Ухвала суду № 137672964, 24.06.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 629/3865/26

Провадження № 2/646/4388/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2026 року м.Харків

Суддя Основ`янського районного суду міста Харкова Чорна Б.М., дослідивши матеріали позовної заяви ТОВ «Фінансова Компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Основ`янського районного суду міста Харкова на підставі ухвали судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області надійшла позовна заява ТОВ «Фінансова Компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2026 р. головуючим суддею у справі визначено Чорну Б.М.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає необхідним передати справу за підсудністю до іншого суду з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 ЦПК України, позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Як вбачається з інформації, яка зазначена позивачем в позовній заяві, відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

Адреса проживання позивача, як ВПО зазначена АДРЕСА_2 .

Відповідач у справі ОСОБА_1 відповідно до відповіді Державної Міграційної служби № 6.2-11508/6-26 від 22.06.2026 р. зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , що територіально відноситься до Лозівського району Харківської області.

22 листопада 2014 року набрав чинності Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», яким відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України закріплені гарантії для внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно положень ч. 1 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Так, форма довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затверджена постановою Кабінету Міністрів України «Про облік внутрішньо переміщених осіб» від 01.10.2014 № 509, абзацом 2 пункту 1 якої визначено, що довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Згідно з пунктом 9 Правил реєстрації місця проживання, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року № 207 (в редакції, яка була чинна до 15.08.2017 року включно), відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1.

Проте, постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 № 579 внесено зміни до пункту 9 «Правил реєстрації місця проживання», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року № 207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру», а саме виключено в абзаці першому слова «та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи». Вказана постанова набрала з чинності 16.08.2017 року.

Отже, з 16.08.2017 року довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не належить до переліку документів, на підставі яких вноситься інформація про зареєстроване місце перебування особи.

Відповідно до положень Закону «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою КМУ від 2 березня 2016 року № 207, Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою КМУ від 7 лютого 2022 року №265, який набрав чинності 14 березня 2022 року, особа може мати декілька місць проживання/перебування.

Реєстрація (декларування) місця проживання чи перебування у встановленому порядку має значення для реалізації окремих прав особи, зокрема під час вибору суду, якому підсудна справа. Положення частини першої статті 27, частини першої статті 28 ЦПК імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи сторони у справі, якщо інше не передбачено законом. Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, відступаючи від попередніх позицій у постанові від 24 червня 2024 року по справі №554/7669/21зазначила, що цивільним процесуальним кодексом передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення. Використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня.

Згідно положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509, процес видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, яка переміщується з тимчасового окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, стосується виключно самої внутрішньо переміщеної особи та уповноваженого органу. Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку, у заяві про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи зазначаються відомості про зареєстроване місце проживання та адреса фактичного проживання, повідомлена цією особою. Зазначена інформація має облікове значення.

Відповідно до абз.3 п.3 Порядку створення, ведення та доступу до відомостей Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 р. № 646, якщо інформація про внутрішньо переміщену особу вноситься до бази даних уперше, автоматично формується унікальний номер запису, який відображається в довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (далі - довідка), згідно з додатком до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб».

Враховуючи форму довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, визначеної у додатку 2 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1жовтня 2014 р. № 509, то в ній зазначаються прізвище, ім`я, по батькові особи; дата і місце народження; стать; серія, номер (у разі наявності), дата видачі паспорта громадянина України, ким і коли виданий/дані про документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, або свідоцтво про народження дитини; відомості про законного представника, що супроводжує малолітню дитину, недієздатну особу або особу, дієздатність якої обмежена; зареєстроване місце проживання; фактичне місце проживання/перебування.

Таким чином, в довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи йде розмежування зареєстрованого місця проживання та фактичного місця проживання.

Отже, виходячи з норм чинного законодавства, вищевказана довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не підтверджує місце зареєстроване місце проживання відповідача за адресою: АДРЕСА_2 , а лише підтверджує факт взяття на облік позивача як внутрішньо переміщеної особи за цією адресою.

Підсудність даної справи за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача визначається за Лозівським міськрайонним судом Харківської області.

Направленням справи до Основ`янського районного суду міста Харкова, за місцем перебування відповідача, як ВПО є помилковим, оскільки Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, відступаючи від попередніх позицій у постанові від 24 червня 2024 року по справі №554/7669/21 зазначила, що цивільним процесуальним кодексом передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення. Використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня.

У зв`язку з тим, що Лозівським міськрайонним судом Харківської області помилково було направлено вищевказану справу на адресу Основ`янського районного суду міста Харкова, слід передати справу за підсудністю до Лозівського міськрайонного суду Харківської області

Пунктом 1 ч.1 ст.31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124).

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1ст. 378 ЦПК України).

Отже, суд повинен суворо дотримуватися правил підсудності.

Відповідно до ст.32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Враховуючи недопустимість порушення правил підсудності, а також той факт, що приймаючи до провадження вказану цивільну справу з порушенням правил підсудності, позбавляє сторін провадження права на розгляд справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом, не допускаючи спору про підсудність справ між судами, суддя вважає за необхідне направити матеріали позовної заяви ТОВ «Фінансова Компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіза підсудністю до Лозівського міськрайонного суду Харківської області, як до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.27, 28, 31, 32, 187 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу №629/3865/26, провадження №2/646/4388/2026 за позовом ТОВ «Фінансова Компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, передати за територіальною підсудністю до Лозівського міськрайонного суду Харківської області.

Копію ухвали про передачу справи за підсудністю направити позивачу.

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Б.М.Чорна