Рішення № 137673469, 23.06.2026, Андрушівський районний суд Житомирської області

Справа №: 272/1349/25

Провадження № 2/272/270/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року

Андрушівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючої- судді - Чуб І.А.

секретаря судового засідання - Хитоніній М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Андрушівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначають, що ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 12.06.2024 року уклали кредитний договір (оферти) № 09.06.2024-100002014. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі - 10000,00 грн., на строк, вказаний в заявці. Відповідно до умов договору заявка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальник ознайомилася під час укладення кредитного договору. ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконало належним чином та в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову, утворилась заборгованість у розмірі 27782,58 грн., що складається з : тіла кредиту - 9492,74 грн., процентів - 13289,84 грн., неустойки - 5000,00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача та судовий збір у сумі у розмірі 2422,40 грн.

Представник позивача подав відповідь на відзив (а.с.42-50) в якому зазначає, що позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент вчинення правочину, тобто тягар доказування фіктивності правочину покладається на позивача». Відтак, за повної відсутності будь-яких доказів з боку відповідача, його заперечення проти позовних вимог мають виключно декларативний характер та не спрямовані на спростування конкретних фактичних обставин, доведених позивачем належними і допустимими доказами. Такі заперечення не відповідають вимогам статті 81 ЦПК України щодо обов`язку сторони довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень, а відтак не є достатніми в силу закону. Натомість позиція позивача, що підтверджена поданими доказами, є більш аргументованою та вірогідною на відміну від позиції відповідача, оскільки остання не скористалася наданими їй рівними процесуальними можливостями для їх спростування, поставивши під сумнів їх належність, допустимість чи достовірність не подав альтернативних доказів, для підтвердження своєї позиції. Таким чином, заперечуючи щодо отримання відповідачем кредитних коштів, сторона відповідача не подала виписки по рахунках відповідача або клопотання про витребування таких доказів, на спростування доказів, наданих стороною позивача. Щодо укладення кредитного договору то кредитний договір №09.06.2024-100002014 від 12.06.2024 року було укладенно в електронній формі, що відповідно до норм чинного законодавства та прирівнюється до письмової. Стороною відповідача документи, що складаютькКредитний договір, підписувались за допомогою одноразового ідентифікатора, який було надіслано у смс-повідомленні на номер, вказаний останнім, як фінансовий. Саме його було використано відповідачем для підписання кредитного договору - 12.06.2024. Відповідач не заперечує, що відповідний засіб зв`язку належить їй, або що на час укладення спірних договорів вона втратила вказаний засіб зв`язку, що може бути підтверджено відповідними засобами доказування. Відповідачем та позивачем було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов правочину (кредитного договору), та підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором, що підтверджується належними доказами. Вказані обставини відповідач не спростував належними та допустимими доказами. Також, підписуючи Оферту відповідач підтвердила той факт, що розуміє умови на яких укладається договір : "Я розумію, що підписую та укладаю кредитний договір на вищевказаних умовах, підписуючи даний акцепт одноразовим ідентифікатором (код з смс-повідомлення): Для підписання та укладання договору введіть код з смс - повідомлення, яке було відправлене на Ваш фінансовий номер" У відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), відповідачем вкотре було підтверджено розуміння та чіткість умов укладання даного договору : "Я розумію, що підписую та укладаю кредитний договір на вищевказаних умовах, підписуючи даний акцепт одноразовим ідентифікатором (код з смс повідомлення): Для підписання та укладання договору введіть код з смс - повідомлення, яке було відправлене на Ваш фінансовий номер". Тобто, відповідач підтвердила факт ознайомлення зі змістом кредитного договору та погодилася на відповідні умови кредитування. Також, відповідачем не було надано відомостей щодо оскарження умов кредитного договору у судовому порядку позивачем було перераховано кошти на картковий рахунок відповідача, номер якого зазначено нею у кредитному договорі (заявці), за допомогою інтернет еквайрингу, чим позивач виконав свої зобов`язання за договором своєчасно та в повному обсязі. До суду було надано електронні докази в паперовій формі (роздруківка тексту заявки кредитного договору №09.06.2024-100002014, відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцент) кредитного договору №09.06.2024-100002014), підписані одноразовим ідентифікатором, які містить номер особистого електронного платіжного засобу відповідача. Таким чином, електронний платіжний засіб відповідач зазначав самостійно в системі. Наголошував, що зазначаючи у відзиві про відсутність доказів перерахування кредитних коштів, сторона відповідача не надала до суду виписки по рахунках відповідача в банківських установах, у тому числі по рахунку, який відповідач зазначив в договорі, як номер особистого платіжного засобу, на спростування доказів, наданих стороною позивача. Відтак, відповідач заперечуючи факт отримання грошових коштів, не надала виписку з банку про наявні чи відсутні банківські рахунки, інформацію про рух коштів за спірний період по цим рахункам. ТОВ «Споживчий центр» виконало свої зобов`язання за кредитним договором № 09.06.2024-100002014 від 12.06.2024 в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Оскільки ТОВ «Споживчий центр» не є банківською установою, а має статус фінансової установи, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, зокрема надання кредитів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, тому не може надати первинні банківські документи, а відтак наданий суду позивачем розрахунок є належним та допустимим доказом заборгованості та її розміру у справі.

