Ухвала суду № 137672819, 24.06.2026, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Саркісян О. А.

Справа № 641/1255/26

Провадження № 2-а/644/49/26

24.06.2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року м. Харків

Індустріальний районний суд м.Харкова в складі:

головуючого - судді Саркісян О.А.,

за участю секретаря Мухіна Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду м.Харкова за правилами розгляду окремих категорій термінових справ адміністративну справу №641/1255/26 за позовом ОСОБА_1 до Департамента патрульної поліції про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними, -

установив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до до Департамента патрульної поліції про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними, в якому просить суд визнати дії працівників Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції щодо зупинки автомобіля Mitsubishi Outlander державний номерний знак НОМЕР_1 протиправними.

В обгрунтування якого посилається на те, що 14 січня 2026 о 11-35 г. по пр-ту Аерокосмічному м. Харкова його автомобіль наздогнали та зупинили працівники патрульної поліції та винесли постанову серія ЕНА №6509378 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. Вважає, що в діях співробітників поліції відсутні підстави для зупинки його автомобіля, передбачені ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», тобто дії посадових осіб щодо зупинки його автомобіля є протиправними. У зазначеній дорожній обстановці працівники поліції фактично безпідставно зупинили його автомобіль, перевірили документи та перевищили свої повноваження, чим порушили його права та інтереси.

31.03.2026 ухвалою Індустріального райсуду м. Харкова відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Департамента патрульної поліції (місцезнаходження: м. Київ, вул. Ернста, 3) про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними. Розгляд справи проводити за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ відповідно до ст. ст. 268, 269 КАС України у судовому засіданні.

Представник відповідача Департаменту патрульної поліції, через систему «Електронний суд», надав відзив на позов, в якому просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що правники патрульної поліції діяли у межах повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства.

Позивач, через канцелярію суду, надав заяву в якій просить позовні вимоги задовольнити, розгляд справи проводити за його відсутності.

Суд, перевіривши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено,що 14.01.2026 інспектором 2 взводу 2 роти 3 батальйону УПП в Харківській області старшим лейтенантом поліції Спанціретті-Морозовим П.О. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правовпорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕНА №6509378, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. Зі змісту постанови слідує, що 14.01.2026 року о 11-35 год. м. Харків, пр-т Аерокосмічний, 354 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Mitsubishi Outlander державний номерний знак НОМЕР_2 , рухався зі швидеістю 89 км/год у населенному пункті, де дозволяється рухатись зі швидкістю не більше 50 км,год, чим перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населенному пункті на 39 км, год, що зафіксована на прилад TRUCAM, чим порушив вимоги п. 12. 4 ПДР.

Позивач, вважаючи, що інспектором 2 взводу 2 роти 3 батальйону УПП в Харківській області старшим лейтенантом поліції Спанціретті-Морозовим П.О. порушені порушені його права, подав скаргу від 22.01.2026 начальнику Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції щодо визнання дій інспектора патрульної поліції щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно нього на місці зупинки транспортного засобу 14.01.2026 о 11-35 год. за адресою: м. Харків, пр-т Аекроксмічний, 354 протиправними. Скасувати постанову інспектора патрульної поліції серії ЕНА №6509378 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповдальності за ч.1 ст.122 КУпАП.

03.02.2026 ухвалено рішення щодо залишення постанови по справі про адміністративне правопорушення без змін, а скарги без задоволення.

Позивач, вважаючи що його права порушені звернувся до суду із позовом за захистом своїх прав, в якому просить суд суд визнати дії працівників Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції щодо зупинки автомобіля Mitsubishi Outlander державний номерний знак НОМЕР_1 протиправними.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Приписами ч. 1 ст. 5 КАС України визначено, зокрема, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій і вирішення якого безпосередньо не віднесено до юрисдикції інших судів.

Зазначене узгоджується з положеннями ст. ст. 2, 4, 19 КАС, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб`єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.

