Рішення № 137672108, 16.06.2026, Устинівський районний суд Кіровоградської області

Справа №383/1551/25 провадження № 2/403/230/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 року с-ще Устинівка

Устинівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Атаманової С.Ю.,

при секретарі судового засідання Муляві В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Устинівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (далі по тексту рішення - ТОВ «Фінпром Маркет») звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення з останнього заборгованості за договором позики в загальному розмірі 7632 грн. 60 коп..

Позов обгрунтовується тим, що 07 серпня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» (далі по тексту рішення - ТОВ «1 БАНК»), як позикодавцем, та відповідачем ОСОБА_1 , як позичальником, був укладений договір позики №75356337 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), за умовами якого позикодавець надав позичальнику у власність грошові кошти (позику) у розмірі 2253,00 грн., шляхом їх перерахування на банківський рахунок відповідача за номером платіжної картки № НОМЕР_1 , строком на 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1.99% в день (базова процентна ставка). Позичальник підтвердив ознайомлення ним до моменту підписання з договором та Правилами надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), їх змістом, об`ємом зобов`язань сторін та наслідками укладення цього договору, а також процедурою та наслідками оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, обмеженої 90 календарними днями, які йому зрозумілі. Зазначений договір позики був укладений шляхом використання відповідачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором xD1IuhxiIm, надісланого на вказану ним електронну адресу, відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, а також заміну в порядку укладення договору факторингу №2112 від 21 грудня 2021 року сторони кредитора у договорі позики з ТОВ «1 БАНК» на ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та в подальшому на підставі договору факторингу №31032023-ФМ від 31 березня 2023 року з ТОВ «Фінансова компанія управління активами» на ТОВ «Фінпром Маркет», позивач прохав стягнути із відповідача на його користь заборгованість за основною сумою боргу 2253 грн. 00 коп. та заборгованість за процентами - 5379 грн. 60 коп., а всього 7632 грн. 60 коп..

З урахуванням понесених судових витрат, представник позивача прохав суд стягнути з відповідача по справі понесені судові витрати, в тому числі і сплачений при подачі позову до суду судовий збір в сумі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн..

Відповідач по справі ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву ТОВ «Фінпром Маркет» разом з доданими до нього письмовими доказами на обгрунтування своїх заперечень проти позовних вимог та розміру судових витрат у встановлений судом строк не подав.

ІІ. Заяви та клопотання.

Представник ТОВ «Фінпром Маркет» згідно письмового клопотання, викладеного в прохальній частині позовної заяви та поданих до суду клопотань від 27 березня та від 07 травня 2026 року, прохав проводити розгляд справи без його участі та не заперечував проти заочного розгляду справи і постановлення заочного рішення в даній цивільній справі (а.с.5, 98, 131).

10 квітня 2026 року відповідачем ОСОБА_1 до суду подана заява, в якій він прохає долучити до матеріалів цивільної справи документи (талон-повідомлення, заява про кримінальне правопорушення, апеляційна скарга, супровідний лист з додатком Дніпровський апеляційний суд, повідомлення та копія ухвали від 06 жовтня 2021 року) (а.с.104).

Інших заяв та клопотань від відповідача по справі ОСОБА_1 в порядку ст.ст.43, 84, 183 ЦПК України, в тому числі, про розгляд справи за його відсутності чи відкладення судового розгляду, витребування доказів, на дату проведення судового засідання не надходило.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 18 лютого 2026 року постановлено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с.74-75).

Ухвалою суду від 20 березня 2026 року клопотання представника позивача про витребування письмових доказів задоволено частково та витребувано від АТ «Універсал Банк» виписку про рух коштів по рахунку № НОМЕР_1 , який був відкритий для обслуговування банківської картки відповідача ОСОБА_1 за період з 07 серпня по 12 серпня 2021 року включно. В задоволенні клопотання в іншій частині - відмовлено (а.с.88).

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

07 серпня 2021 року між ТОВ «1 БАНК», як позикодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником, був укладений договір позики №75356337 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) (далі - Договір, договір позики), який згідно положень ст.ст.10-12 Закону України «Про електронну комерцію» був вчинений в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом його підписання відповідачем одноразовим ідентифікатором xD1IuhxiIm, надісланим ТОВ «1 БАНК» електронним повідомленням на вказану ним електронну адресу (пункти 12, 18 «Юридичні адреси та реквізити сторін» Договору) (а.с.15).

