Рішення № 137667310, 24.06.2026, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/1163/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2026 р. Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі: головуючого судді Чорного І.А., секретаря судових засідань Бєлявської А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Здолбунів справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У поданій заяві представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором в розмірі 43902,22 грн. та понесені судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог представник позивача покликається на те, що 07 березня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №538773535, за яким останньому надано кредитні кошти у сумі 10600 грн. зі сплатою процентів за користування коштами. Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу позивач набув права грошової вимоги до відповідача за вказаним договором. Отримавши кредит, відповідач належним чином взяті по договору зобов`язання не виконував, порядку погашення кредиту не дотримувався, що призвело до утворення заборгованості, яка не погашена та підлягає стягненню в судовому порядку.

Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 30 квітня 2026 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

У відзиві на позов від 21.05.2026 відповідач просила в задоволені позову відмовити, мотивуючи тим, що розрахунок заборгованості, поданий позивачем, викликає обґрунтовані сумніви щодо його достовірності та правильності. У разі встановлення судом факту існування заборгованості, просив зменшити розмір процентів та інших додаткових нарахувань.

У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що відповідач особисто обрав для себе суму кредиту, строк кредитування та мав змогу ознайомитися з умовами договору перед його підписанням, підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

26.05.2026 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, в яких вказав на непрозорість та незрозумілість наданого позивачем розрахунку заборгованості.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, просив розглянути справу за його відсутності.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явився, хоча про місце і час розгляду матеріалів повідомлявся завчасно у передбаченому ЦПК України порядку,клопотань про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю явки в суд з поважних причин не надходило.

За обставин неявки у судове засідання учасників справи, суд дійшов до висновку про можливість проведення судового засідання за їх відсутністю, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та прийняття законного і обґрунтованого рішення. Також суд бере до уваги необхідність розгляду справи у розумні строки.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання.

З`ясувавши обставини та вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 07 березня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №538773535, який підписаний електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора відповідно до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» з урахуванням передбачених Законом України «Про електронну комерцію» особливостей, за яким останній отримав кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 10600 грн. зі сплатою протягом 30 днів дисконтного періоду процентів за користування кредитом з розрахунку 0,41% в день.

Кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав, що підтверджується довідками ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» про перерахування коштів на загальну суму 10600 грн. на рахунок позичальника НОМЕР_1 та випискою АТ «ПУМБ» №КНО-07.8.5/8147БТ від 13.05.2026 по рахунку відповідача.

Відповідно до укладених між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року із внесеними додатковими угодами №19 від 28 листопада 2019 року, №26 від 31 грудня 2020 року, №27 від 31 грудня 2021 року, №31 від 31 грудня 2022 року та №32 від 31 грудня 2023 року змінами, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги, зокрема, за кредитним договором №538773535 від 07 березня 2023 року, яке в свою чергу уклало аналогічний договір факторингу №10/1024-01 від 10 жовтня 2024 року із подальшими змінами з ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», яке 15 липня 2025 року уклало договір факторингу №15/07/25-Е з позивачем, що підтверджується витягами до реєстру боржників до договорів факторингу та свідчить про заміну кредитора у спірних правовідносинах.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то відповідно до ст.530 ЦК України воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач передбачені кредитним договором обов`язкові платежі по поверненню суми кредиту та відсотків за його користування у встановлені строки не сплачував, чим порушив умови договору.

Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом строк.

Відповідно до ст.1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що заборгованість за кредитом становить 43902,22 грн. та складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 9455,99 грн. та простроченої заборгованість за процентами в розмірі 34446,23 грн., нарахованих станом на 26 грудня 2025 року.

Незважаючи на те, що договором передбачено продовження строку дисконтного періоду (період користування кредитом, протягом якого позичальник має право отримувати нові транші у межах встановленого кредитного ліміту), однак така пролонгація повинна була відбуватися за умови сплати позичальником всіх фактично нарахованих процентів в сумі 438 грн. за перші 30 днів дисконтного періоду (п.3.2, 3.3 договору), які відповідачем не були сплачені.

За період з 07 березня 2023 року по 06 квітня 2023 року відповідачем сплачено 1262 грн. заборгованості, з яких: тіло кредиту 1144,01 грн., проценти 117,99 грн. Відтак всіх фактично нарахованих процентів в сумі 438 грн. за перші 30 днів дисконтного періоду позичальник не сплатив. Доказів, які б підтверджували активування позивальником функції продовження дисконтного періоду в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця, позивачем не надано, тому були недієвими й пункти самого кредитного договору про пролонгацію орієнтовного строку погашення кредиту 06 квітня 2023 року.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13 та від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16 зазначено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

З наведеного вбачається, що протягом дії договірних відносин, розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором та протягом дії останнього сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору, а після закінчення строку договору, у випадку наявності невиконаного грошового зобов`язання, у кредитора виникає право вимоги відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05 квітня 2023 року в справі №910/4518/16 зауважила, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за "користування кредитом", так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника.

Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню в частині стягнення заборгованості в сумі 9776 грн., з яких тіло кредиту 9455,99 (10600 - 1144,01) грн. та нараховані відсотки в межах 30 днів строку кредитування в сумі 320,01 (438 117,99) грн.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України, ураховуючи наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог на 22,26% (9776*100:43902,22), судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 592,65 грн. (2662,40*22,26%) та витрати витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1558,20 грн. (7000*22,26%) покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 76, 81, 83, 89, 141, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостізадовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс»заборгованість по кредитному договору №538773535 від 07 березня 2023 рокуу розмірі 9776 (дев`ять тисяч сімсот сімдесят шість) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс»судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 592 (п`ятсот дев`яносто дві) грн. 65 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс»судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1558 (одна тисяча п`ятсот п`ятдесят вісім) грн. 20 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненскього апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс»,місце знаходження: вул. Юрія Поправки, буд. 6, кабінет 13, м.Київ, код ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя: І.А. Чорний