Крім того, будь-яких претензій щодо невиконання позивачем свого обов`язку по наданню коштів протягом дії договору відповідач не заявляла. Щодо ідентифікації відповідача під час укладання договору то відповідачем під час укладення кредитного договору було проведено ідентифікацію через систему BankID. Позивач є абонентом-надавачем послуг. При проходженні автентифікації (введенні пароля до інтернет-банкінгу, обраного відповідачем та підтвердження надання даних через систему BankID від абонента- ідентифікатора позивачу), було встановлено особу відповідача шляхом отримання відповідних даних, перелік якої визначено в електронній анкеті специфікації взаємодії абонентського вузла з центральним вузлом Системи BankID Національного банку. Щодо відповідності процентної ставки кредитного договору до норм чинного законодавства то відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує проти законності розміру процентної ставки, передбаченої в кредитному договорі. Звертав увагу, що закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" набув чинності 24.12.2023. Отже, денна процентна ставка передбачена кредитним договором є застосованою та законною, оскільки кредитний договір 09.06.2024- 100002014 був укладений 12.06.2024 р. Щодо розрахунку заборгованості вказував, що відповідач заперечує вірність розрахунку спірної заборгованості, проте не зробила власного, а відтак вести мову предметно про конкретні суми не доводиться. Вважав, щ о неустойка за прострочення відповідачем виконання зобов`язання є правомірною та підлягає стягненню. Просив, позовні вимоги задовольнити та розгляд справи здійснювати без участі представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 подала відзив на позовну заяву (а.с.54-66), в якому зазначила, що не погоджується з викладеними обставинами у позовній заяві, вважає позов безпідставним та необгрунтованим.Щодо недоведеності погодження наданих кредитних умов вказала, що позивач у своїй заяві зазначає, нібито між нею (моїм електронним підписом) шляхом відтворення одноразового ідентифікатора підписано кредитний договір від 12.06.2024 №09.06.2024- 100002014. На підтвердження даної обставини позивач надає роздруківку такого договору без її підпису як позичальника. Позивач стверджує, що цей договір нібито був підписаний з боку позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на мобільний номер телефону. При цьому, позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що наявна в матеріалах справи паперова роздруківка договору створювалася у порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» та що саме такий правочин підписувався електронним підписом уповноважених на те осіб (з можливістю ідентифікувати підписантів договору), який є обов`язковим реквізитом електронного документа. Наголошувала, що вона не укладала кредитний договір, роздруківку якого долучає представник позивача в якості копій до позовної заяви, відповідно не погодила процентну ставку, неустойку та інші умови кредитування. Жоден поданий позивачем доказ не підтверджує узгодження саме цих, а не інших кредитних умов. Щодо неустойки то зазначила, що з урахуванням положень п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, нарахування неустойки в сумі 5000,00 грн. за договором є безпідставним і протиправним, оскільки прострочення виконання зобов`язань (за твердженням позивача) відбулося після 24.02.2022 року, в період дії воєнного стану, а правильність нарахувань позивач не довів відповідними доказами.Щодо відсутності доказів перерахування коштів (тіла кредиту) то на підтвердження обставин перерахування грошових коштів за спірним кредитним договором та наявності у неї боргу за цим договором позивач надає тільки розрахунки заборгованості та довідку іншої фінансової компанії. Втім, зазначений розрахунок є відверто некоректним та неналежним через низку суттєвих недоліків: він не містить чіткої формули, за якою здійснювалося обчислення, не відображає детальної послідовності розрахункових операцій, а також ігнорує відомості про часткове погашення кредиту позичальником. У сукупності ці обставини роблять наданий розрахунок неналежним і неприпустимим доказом у судовому процесі, оскільки він не відповідає вимогам достовірності, прозорості та об`єктивності, які є обов`язковими для документів, що використовуються як докази. Також наголошувала, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є виключно первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Наявність роздрукованого розрахунку заборгованості за договором є неналежним та недостатнім доказом для задоволення позовних вимог, оскільки сам розрахунок, умови кредитування тощо, є внутрішніми документами банку (фінансової установи) та не містять відомостей, що дозволили перевірити, чи видавалися кредитні кошти, на який строк, правильність нарахування відсотків та штрафів позивачем, часткове погашення боргу відповідачем тощо. Фактично, цей документ не можна вважати розрахунком, оскільки він не містить жодної формули/методики розрахування заборгованості, нарахувань за кожен день, відомостей про часткове погашення, а лише зазначає розмір боргу на певну дату, що свідчить про неможливість перевірки нарахувань судом. З цього документа неможливо дослідити, яким чином позивач використав платежі на часткове погашення боргу (на тіло кредиту, проценти тощо), як саме позивач вирахував саме такий розмір процентів, неустойки, комісій. Тобто, позовні вимоги не обгрунтовані належним чином. Також не відомо, кому належить карткові рахунки, на які нібито переказано дані кошти, оскільки лист фінансового сервісу не містить ідентифікуючих даних про неї (із фрагментів номеру карти, що відображені в повідомленні, неможливо встановити належність карти (рахунку) саме їй. Позивач не довів обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема не довів укладення договору позики (кредиту) з нею на умовах, що вказані в наданій копії договору позики (кредиту), не довів перерахування тіла кредиту, не довів розмір фактично наданих у кредит коштів та розмір відсотків, які він просить стягнути за період користування кредитними коштами, а тому у задоволенні позову варто відмовити повністю. Також вважала, щ правові підстави для стягнення з неї 6000,00 грн. витрат на професійну (правничу) допомогу на користь позивача відсутні, а тому в задоволенні заяви представника про стягнення таких витрат варто відмовити. Просила врахувати надані пояснення та відмовити ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» у задоволенні позовних вимог та судові витрати покласти на позивача.