Згідно з пунктами 1, 2.1 укладеного Договору «1 БАНК» зобов`язується передати відповідачу у власність грошові кошти (позику) в сумі 2253,00 грн. на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

За змістом пунктів 2.2, 2,3, 4 Договору: 1) строк позики (строк договору) складає 30 днів; процентна ставка (базова в день), яка є фіксованою, становить 1,99% в день; датою повернення позики (останній день) є 06 вересня 2021 року; процентна ставка за понаднормове користування позикою - 2,70% (за день); 2) проценти нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.

Крім того, сторонами Договору також було погоджено, що позичальником до моменту підписання Договору вивчені та зрозумілі зміст, об`єм зобов`язань, наслідки укладення Договору та зазначена в Правилах надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики) процедура і наслідки подовження позичальником строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації (пункт 5.2).

Згідно з пунктів 7.12 та 7.17 Правил надання грошових коштів у позику у разі, якщо у позичальника на дату закінчення строку позики наявна заборгованість за Договором і позичальником не оформлено пролонгацію, строк позики автоматично подовжується на один календарний день; подовження строку позики на умовах автопролонгації припиняється у разі якщо на протязі 90 автопролонгацій поспіль позичальником не погашено позику (а.с.24 зворот).

07 серпня 2021 року ТОВ «1 БАНК» на виконання умов договору позики було здійснено переказ грошових коштів в сумі 2253 грн. 00 коп. на картковий рахунок отримувача ОСОБА_1 , електронним платіжним засобом до якого є картка за № № НОМЕР_1 , що відповідає сумі кредиту та номеру карткового рахунку відповідача, зазначених в пунктах 2.1, 18 Договору, а також підтверджується наданою АТ «Універсал Банк» випискою по рахунку ОСОБА_1 за № НОМЕР_2 , до якого було емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 (а.с.12, 17, 123, 124).

21 грудня 2021 року між ТОВ «1 БАНК» (клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» (фактор) було укладено договір факторингу №2112, за яким клієнт відступає фактору, а фактор набуває права вимоги та зобовязується сплатити клієнту ціну продажу. З моменту відступлення прав вимоги всі гарантії, надані боржниками щодо портфеля заборгованості, стають дійсними для факторами та вважаються наданими фактору. Разом з правами вимоги фактору переходять всі повязані з ними права, зокрема права грошової вимоги щодо нарахованих та неоплачених боржниками процентів. Перехід від клієнта до фактора прав вимоги за портфелем заборгованості відбуваються в момент підписання Актів прийому-передачі Реєстру заборгованостей, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно портфеля заборгованості та набуває відповідні права вимоги (пункти 5.1 та 5.2) (а.с.30-34).

Судом встановлено, що Акт прийому-передачі Реєстру заборгованостей за договором факторингу №2112 від 21 грудня 2021 року був підписаний сторонами договору факторингу 21 грудня 2021 року (а.с.34 зворот).

Як вбачається із витягу з Реєстру прав вимог №4 від 21 грудня 2021 року до договору факторингу №2112 від 21 грудня 2021 року, ТОВ «1 БАНК» відступило ТОВ «Фінансова компанія управління активами» право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором №75356337 від 07 серпня 2021 року на загальну суму заборгованості 7663,16 грн., з яких сума основного боргу складає 2253,00 грн., заборгованість за відсотками - 5380,16 грн. (а.с.35 зворот-36).

31 березня 2023 року між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» (клієнт) та ТОВ «Фінпром Маркет» (фактор) було укладено договір факторингу №310323-ФМ, за яким клієнт відступає фактору, а фактор набуває права вимоги та зобовязується сплатити клієнту ціну продажу. З моменту відступлення прав вимоги всі гарантії, надані боржниками щодо портфеля заборгованості, стають дійсними для факторами та вважаються наданими фактору. Разом з правами вимоги фактору переходять всі повязані з ними права, зокрема права грошової вимоги щодо нарахованих та неоплачених боржниками процентів. Перехід від клієнта до фактора прав вимоги за портфелем заборгованості відбуваються в момент підписання Актів прийому-передачі Реєстру заборгованостей, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно портфеля заборгованості та набуває відповідні права вимоги (пункти 5.1 та 5.2) (а.с.38-42).

