Рішення № 137666803, 16.06.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 16.06.2026Справа № 554/14500/24 Провадження № 2/554/1697/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді - Сініцина Е.М.,

за участю секретаря Кувіти М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська Агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «Європейська Агенція з повернення боргів» звернувся до суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості та просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська Агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №2044392810 від 13.12.2019 року, що укладений між відповідачем та ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень», право вимоги за яким відступлено АТ «Таскомбанк» за договором факторингу №ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016 року, а в подальшому відступлено позивачу за договором факторингу №НІ/11/20-Ф від 26.06.2024 року, у розмірі 29 558,32 грн., з яких 15 723,84 грн. загальна заборгованість за тілом кредиту, 2,00 грн. загальна заборгованість по відсоткам, 13 832,48 грн. загальна заборгованість по комісії, а також судові витрати, пов`язані з розглядом справи у розмірі сплати судового збору 3 028,00 гривень.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Полтави від 31.12.2024 року у цивільній справі за вказаним позовом відкрито провадження, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику, але з повідомленням сторін про дату та час розгляду справи.

28 квітня 2025 року, згідно Закону України «Про внесення змін до Закону України Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів», назву Октябрського районного суду м. Полтави було змінено на «Шевченківський районний суд міста Полтави».

Представник позивача про дату та час засідання повідомлявся належним чином, у позовній заяві просив розгляд справи здійснювати за його відсутності.

Відповідач та його представник про дату та час судового засідання повідомлялися належним чином, направили до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначили, що з вимогами зазначеними у позовній заяві не згодні, з наступних підстав.

Матеріали справи не містять повідомлення відповідача про відступлення права вимоги за вказаними кредитними договорами.

Крім того, у разі заміни первісного кредитора у зобов`язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов`язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.

Таким чином, належним доказом щодо заборгованості за тілом кредиту може бути і виписка по картковому рахунку, яка повинна досліджуватися в сукупності з іншими доказами.

Однак, у даному випадку, Позивачем на підтвердження перерахування відповідачу коштів за кредитними договорами не надано належних доказів розрахункового документа (платіжного доручення, меморіального ордеру, тощо) або виписки з банківського рахунку.

Надані позивачем розрахунки заборгованості за кредитним договором, самі по собі не є безспірним доказом наявності заборгованості, оскільки такі документи складаються одноособово стороною позивача та не є первинними документами, які б підтверджували умови кредитування та суму заборгованості за кредитом, оскільки зміст зазначених доказів повністю залежить від волевиявлення кредитора або його правонаступника.

Крім того, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження сплати новим кредитором грошових коштів первісним кредиторам за передачу права грошової вимоги та зарахування їх на рахунок останніх.

Таким чином, виписки по рахункам або касовий документ можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором, в разі якщо останні відповідають вимогам первинних документів.

Представник ТОВ «ФК «ЄАПБ» направив до суду відповідь на відзив, у якому висловив думку про те, що відзив на позовну заяву являється безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, при цьому у черговий раз послався на твердження викладені у позовній заяві.

Також, Позивачем зазначено, що при умові, що Відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначені повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким Відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки Первісного кредитора, які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, Відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ "ФК"ЄАПБ", ні на рахунки попереднього кредитора.

Разом з тим повідомив, що відповідно до умов вищевказаного договору Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника.

Інформація про проведення успішних транзакцій зберігається безпосередньо у Кредитодавця, у зв`язку з чим, ТОВ «ФК «ЄАПБ» не володіє та не може володіти оригіналами первинних документів, в тому числі які підтверджують факт перерахування кредитних коштів на рахунок Відповідача, оскільки такі документи є банківською таємницею, та відповідно до п.35 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», формуються, складаються та зберігаються в установі банку який видавав кредит, відповідно до чинного законодавства України відповідальною особою банку.

Крім того, позивач не має та не може надати суду виписку з особового рахунку, оскільки Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 встановлює основні вимоги щодо організації бухгалтерського обліку в банках України, а Позивач не є банком України, отже на нього дія Положення не розповсюджується, виписки по особовим рахункам клієнтів не формуються (Постанова Київського апеляційного суду по справі № 381/1311/23 від 25.06.2024).

Також, позивач зазначив у своєму відзиві, що сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах, шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Отже, Позивачем доведено факт укладання Відповідачем Кредитного договору в електронній формі, обґрунтовано розмір заборгованості за вказаними договорами, та отримання Відповідачем кредитних коштів, тому позовні вимоги Позивача є законними та обґрунтованими, а Відповідач намагається уникнути виконання взятих на себе зобов`язань.

Також зазначили, що у матеріалах справи відсутні докази, того що на Відповідача поширюються пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме не повинні нараховуватися штрафні санкції, пеня та проценти за користування кредитом на весь час його перебування на військовій службі.

Додатково також повідомили, про те, що оригінали Договору факторингу № ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016, разом з додатками до нього (реєстри прав вимоги) знаходяться безпосередньо у сторін договору ТОВ «ФК «ЦФР» та АТ «ТАСКОМБАНК». ТОВ «ФК «ЄАПБ» не є стороною вищезазначеного Договору факторингу, і не здійснювало контроль за процесом його укладення та виконання, тому одним із оригіналів повного тексту цього договору, та додатками до нього, не володіє і не може володіти згідно чинного законодавства України. Оригінали даного договору знаходяться у ТОВ «ФК «ЦФР» та АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ТАСКОМБАНК», копії договору за умовами договору факторингу №НІ/11/20-Ф від 26.06.2024 до ТОВ «ФК «ЄАПБ» не передавались.

