Рішення № 137666737, 18.06.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 18.06.2026Справа № 554/5294/25 Провадження № 2/554/999/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.06.2026 м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави в складі: головуючого - судді Бугрія В.М., за участю секретаря Мазніченко М.А., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Галінкіна В.Ф., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Фінансова компанія «Інвестиційні рішення та стратегії», треті особи: ТОВ «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс», приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник Володимир Леонідович, ОСОБА_3 про визнання іпотечного договору припиненим та визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

11.04.2025 ОСОБА_2 звернулась з позовною заявою до ТОВ «Фінансова компанія «Інвестиційні рішення та стратегії», третя особа: ТОВ «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс», приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник Володимир Леонідович, ОСОБА_3 про визнання іпотечного договору припиненим та визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, в якій просить суд визнати кредитний договір № 342-ФР від 29 листопада 2007 року та іпотечний договір № 342-ФР від 29 листопада 2007 року, як спосіб забезпечення зобов`язання, укладені між відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» (на даний час ТОВ «Фінансова компанія «Інвестиційні рішення та стратегії») та ОСОБА_2 - припиненими у зв`язку з виконанням забезпеченого зобов`язання шляхом позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до ст. 36 Закону України «Про іпотеку». Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист №554/14175/14-ц, виданий 24.06.2015 Октябрським районним судом міста Полтави про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованості за кредитним договором №342- ФР від 29 листопада 2007 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 у розмірі 554482 гривні 62 копійки та судовий збір у розмірі 3654 гривні як такого, що втратив правову підставу для виконання у зв`язку з припиненням основного зобов`язання.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що 29 листопада 2007 року між відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір № 342-ФР від 29 листопада 2007 року, посвідчений Гурою Л.Б., приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу 29 листопада 2007 року за реєстровим №3066, як спосіб забезпечення зобов`язання повернення кредитних ресурсів за кредитним договором № 342-ФР від 29 листопада 2007 року, укладеним між відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 , згідно якого позивач отримала кредит в сумі 27000 доларів США з оплатою по процентній ставці 13,5 процентів річних, строк договору до 28 листопада 2027 року.

На умовах, передбачених цим договором, іпотекодавець передав в заставу (іпотеку) іпотекодержателю наступне нерухоме майно: квартиру під номером АДРЕСА_1 . Зазначена квартира складається з однієї (жилої кімнати), має загальну площу 33,8 кв. м. і жилу площу 17,4 кв. м., надалі «Предмет іпотеки». Предмет іпотеки належав іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Гурою Л.Б., приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу 29 листопада 2007 року за реєстровим №3063, зареєстрованим в Державному реєстрі правочинів 29 листопада 2007 року за реєстраційним № 2530536.

В іпотечному договорі міститься відповідне застереження, що передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в разі порушення кредитних зобов`язань.

На виконання укладеного між сторонами іпотечного договору, приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Гурою Л.Б. у зв`язку з посвідченням вищезазначеного іпотечного договору було накладено заборону на відчуження зазначеного в договорі нерухомого майна, яке належить позивачу до припинення іпотечного договору.

29 листопада 2007 року в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_3 укладено договір поруки №342-ФР, згідно зі ст.1 якого поручитель зобов`язується відповідати за повне та своєчасне виконання боржником - ОСОБА_2 її боргових зобов`язань перед кредитором за кредитним договором №342-ФР від 29 листопада 2007 року, в повному обсязі таких зобов`язань.

Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 05 лютого 2015 року у справі №554/14175/14-ц ухвалено стягнути солідарно з громадянки України ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором №342- ФР від 29 листопада 2007 року, укладеного між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 у розмірі 554482 гривні 62 копійки та судовий збір у розмірі 3654 гривні.

09 серпня 2016 року державним виконавцем Октябрського відділу державної виконавчої служби м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області було відкрите виконавче провадження № 51867429 з примусового виконання виконавчого листа №554/1475/14-ц, виданого Октябрським районним судом м. Полтави 24.06.2015 року про стягнення із ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» боргу в розмірі 558136,62 грн.