Судом встановлено, що Акт прийому-передачі Реєстру заборгованостей за договором факторингу №310323-ФМ від 31 березня 2023 року був підписаний сторонами договору факторингу 31 березня 2023 року (а.с.42 зворот).

Як вбачається із витягу з Реєстру боржників (заборгованостей) від 31 березня 2023 року (додаток №1 до договору факторингу №310323-ФМ від 31 березня 2023 року), ТОВ «Фінансова компанія управління активами» відступило ТОВ «Фінпром Маркет» право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором №75356337 на загальну суму заборгованості 7633,16 грн., з яких сума основного боргу складає 2253,00 грн., заборгованість за відсотками 5380,16 грн. (а.с.43 зворот-44).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором позики №75356337 від 07 серпня 2021 року, наданого позивачем ТОВ «Фінпром Маркет», загальна сума заборгованості відповідача за період з 07 серпня 2021 року (дата видачі позики) по 05 грудня 2021 року складає: за тілом позики - 2253 грн. 00 коп.; за нарахованими та несплаченими процентами - 5379 грн. 60 коп.. Здійснені відповідачем оплати за договором позики відсутні (а.с.6-8).

Під час судового розгляду справи відповідачем з урахуванням вимог ст.ст.77, 78 ЦПК України, не спростовані надані позивачем докази укладення ним 07 серпня 2021 року договору позики, а також отримання за ними грошових коштів (позики) у зазначеному вище розмірі.

Доказів здійснення погашення заборгованості за наданою позикою повністю або частково відповідачем під час судового розгляду також надано не було.

Належні та допустимі докази того, що вищезазначена сума заборгованості раніше стягувалась чи була стягнута з відповідача в матеріалах цивільної справи відсутні.

V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Виконуючи приписи ст.264, ч.4 ст.265 ЦПК України та даючи оцінку аргументам, наведеним позивачем, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, в тому числі вирішуючи питання про те, чи було порушено право позивача, за захистом якого він звернувся до суду, а також доказам, якими вони підтверджуються, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ст.ст.626, 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно приписів п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закону), який встановлює порядок вчинення електронних правочинів, електронним договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків та оформлена в електронній формі.

За змістом ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною та вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч.6 цієї статті, зокрема шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону.

Відповідно до положень ст.12 Закону моментом підписання електронного правочину є використання:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилається іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону).

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки букв, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом (постанова Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19). Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).

Судом встановлено, що договір позики №75356337 від 07 серпня 2021 року був підписаний відповідачем по справі після його ідентифікації в інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитодавця ТОВ «1 БАНК»» за допомогою одноразового ідентифікатора xD1IuhxiIm, надісланого відповідачу електронним повідомленням, що підтверджує укладення даного договору саме як електронного правочину в порядку, передбаченому ст.ст.10-12 Закону України «Про електронну комерцію», та згоду відповідача з усіма його істотними умовами.

В протилежному випадку - без здійснення входу відповідача на веб-сайт позикодавця за допомогою логіна та пароля особистого кабінету та без отримання ним одноразового ідентифікатора у виді електронного повідомлення, укладення договору позики було б технічно неможливим.

Подібний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі №132/1006/19.

Належних доказів на спростування тверджень позивача ТОВ «Фінпром Маркет» щодо здійснення саме відповідачем електронного підпису 07 серпня 2021 року договору позики №75356337 за допомогою одноразового ідентифікатора xD1IuhxiIm суду надано не було.

Згідно положень ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» н, якщо інше не встановлено параграфом 2 «Кредит» і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 ЦК України).

