Рішення № 137673364, 16.06.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/6628/26

Провадження № 2/712/4033/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкас у складі:

головуючого судді Пересунька Я.В.,

при секретарі Руденко А.В.,

за участі представника позивача адвоката Петренка Ю.О.,

представника відповідача адвоката Красної Д.В. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

в с т а н о в и в:

1. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача

1.1. 13 травня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просить визнати незаконним та скасувати наказ товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (далі ТОВ «Газорозподільні мережі України») від 13 квітня 2026 року № 66/кф про звільнення ОСОБА_1 з роботи у зв`язку із скороченням чисельності або штату, п. 1 ст. 40 КЗпП України; поновити ОСОБА_1 на посаді начальника комерційного департаменту Черкаської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» з 14 квітня 2026 року; стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

1.2. Позов обгрунтовано тим, що наказом голови правління ТОВ «Газорозподільні мережі України» від 31 січня 2024 року № 73/КФ ОСОБА_1 прийнято на роботу з 01 лютого 2024 року на посаду начальника комерційного департаменту Черкаської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України».

1.3. 06 січня 2026 року ОСОБА_1 отримав попередження про наступне вивільнення на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України після спливу двомісячного строку.

1.4. Разом із попередженням про звільнення, йому було запропоновано роботу у Черкаській філії товариства відповідно до переліку наявних посад, і 04 лютого 2026 року він звернувся до відповідача з проханням надати інформацію та запропонувати всі наявні вакантні посади в товаристві, незалежно від структурного підрозділу (філії), в тому числі вакансії, наявні у місті Києві.

1.5. 05 березня 2026 року він отримав перелік наявних вакантних посад в ТОВ «Газорозподільні мережі України», серед яких значилась і посада директора Київської філії, яка його зацікавила.

1.6. 06 березня 2026 року він звернувся до Черкаської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» із заявою про надання йому інформації щодо умов праці за посадою директора Київської філії підприємства, у відповідь на який 11 березня 2026 року отримав лист з інформацією про те, що трудові відносини за посадою «директор Київської філії» оформлюються шляхом укладення трудового договору.

1.7. 12 березня 2026 року він повідомив відповідача про свою згоду на переведення на посаду директора Київської філії і 20 березня 2026 року подав до Черкаської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» перелік документів як кандидат на посаду.

1.8. 02 квітня 2026 року його ознайомили з додатковим переліком вакантних посад, що виникли з моменту попереднього ознайомлення з подібним переліком, у відповідь на що того ж дня він звернувся до Черкаської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» із заявою, в якій повідомив що не отримав жодних відомостей щодо результатів розгляду його заяви про переведення на посаду директора Київської філії товариства.

1.9. 13 квітня 2026 року йому. вручено повідомлено ТОВ «Газорозподільні мережі України» про те, що рішення щодо призначення його на посади директора Київської філії товариства не прийнято, після чого він одразу ж звернувся з проханням повідомити коли таке рішення буде прийнято.

1.10. Проте наказом ТОВ «Газорозподільні мережі України» від 13 квітня 2026 року № 66/КФ його було звільнено з посади начальника комерційного департаменту Черкаської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку із скороченням чисельності штату.

1.11. На думку позивача, тривалий час відповідач вчиняв ряд послідовних і логічних дій, що сприяли позивачу в реалізації його права на переведення на обрану посаду, що сформувало правомірні очікування щодо можливості обійняти посади «директора Київської філії».

1.12. Проте, вводячи позивача в оману щодо свого дійсного наміру із працевлаштування з моменту заявлення ним згоди на переведення на посаду директора Київської філії, відповідач не повідомив про наявність будь-яких перешкод для цього, а після повідомлення про неприйняття рішення правління з цього питання у той же день звільнив його.

1.13. Така поведінка відповідача, на думку позивача, є зловживанням правом та порушенням принципу добросовісності роботодавця.

