Рішення № 137668280, 24.06.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/681/24

Номер провадження2/711/53/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі головуючого судді Демчика Р.В., секретаря судового засідання Кобилки Є.О., за участі представника позивача Давиденка В.Ю., представника відповідача Весеньова Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за оплату житлово-комунальних послуг ,-

встановив:

ПрАТ «Черкаське хімволокно» в інтересах ВП «Черкаська ТЕЦ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за оплату житлово-комунальних послуг.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» на підставі ліцензії забезпечує тепловою енергією населення, організації та підприємства всіх форм власності у м.Черкаси.

Надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання в будинку АДРЕСА_1 здійснюється ВП «Черкаська ТЕЦ» ПрАТ «Черкаське хімволокно».

Оскільки, в будинку АДРЕСА_1 встановлений будинковий лічильник загального обліку теплопостачання, то відповідно до п. 12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою КМУ від 21.07.2005 року № 630, у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалювальній площі (об`єму) квартири.

В квартирі АДРЕСА_2 встановлено квартирний лічильник теплової енергії, тому згідно п.24 Правил надання послуг постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених поставною КМУ від 21.08.2019 р. № 830 розподіл між споживачами обсягу у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/ приладів-розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності прапорційно опалюваній площі (об`єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу, затвердженої Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 №315.

Лічильник обліку гарячого водопостачання в квартирі АДРЕСА_2 встановлений, тому нарахування за послуги здійснювалися з врахуванням показників даного лічильника.

Відповідно до п.26 Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.1.22019 р. № 1182 обсяги спожитої у будівлі гарячої води та обсяг теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньо будинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) визначаються та розподіляються між споживачами відповідно до Методики розподілу.

Типові договори приєднання на надання відповідних послуг згідно вищезазначених постанов КМУ № 830 та № 1182 опубліковані на офіційному веб-сайті Позивача за посиланням https://khimvolokno.com.ua/dogovir-na-poslugu.

Таким чином, з боржником укладено Договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води шляхом акцепту публічної оферти відповідно до ст.642 ЦК України.

Позивач також зазначив, що згідно з ч.5 ст.13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов`язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.

Згідно інформації (інформаційної довідки) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №351577447 від 24.10.2023 року відповідач є одноосібним власником вищезазначеної квартири.

Відповідач фактично споживаючи послуги не надсилав позивачу жодних скарг чи претензій щодо наявності послуг, якості чи кількості їх надання. Це свідчить про те, що позивач надавав відповідачу житлово-комунальні послуги належним чином, а саме: якісно, своєчасно та у повному обсязі.

Також, зазначають, що відповідач своєчасно з листопада 2020 року не вносив плату за отриманні житлово-комунальні послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка на 01.09.2023 року складає 97 111,23 грн., що підтверджується листом-розрахунком по ОР №1007159.

На підставі вищевикладеного, позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь заборгованість за послуги з централізованого опалення, гарячого водопостачання у розмірі 97 111,23 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 1058,54 грн. та 3% річних у розмірі 97 111.23 грн., а всього 98 544,96 грн. та стягнути судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 3028 грн.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08.02.2024 року відкрите спрощене позовне провадження у справі.

02.04.2024 року до Придніпровського районного суду м. Черкаси надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відзив обгрунтовує тим, що позовна заява не підлягає розгляду Придніпровським районним судом м.Черкаси, оскільки позовна заява подана з порушенням вимог ЦПК України.

Стаття 27 ЦПК України визначає, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до паспортних даних, ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 . Таким чином, дана справа, враховуючи положення ст.27 ЦПК України, не підсудна Придніпровському районному суду м.Черкаси.

Що стосується самих позовних вимог.

Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 98544,96 грн ( 97111,23 грн (борг), 1058,54 грн (інфляційні втрати), 375,19 (3% річних). На підтвердження суми позовних вимог, Позивач надав Лист розрахунок по ОР №10007159.

З даного листа-розрахунку вбачається, що в листопаді 2021 року, борг ОСОБА_1 став складати 30521,93 грн (за листопад 2021). Хоча до цього плата складала 2000 3000 тисячі гривень (листопад 2020 березень 2021 року).

В подальші місяці, сума боргу стала збільшуватись, і в грудні 2021 року вже складала 53529,71 грн. В січні 2022 року 47942,76 грн. З даного листа-розрахунку неможливо встановити в наслідок яких арифметичних дій, за три місяці борг ОСОБА_1 виріс з 11 653,08 грн до 105 000,00 грн.

З розрахунку 3% річних, та інфляційних втрат, також не вбачається яким чином утворилось таке непропорційне збільшення боргу ОСОБА_1 .

Стаття 175 ЦПК України визначає, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. З поміж іншого, в позовній заяві зазначається ціна позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, та викладається обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються. Надається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви, зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Частина 5 ст.177 ЦПК України визначає, що позивач повинен додати до позовної заяви додати всі наявні у нього докази що підтверджують обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Частиною 4 статті 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Обставин у справі, відповідно до ч.2 ст.76 ЦПК України мають підтверджуватись письмовими, речовими, і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Стаття 83 ЦПК України, з змістом якою позивач знайомий зазначено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви .

Частина 4 ст.83 ЦПК України визначає, що у разі, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Як вбачається з тексту позовної заяви, будь якого розрахунку суми боргу, яку позивач просить стягнути з ОСОБА_1 - позивач не надає. Про неможливість подання цього доказу (розрахунку) разом з позовною заявою позивач також не зазначає.

Таким чином, відповідач позбавлений можливості перевірити розрахунок позивача, та з`ясувати на підставі яких вихідних даних його було проведено, та надати суду свій контррозрахунок.

Враховуючи ті данні що надав позивач, розрахунок ОСОБА_1 щодо розміру його боргу, враховуючи документі подані позивачем, наступний.

Загальна площа квартири, що належить на праві власності ОСОБА_1 , як це підтверджено Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №351577447 від 24.10.2023 року, складає 86,4 кв.м.

З наданих позивачем доказів, а саме Тарифу на опалення та підігрів води, вбачається що з 2017 року, тариф за опалення складає 28,46 грн/м2. Враховуючи це: 86,4 кв.м. х на 28,46 грн/м2 = 2458,94 грн. Яким чином ця сума за 3 місяці збільшилась до 105 000,08 грн, Позивач не наводить. Враховуючи вище викладене, позовні вимоги Позивача, про стягнення з ОСОБА_1 98 544,96 грн, задоволенню не підлягають.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11.07.2025 року поновлено судовий розгляд по справі за позовом за позовом Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за оплату житлово-комунальних послуг.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

За змістом статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (стаття 264 ЦПК України).

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "РуїсТоріха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Щодо твердження представника відповідача про те, що справа не підсудна Придніпровському районному суду м. Черкаси, оскільки відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , то суд вважає, що предметом спору у справі є стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання, які надаються відповідачу за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_1 , тобто спір виник з приводу нерухомого майна.

Відповідно до ч.1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

За таких обставин суд приходить до висновку що справа підсудна Придніпровському районному суду м. Черкаси, оскільки нерухоме майно знаходиться на території Придніпровського району м. Черкаси.

Судом встановлено, що ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» на підставі ліцензії забезпечує тепловою енергією населення, організації та підприємства всіх форм власності у м.Черкаси.

Надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання в будинку АДРЕСА_1 здійснюється ВП «Черкаська ТЕЦ» ПрАТ «Черкаське хімволокно»..

Квартира АДРЕСА_4 вказаного будинку з 19.03.2010 року належить на праві власності ОСОБА_1 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (довідка від 24.10.2023 року).

Так, основні засади організаційних, господарських відносин між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання комунальних послуг, і фізичною, особою, яка отримує послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, які на час розгляду справи по суті хоч і втратили чинність, на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 85 від 02.02.2022, проте період, за який виникла заборгованість у відповідачів, підпадає під їх регулювання.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

До житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами (п. 2 ч. 1 ст. 5 цього Закону). Права та обов`язки споживача визначені у статті 7 згаданого Закону.

Відповідно до ч.2 ст.12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач)..

Відповідно до ч.1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до ч.5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Таким чином, відповідач є споживачем комунальних послуг наданих йому позивачем.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Отже споживач зобов`язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними.

Навіть відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов`язку оплачувати надані йому послуги, оскільки він є споживачем наданих послуг. Закон передбачає, що споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Крім того, якщо споживач оспорює об`єм наданих житлово-комунальних послуг виконавцем або їх якість, у справі повинні бути певні акти-претензії, як докази спростування заявленої суми стягнення.

Таких документів споживачем (відповідачем у справі) надано не було, як і не наведено обставин про те, що він не користувався послугами, наданими позивачем, які постачаються централізовано.

Аналогічна правова позиція сформульована у постанові Верховного Суду України від 30.10.2013 у справі №6-59цс13, постановах Верховного Суду від 10.12.2018 у справі №638/11034/15-ц, від 18.03.2019 у справі №210/5796/16-ц, від 18.12.2019 у справі №522/2625/16-ц, від 25.03.2020 у справі №211/3347/18-ц, від 18.05.2020 у справі №176/456/17, постанові ВП ВС від 07.07.2020 у справі №712/8196/20.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» одиниця виміру обсягу спожитої споживачем гарячої води визначається правилами надання відповідної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом. Виконавець послуги з постачання гарячої води повинен забезпечити її постачання безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, температури та величини тиску. Параметри якості гарячої води повинні відповідати встановленим законодавством вимогам. Послуга з постачання гарячої води надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання гарячої води, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом. Тарифи на комунальну послугу з постачання гарячої води, що виробляється суб`єктом господарювання за допомогою систем автономного теплопостачання, визначаються та встановлюються органом, що регулює діяльність такого суб`єкта господарювання, окремо для кожного багатоквартирного будинку з урахуванням собівартості надання такої послуги, а також рентабельності суб`єкта господарювання, що провадить таку діяльність.

З моменту надання позивачем споживачу послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» між сторонами виникли правовідносини, які полягають у виконанні споживачем зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати спожитих послуг.