10 жовтня 2019 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «ФК «Інтайм Фінанс» було укладено договір про відступлення прав вимоги, за яким новий кредитор отримав право вимоги банку до позичальників.

27 лютого 2020 року ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави у справі №554/14175/14-ц було задоволено заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні, внаслідок чого стягувачем у виконавчому провадженні № 51867429 було визначено ТОВ «ФК «Інтайм Фінанс» замість ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит». Державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 01 липня 2020 року винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження, якою стягувача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» замінено на ТОВ «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс».

Цього ж дня винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». 21 вересня 2020 року було відкрито нове виконавче провадження державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції №63074578 про стягнення виконавчого збору в розмірі 55813,66 грн та провадження №63074496 про стягнення витрат виконавчого провадження в розмірі 153,07 грн.

08 липня 2020 року приватним виконавцем Скрипником Володимиром Леонідовичем відкрито виконавче провадження № 62505339 з примусового виконання виконавчого листа № 554/14175/14ц, виданого 24.06.2015 Октябрським районним судом міста Полтави про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованості за кредитним договором №342-ФР від 29 листопада 2007 року, укладеним між відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 у розмірі 554482 гривні 62 копійки та судовий збір у розмірі 3654 гривні.

02 жовтня 2020 року між ТОВ «ФК «Інтайм Фінанс» та ТОВ «ФК «Інвестиційні рішення та стратегії», був укладений договір №02-10/2020-1 про відступлення права вимоги, в тому числі і за кредитним договором №342-ФР від 29 листопада 2007 року. Таким чином, право вимоги до позивача, набуте ТОВ «ФК «Інвестиційні рішення та стратегії» по договору №02-10/2020-1 про відступлення права вимоги включає заборгованість, яка підлягає стягненню з позивача за рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 05.02.2015 у цивільній справі №554/14175/14-ц.

17.03.2021 у рамках виконавчого провадження №62505339 приватним виконавцем Скрипником Володимиром Леонідовичем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

19.03.2021 року ТОВ «ФК «Інтайм Фінанс» здійснило продаж предмету іпотеки квартири під номером АДРЕСА_1 .

Ухвалою Октябрського районного суду міста Полтави від 06 серпня 2021 року замінено стягувача виконавчого провадження з примусового виконання рішення №554/14175/14-ц Октябрського районного суду м.Полтави від 05 лютого 2015 року у справі №554/14175/14-ц з ТОВ «ФК «Інтайм Фінанс» на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Інвестиційні рішення та стратегії» у зв`язку з укладенням договору №02-10/2020-1 про відступлення права вимоги від 02 жовтня 2020 року.

Заочним рішенням Октябрського районного суду міста Полтави у справі № 554/4422/21 від 25 листопада 2021 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задоволено. Усунено ОСОБА_4 - власнику квартири під номером АДРЕСА_1 , перешкоди у користуванні власністю шляхом позбавлення ОСОБА_2 права користування житловим приміщенням та зняття її з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_2 .

Станом на сьогодні примусове виконання виконавчого листа № 554/14175/14-ц виданого 24.06.2015 Октябрським районним судом міста Полтави про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованості за кредитним договором №342- ФР від 29 листопада 2007 року, укладеого між Відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 у розмірі 554482 гривні 62 копійки та судовий збір у розмірі 3654 гривні перебуває у приватного виконавця Скрипника Володимира Леонідовича, виконавче провадження № 67462639 від 11.11.2021 року. Сума коштів до стягнення за виконавчим документом - 558136,62 грн. Основна винагорода приватного виконавця - 55813,66 грн. Витрати виконавчого провадження - 298,84 грн. Загальна сума заборгованості за виконавчим провадження (з урахуванням основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження складає 614249,12 грн. У рамках виконавчого провадження № 67462639 з боржника ОСОБА_2 грошові кошти не стягувались.