1.14. 05 червня 2026 року до суду надійшов відзив ТОВ «Газорозподільні мережі України», в якому відповідач проти задоволення позову заперечив. Відзив обгрунтовано тим, що доводи позивача зводяться фактично до незгоди із непереведенням його на посаду директора Київської філії товариства. Проте, на думку відповідача, ним дотримано алгоритм дій роботодавця при звільненні працівника за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Роботодавець декілька разів пропонував позивачу перелік вакантних посад, у тому числі й 02 квітня 2026 року, але від запропонованих посад, окрім директора Київської філії, він відмовився. Водночас сам по собі факт незгоди позивача з наслідками розгляду його кандидатури на окрему посаду не свідчить про порушення процедури звільнення чи недобросовісність роботодавця.

2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

2.1. Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкас від 20 травня 2026 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

2.2. Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкас від 16 червня 2026 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про передачу справи на розгляд до Шевченківського районного суду м.Києва за підсудністю.

2.3. Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкас від 16 червня 2026 року, внесеною до протоколу судового засідання, відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про оголошення перерви для зміни підстав позову.

2.4. У судовому засіданні представник позивача адвокат Петренко Ю.О. позов підтримав.

2.5. Представник відповідача адвокат Красна Д.В. в режимі відеоконференції заперечила проти задоволення позову.

3. Положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини

3.1. Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

3.2. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

3.3. Згідно зі статтею 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

3.4. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

3.5. Відповідно до частини другої статті 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у п. 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

3.6. Згідно із ч. 6 ст. 49-2 КЗпП України одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, повідомляє державну службу зайнятості про заплановане вивільнення працівників. Повідомлення має містити інформацію про заплановане масове вивільнення працівників, визначену частиною другою статті 49-4 цього Кодексу, та проведення консультацій з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником). Повідомлення обов`язково подається виборному органу первинної профспілкової організації (профспілковому представнику). У разі наявності кількох первинних профспілкових організацій повідомлення надсилається спільному представницькому органу, утвореному ними на засадах пропорційного представництва, а за відсутності такого органу - виборному органу первинної профспілкової організації (профспілковому представнику), що об`єднує більшість працівників цього підприємства (установи, організації).

3.7. Розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

3.8. Власник є таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40 та частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

3.9. При цьому, роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

3.10. Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. У разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов`язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону. Якщо неправильне формулювання причини звільнення перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу в порядку і на умовах, передбачених частиною другою цієї статті.

3.11. За змістом частин другої, третьої статті 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

4. Фактичні обставини, встановлені судом

4.1. За змістом пунктів 2.1., 2.2 Статуту ТОВ «Газорозподільні мережі України», затвердженого рішенням учасника товариства від 03 жовтня 2023 року № 54, товариство є юридичною особою приватного права, створеною у формі ТОВ за законодавством України, діє як самостійний суб`єкт господарювання відповідно до законодавства та Статуту, має право засновувати дочірні підприємства, створювати філії та представництва (а.с. 107-118).

4.2. За змістом розділів 9 та 11 вказаного Статуту органами товариства є загальні збори та правління і до компетенції останнього належить, зокрема, вирішення питань управління діяльністю філій, представництв та інших відокремлених підрозділів, а за погодженням із загальними зборами прийняття рішень про призначення керівників, встановлення умов трудових договорів з ними та розміру їх винагороди.

4.3. Згідно з п. 1.2. Положення про Черкаську філію ТОВ «Газорозподільні мережі України», затвердженого правлінням товариства та погодженого рішенням учасника товариства від 07 листопада 2023 року, філія є відокремленим підрозділом товариства, здійснює свою діяльність від імені товариства і не має статусу юридичної особи (а.с. 119-124).

4.4. Як убачається із п. 1.2 посадової інструкції начальника комерційного департаменту Черкаської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», начальник департаменту призначається та звільняється з посади наказом голови правління товариства за поданням директора філії (а.с. 125-127).

4.5. Відповідно до наказу ТОВ «Газорозподільні мережі України» від 31 січня 2024 року № 73/КФ ОСОБА_1 прийнято на роботу з 01 лютого 2024 року на посаду начальника комерційного департаменту Черкаської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» (зворот а.с. 14).

4.6. Наказом ТОВ «Газорозподільні мережі України» від 29 грудня 2025 року 286-УП у зв`язку з необхідністю приведення штатного розпису до затвердженої організаційної структури Черкаської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» вирішено провести скорочення штату Черкаської філії, зокрема, скоротити посаду начальника комерційного департаменту (а.с. 149).