Крім того, 11.12.2019 року постановою КМУ №1182 були затверджені Правила надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води.

Пунктом 32 вказаних Правил передбачено, що вартістю послуги з постачання гарячої води є встановлений відповідно до законодавства тариф. Інформування споживачів про намір зміни (коригування) тарифу на послугу з обґрунтуванням такої необхідності здійснюється виконавцем відповідно до Порядку інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги з обґрунтуванням такої необхідності, затвердженого наказом Мінрегіону від 5 червня 2018 р. № 130.

Відповідно до п.33 Правил, плата за послугу розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства.

Відповідно до п.34 Правил, плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з постачання гарячої води з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання послуги складається з:

плати за послугу, визначеної відповідно до цих Правил та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу спожитої гарячої води або за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування, до встановлення вузла комерційного обліку;

плати за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на послугу з постачання теплової енергії та визначеного обсягу відповідно до Методики розподілу;

плати за абонентське обслуговування, визначеної виконавцем, розмір якої не може перевищувати граничного розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України;

плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, яка визначається окремим договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.

Пунктом 36 Правил передбачено, що рахунок на оплату спожитої послуги надається споживачу щомісяця на безоплатній основі відповідно до статті 8 Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання.

Рахунки на оплату спожитої послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів послуги, на основі показань вузлів комерційного обліку з урахуванням показань вузлів розподільного обліку відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та надаються споживачу (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до граничного строку внесення плати за послугу, визначеного договором.

Рахунок на оплату спожитої послуги може бути сформований з використанням Єдиної платформи та наданий споживачу через його електронний кабінет (за наявності).

Відповідно п.37 Правил, розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги, обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуги може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.

Відповідно до п.38 Правил, споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором.

Відповідно до п.39. Правил, споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору.

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Типові договори приєднання на надання відповідних послуг згідно постанов КМУ № 830 та № 1182 опубліковані на офіційному веб-сайті позивача.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями ст.ст. 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідач, який станом на момент виникнення заборгованості, є власником кв. АДРЕСА_2 має право на проживання, є споживачем послуг, які надаються до вказаної квартири, проте своєчасно та у повному обсязі не вносив плату за надані послуги гарячого водопостачання, тож згідно з розрахунком ПАТ «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ», повинен сплатити заборгованість по оплаті вказаних послуг. Відповідачем не було надано доказів на спростування наявної заборгованості по сплаті комунальних послуг, а також свого розрахунку заборгованості, або ж доказів про повне погашення заборгованості, яка утворилася у зв`язку із неналежним виконанням ними зобов`язань з оплати за отримані послуги. Також відсутні докази, що позивач неналежно надавав послуги, або відповідач відмовились від отримання вказаних послуг.

Як вбачається з листа-розрахунку заборгованості по ОР №10007159 за адресою: АДРЕСА_5 . заборгованість по опаленню за період з 01.11.2020 року по 01.09.2023 року становить 94 430,11 грн; заборгованість по гарячому водопостачанню за період з 01.11.2020 року по 01.09.2023 року становить 3 681,12 грн; загальна сума боргу становить 97 111,23 грн.

За таких обставин з відповідача на корись позивача необхідно стягнути заборгованість за послуги з гарячого водопостачання та постачання, який виник за період з 01.11.2020 року 01.09.2023 року в сумі 97 111,23 грн.

Крім того, оскільки правовідносин, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, то на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання, якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем надано розрахунок інфляційних втрат в сумі 1058,54 грн та 3% річних в сумі 375,19 грн. у зв`язку із простроченням відповідачами оплати комунальних послуг.

За таких обставин з відповідача на користь позивача слід стягнути 97 111,23 грн. заборгованість за послуги з гарячого водопостачання та постачання, інфляційні втрати в сумі 1058,54 грн та 3% річних в сумі 375,19 грн., що в загальній сумі становить 98 544, 46 грн.

За таких обставин оцінивши докази надані позивачем, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ «Черкаське хімволокно» в інтересах відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволені повністю, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі необхідно відшкодувати понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Керуючись, ст. 9, 12, 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 526, 530, 625 ЦК України, ст. ст. 67, 68, 162 ЖК України, ст.ст. 12-13, 81, 82, 89, 141, 223, 259, 264-265, 268, 280-282, 354 ЦП України суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в інтересах відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в інтересах відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» (18036, м. Черкаси, пр-т Хіміків, 76, Код ЄДРПОУ 00204033, п/р IBAN НОМЕР_2 , Філія - Черкаське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 354507) заборгованість за послуги з гарячого водопостачання та теплопостачання у розмірі 97 111,23 грн., інфляційні втрати в сумі 1058,54 грн та 3% річних в сумі 375,19 грн., а всього 98 544, 46 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в інтересах відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» (18036, м. Черкаси, пр-т Хіміків, 76, код ЄДРПОУ 00204033), в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» (18028, м. Черкаси, проспект Хіміків, 76; IBAN НОМЕР_3 , код ЄДРПОУ ВП 33282969, код банку 300346, AT «СЕНС-БАНК») 3028 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Р. В. Демчик