За змістом ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, чинній на дату укладення договорів) загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

За змістом ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, доходи кредитодавця у вигляді процентів.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що згідно умов укладеного відповідачем договору позики №75356337 від 07 серпня 2021 року, останній отримав від ТОВ «1 БАНК» в якості позики грошові кошти в сумі 2253 грн. 00 коп., однак своїх зобовязань за вказаним договором щодо повернення позики та сплати щоденних процентів за користування нею не виконував належним чином, внаслідок чого станом на 05 грудня 2021 року в нього виникла заборгованість у загальному розмірі 7632 грн. 60 коп., з яких: 2253 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту та 5379 грн. 60 коп. - заборгованість за процентами.

Наданий позивачем ТОВ «Фінпром Маркет» розрахунок заборгованості відповідача ОСОБА_1 відповідає умовам договору позики №75356337щодо розміру та строку сплати відповідачем передбачених ним платежів, в тому числі: нарахування процентів по 44,83 грн. за базовою процентною ставкою 1,99% в день згідно з пунктом 2.3 Договору в межах первісного строку позики 30 днів (1,99% від 2553,00 грн. = 44,83 грн.), що становить 1344,90 грн., та після 06 вересня 2021 року до 05 грудня 2021 року згідно з пунктом 5.2 Договору в межах 90 календарних днів (автопролонгація строку користування позикою) на суму 4034,70 грн. (44,83 грн. х 90 днів)), а всього на загальну суму 5379,60 грн. (1344,90 грн. + 4034,70 грн.).

Згідно ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобовязується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобовязується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обовязки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обовязки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Судом встановлено, що матеріали цивільної справи не містять, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування презумпції правомірності договору позики №75356337 від 07 серпня 2021 року, укладеного між ним та первісним кредитором ТОВ «1 БАНК», а також укладених в подальшому договорів факторингу №2112 від 21 грудня 2021 року та №310323-ФМ від 31 березня 2023 року.

Зазначені договори з огляду на відсутність доказів протилежного не визнавались судом недійсними.

Отже, набуття позивачем ТОВ «Фінпром Маркет» права вимоги заборгованості за договором позики №75356337 від 07 серпня 2021 року у передбаченому законом порядку та у визначеному згідно умов цього договору розмірі під час судового розгляду відповідачем спростована не була.

Судом також враховується, що у даній справі відповідачем дії фінансових установ щодо виконання договору не оскаржені, власний розрахунок заборгованості відповідачем не наданий, клопотання про призначення судово-економічної експертизи ним не заявлялось, а позивачем при цьому доведено обставини, на які він посилався як на підтвердження своїх вимог, в частині наявності підстав для стягнення заборгованості та її розміру.

На підставі викладеного, виходячи з презумпції правомірності правочину (ст.204 ЦК України) та презумпції обов`язковості договору (ст.629 ЦК України), суд вважає встановленим факт невиконання відповідачем по справі своїх зобовязань за договором позики №75356337 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 07 серпня 2021 року щодо повернення суми позики та процентів за користування нею, право грошової вимоги за яким у встановленому законом порядку було набуте позивачем на підставі договору факторингу №310323-ФМ від 31 березня 2023 року, та приходить до висновку про задоволення позову щодо стягнення із ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Фінпром Маркет» заборгованості за вказаним вище договором в загальному розмірі 7632 грн. 60 коп..

При цьому надані 10 квітня 2026 року ОСОБА_1 копії документів (зокрема, заяви про кримінальне правопорушення (злочин) від 17 грудня 2021 року про викрадення у нього телефону та оформлення за його допомогою кредиту на суму 1500,00 грн., апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 жовтня 2021 року про повернення скарги ОСОБА_1 на бездіяльність службових осіб ВП №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області та ухвали Дніпровського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року про залишення цієї скарги без задоволення) (а.с.110-111,113-115, 117-120, 122) не беруться судом до уваги при розгляді даної цивільної справи, оскільки зазначені документи не є тими письмовими доказами, передбаченими ч.6 ст.82 ЦПК України, зокрема вироком суду у кримінальному провадженні чи ухвалою про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, які є обовязковими для суду при вирішенні питання щодо правових наслідків дій особи, стосовно яких вони ухвалені, в питанні того чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Отже, саме по собі звернення відповідача до органу поліції із заявою про вчинення стосовно нього кримінального правопорушення, без подання суду доказів на підтвердження викладених у цій заяві обставин (у формі вироку чи ухвали суду за результатами розгляду кримінального провадження), не є достатнім для звільнення відповідача ОСОБА_1 від обовязку доказування обставини вчинення дій по укладенню 07 серпня 2021 року договору позики №75356337 не ним, а іншою особою.