Статтею 526 ЦК визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За положеннями п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний право чин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного право чину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Загальновизнаним є факт, що Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово був продовжений та продовжує діяти на час розгляду справи.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 12, ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши докази, з`ясувавши обставини справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 12.06.2024 року уклали кредитний договір (оферти) № 09.06.2024-100002014 (а.с.10-17). Вказаний договір було підписано одноразовим ідентифікатором: А 561- для Паспорту, Е-561 -для Договору (а.с. 115-116).

Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі - 10000 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 12.06.2024, на строк, вказаний в заявці (а.с.18).

Відповідно до умов договору заявка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальник ознайомилася під час укладення кредитного договору.

Відповідно до умов кредитного договору № 09.06.2024-100002014 від 12.06.2024 року позичальнику надається кредит на наступних умовах: строк, на який надається кредит - 210 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту - 07.01.2025; Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит . Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Розрахунок денної процентної ставки: 0.88% = (18521.74 / 10000)/210 Х 100%. Проценти (економічна сутність - плата за користування кредитом) розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту (включаючи всі транші) (залишку від всієї суми кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку. Комісія, пов`язана з наданням кредиту - 20% від суми кредиту та дорівнює 2000 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту. Відповідно до п. 3.1 Договору за цим договором кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію(ї) (якщо комісія (ї) встановлена(і) договором).

Як зазначено в п. 3.2. Договору кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно з п. 4.1 Договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5168-74ХХ-ХХХХ-0456.

