предметом спору є правомірність розпорядження спільним майном співвласників багатоквартирного будинку, правомірність укладення договору між відповідачами та усунення перешкод у здійсненні права користування спільним майном.

При цьому, із поданих матеріалів убачається, що заявлені стороною позивача вимоги не пов`язані з якістю, обсягом, вартістю чи іншими характеристиками послуги з управління багатоквартирним будинком, а також не вбачається, що оспорюваний позивачем договір породжує для нього правовідносини щодо отримання відповідної послуги.

Сам по собі факт існування між позивачем та ТОВ «КК «Лідер-Комфорт» договірних відносин щодо управління багатоквартирним будинком не є безумовною підставою для застосування положень Закону України «Про захист прав споживачів», якщо заявлені позовні вимоги за своїм змістом не спрямовані на захист прав споживача, визначених цим Законом.

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Зі змісту преамбули, статей 1, 4 зазначеного Закону вбачається, що відповідна пільга поширюється на спори, у яких особа захищає права, що виникають із відносин між нею як споживачем та виконавцем (продавцем, виробником) товарів, робіт чи послуг, тобто права, пов`язані з якістю, безпечністю, повнотою, своєчасністю або вартістю відповідної продукції чи послуги.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що наведені позивачем підстави звільнення від сплати судового збору, відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», не підлягають застосуванню, а тому судовий збір за позовною заявою підлягає сплаті на загальних підставах відповідно до Закону України «Про судовий збір».

Представником позивача разом із заявою про зміну підстав позову подано квитанцію про сплату судового збору за одну вимогу немайнового характеру в розмірі 1604 грн 96 коп..

Разом з тим, враховуючи невизначеність остаточного змісту позовних вимог, викладених у заяві про зміну підстав позову (не вбачається чіткого й остаточного переліку позовних вимог, що підлягають подальшому розгляду), суд позбавлений можливості встановити достатність сплаченої суми судового збору щодо тих вимог, які позивач має намір підтримувати після зміни підстав позову.

З огляду на висновок щодо відсутності підстав для застосування пільги, передбаченої статтею 22 Закону України «Про захист прав споживачів», судовий збір підлягає сплаті за кожну самостійну вимогу немайнового характеру, заявлену як до відповідача 1, так і до відповідача 2, на загальних підставах.

Таким чином, недоліки, пов`язані з невизначеністю змісту заяви про зміну підстав позову та дотриманням вимог частини четвертої статті 177 ЦПК України, підлягають усуненню одночасно.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав, передбачених частиною одинадцятою статті 187 ЦПК України, для залишення позовної заяви ОСОБА_1 з урахуванням поданої заяви про зміну підстав позову без руху із наданням строку для усунення недоліків.

Суд враховує, що попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Сторона, яка задіяна у судовому розгляді справи, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (ст. 44 ЦПК України).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема викладеної у рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27) та від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності заяв, оскільки за своєю природою потребує регулювання державою. Таке регулювання може змінюватися залежно від потреб суспільства та наявних ресурсів.

При цьому, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Kreuz v. Poland» (№ 28249/95, пункт 55), обмеження права на доступ до суду є сумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції лише за умови, якщо воно переслідує законну мету та існує розумна пропорційність між застосованими засобами і поставленою метою.

У даному випадку залишення позовної заяви без руху зумовлене недодержанням позивачем вимог процесуального закону та спрямоване на усунення виявлених недоліків, що є необхідним для забезпечення належного здійснення судового розгляду справи та реалізації процесуальних прав учасників справи.

За таких обставин, позивачу слід усунути виявлені недоліки заяви про зміну підстав позову із врахуванням висновків та обставин, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали, а також надати докази сплати судового збору за кожну самостійну вимогу немайнового характеру, заявлену як до Відповідача 1, так і до Відповідача 2.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви, з урахуванням поданої заяви про зміну підстав позову, без руху із наданням позивачу строку для усунення таких недоліків, а саме:

усунення невизначеності щодо предмета та змісту позовних вимог, що виникла у зв`язку з поданою заявою про зміну підстав позову, шляхом подання уточненої позовної заяви з чітким та остаточним викладенням позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

подання належно оформленої заяви про зміну підстав позову, яка відповідає вимогам статей 49, 175 та 177 ЦПК України та усуває виявлені судом недоліки щодо викладення підстав позову;

визначення та чітке викладення змісту позовних вимог, що підлягають розгляду у межах даної справи, у зв`язку із поданою заявою про зміну підстав позову;

подання доказів сплати судового збору за всіма заявленими позовними вимогами немайнового характеру, щодо яких відсутні підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, з урахуванням заяви про зміну підстав позову.

Враховуючи вищенаведене, суд з урахуванням ст. 185 та ч. 11 ст. 187 ЦПК України постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та встановлює позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків з дня вручення позивачу ухвали.

Згідно ч. 12 ст. 187 ЦПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Відповідно до ч.13 ст. 187 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Водночас, особа, позовну заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 175, 177, 185, 187, 260 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Керуюча Компанія «Лідер-Комфорт», ПрАТ «Київстар» про визнання дій протиправними, визнання договору недійсним та зобов`язання вчинити певні дії, з урахуванням поданої заяви про зміну підстав позову залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали, протягом 5 (п`яти) днів з дня отримання копії ухвали.

Суд роз`яснює позивачу, що в разі неусунення недоліків щодо сплати судового збору, у наданий судом строк, позовна заява буде залишена без розгляду.

Заява про зміну підстав позову в разі неусунення недоліків у наданий судом строк повертається позивачу, а справа розглядається в межах позовних вимог, викладених в уточненій позовній заяві.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Наталія ЛЕВИЦЬКА