Рішення № 137670817, 01.06.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/13848/25

пр. № 2/759/1236/26

01 червня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Твердохліб Ю.О.,

за участю секретаря судових засідань Жиглій Є.В.,

представника позивача Бурої О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: П`ята Київська державна нотаріальна контора про визнання додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Київської міської ради, третя особа: П`ята Київська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Свої вимоги позивач мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті якої відкрилась спадщина. Вона не приймала спадщину, оскільки вважала, що її батько - ОСОБА_3 , як спадкоємець першої черги її прийняв.

Приблизно (так записано в свідоцтві про смерть) ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

При оформленні спадщини від батька позивач звернулась до приватного нотаріуса

Київського міського округу Анісімової М.В. щодо отримання витягу з спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) відносно бабусі ОСОБА_2 та 07 квітня 2025 року позивач отримала витяг зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), де вказано кілька чинних, не скасованих та не змінених заповітів.

Під час звернення до П`ятої Київської державної нотаріальної контори позивачу стало відомо, що її бабуся ОСОБА_2 залишила заповіт, посвідчений П`ятою київською державною нотаріальною конторою 27.01.2016р. за реєстровим № 5-22, що і підтверджується витягом зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №80744857 від 07.04.2025р.

Так, зазначеним заповітом ОСОБА_2 , на випадок своєї смерті заповідала ОСОБА_1 належний їй на праві власності гаражний бокс № НОМЕР_2 в ГБК "Борщагівський" Святошинського району, що знаходиться по вулиці Якова Кочури, 1-а в місті Києві.

Але 09 квітня 2025 року державний нотаріус П`ятої Київської державної нотаріальної контори Марцинкевич Л.А. прийняла Постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій № 891 з наступних підстав:

У відповідності до ст.ст. 1268, 1269, 1270 ЦК України, п.3.13, п. 3.15 Глави 10, Розділу ІІ "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженого Наказом Міністерства України від 22.02.2012 № 296/5 передбачено дії, які свідчать про прийняття спадщини, а саме подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини протягом шести місяців з часу відкриття спадщини, або постійне проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що не було здійснено ОСОБА_1 .

Про вказаний заповіт батько її не повідомляв та також, було з`ясовано, що

після смерті ОСОБА_2 , спадкоємцем першої черги залишався її син (батько позивача) ОСОБА_3 , який не був зареєстрований на момент смерті з нею та не отримував свідоцтво право власності на вказаний гаражний бокс, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Тож необізнаність про наявність заповіту може бути оцінена як поважна причина

пропуску строку для прийняття спадщини винятково для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі їх обізнаності про відсутність спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом, що викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду 26.06.2024р. справа № 686/5757/23.

Крім того, в даній постанові Великої Палати Верховного Суду викладено висновок: ст. 63 ЗУ «Про нотаріат» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Відповідно до підпункту 2.2 п. 2 та підпункту 3.2 п. 3 глави 10 розділу ІІ Порядку

вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 282/20595 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, під час заведення спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту. Для того, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.

Отже, наведеними правилами передбачено обов`язок нотаріуса після заведення

спадкової справи перевіряти наявність заповіту, вчиняти дії щодо сповіщення спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому/їй є відомим, а також право зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі. До того ж, з метою дотримання строку для прийняття спадщини нотаріус повинен роз`яснити спадкоємцям, які звернулися з приводу такої спадщини, право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття. Наведені правила не передбачають для нотаріуса обов`язку у всіх випадках подавати оголошення у пресі про відкриття спадщини та закликання до спадкування; нотаріус не повинен здійснювати розшук спадкоємців, місце проживання яких йому не є відомим. Так само за чинною на момент виникнення спірних правовідносин редакцією Порядку й обов`язок роз`яснити право подати заяву про прийняття спадщини або відмову від неї поширюється на тих спадкоємців, які звернулися до такого нотаріуса з приводу спадщини, що відкрилася.

Отже, П`ятою Київською державною нотаріальною конторою позивачу також не

повідомлялось про наявність заповіту та відкриття спадщини після померлої бабусі позивача ОСОБА_2 .

У зв`язку з цим, ОСОБА_1 , отримала письмову відповідь від П`ятої

київської державної нотаріальної контори щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченим П`ятою київською державною нотаріальною конторою 27.01.2016 року за реєстровим № 5-22, після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З урахуванням вищевказаного позивач просить визначити їй додатковий строк протягом трьох місяців, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Процесуальні дії

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2025 року визначено суддю Святошинського районного суду м. Києва Твердохліб Ю.О. Справу передано судді 25.06.2025 року (а.с.38-39).

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 26.06.2025 року відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити у загальному позовному провадженні (а.с.40).

08.07.2025 року від Київської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, поданий представником ОСОБА_4 , в якому вказує, що заперечує проти позову з огляду на наступне. Необґрунтоване визначення додаткового строку для прийняття спадщини спадкоємцю, який її не прийняв своєчасно, може порушити право територіальної громади (в особі Київської міської ради) на відумерлу спадщину, визначене статтею 1277 Цивільного кодексу України. Визначення додаткового строку без достатніх підстав може завадити органу місцевого самоврядування реалізувати своє право на цю спадщину. Позивач не надала належних доказів наявності поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини. Незнання про наявність заповіту не може розцінюватись як поважна причина пропуску строку для прийняття спадщини. Враховуючи вищевикладене, вважає позовні вимоги ОСОБА_1 про визначення їй додаткового строку на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 такими, що задоволенню не підлягають. В поданому відзиві просить справу слухати без представника Київської міської ради (а.с. 47-54).