Представник відповідача адвокат Зачепіло З.Я. у відповідь на відзив до позовної заяви, направила до суду заперечення, у яких зазначила, що з позовними вимогами не згодні, посилаючись на підстави викладені у відзиві на позовну заяву.

Крім того, зазначили, що уклавши договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатися легітимними.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.ст.12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

На підтвердження обставин, викладених в позовній заяві, позивачем - «Фінансова компанія «Європейська Агенція з повернення боргів» надані докази: копію кредитного Договору від 13.12.2019 року № 2044392810 з додатками; паспорт кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» № 4392810; заява-анкета на отримання кредиту та інших послуг в ТОВ «ФК «ЦФР» від 13.12.2019; розрахунок заборгованості за кредитним договором № 2044392810 від 13.12.2019 за період з 26.06.2024 по 30.11.2024, виготовлений позивачем; Договір про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016 від 07 жовтня 2016 року; Договір факторингу № НІ/11/20-Ф від 26 червня 2024 року; Акт прийому передачі Реєстру Прав Вимоги за Договором факторингу № НІ/11/20-Ф від 26.06.2024; Витяг з реєстру прав вимог до Договору факторингу № НІ/11/20-Ф від 26 червня 2024 року, а також установчі документи сторін при укладанні договорів факторингу про їх організаційну-правову форму.

Суд вважає, що надані позивачем копія кредитного Договору від 13.12.2019 року № 2044392810 з додатками; паспорт кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» № 4392810; заява-анкета на отримання кредиту та інших послуг в ТОВ «ФК «ЦФР» від 13.12.2019 року, підтверджують виникнення правовідносин між відповідачем з ТОВ «Фінансова компанія «Центр Фінансових рішень» внаслідок підписання сторонами договору особистими підписами.

Однак, позивачем не надані докази, що підтверджують перерахування коштів та отримання коштів відповідачем, за кредитним договором №2044392810 від 13.12.2019 року.

Суд погоджується з позицією відповідача, що позивачем не надано первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов`язку кредитором перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постанова Правління Національного банку України від 04.07.2018 року №75, передбачено, що виписки з особових рахунків клієнті є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Так, в ч.2 та ч.8 ст.83 ЦПК України закріплено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Заява про неможливість надання доказів первинних фінансових документів разом з позовною заявою та їх витребування до суду не надходила, тому суд розглянув справу за наявними в ній доказами.

Більше того, самим позивачем підтверджено факт відсутності у його розпорядженні оригіналів первинних документів, в тому числі які підтверджують факт перерахування кредитних коштів на рахунок Відповідача.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем не надані належні докази, а саме первинні документи, що передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та за якими можливо встановити факт дійсного перерахування та отримання коштів відповідачем, а також впевнитись в дійсній сумі заборгованості.

Таким чином, суд вказує, що саме з них випливає наявність права грошової вимоги, в той час як та обставина, що вказані документи становлять банківську таємницю не звільняє позивача від обов`язку доведення наявності у нього права грошової вимоги, набуття якого позивачем повинно бути здійснено на підставі достовірних документів, що підтверджують таке право вимоги до відповідача у первісного кредитора.

Оскільки первинні документи повинні бути у нового кредитора позивача по справі, але вони ним не надані, суд вважає, що позовні вимоги не обґрунтовані.

Також, суд зазначає, що Договір про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016 укладений 07.10.2016 року між ПАТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» підтверджує перехід права вимоги до Боржників.

Однак, позивачем не наданий Реєстр боржників до Договору про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016 року між ПАТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень», який підтверджує набуття права вимоги саме до боржника ОСОБА_1 ..

Тобто, за відсутності доказів набуття права вимоги до ОСОБА_2 за Договором про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016 від 07 жовтня 2016 року, укладеному між ПАТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень», право вимоги не перейшло за Договором факторингу №НІ/11/20-Ф від 26 червня 2024 року до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська Агенція з повернення боргів».

Крім того, розрахунок заборгованості за кредитним Договором № 2044392810 від 13.12.2019 року лише підтверджують, що після укладення Договору про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016 року між ПАТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та договору факторингу № НІ/11/20-Ф від 26 червня 2024 року між ПАТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська Агенція з повернення боргів», позивачем не нараховувались відсотки чи комісії.

Суд погоджується з позицією відповідача, що розрахунок заборгованості, наданий позивачем, не підтверджує дату виникнення заборгованості, нарахування відсотків до дати виникнення заборгованості, порядок її нарахування, тому є неналежним доказом по справі.

Інші докази - Договір про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016 року між ПАТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень», Договір факторингу № НІ/11/20-Ф від 26 червня 2024 року між ПАТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська Агенція з повернення боргів»; Акт прийому-передачі Реєстру прав вимоги від 26.06.2024 року; Витяг з Реєстру прав вимог до договору факторингу № НІ/11/20-Ф від 26.06.2024 року можуть підтвердити наявність заборгованості відповідача лише у сукупності з іншими доказами, а враховуючи, що таких суду не надано, тому не беруться до уваги.

Суд вважає, що позов подано необґрунтовано, тому в позові необхідно відмовити.

Суд вирішує питання про розподіл судових витрат на підставі частини першої статті 141 ЦПК України.

Оскільки в позові відмовлено в повному обсязі, то сплачені позивачем судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 247, 259, 263-265, 268, 274-279,280 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В позові товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська Агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду як суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська Агенція з повернення боргів», 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя Е.М. Сініцин.