З метою отримання правничої допомоги ОСОБА_2 звернулась до адвоката Данілової Анни Андріївни, про що укладений договір № 71-К від 25 листопада 2024 про надання правничої (правової) допомоги. В результаті співпраці, 05 грудня 2024 року адвокатом Даніловою Анною Андріївною отримано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна квартири за адресою: АДРЕСА_2 . Вказана довідка містить інформацію про те, що право власності на квартиру, яка є об`єктом застави за іпотечним договором № 342-ФР від 29 листопада 2007 року та власником якої є ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 29 листопада 2007 року, посвідченого Гурою Л.Б., приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу «29» листопада 2007 року за реєстровим №3063, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів «29» листопада 2007 року за реєстраційним № 2530536 було зареєстровано за іншою особою ОСОБА_5 23 травня 2023 року на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: НСК833365-833366,р. №1223, виданого 23.05.2023, приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Носовою Ж.Б. Також здійснені адвокатські запити до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) та до приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича з метою отримання інформації щодо заборгованостей по ВП № 51867429, 63074496, 63074578, 62505339, 67462639.

Внаслідок цих дій позивач 05 грудня 2024 року вперше дізналася про відсутність свого права власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 . Позивач до моменту звернення за інформаційною довідкою не була обізнана про зміну власника. Лише після отримання офіційних даних із державного реєстру вона дізналася, що більше не є власником квартири. Отже, строк позовної давності не пропущено.

Дізнавшись про втрату права власності, позивач негайно вжила заходів для з`ясування обставин цієї ситуації уклала договір № 72-К від 09.12.2024 про надання правничої (правової) допомоги з адвокатом Даніловою Анною Андріївною предметом якого стало отримання інформації від стягувача за виконавчим провадженням № 67462639 ТОВ «ФК «Інвестиційні рішення та стратегії», оскільки не вчиняла жодних правочинів щодо відчуження житла та не отримувала жодних повідомлень чи документів, які б свідчили про зміну власника квартири.

24 грудня 2024 року адвокатом Даніловою Анною Андріївною було направлено адвокатський запит з метою отримання інформації щодо вартості продажу квартири за адресою: АДРЕСА_2 , станом на час набуття ТОВ «ФК «Інвестиційні рішення та стратегії» права власності на це майно та за договором купівлі-продажу, серії та номеру: НСК833365- 833366,р.№1223 від 23.05.2023, виданого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Носовою Ж.Б. У запиті також зазначено, що іпотекодержатель ТОВ «Фінансова компанія «Інвестиційні рішення та стратегії», скористалося своїм правом за договором іпотеки № 342-ФР від 29.11.2007 р. та уклало 23.05.2023 р. договір купівлі-продажу нерухомого майна зі ОСОБА_5 , на підставі якого за ТОВ «ФК «Інвестиційні рішення та стратегії» зареєстровано право власності на зазначену квартиру.

У відповідь на адвокатський запит відповідач листом від 30.12.2024 року відмовив у наданні запитуваної інформації, обґрунтовуючи це тим, що такі відомості є конфіденційною інформацією, розголошення якої можливе лише за згодою іншої сторони правочину. Крім того, інформація про вартість нерухомого майна, яке було набуто у власність товариством, а також про умови правочинів, на підставі яких раніше належне товариству нерухоме майно було відчужене на користь третіх осіб віднесено товариством до конфіденційної інформації, яка є різновидом інформації з обмеженим доступом.

18.03.2025 представник позивача ознайомилась у Октябрському районному суді міста Полтави із матеріалами справи № 554/4422/21 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, внаслідок чого отримані докази про те, що ТОВ «ФК «Інтайм Фінанс» ще 19.03.2021 реалізовано квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , тобто за предметом іпотеки.

Отже, відповідно до положень іпотечного договору №342-ФР від 29 листопада 2007 року, ТОВ «ФК «Інтайм Фінанс» як належний кредитор скористався своїм правом, передбаченим ЗУ «Про іпотеку» та п.п. 10,11 іпотечного договору та реалізував предмет іпотеки. Підставою для проведення державної реєстрації права власності на майно, що є предметом іпотеки, був договір купівлі-продажу серія та номер: 330, виданий 19.03.2021, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Джуринська Л.В.