Положеннями п. п. 2, 3 ст. 23 Закону України Про Національну поліцію визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення, вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень, припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За приписами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлений причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 246 КУпАП порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з приписами ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою. яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також, працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься в разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою, шостою, восьмою, десятою і одинадцятою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою і другою статті 121-3, частинами першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 122, частиною першою статті 123, статтями 124-1, 125, частинами першою, другою і четвертою статті 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128 - 129, частиною першою статті 132-1, частинами третьою, шостою, восьмою, дев`ятою, десятою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою і восьмою статті 152-1 КУпАП поліцейськими підрозділів Департаменту патрульної поліції, територіальних (відокремлених) підрозділів територіальних органів поліції, поліцейські яких забезпечують безпеку дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах.

Згідно з пункт 8 та 11 частиною першою статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Поліція відповідно до покладених нею завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно з частиною першою статті 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку.

Відповідно до ч.2 ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту та до їх компетенції відповідно до підвідомчості відноситься частина перша статті 122 КУпАП.

В контексті наведеного слід додатково звернути увагу, що адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що у зв`язку з прийняттям рішення чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.

Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також установити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Тобто порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов`язковими.

Отже, підставами для визнання протиправними дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. Водночас обов`язковою умовою для визнання таких дій/бездіяльності протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

В контексті спірних правовідносин слід наголосити, що дії щодо зупинки транспортного засобу, та власне складення самої постанови - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення.

Згідно з п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних та юридичних осіб з органом державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), органом місцевого самоврядування, їх посадовою чи службовою особою, іншим суб`єктом при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій або наданні адміністративних послуг.

У випадку, якщо суб`єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб`єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.

Розгляду адміністративним судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 21.03.2018 у справі №563/233/16-ц, від 03.10.2018 у справі №820/4149/17, від 17.10.2018 у справі №380/624/16-ц, постанові Верховного Суду від 12.08.2020 у справі №441/343/16-ц.

Неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду в питаннях визначення юрисдикції спору (зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №823/2042/16, від 29.05.2019 у справі №826/9341/17, від 18.09.2019 у справі №810/3711/18, від 18.12.2019 у справі №826/13961/17 та ін.).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено право особи, права та свободи якої було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Водночас, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушених прав та бути адекватним наявним обставинам.

Разом із тим розгляд питання щодо правомірності дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу, без аналізу матеріалів про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та рішення суб`єкта владних повноважень, винесеного за результатами їх розгляду, у сукупності з іншими доказами, не дозволить ефективно захистити та відновити порушене право позивача, не відповідає завданням адміністративного судочинства та у подальшому може призвести до виникнення нових судових спорів.

З вищевикладеного слідує, що оскаржувати особа може рішення (постанову) суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, в даному випадку позивач оскаржує дії відповідача щодо зупинки транспортного засобу, а не факт накладення адміністративного стягнення.

Таким чином, суд зазначає, що процесуальні дії суб`єкта владних повноважень - інспектора патрульної поліції, такі як правомірність зупинки транспортного засобу, мають бути предметом оцінки суду, в якості доказу вчинення правопорушення при розгляді справи про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, однак питання правомірності таких дій не можуть бути предметом окремого спору.

Тлумачення поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» наведене у правових позиціях Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 22.03.2018 у справі № 800/559/17, від 03.04.2018 у справі № 9901/152/18 та від 30.05.2018 у справі № 9901/497/18, де Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» необхідно розуміти в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Оскільки зазначений спір не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, заявлені позивачем вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Пунктом 1 ч.1 ст.238 КАС України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

При цьому, закриваючи провадження у цій справі, суд не роз`яснює позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи, оскільки, за наведеними вище висноками суду, заявлені вимоги не можуть бути предметом окремого спору, а тому такий спір не підлягає судовому розгляду.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 7, 9, 19, 90, 238, 243, 245, 250, 257, 286 КАС України, суд,-

постановив:

Провадження у справі за позовом позовом ОСОБА_1 до Департамента патрульної поліції про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними закрити.

Ухвала може бути оскаржена учасниками справи протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Позивач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: Департамент патрульної поліції (місцезнаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, ЄДРПОУ 40108646).

Суддя О.А. Саркісян