Ухвала суду № 137673565, 23.04.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/225/26

Провадження №2/932/455/26

УХВАЛА

23 квітня 2026 року м. Дніпро

Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Цитульського В.І.,

за участі секретаря судового засідання Підопригори Р.А.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача: Раєцького А.О.

розглядаючи у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПЕНДАТАБОТ» про визнання інформації недостовірною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Шевченківського районного суду міста Дніпра перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «ОПЕНДАТАБОТ», у якому позивач просив суд визнати поширену відповідачам інформацію про нього як про особу, що вчинила корупційне правопорушення, недостовірною, зобов`язати відповідача вилучити вказані відомості з веб-сайту [https://opendatabot.ua](https://opendatabot.ua) та чат-ботів у месенджерах Telegram і Viber, а також стягнути судові витрати.

23 квітня 2026 року через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява, у якій він просить суд залишити позовну вимогу в частині визнання поширеної інформації недостовірною без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Водночас у цій же заяві позивач просить закрити провадження у справі в частині вимог про зобов`язання вчинити дії, зокрема вилучити інформацію на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору. Заява мотивована тим, що після відкриття провадження у справі судом, відповідач повністю вилучив оспорювану інформацію зі своїх інформаційних ресурсів, чим фактично задовольнив вимоги позивача в цій частині. Посилаючись на ч. 3 ст. 142 ЦПК України, позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу та судовий збір, оскільки усунення шкоди репутації відбулося виключно внаслідок звернення до суду.

Відповідач через свого представника ОСОБА_3 подав заперечення на клопотання, у якому заперечує підстави позивача для закриття провадження та покладення на компанію судових витрат, мотивуючи це тим, що цивільне процесуальне право не знає поняття «фактичного» визнання позову, ТОВ «Опендатабот» позовні вимоги не визнавало, а видалення або модифікація інформації на сайті є виключно внутрішнім адмініструванням та реалізацією права на вільну господарську діяльність на власний розсуд і жодним чином не пов`язано з цим процесом. Крім того, представник зазначив, що інформаційний продукт відповідача базувався на відкритих даних Реєстру НАЗК, що відповідно до ч. 3 ст. 302 ЦК України звільняє його від обов`язку перевірки даних, а сам предмет спору не вичерпано, оскільки відповідач вважає поширені дані повністю достовірними, вказуючи, що минулий факт притягнення позивача за КУпАП у 2016 році є об`єктивним, а норми ст. 39 КУпАП діють лише в адміністративному полі й не нівелюють історичних фактів для цивільного права, у зв`язку з чим відповідач просить відмовити у задоволенні клопотань позивача та стягнути з нього судові витрати на підставі ч. 5 ст. 142 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно оцінивши аргументи заперечення відповідача та заяви позивача, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Залишення позову (або його частини) без розгляду за заявою позивача є формою реалізації диспозитивності цивільного судочинства відповідно до статті 13 ЦПК України, згідно з якою учасники справи розпоряджаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Оскільки вказана заява подана до початку розгляду справи по суті, підписана представником із належними повноваженнями та не порушує прав третіх осіб, суд вважає за необхідне залишити позовну вимогу про визнання поширеної інформації недостовірною без розгляду.

Стосовно вимоги про зобов`язання ТОВ «ОПЕНДАТАБОТ» вилучити інформацію, матеріалами справи та поясненнями обох сторін підтверджено, що станом на день судового засідання згадки про позивача як про «корупціонера» повністю відсутні у пошуковій видачі сайту opendatabot.ua та пов`язаних чат-ботах.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України, суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Суд зазначає, що поняття «відсутність предмета спору» охоплює випадки, коли припинили існування обставини, що викликали правове зіткнення, або коли сам спірний об`єкт перестав існувати, що робить неможливим ухвалення судом рішення, яке б реально захистило право. Верховний Суд у своїй практиці, в тому числі у постанові від 15.11.2023 у справі № 522/3680/22 наголошує: закриття провадження можливе, якщо між сторонами у зв`язку з фактичними діями чи настанням обставин не залишилося неврегульованих питань саме щодо матеріального об`єкта вимоги.

Оскільки позивач просив усунути інформацію, а відповідач її усунув, обов`язок вчинити дії фактично вичерпаний виконанням.