Тобто ТОВ «ФК «Інтайм Фінанс», як кредитор за кредитним договором № 342-ФР від 29 листопада 2007 року та як іпотекодержатель за вказаним іпотечним договором, врегулював вимоги щодо виконання боржником основного зобов`язання в позасудовому порядку відповідно до Закону України «Про іпотеку». Врегулювання виниклих зобов`язань таким чином було передбачено іпотечним договором, а тому вимоги за основним зобов`язанням є недійсними. Відтак підстави для стягнення заборгованості за кредитними договорами після звернення стягнення на предмет іпотеки відсутні, а виконавчий лист не підлягає виконанню.

Таким чином, вимоги ТОВ «ФК «Інвестиційні рішення та стратегії», який є правонаступником ТОВ «ФК «Інтайм Фінанс», до ОСОБА_2 задоволені повністю, а обов`язок боржника перед стягувачем у виконавчому провадженні № 67462639 є виконаним.

Заборгованість яка стягувалась по рішенню суду у справі № 554/14175/14-ц та у ВП №67462639 вже погашена, а зобов`язання за іпотечним договором є припиненими у відповідності до ст.599 ЦК України.

Оскільки ТОВ «ФК «Інтайм Фінанс», правонаступником якої є ТОВ «ФК «Інвестиційні рішення та стратегії», здійснила продаж предмету іпотеки за відповідним договором в позасудовому порядку, то будь-які її наступні вимоги за основним зобов`язанням до боржника за іпотечним договором є недійсними, зобов`язання за кредитним договором №342-ФР від 29.11.2007 року припинено, вимоги задоволені шляхом позасудового врегулювання, а виконавчий лист №554/14175/14-ц від 24.06.2015 виданий Октябрським районним судом міста Полтави підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню в силу ч.2 ст. 432 ЦПК України.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 14.04.2025 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.

13.06.2025 року приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник Володимир Леонідович надав заяву про розгляд справи без участі, повідомивши що виконавче провадження відносно ОСОБА_2 завершене.

10.07.2026 року від ТОВ «Фінансова компанія «Інвестиційні рішення та стратегії» надійшло клопотання про закриття провадження по справі.

14.07.2025 року ухвалою суду заяву представника відповідача Галінкіна Валерія Феліксовича про закриття провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Фінансова компанія «Інвестиційні рішення та стратегії», третя особа: ТОВ «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс», приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник Володимир Леонідович про визнання іпотечного договору припиненим та визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню залишено без розгляду.

08.09.2025 року від ТОВ «Фінансова компанія «Інвестиційні рішення та стратегії» надійшов відзив на позовну заяву, де просили у задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестиційні рішення та стратегії», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс», приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник Володимир Леонідович про визнання кредитного та іпотечного договорів припиненими та визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню відмовити у повному обсязі. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестиційні рішення та стратегії» понесені судові витрати на професійну правничу допомогу.

В обгрунутуванні вказували, що 30 жовтня 2020 року ТОВ Фінансова Компанія «Інвестиційні рішення та стратегії» є правонаступником усіх майнових прав ТОВ «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс» та ПАТ «Банк «Фінанси і кредит» за вищевказаними правочинами та набуло статусу кредитора за даними договорами. При цьому, зі змісту додатку № 1 до договору про відступлення прав вимоги від 02.10.2020 року вбачається, що станом на 02.10.2020 року заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором становила: заборгованість по тілу кредиту 16071,73 доларів США (455312,39 грн.); залишок по відсоткам 22474,16 доларів США (636692,95 грн.); залишок по пеням і штрафам 6208852,88 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачкою, рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 05 лютого 2015 року у справі № 554/14175/14-ц ухвалено стягнути солідарно з громадянки України ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором №342- ФР від 29 листопада 2007 року, укладеним між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 у розмірі 554482 гривні 62 копійки та судовий збір у розмірі 3654 гривні.

На підставі вищевказаного судового рішення Октябрським районним судом м. Полтави було видано виконавчий лист № 554/14175/14-ц від 24.06.2015, який неодноразово перебував на примусовому виконанні, зокрема в рамках виконавчого провадження № 67462639, яке перебувало на виконанні у приватного виконавця Скрипника В.Л.

