Рішення № 137673558, 17.06.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №932/9954/25

Провадження №2-др/932/48/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

додаткове

16 червня 2026 року м. Дніпро

Шевченківський районний суд м. Дніпра в складі головуючого-судді Цитульського В.І., за участю секретаря судового засідання Підопригори Р.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву керівника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» Скребця Олександра Сергійовича про стягнення витрат на професійну правничу допомогу,

в с т а н о в и в :

11.05.2026 Шевченківським районним судом м. Дніпра ухвалено рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про визнання відсутності права вимоги у кредитора та визнання припиненими зобов`язання за договором поруки.

14.05.2026 представник відповідача звернувся із заявою стягнення із відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 тис грн.

Заява мотивована тим, що відповідачем до закінчення судових дебатів було заявлено про подання доказів понесення витрати на професійну правничу допомогу. Розмір відповідних витрат становить 20 000 грн.

Представник позивачів адвокат Ткаченко О.С. подала заперечення у яких просила відмовити у задоволенні заяви з огляду на відсутність обґрунтування відповідачем поважних причин не подання відповідних доказів в межах розгляду справи. Також вказала про завищення розміру витрат, оскільки справа не є складною.

В судове засіданні представники сторін не з`явилися.

Фактичні обставини встановлені судом.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу відповідачем надано: договір із загальним предметом, укладений 01.01.2026 між ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» та АБ «Юлії Чміль»; додаток до договору, у якому визначено вартість послуг (ознайомлення з матеріалами 1 500 грн година, складення відзиву та заперечень 4 000 грн, участь в суді 2 500 грн); акт про надання правничої допомоги від 12.05.2026, у якому зазначено номер справи, в межах якої надані послуги, а саме справа №204/369/26 (ознайомлення з позовом 4 500 грн (3 год); складення відзиву та заперечення по 4 000 грн; участь в судових засіданнях 16, 30 квітня та 04 травня 2026 року по 2 500 грн за кожне).

В межах справи відповідачем подано 03.04.2026 відзив на позовну заяву, 10.04.2026 заперечення на відповідь на відзив (підписано керівником відпвоідача). В судових засіданнях 16, 30 квітня та 04 травня 2026 року брала участь представник відповідача адвокат Чміль Ю.В.

Ані у відзиві, ані у запереченні на відповідь на відзив відповідач не вказував попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Норми права застосовані судом.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).

У відповідності до ч.1 ст.246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат(частина друга статті 137 ЦПК України).

Відповідно до правової позиції Об`єднаної палати Верховного Суду у складу суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

Позивач покликався на правові висновки Верховного Суду у справах №285/5547/21, №757/33206/22-ц та №346/2744/21, за якими: у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.

Разом із тим, у даній справі відповідна заява подана до закінчення судових дебатів у справі та подав докази, які підтверджують такі витрати, протягом п`яти днів після ухвалення судом рішення, як це визначено частиною восьмою статті 141 ЦПК відсутні підстави для відмови у стягненні витрат на правничу допомогу, з підстав не зазначення поважних причин не подання доказів, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до прийняття рішення по суті позовних вимог.

Правильність викладеного підтверджується висновком Верховного суду, наведеним у постанові від 29.04.2026 у справі №372/6826/24.

Разом із цим, за приписами ч.1 ст.134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч.2 вказаної статті, у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

У постанові від 18.03.2024 у справі №459/2350/23 (провадження №61-1802св24) Верховний Суд навів правовий висновок щодо застосування статті 134 ЦПК України про необхідність подання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, зазначивши, що «аналіз положень статті 134 ЦПК України свідчить про те, що у разі неподання попереднього (орієнтовного) розрахунку у суду є право відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Надання попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у їх стягненні, якщо такий розрахунок попередньо (з першою заявою по суті спору) не надавався, оскільки закон використовує термін «може відмовити», а не «відмовляє». Для цього суд має застосувати положення закону про завдання та принципи цивільного судочинства, пропорційність у цивільному судочинстві, а також конкретні обставини справи, вимоги, з якими заявник звернувся до суду, їх значення для заявника. Таким чином, хоча відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу у зв`язку з неподанням заявником попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат є правом суду, а не обов`язком, суд має враховувати конкретні обставини справи та принцип диспозитивності цивільного судочинства. Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат є обов`язковою складовою як позовної заяви (апеляційної та касаційної скарг), так і відзиву, оскільки з огляду на положення процесуального закону попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат враховується судом під час вирішення питання про розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи. При цьому слід зауважити, що поданий стороною попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми таких витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи».

Мотиви та висновки суду.

Відповідачем заявлено до закінчення судових дебатів у справі про подання доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення у справі та протягом п`яти днів після його ухвалення надано відповідні докази. Серед таких доказів наявний акт, складений після ухвалення судом рішення. Відтак відсутні підстави для відмови у стягненні витрат на правничу допомогу, з підстав не зазначення поважних причин не подання відповідних доказів.

Неподання відповідачем попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у їх стягненні.

Застосовуючи положення закону про завдання та принципи цивільного судочинства, пропорційність у цивільному судочинстві, а також такі обставини:

- відповідач є юридичною особою, яку представляв адвокат, тому міг усвідомлювати наслідки у вигляді відмови у стягненні витрати на професійну правничу допомогу у випадку не зазначення у процесуальних документах попереднього розрахунку таких витрат;

- позивачі є фізичними особами 13 та 20 років, членами сім`ї загиблого Захисника України.

Відтак суд вважає правильним у даному випадку скористатись правом наданим, ч.2 ст.134 ЦПК України та відмовити відповідачу у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу.

З огляду на наведене суд -

У Х В А Л И В :

Відмовити відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: В.І. Цитульський