Виходячи з положень п. 4.3 Договору днем надання кредиту вважається: списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця , а днем погашення кредиту/сплати платежу - день надходження коштів у касу кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок кредитодавця. У випадку, якщо дата ініціювання платіжної операції з надання кредиту не співпадає з датою завершення цієї платіжної операції з надання кредиту, днем/датою надання кредиту є дата ініціювання цієї платіжної операції, якщо платіжна операція була завершена (навіть у випадку її завершення в пізнішу дату). Неможливість завершення ініційованої кредитодавцем платіжної операції з надання кредиту не з вини кредитодавця є скасувальною обставиною та призводить до припинення прав і обов`язків сторін за даним договором, включаючи обов`язок кредитодавця з надання кредиту. Неможливість видачі кредиту готівкою у зв`язку з нез`явленням позичальника для її отримання у дату надання/видачі кредиту, зазначену в заявці, є скасувальною обставиною та призводить до припинення прав і обов`язків сторін за даним договором, включаючи обов`язок кредитодавця з надання кредиту. У випадку настання вказаних скасувальних обставин даний договір є розірваним та припиненим з дати надання/видачі кредиту, зазначеної в заявці. У випадку перерахування коштів позичальником на поточний рахунок кредитодавця, позичальник зобов`язаний забезпечити надходження коштів на останній день строку сплати платежу. Сторони домовились, що зобов`язання за договором можуть виконуватись як шляхом перерахування одного, так і шляхом перерахування декількох платежів, однак з дотриманням строків та інших умов виконання зобов`язань, встановлених договором.

Відповідно до п. 6.1 Договору позичальник зобов`язується використати кредит на зазначені в договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України, і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів шляхом внесення в касу кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата процентів, комісій - у терміни та строки, вказані у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; б) неустойки, яка може бути нарахована кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов`язань за цим договором, - негайно, з моменту пред`явлення кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій.

Згідно з п. 9.1 Договору у разі несплати кредиту та/або процентів та/або комісії у встановлені договором терміни/строки, сума зобов`язань по погашенню кредиту та/ або процентів та/або комісії з наступного за останнім для сплати днем вважається простроченою, крім випадків, встановлених договором. У разі несвоєчасного повернення позичальником обумовленої суми кредиту та/або несплати нарахованих процентів та/або комісії до позичальника може бути застосована неустойка згідно п.7.6. кредитного договору. Також позичальник, який прострочив виконання грошового зобов`язання відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України на вимогу кредитодавця зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми (база розрахунку) у розмірі, встановленому у заявці, яка є невід`ємною частиною кредитного договору.

Відповідно до договору від 12.06.2024 та квитанції про перерахунок коштів кредитором надано позичальнику кредит у розмірі 10000 грн. та ОСОБА_1 12.06.2024 року отримала кредитні кошти у розмірі 10000 грн. (а.с.18-24).

Отже, Товариство з Обмеженою Відповідальністю «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконало належним чином та в повному обсязі.

В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову, утворилась заборгованість з врахуванням сплачених коштів, що становить у розмірі 27782,58 грн., що складається з: тіла кредиту - 9492,74 грн. , процентів - 13289,84 грн., неустойки - 5000,00 грн. (а.с.25).

Отже, 12.06.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) № 09.06.2024-100002014, умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 10000,00 грн. строком на 210 дні з дати його надання з датою повернення (виплати) кредиту 07.01.2025 року, із денною процентною ставкою 1%, комісія за надання кредиту складає 20% від суми наданого кредиту та становить - 2000,00 грн..

Наявними у справі доказами доведено, що ТОВ «Споживчий центр» покладені на нього зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу грошові кошти.

Факт отримання відповідачем грошових коштів та наявність боргу за тілом кредиту та відсотками підтверджується квитанцією та довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором.

Доводи відповідача щодо неукладення кредитного договору та не отримання коштів не заслуговують на увагу, так як спростовуються дослідженими судом доказами.

Разом з тим, вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за неустойкою в сумі 5000,00 грн., нарахованої внаслідок неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань, задоволенню не підлягають відповідно до положень п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Таким чином, суд частково задовольняє позовні вимоги та стягує із відповідача на користь позивача 22782,58 грн., з них: 9492,74 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 13289,84 грн. - сума заборгованості за процентами.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору, пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 1986,44 грн..

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 82, 141, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України,п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР", код ЄДРПОУ 37356833, заборгованість за кредитним договором (оферти) № 09.06.2024-100002014 від 12.06.2024 року у розмірі 22782,58 грн., з них: 9492,74 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 13289,84 грн. - сума заборгованості за процентами.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР", код ЄДРПОУ 37356833, судовий збір в розмірі 1986,44 грн..

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скороченого (вступну та резолютивну частини) , зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.1 п.п.15.5 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Андрушівський районний суд Житомирської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР", ЄДРПОУ 37356833, місце знаходження: 01032, м.Київ, вул. Саксаганського, 133 А.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 .

Суддя:І. А. Чуб