09 червня 2025 року приватним виконавцем Скрипником В.Л. було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № 67462639, оскільки стягувач звернувся із відповідною заявою. Ставлячи перед судом питання про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, позивачка звернулась до суду в порядку позовного провадження. На переконання відповідача, позивачкою обрано неналежний спосіб захисту.

Закон не передбачає можливості визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова ВП ВС від 29.09.2020 у справі № 378/596/16-ц, від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20).

Таким чином, позовна вимога ОСОБА_2 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню не може бути задоволена, оскільки позивачкою обрано невірний спосіб захисту, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо сума, одержана від реалізації предмета іпотеки, не покриває вимоги іпотекодержателя, - не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов`язання, а також не позбавляє кредитора права на отримання відповідних сум.

ТОВ «ФК «Інвестиційні рішення та стратегії» не тільки не позбавлене права звертатись до органів, що здійснюють примусове виконання рішень для виконання рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 05 лютого 2015 року у справі № 554/14175/14-ц на підставі відповідного виконавчого листа, а й може ставити питання про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором, яка не охоплюється вищевказаним судовим рішенням шляхом подання відповідної позовної заяви. Можливість подання відповідного позову протягом найближчого часу наразі розглядається ТОВ «ФК «Інвестиційні рішення та стратегії».

Законність та дійсність договору про відступлення прав вимоги від 02.10.2020 року, на підставі якого відповідач є кредитором у даних правовідносинах позивачкою не оспорюється, даний договір в судовому порядку недійсним не визнаний. У вказаному договорі також чітко зазначений розмір заборгованості позивачки за кредитним договором, право вимого за яким було відступлене.

Відтак, оскільки зазначені договори недійсними не визнанні, а згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Оскільки вартості набутого у власність ТОВ «ФК «Інтайм Фінанс» предмета іпотеки не вистачило на погашення всієї заборгованості, яка виникла у зв`язку з порушенням основного зобов`язання, кредитор в силу норм ЦК України та Закону України "Про іпотеку" має право на стягнення суми, що не вистачає для погашення цієї заборгованості.

02.10.2025 року від представника позивача надійшла заява про зміну предмету позову, де просила визнати зобов`язання: за кредитним договором № 342-ФР від 29 листопада 2007 року, укладеним між відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 ; за іпотечним договором № 342-ФР від 29 листопада 2007 року, посвідченого Гурою Л.Б., приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу «29» листопада 2007 року за реєстровим №3066, як спосіб забезпечення зобов`язання повернення кредитних ресурсів за кредитним договором № 342-ФР від 29 листопада 2007 року, укладеним між відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 ; за договором поруки №342-ФР від 29 листопада 2007 року, укладеним між відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_3 в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №342-ФР від 29 листопада 2007 року припиненими. Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист № 554/14175/14-ц, виданий 24.06.2015 Октябрським районним судом міста Полтави про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованості за кредитним договором №342-ФР від 29 листопада 2007 року, укладений між відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 у розмірі 554 482 гривні 62 копійки та судовий збір у розмірі 3654 гривні як такого, що втратив правову підставу для виконання у зв`язку з припиненням основного зобов`язання.

02.10.2025 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в обґрунтуванні посилалася на те, що відповідно до п. 4 додаткової угоди № 1 від 30 жовтня 2020 року, новий кредитор зобов`язаний повідомити боржників, вказаних у додатку №3, про відступлення права вимоги за основними договорами протягом 5 (п`яти) календарних днів з дати укладення цієї додаткової угоди у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Сторони погоджуються, що відповідно до статті 516 Цивільного кодексу України, новий кредитор несе ризик настання для нього несприятливих обставин у зв`язку із неповідомленням або несвоєчасним/неналежним повідомленням боржників про відступлення прав вимоги за основними договорами на підставі цієї додаткової угоди.

При цьому відповідач не надає ні попереднього договору про відступлення права № 01-10/2019-1 від 01.10.2019 року ні договору № 02-10/2020-1 про відступлення прав вимоги від 02 жовтня 2020 року ні додатку №3, лише додаткову угоду № 1 та додатки № 1,2.

