Рішення № 137671699, 16.06.2026, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

ВІТОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №489/8663/24

Провадження №2/477/359/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2026 року Вітовський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Козаченка Р.В.,

із секретарем судового засідання Клюсевич-Шараповою Н.М.,

за участю: представника позивача Колосова А.В. (в режимі ВКЗ),

представника відповідача Михайлюка М.О. (в режимі ВКЗ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2024 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором №3669531 від 09 червня 2021року в розмірі 48800 грн. та судові витрати в розмірі 2422 грн 40 коп., а також витрати на правову допомогу у розмірі 13000 грн.

Вказував, що 09 червня 2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 3669531, за яким їй був наданий кредит в сумі 8000 грн, строком на 30 днів. Відповідно до пункту 1.5.2. кредитного договору проценти за користування кредитом 3600 грн, які нараховуються за ставкою 1,5 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Відповідно до п.1.6 кредитного договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

26 січня 2022 року між товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір відступлення прав вимоги №26-01/2022-83, відповідно до умов якого останнє набуло права вимоги до позичальників, у тому числі і до відповідачки за кредитним договором №3669531 від 09 червня 2021 року.

10 січня 2023 року було укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги до позичальників, в тому числі і до відповідачки за кредитним договором №3669531 від 09 червня 2021 року.

Всупереч умовам кредитного договору, відповідачка не виконала свої зобов`язання, належним чином не здійснювала погашення заборгованості, в зв`язку з чим вона становить 48800 грн., тому просить стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за кредитним договором та понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 04 лютого 2025 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

30 квітня 2025 року представник відповідачки надав суду заяву про застосування позовної давності по кредитному договору. Мотивував тим, що починаючи з 10 липня 2021 року по 01 листопада 2024 року (день подачі позову до суду) строк позовної давності щодо договору про надання споживчого кредиту №3669531 від 09 червня 2021 року та стягнення неустойки за вказаним договором сплив. Тому просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову.

07 травня 2025 року від представника позивача до суду надійшло заперечення на заяву представника відповідачки про застосування позовної давності по кредитному договору, в якій зазначив наступне.

Перебіг позовної давності за договором про споживчий кредит №3669531 від 09 червня 2021 року почався 10 липня 2021 року і повинен був тривати до 10 липня 2024 року. Оскільки жодних письмових повідомлень про припинення договору від сторін не надходило і такі відсутні, а позичальник продовжувала користуватися кредитними коштами, то відповідно строк дії укладеного з відповідачкою договору було пролонговано. Таким чином, термін позовної давності щодо заявлених вимог про стягнення заборгованості за таким договором не минув, тому він просить суд задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором та судові витрати.

Представник відповідачки в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні позовної заяви та застосувати позовну давність по кредитному договору.

Суд, дослідивши матеріали справи, в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, дійшов наступного висновку.

09 червня 2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №3669531, відповідно до умов якого їй був наданий кредит у розмірі 8000 грн, строком на 30 днів.

Пунктом 1.5.1. кредитного договору визначено комісію за надання кредиту 1600 грн, яка нараховується за ставкою 20,00 відсотків від суми кредиту одноразово.

Згідно пункту 1.5.2. кредитного договору проценти за користування кредитом 3600 грн, які нараховуються за ставкою 1,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Пунктом 1.6. кредитного договору передбачено стандартну (базову) процентну ставку за користування кредитом, яка становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Згідно пункту 2.3.1.2. передбачено пролонгацію на стандартних (базових) умовах:

Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів.

Підписанням договору відповідачка підтвердила, що вона ознайомлена з усіма його істотними умовами.

26 січня 2022 року між товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір відступлення прав вимоги №26-01/2022-83, відповідно до умов якого останнє набуло права вимоги до позичальників, у тому числі й до відповідачки за кредитним договором №3669531 від 09 червня 2021 року.

10 січня 2023 року було укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги до позичальників, в тому числі і до відповідачки за кредитним договором №3669531 від 09 червня 2021 року.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049, ч. 1 ст. 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання та повинен сплатити суму боргу та процентів, передбачених договором.

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну особу від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором №3669531 від 09 червня 2021 року відповідачка, в порушення взятих на себе зобов`язань, не здійснювала належне погашення існуючої заборгованості за кредитом, у зв`язку з чим вона становить 48800 грн., з яких: 8000 грн заборгованість за тілом кредиту; 39200 грн. заборгованість за відсотками; 1600 грн. заборгованість за комісією.

На підставі викладеного, суд вважає, що позивачем доведена кредитна заборгованість відповідачки в загальній сумі 48800 грн., оскільки при укладенні вищевказаного договору вона була ознайомлена з його умовами, в тому числі й про нарахування процентів за користування ним.

Дана заборгованість підлягає стягненню з відповідачки відповідно до положень статей 526, 549, 550, 611, 1054 ЦК України.

Відповідно до статті 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», з відповідачки підлягає стягненню на користь позивача судовий збір, сплачений ним при поданні позову в сумі 2422 грн. 40 коп.

Також суд вважає необхідним задовольнити вимогу позивача щодо стягнення з відповідачки витрат на правову допомогу в розмірі 13000 грн. на підставі долученого до матеріалів справи витягу з акту №2 про надання юридичної допомоги від 02 жовтня 2024 року.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (ЄДРПОУ 44276926, адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306) заборгованість за кредитним договором №3669531 від 09 червня 2021 року в розмірі 48800 (сорок вісім тисяч вісімсот) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (ЄДРПОУ 44276926, адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306) судовий збір, сплачений позивачем при поданні позову до суду, у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 13000 (тринадцять тисяч) грн.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Вітовський районний суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня складання його повного тексту.

Повний текст рішення складено 23 лютого 2026 року.

Суддя Р.В. Козаченко