Рішення № 137672187, 23.06.2026, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ

м. Запоріжжя

Іменем України

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

23 червня 2026 рокуСправа № 331/3773/26

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Губанова Р.О.,

секретарка судового засідання Петрова А.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в заочному порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом Концерну «Міські теплові мережі»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Короткий зміст позову по суті, рух справи.

1 травня 2026 року до суду надійшов зазначений цивільний позов.

Узагальненими доводами позовної заяви є те, що предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій та її збут та інше. За період з 01.11.2018 по 28.02.2026 позивач надав відповідачці послуги з теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 на суму 45840,16 грн. Боржниця належним чином не виконувала свої зобов`язання по оплаті наданих послуг, в зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Виходячи з наведеного, посилаючись на положення і норми ст. ст. 11, 15, 16, 322, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 625, 629 ЦК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», «Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води і водовідведення і типового договору про надання послуг з централізованого, постачання холодної та гарячої води» затвердженими Постановою КМУ від 21.07.2005 № 630 Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України, від 21 серпня 2019 р., № 830, Положенням про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018, № 315 про затвердження «Методики Розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг» представниця позивача просила стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за період наданих послуг з 01.11.2018 по 28.02.2026 на загальну суму 45840,16 грн. Також просила стягнути з відповідачки судові витрати.

Ухвалою судді від 04.05.2026 відкрито провадження у справі, встановлено строки для подання відзиву, відповіді на відзив і заперечень та вирішено провести розгляд справи у порядку спрощеного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання.

Копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження вважається отриманою відповідачем відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України 14.05.2026.

Відповідачка у встановлений судом строк відзиву не подала.

Сторони в судове засідання не з`явилися, причину неявки суду не повідомили, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представниця позивача в позові просила справу розглянути без участі останньої, проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Будь-яких інших заяв чи клопотань сторонами не подано.

У зв`язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Судом постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Фактичні обставини встановлені судом,

мотиви з яких виходив суд і застосовані норми права.

ОСОБА_1 на праві власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформацією сформованою за допомогою додатку «Реєстр нерухомості». Вказана Інформація підтверджена Відповіддю № 2927640 від з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з відповіддю № 2690523 від 04.05.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру, відповідачка зареєстрована за вказаною адресою з 19.07.2005.

2 жовтня 2021 року позивач на офіційному сайті розмістив індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії. Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на сайті Концерну «Міські теплові мережі», отже типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 між позивачем та відповідачкою є укладеним з 1 листопада 2021 року.

Згідно з довідкою і розрахунком суми заборгованості за надані послуги з теплової енергії по особовому рахунку № НОМЕР_1 , відповідачці за період з 01.11.2018 по 28.02.2026 нараховано до сплати 74335,85 грн, сплачено нею 28060,21 грн, отже остання має заборгованість в сумі 45840,16 гривень.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з такого.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон № 2189-VIII) споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону № 2189-VIII визначено, що комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 2189-VIII учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.

Згідно зі ст. 9 Закону № 2189-VIII споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (ч.1 ).

Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг (ч. 3).

За правилами ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно з п. 35 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 (далі - Правила), розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до положень ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Квартира відповідачки підключена до мережі централізованого опалення та гарячого водопостачання, ці послуги у зазначений період йому надавалися і споживалися останнім. З приводу неналежної якості послуг або їх відсутності відповідачка до позивача не зверталася, факт отримання вказаних послуг нею не оспорювався, за спожиті послуги нараховувалась помісячна плата, однак відповідачка оплату за спожиті послуги здійснювала лише частково, внаслідок чого виникла заборгованість.

Відповідачкою контррозрахунку заборгованості не надано.

Судом установлено, що право власності на квартиру відповідачка набула у 2025 році в порядку спадкування.

Разом з тим із наявних у справі доказів випливає, що відповідачка була зареєстрована та проживала у зазначеному житловому приміщенні з 2005 року, тобто фактично користувався житлово-комунальними послугами, які надавалися позивачем за вказаною адресою.

Сам по собі факт відсутності у відповідачки права власності на квартиру до 2025 року не свідчить про відсутність у неї статусу споживача житлово-комунальних послуг, оскільки споживачем є не лише власник нерухомого майна, а й особа, яка фактично користується об`єктом нерухомості та отримує відповідні житлово-комунальні послуги.

Отже, з огляду на реєстрацію місця проживання відповідачки у квартирі з 2005 року та відсутність доказів його непроживання за вказаною адресою, суд доходить висновку, що відповідачка була споживачем послуг з постачання теплової енергії, які надавалися позивачем, а тому зобов`язана здійснювати оплату таких послуг у встановленому законом порядку.

З огляду на вказане, надані представницею позивача докази у їх сукупності підтверджують наявність у відповідачки заборгованості за житлово-комунальні послуги в сумі 45840,16 грн.

Розподіл судових витрат.

За правилами ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1), інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 3 ч. 2).

До позовної заяви додано платіжну інструкцію від 28.04.2026 № 4405, якою підтверджується сплата позивачем судового збору в сумі 2662,40 грн, отже ця сума підлягає стягненню з відповідачаки на користь позивача.

Інші документально підтверджені судові витрати в матеріалах справи відсутні.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263 - 265, 268, 273, 280 - 284, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованість з центрального опалення та гарячого водопостачання, постачання теплової енергії та постачання гарячої води за період з 01.11.2018 по 28.02.2026 в сумі 45840 (сорок п`ять тисяч вісімсот сорок) гривень 16 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» суму 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок витрат про сплаті судового збору.

Реквізити учасників справи:

- позивач: Концерн «Міські теплові мережі»», 69000, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов», буд. 137, ідентифікаційний код: 32121458, розрахунковий рахунок для сплати заборгованості: НОМЕР_2 , МФО 322313, Філія АТ «Укрексімбанк» у м. Києві, розрахунковий рахунок для сплати судового збору: НОМЕР_3 , МФО 320478, ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК»;

- відповідачка: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

.

СуддяР.О. Губанов