До відзиву не долучено доказів повідомлення позивача як боржника про відступлення прав вимоги ні за попереднім договором про відступлення права № 01-10/2019-1 від 01.10.2019 року ні за договором № 02- 10/2020-1 про відступлення прав вимоги від 02 жовтня 2020 року ні додаткової угоди № 1 від 30 жовтня 2020 року.

Крім цього, наступні вимоги у будь-якому обсязі до боржника суперечать законодавству та судовій практиці, що надалі наведено у п. 3 даної відповіді на відзив.

На суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

24.10.2025 року ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтава закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

08.12.2025 року ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтава повернуто зі стадії розгляду справи №554/5294/25 по суті до стадії підготовчого провадження. Відкладено підготовче засідання. Залучено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

22.01.2026 року ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтава витребувано у першої Полтавської державної нотаріальної контори, адреса: вулиця Гоголя, 11, Полтава, Полтавська область, 36000; info.1plt.plt.notary@sumyjust.gov.ua, інформацію щодо кола правонаступників та належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 .

24.02.2026 року від першої Полтавської державної нотаріальної контори надійшов лист, де повідомлено, що здійснено перевірку алфавітних книг обліку спадкових справ першої Полтавської державної нотаріальної контори за 2009-2026 роки, в ході якої інформація про заведення спадкової справи після померлої ОСОБА_3 в документах нотаріального діловодства та архіву першої Полтавської державної нотаріальної контори, не виявлена. Відповідно до діючого законодавства України, всі заповіти складені та посвідчені, змінені або скасовані в установленому законодавством порядку, заведені спадкові справи та видані свідоцтва про право на спадщину з 01.12.2000 року підлягають обов?язковій реєстрації в спадковому реєстрі у порядку, передбаченому положенням про спадковий реєстр.

20.04.2026 року ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтава закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог, підтримав обґрунтування викладені у відзиві.

Треті особи належним чином повідомлені про судове засідання, надали заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити повністю виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 29 листопада 2007 року між відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір № 342-ФР від 29 листопада 2007 року, посвідченим Гурою Л.Б., приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу 29 листопада 2007 року за реєстровим №3066, як спосіб забезпечення зобов`язання повернення кредитних ресурсів за кредитним договором № 342-ФР від 29 листопада 2007 року, укладеним між відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 , згідно якого позивач отримала кредит в сумі 27000 доларів США з оплатою по процентній ставці 13,5 процентів річних, строк договору до 28 листопада 2027 року (а.с. 20-22).

На умовах, передбачених цим договором, іпотекодавець передав в заставу (іпотеку) іпотекодержателю наступне нерухоме майно: квартиру під номером АДРЕСА_1 . Зазначена квартира складається з однієї (жилої кімнати), має загальну площу 33,8 кв. м. і жилу площу 17,4 кв. м., надалі «Предмет іпотеки». Предмет іпотеки належав іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Гурою Л.Б., приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу 29 листопада 2007 року за реєстровим №3063, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 29 листопада 2007 року за реєстраційним № 2530536.

В іпотечному договорі міститься відповідне застереження, що передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в разі порушення кредитних зобов`язань.

На виконання укладеного між сторонами іпотечного договору, приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Гурою Л.Б. у зв`язку з посвідченням вищезазначеного іпотечного договору було накладено заборону на відчуження зазначеного в договорі нерухомого майна, яке належить позивачу до припинення іпотечного договору.

29 листопада 2007 року в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_3 укладено договір поруки №342-ФР, згідно зі ст.1 якого поручитель зобов`язується відповідати за повне та своєчасне виконання боржником - ОСОБА_2 її боргових зобов`язань перед кредитором за кредитним договором №342-ФР від 29 листопада 2007 року, в повному обсязі таких зобов`язань.

Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 05 лютого 2015 року у справі №554/14175/14-ц ухвалено стягнути солідарно з громадянки України ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором №342- ФР від 29 листопада 2007 року, укладеним між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 у розмірі 554482 гривні 62 копійки та судовий збір у розмірі 3654 гривні (а.с. 27-28).