Крім того, надана відповідачем копія виписки по картці/рахунку АТ «Акцент-Банк» за період з 06 серпня по 08 серпня 2021 року (а.с.108-109) не є належним письмовим доказом на підтвердження обставин, що входять до предмета доказування у цій справі, враховуючи, що перерахування ТОВ «1 БАНК» грошових коштів (позики) в сумі 2253,00 грн. було здійснено на інший належний відповідачу ОСОБА_1 картковий рахунок, відкритий в АТ «Універсал Банк» (а.с.124).

Отже, надані відповідачем ОСОБА_1 копії документів не спростовують висновку суду про обгрунтованість предявленого до нього позову ТОВ «Фінпром Маркет» та наявність підстав для його задоволення в межах заявленої до стягнення заборгованості в сумі 7632,60 грн..

VI. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач ТОВ «Фінпром Маркет» звернувся до суду з позовом майнового характеру в електронній формі, за який ним з урахуванням коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, було сплачено судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп. (а.с.1).

З огляду на викладене, враховуючи задоволення судом позовних вимог в повному обсязі, з відповідача по справі ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь позивача по справі ТОВ «Фінпром Маркет» грошові кошти по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн., які були сплачені позивачем при подачі ним позову до суду та підтверджені належним письмовим доказом по справі.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У поданій до суду позовній заяві представником ТОВ «Фінпром Маркет» зазначено про стягнення з відповідача ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн..

На підтвердження зазначеного розміру понесених ТОВ «Фінпром Маркет» витрат на професійну правничу допомогу, представником позивача були надані копії: 1) договору №25-08/ФП про надання правничої допомоги від 25 серпня 2025 року, укладеного між ТОВ «Фінпром Маркет», як клієнтом, та адвокатом Ткаченко Ю.О., п.4.1 якого передбачена сплата адвокату винагороди за надання правничої допомоги у виді: вивчення наявних у клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів (у разі відсутності необхідних документів/доказів у клієнта адвокат збирає їх самостійно шляхом направлення адвокатських запитів) по малозначних справах для формування позовної заяви - 500,00 грн. за одну справу (спрощене позовне провадження/малозначна справа); підготовка/складання позовної заяви до боржника за договором позики у малозначній справі - 4000,00 грн. за одну справу (спрощене позовне провадження/малозначна справа) (а.с.45 зворот-48); 2) витягу з Акту №2-ФП від 01 жовтня 2025 року приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25 серпня 2025 року, з якого вбачається загальний перелік та вартість наданих адвокатом послуг стосовно боржника ОСОБА_1 , які є ідентичними тим, що визначені в п.4.1 договору про надання правничої допомоги (а.с.49 зворот); 3) акту приймання-передачі справ на надання правничої допомоги, втому числі і по ОСОБА_1 (а.с.50-51); 4) свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Ткаченко Ю.О. (а.с.52 зворот); 5) ордеру на надання правничої допомоги ТОВ «Фінпром Маркет» адвокатом Ткаченко Ю.О. (а.с.52); 6) платіжної інструкції кредитового переказу коштів від 15 жовтня 2025 року щодо здійснення ТОВ «Фінпром Маркет» оплати гідно акту №2-ФП приймання наданої правничої допомоги від 01 жовтня 2025 року за договором про надання правничої допомоги №25-08/25-ФП від 25 серпня 2025 року без ПДВ (а.с.51 зворот).

В судове засідання представник позивача не з`явився. Згідно поданого до суду клопотання прохала провести розгляд справи за її відсутності (а.с.134).

На дату судового розгляду справи по суті письмових заперечень від відповідача ОСОБА_1 щодо розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката подано не було.