Той факт, що відповідач у запереченнях продовжує заперечувати проти юридичної кваліфікації інформації як «недостовірної», не перешкоджає закриттю провадження щодо вимоги про вилучення, оскільки матеріальна дія, якої вимагав позивач, уже відбулася. Продовження розгляду вимоги про зобов`язання вилучити те, що вже вилучено, позбавлене процесуального сенсу. Тому в цій частині провадження підлягає закриттю.

Спірним між сторонами є питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу та судового збору.

Відповідно до ст.142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача (ч.3).

У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача (ч.5).

Для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, необхідно довести, а суду - встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені під час розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема, чи діяв позивач недобросовісно, пред`явивши позов; чи систематично протидіяв правильному вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується. Тобто стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема витрат на професійну правничу допомогу, в разі залишення позову без розгляду можливе лише в випадку встановлення необґрунтованості дій позивача. Поняття «необґрунтованість дій позивача» не є тотожнім таким поняттям як «зловживання правом», «неправомірність дій» або ж «встановлення того, що спір виник внаслідок необґрунтованих дій позивача», «необґрунтовані дії позивача» не тотожні поняттю «необґрунтований позов», адже законодавець свідомо визначив саме підставу як дію позивача і яка / які є необґрунтованими, а не заяву по суті спору - позов (див., зокрема, постанови Верховного Суду від 20.06.2023 в справі №925/1372/21, від 11.05.2023 в справі№921/811/21, від 25.04.2023 в справі №924/341/22, від 14.05.2024 в справі №916/3278/21, від 25.04.2024 в справі №903/1079/23).

Тобто стороні / особі, що заявляє про компенсацію здійснених нею витрат (у цій справі приватний виконавець) внаслідок необґрунтованих дій іншої сторони, необхідно довести, які саме необґрунтовані дії іншої сторони були вчинені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяла ця сторона недобросовісно; чи недобросовісна сторона мала на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів іншої сторони; чи були дії недобросовісної сторони умисні й чим це підтверджується тощо. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі №922/3787/17, від 24.03.2021 у справі №922/2157/20, від 21.01.2020 у справі №922/3422/18, від 26.04.2021 у справі № 910/12099/17, від 19.04.2021 у справі №924/804/20.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється на підставі доказів щодо їх понесення (договір, ордер, акт приймання-передачі робіт, квитанції про оплату).

Судом встановлено, що позивачем не було долучено до матеріалів справи жодного документа на підтвердження надання правничої допомоги та факту її оплати (відсутні договір, акт виконаних робіт, платіжні документи). За таких обставин у суду відсутні правові підстави для присудження стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки факт їх понесення позивачем не доведений.

Щодо судового збору суд зазначає, що оскільки він позивачем не сплачувався, відповідної квитанції до позову не долучено та інформація щодо його сплати відсутня в обліково-статистичній картці на цивільну справу, отже, підстави для його стягнення чи повернення відсутні.

Щодо вимог відповідача, то ним не обґрунтовано та не доведено, які саме необґрунтовані дії позивача були вчинені в ході розгляду справи, в чому вони полягали та яким чином призвели до понесення відповідачем витрат.

Таким чином, клопотання обох сторін про стягнення витрат задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 13, 142, 255, 257, 259-261 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Заяву Позивача ОСОБА_2 в частині відкликання позовних вимог задовольнити.

Позовну вимогу ОСОБА_2 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОПЕНДАТАБОТ» про визнання поширеної інформації недостовірною залишити без розгляду.

Клопотання Позивача ОСОБА_2 про закриття провадження у справі задовольнити.

Провадження у цивільній справі № 203/225/26 в частині позовних вимог ОСОБА_2 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОПЕНДАТАБОТ» про зобов`язання вилучити інформацію з веб-сайту та сервісів (чат-ботів) закрити у зв`язку з відсутністю предмета спору.

У задоволенні клопотань позивача та відповідача щодо стягнення судових витрат відмовити.

Роз`яснити сторонам, що у разі закриття провадження повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, проте може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали складений та підписаний 23 квітня 2026 року.

Суддя В.І. Цитульський