12.07.2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив, подана її представником ОСОБА_5 , в якій вона вказує, що відповідач стверджує, що позивач не надала належних доказів наявності поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини та незнання про наявність заповіту не може розцінюватись як поважна причина пропуску строку для прийняття спадщини. Але ні померла бабуся позивача ОСОБА_2 (спадкодавець), ні батько позивача ОСОБА_3 (спадкоємець першої черги за законом), ані П`ята Київська державна нотаріальна контора не повідомляли позивача про наявність заповіту.

Необізнаність про наявність заповіту може бути оцінена як поважна причина пропуску строку для прийняття спадщини винятково для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі їх обізнаності про відсутність спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом, що викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду 26.06.2024р. справа № 686/5757/23.

Так як позивач не є спадкоємцем першої черги після смерті бабусі ОСОБА_2 , а батько позивача ОСОБА_3 , як спадкоємець першої черги за законом після смерті своєї матері, то за його заявою про прийняття спадщини до П`ятої Київської державної нотаріальної контори було відкрито спадкову справу, хоча і не отримано свідоцтво про право власності на спірний гаражний бокс, тому відповідно позивач не була обізнана про наявність заповіту, що є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини по заповіту.

Необґрунтоване визначення додаткового строку для прийняття спадщини спадкоємцю, який її не прийняв своєчасно, може порушити право територіальної громади (в особі Київської міської ради) на відумерлу спадщину, визначене ст. 1277 ЦК України. Визначення додаткового строку без достатніх підстав може завадити органу місцевого самоврядування реалізувати своє право на цю спадщину. Згідно ч.1 ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою та заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини, тобто після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а така заява від відповідача до суду не подавалась. Просить задовольнити позов в повному обсязі (а.с. 55-61).

06.05.2026 року П`ятою київською державною нотаріальною конторою направлено до суду копію спадкової справи № 457/2022 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а.с.99-290)

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 06.05.2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду (а.с. 2, т. 2).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, у поданому відзиві на позовну заяву вказував, щоб розгляд справи проводити без участі їх представника.

Представник третьої особи П`ятої київської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду. На адресу суду надійшов лист (т. 1 а.с.98), в якому просять розглядати справу за відсутності їх представника.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази у їх сукупності. дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_3 та внучкою ОСОБА_2 (а.с. 21-23).

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.26).

ОСОБА_3 помер приблизно ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.24).

Відповідно до витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) ОСОБА_2 залишила заповіт № 58504700 від 27.01.2016 року (а.с.25).

За заявою ОСОБА_3 20.09.2022 року була відкрита спадкова справа № 457/2022 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , спадкова справа містить заповіт померлої, в якому вона заповідає ОСОБА_1 гаражний бокс № НОМЕР_2 в ГБК "Борщагівській" Святошинського району, що знаходиться по вул. Якова Кочури, 1а в місті Києві (а.с.110).

Постановою Державного нотаріуса П`ятої Київської державної нотаріальної контори Марцинкевич Л.А. від 09.04.2025 № 891/02-31 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , оскільки позивач пропустила передбачений встановлений законодавством шестимісячний строк для прийняття спадщини (а.с.29).

З досліджених в судовому засіданні фактичних обставин справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу захисту позивачем свого права на спадкування після померлої бабусі, у зв`язку з пропуском нею строку для прийняття спадщини. Вказані правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 обґрунтувала поважність причин пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини тим, що вона була необізнаною про наявність заповіту, не приймала спадщину, оскільки вважала, що її батько ОСОБА_3 , як спадкоємець першої черги її прийняв. При оформленні спадщини від батька ОСОБА_3 , позивач звернулася для оформлення витягу з Спадкового реєстру відносно бабусі ОСОБА_2 та 07.04.2025 року отримала витяг, з якого дізналася про кілька чинних, не скасованих, не змінених заповітів.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Матеріали спадкової справи не містять належних та допустимих доказів повідомлення ОСОБА_1 яка не була спадкоємцем першої черги, про заповіт, складений відносно останньої її бабусею ОСОБА_2 27.01.2016 року.

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає, що шестимісячний строк звернення до нотаріальної контори з приводу прийняття спадщини після смерті бабусі позивач пропустила з поважних та об`єктивних причин, оскільки вона була необізнаною про наявність заповіту.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

Відповідно до ст.ст.1222, 1223, 1235 ЦК України ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом і має право на успадкування спадкового майна, а саме гаражного боксу № НОМЕР_2 в ГБК "Борщагівській" Святошинського району, що знаходиться по вул. Якова Кочури, 1а в місті Києві після ОСОБА_2 .

Враховуючи принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявника, дотримуючись загальних засад цивільного законодавства, таких як справедливість, добросовісність та розумність, та на забезпечення виконання завдань цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених, невизнаних прав та інтересів, суд, враховує наявні у справі докази та взаємовідносини сторін, за сукупності яких приходить до висновку про наявність підстав для визначення ОСОБА_1 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 терміном в три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12-13, 89, 200, 206, 211, 223, 247, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: П`ята Київська державна нотаріальна контора про визнання додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю три місяці з дня набрання цим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).

Інформація про учасників:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , громадянка України, РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Київська міська рада, код ЄДРПОУ 22883141, адреса: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36.

Третя особа: П`ята Київська державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ 39023905, адреса: 03058, м. Київ, вул. Машинобудівна, 8.

Повний текст рішення складений та підписаний 11.06.2026 року.

Суддя Ю.О. Твердохліб