При вирішенні питання щодо наявності підстав для стягнення із відповідача зазначеного у позовній заяві розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.137 ЦПК України витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами у зв`язку з чим 1) розмір таких витрат, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст.137 ЦПК України). У разі недотримання цих вимог суд відповідно до ч.5 ст.137 ЦПК України може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. За змістом правового висновку, викладеного в постанові Великої палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. У постанові від 28 вересня 2022 року у справі №534/14/20 Верховний Суд зазначив про те, що аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану позивачу під час розгляду справи у суді першої інстанції, колегія суддів враховує, що адвокат - це кваліфікований юрист з повною вищою юридичною освітою, який має стаж роботи в галузі права не менше двох років, тому надані адвокатом своїй клієнтці такі послуги, як: опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, вивчення відповідної судової практики, визначення правової позиції у справі; складання клопотань про долучення до матеріалів справи письмових доказів; складання вступного слова не є тими послугами, які є необхідними, а тому такі послуги не можуть бути враховані при розподілі судових витрат, понесених стороною. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Зі змісту договору про надання правничої допомоги та витягу з Акту №2-ФП від 01 жовтня 2025 року приймання-передачі правничої допомоги за цим договором вбачається визначення адвокатом Ткаченко Ю.О. вартості наданих нею послуг за: 1) вивчення наявних у клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів (у разі відсутності необхідних документів/доказів у клієнта адвокат збирає їх самостійно шляхом направлення адвокатських запитів) по малозначних справах для формування позовної заяви - 500,00 грн. за одну справу; 2) судовий супровід в суді першої інстанції: підготовка/складання та направлення/подача однієї позовної заяви до боржника за договором позики у малозначній справі, за необхідності інших заяв по суті справи, в електронній формі за посередництвом Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, в тому числі представництво інтересів клієнта в суді (адвокат самостійно подає позовну заяву від імені клієнта, представляє інтереси як представник клієнта в суді) - 4000,00 грн..

Разом з тим, враховуючи включення до розміру витрат ТОВ «Фінпром Маркет» за надання правничої допомоги вартості підготовки (складання) адвокатом Ткаченко Ю.О. позовної заяви в сумі 4000,00 грн., яка охоплює дії адвоката щодо ознайомлення зі змістом документів, на яких грунтуються позовні вимоги, та їх аналіз, одночасне включення до розміру витрат позивача на правничу допомогу вартості послуг адвоката за вивчення документів/доказів, їх аналіз, визначення правової позиції, аналіз судової практики, суд вважає необгрунтованим та таким, що не відповідає критерію необхідності, а тому з урахуванням відсутності будь-яких доказів на підтвердження самостійного збирання адвокатом необхідних документів, виключає вартість таких послуг в сумі 500,00 грн. із визначеної представником позивача суми витрат на правничу допомогу.

З огляду на викладене, обсяг як юридичної, так і технічної роботи (зокрема, складання позовної заяви та додатків до неї) адвоката Ткаченко Ю.О. не можна вважати значним; вартість такої роботи адвоката у загальному розмірі 4500,00 грн. є завищеною, належним чином не обгрунтованою, неспівмірною з ціною позову (7632,60 грн.), включає послуги, процесуальна необхідність вчинення яких в контексті обставин даної справи не є необхідною (визначення правової позиції) або є недоведеною (самостійне збирання адвокатом доказів), а тому суд , враховуючи, що спір по справі, яка є малозначною, не є складним і позовна заява є незначною за обсягом, приходить до висновку про часткове задоволення визначеного позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу та стягнення на користь позивача ТОВ «Фінпром Маркет» з відповідача ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн., що на думку суду в повній мірі відповідатиме принципам співмірності та розумності судових витрат, характеру спірних правовідносин, обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, складності справи та реальності наданих адвокатських послуг.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом даної справи, відсутні.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 81, 89, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задоволити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за договором позики №75356337 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 07 серпня 2021 року в загальній сумі 7632 грн. 60 коп. (сім тисяч шістсот тридцять дві гривні шістдесят копійок).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» в порядку розподілу судових витрат судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову до суду, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в розмірі 2422 грн. 40 коп. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» в порядку розподілу судових витрат витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн. 00 коп. (дві тисячі гривень 00 копійок).

Повне ім`я та найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», адреса місцезнаходження: вул.Садова, буд.№31/33, м.Ірпінь Бучанський район Київська область, поштовий індекс 08205; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 43311346.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 22 червня 2026 року.

Суддя С.Ю.Атаманова