4.7. 06 січня 2026 року ОСОБА_1 вручено письмове попередження про наступне вивільнення з посади начальника комерційного департаменту Черкаської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с. 15) та запропоновано перелік вакантних посад у Черкаській філії товариства (зворот а.с. 15- а.с. 19, а.с. 151-155).

4.8. 04 лютого 2026 року ОСОБА_1 звернувся до т.в.о. голови правління ТОВ «Газорозподільні мережі України» із заявою, в якій просив надати інформацію та запропонувати всі наявні вакантні посади в товаристві, незалежно від структурного підрозділу (філії), в тому числі вакансії, наявні у місті Києві в апараті управління (а.с. 14).

4.9. 05 березня 2026 року ОСОБА_1 було повідомлено під розпис із переліком наявних вакантних посад в ТОВ «Газорозподільні мережі України», серед яких значилась і посада директора Київської філії (а.с. 7).

4.10. 06 березня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Черкаської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» із заявою про надання йому інформації щодо умов праці за посадою директора Київської філії підприємства, посадовою інструкцією, розміром посадового окладу та можливими доплатами й надбавками та іншими умовами трудового договору (а.с. 8, 159).

4.11. 11 березня 2026 року ОСОБА_1 було ознайомлено із відповіддю т.в.о. голови правління ТОВ «Газорозподільні мережі України» від 10 березня 2026 року, згідно з якою трудові відносини за посадою директора Київської філії товариства оформлюються шляхом укладення трудового договору відповідно до вимог законодавства України та внутрішніх нормативних документів товариства; істотні та інші умови праці визначаються трудовим договором з урахуванням положень законодавства та рішень органів управління товариства й оформлюються після проходження всіх обов`язкових процедур і прийняття відповідного управлінського рішення у встановленому порядку; функціональні повноваження директора філії визначаються Положенням про відповідну філію, трудовим договором та рішенням органів управління товариства; рішення щодо можливості переведення на вказану посаду може бути прийнято виключно після проходження всіх обовязкових процедур, передбачених внутрішніми нормативними документами товариства, у тому числі перевірки служби безпеки (а.с. 9, 160).

4.12. 20 березня 2026 року ОСОБА_1 подав до Черкаської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» перелік документів як кандидат на посаду за вищим рівнем перевірки (зворот а.с. 9, а.с. 161).

4.13. Згідно з актом, складеним 02 квітня 2026 року у Черкаській філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», начальнику комерційного департаменту Лебедцову Б.Б. було надано на ознайомлення повідомлення про наявні вакантні посади, які виникли з моменту попереднього ознайомлення його з переліком наявних вакантних посад у ТОВ «Газорозподільні мережі України» та запропоновано ознайомитись з їх переліком. В акті також зазначено, що ознайомившись із титульним аркушем повідомлення про вакантні посади, ОСОБА_2 відмовився від ознайомлення із самим переліком вакантних посад (а.с. 163).

4.14. 02 квітня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Черкаської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» із заявою, в якій повідомив що не отримав жодних відомостей щодо результатів розгляду його заяви про переведення на посаду директора Київської філії товариства (а.с. 10).

4.15. 13 квітня 2026 року ОСОБА_1 вручено повідомлено за підписом директора з людського капіталу ТОВ «Газорозподільні мережі України» про те, що рішення щодо призначення його на посади директора Київської філії товариства не прийнято (а.с. 11).

4.16. Того ж дня ОСОБА_1 звернувся до т.в.о. голови правління ТОВ «Газорозподільні мережі України» із заявою, в якій просив повідомити дату, коли буде прийнято рішення щодо його переведення на посаду директора Київської філії товариства (зворот а.с. 11).

4.17. Відповідно до наказу ТОВ «Газорозподільні мережі України» від 13 квітня 2026 року № 66/КФ ОСОБА_1 звільнено з посади начальника комерційного департаменту Черкаської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку із скороченням чисельності штату (а.с. 12).

4.18. 21 квітня 2026 року ТОВ «Газорозподільні мережі України» надіслало ОСОБА_1 відповідь на адвокатський запит позивача, до якого додано, зокрема, витяг із протоколу № 9 засідання правління товариства від 09 квітня 2026 року щодо питання призначення ОСОБА_1 на посаду директора Київської філії.

4.19. Згідно з указаним витягом, т.в.о. голови правління та два члени правління товариства 09 квітня 2026 року проголосували проти призначення Лебедцова Б.Б. директором Київської філії товариства (а.с. 13).

4.20. Згідно з довідкою про доходи, виданою Черкаською філією ТОВ «Газорозподільні мережі України», розмір заробітної плати ОСОБА_2 за лютий та березень 2026 року (42 робочих дні) становить 288 000 грн з урахуванням податків та зборів (а.с. 185).

5. Оцінка Суду

5.1. Відповідно до пунктів 60-65 постанови КЦС ВС від 05 червня 2026 року у справі № 752/8886/24 «60. У цивільному процесі чітко не виділяються «стандарти доказування», які слугують для позначення рівня ймовірності, до якого обставина повинна бути підтверджена доказами, щоб вважатись дійсною. 61. В свою чергу Велика Палата Верховного Суду наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13). 62. Виходячи із змісту статей 12, 81 ЦПК (див. пункт 59), прослідковується наближеність порядку доказування до стандарту «балансу вірогідностей» (balance of probabilities). 63. Стандарт доказування «баланс вірогідностей» передбачає необхідність зіставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тест на перевірку «балансу вірогідностей» залежно від обставин справи полягає в тому, що доведення факту вважається виконаним, якщо на підставі поданих доказів можна зробити висновок, що факт швидше мав місце, ніж не мав. 64. Сторона повинна довести, що її факти схиляють чашу терезів на її користь, навіть якщо вірогідність правоти становить всього 50,1% і такий підхід відповідає статтям 12, 81 ЦПК України, він не пов`язаний з припущеннями, а ґрунтується на оцінці доказів наданих сторонами. 65. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частина третя статті 89 ЦПК).»

5.2. Верховний Суд у своїй практиці неодноразово вказував, що за загальним правилом доказування тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову покладається на позивача, за таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом спростування позивачем обґрунтованості заперечень відповідача. Пріоритет у доказуванні надається не тому, хто надав більшу кількість доказів, а в першу чергу їх достовірності, допустимості та достатності для реалізації стандарту більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний (Постанова ВС від 21 вересня 2022 року у справі № 645/5557/16-ц).

5.3. Разом з тим, спори, що випливають із трудових правовідносин мають особливості щодо доказування. Зокрема, у постанові КЦС ВС від 13 листопада 2019 року у справі №207/1385/16 вказано, що у справах, що випливають з трудових відносин тягар доказування правомірності прийнятих рішень, вчинених дій покладається, як правило, на роботодавця.

5.4. Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що відповідно до ст.ст. 40, 49-2 КЗпП України, при скороченні штату роботодавець зобов`язаний запропонувати працівнику, чия посада скорочується, іншу роботу на підприємстві і здійснити переведення на обрану робітником посаду.

5.5. Позивач також зазначив, що запропонувавши для переведення вакантну посаду директора Київської філії товариства та при цьому розуміючи, що автоматичне переведення на цю посаду неможливе через необхідність погодження правлінням товариства, роботодавець діяв несумлінно та фактично створив штучні перешкоди для майбутнього звільнення позивача.

5.6. Надаючи оцінку доводам позивача, суд зауважує, що дотримання роботодавцем передбаченої законодавством процедури звільнення працівника за п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку із скороченням чисельності штату спрямоване в першу чергу на захист прав працівника та на збереження працівників на роботі, за умови якщо такий працівник виявив бажання зайняти будь-яку вакантну посаду на підприємстві, що відповідає його освіті, кваліфікації та досвіду роботи.

5.7. Як було встановлено судом, 06 січня 2026 року ОСОБА_1 вручено письмове попередження про наступне вивільнення із займаної ним посади на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України та запропоновано перелік вакантних посад у Черкаській філії товариства, а 05 березня 2026 року повідомлено під розпис із переліком інших наявних вакантних посад в ТОВ «Газорозподільні мережі України», серед яких значилась і посада директора Київської філії.

5.8. 06 березня 2026 року у встановлений КЗпП України строк ОСОБА_1 звернувся до роботадавця із заявою про надання інформації про умови та розмір оплати на вакантній посаді керівника Київської філії, яка його зацікавила, а після отримання 11 березня 2026 року відповіді 20 березня 2026 року подав до Черкаської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» перелік документів як кандидат на цю посаду.

5.9. Суд зауважує, що до 06 березня 2026 року ОСОБА_1 не було звільнено роботодавцем, як і не повідомлено про результати розгляду його кандидатури на посаду керівника Київської філії товариства.

5.10. Таким чином, навіть за умови пропонування наявних вакантних посад станом на 02 квітня 2026 року, ОСОБА_1 мав правомірні очкування розраховувати на зайняття ним вакантної посади керівника Київської філії.

5.11. Надані суду матеріали справи свідчать, що 13 квітня 2026 року ОСОБА_2 було повідомлено про те, що «рішення щодо призначення його на посаду директора Київської філії товариства не прийнято», але таке формулювання не вказує на остаточну відмову в призначенні на посаду, а може бути сприйнято як відкладення вирішення питання на майбутнє.

5.12. Суд також зауважує, що власне витяг із протоколу № 9 засідання правління товариства від 09 квітня 2026 року, згідно з якими члени правління проголосували проти призначення ОСОБА_1 на посаду директора Київської філії, ним було отримано лише 21 квітня 2026 року у відповідь на адвокатський запит.

5.13. За таких обставин 13 квітня 2026 року відповідач не надав працівнику можливість обрати іншу вакантну посаду на підприємстві, яку він міг би обійняти в силу своєї кваліфікації та досвіду роботи, і передчасно видав наказ про звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП України.

5.14. Крім того, в матеріалах справи відсутнє подання директора Черкаської філії про звільнення ОСОБА_1 з посади, що передбачено п. 1.2 посадової інструкції начальника комерційного департаменту Черкаської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України».

5.15. За таких обставин відповідачем не доведено дотриманння процедури звільнення ОСОБА_1 з посади начальника комерційного департаменту Черкаської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, що є підставою для його поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

5.16. Із наданої відповідачем довідки про розмір заробітної плати ОСОБА_2 за лютий та березень 2026 року вбачається, що за 42 робочих дні такий розмір становить 288 000 грн з урахуванням податків та зборів.

5.17. Отже, розмір середньоденного заробітку ОСОБА_2 становить 6 857 грн 14 коп.

5.18. Таким чином, розмір середнього заробітку ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу за період із 14 квітня 2026 року по 16 червня 2026 року (46 робочих днів) становить 315 428 грн 44 коп., які й підлягають стягненню з відповідача на його користь.

5.19. Суд також зауважує, що при виконанні рішення в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, роботодавець має утримати з цієї суми податки, збори та інші обов`язкові платежі, передбачені чинним законодавством України.

6. Розподіл судових витрат між сторонами

6.1. Враховуючи висновок суду про задоволення позову, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 588 грн. 38 коп., а питання про розподіл витрат на правничу допомогу буде вирішено окремо.

На підставі ст. 40, 49-2, 235 КЗпП України, керуючись ст. 12-13, 19, 81, 82, 89, 141, 259, 264-265, 268, 274-279 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» від 13 квітня 2026 року № 66/кф про звільнення ОСОБА_1 з роботи у зв`язку із скороченням чисельності або штату, п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника комерційного департаменту Черкаської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» з 14 квітня 2026 року.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із 14 квітня 2026 року по 16 червня 2026 року в розмірі 315 428 грн 44 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в дохід держави судові витрати у виді судового збору в розмірі 3 588 грн. 38 коп.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника комерційного департаменту Черкаської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» та в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць допустити до негайного виконання.

Призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл витрат позивача на правничу допомогу на 16 год. 30 хв. 29 червня 2026 року.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів із дня складання повного тексту рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Черкаським апеляційним судом, якщо таке рішення не буде скасовано.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», код ЄДРПОУ: 44907200, місцезнаходження: м.Київ, вул. Шолуденка, 1.

Повний текст рішення суду складено 24 червня 2026 року.

Суддя: Я.В. Пересунько