09 серпня 2016 року державним виконавцем Октябрського відділу державної виконавчої служби м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області було відкрите виконавче провадження № 51867429 з примусового виконання виконавчого листа №554/1475/14-ц, виданого Октябрським районним судом м. Полтави 24.06.2015 року про стягнення із ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» боргу в розмірі 558136,62 грн.

10 жовтня 2019 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «ФК «Інтайм Фінанс» було укладено договір про відступлення прав вимоги, за яким новий кредитор отримав право вимоги банку до позичальників.

27 лютого 2020 року ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави у справі №554/14175/14-ц було задоволено заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні, внаслідок чого стягувачем у виконавчому провадженні № 51867429 було визначено ТОВ «ФК «Інтайм Фінанс» замість ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит». Державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 01 липня 2020 року винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження, якою стягувача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» замінено на ТОВ «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс» (а.с.30-32).

Цього ж дня винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». 21 вересня 2020 року було відкрито нове виконавче провадження державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції №63074578 про стягнення виконавчого збору в розмірі 55813,66 грн та провадження №63074496 про стягнення витрат виконавчого провадження в розмірі 153,07 грн (а.с. 32).

08 липня 2020 року приватним виконавцем Скрипником Володимиром Леонідовичем відкрито виконавче провадження № 62505339 з примусового виконання виконавчого листа № 554/14175/14ц, виданого 24.06.2015 Октябрським районним судом міста Полтави про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованості за кредитним договором №342-ФР від 29 листопада 2007 року, укладеного між відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 у розмірі 554482 гривні 62 копійки та судовий збір у розмірі 3654 гривні (а.с. 34).

02 жовтня 2020 року між ТОВ «ФК «Інтайм Фінанс» та ТОВ «ФК «Інвестиційні рішення та стратегії», був укладений договір №02-10/2020-1 про відступлення права вимоги, в тому числі і за кредитним договором №342-ФР від 29 листопада 2007 року. Таким чином, право вимоги до позивача, набуте ТОВ «ФК «Інвестиційні рішення та стратегії» по договору №02-10/2020-1 про відступлення права вимоги включає заборгованість, яка підлягає стягненню з позивача за рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 05.02.2015 у цивільній справі №554/14175/14-ц.

17.03.2021 у рамках виконавчого провадження №62505339 приватним виконавцем Скрипником Володимиром Леонідовичем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

19.03.2021 року ТОВ «ФК «Інтайм Фінанс» здійснило продаж предмету іпотеки квартири під номером АДРЕСА_1 (а.с 35-37).

Ухвалою Октябрського районного суду міста Полтави від 06 серпня 2021 року замінено стягувача виконавчого провадження з примусового виконання рішення №554/14175/14-ц Октябрського районного суду м.Полтави від 05 лютого 2015 року у справі №554/14175/14-ц з ТОВ «ФК «Інтайм Фінанс» на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Інвестиційні рішення та стратегії» у зв`язку з укладенням договору №02-10/2020-1 про відступлення права вимоги від 02 жовтня 2020 року(а.с. 38-39).

Заочним рішенням Октябрського районного суду міста Полтави у справі № 554/4422/21 від 25 листопада 2021 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задоволено. Усунено ОСОБА_4 - власнику квартири під номером АДРЕСА_1 , перешкоди у користуванні власністю шляхом позбавлення ОСОБА_2 права користування житловим приміщенням та зняття її з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_4 .

У частині першій статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої, абзацу дванадцятого частини другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

За змістом положень указаних норм права суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Як передбачено частиною першою статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

У частині першій статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

За змістом статей 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу - до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов`язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами - стаття 1048 ЦК України), що підлягає сплаті.

Отже, у випадку настання строку виконання зобов`язання за кредитним договором, у тому числі і випадку, передбаченому частиною другою статті 1050 ЦК України, позичальник повинен повернути кредитору позику у повному обсязі та нараховані на час повернення проценти.

У постанові від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні. Якщо за рішенням про звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів.

Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з частиною першою статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина перша статті 554 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Закон України «Про іпотеку» є спеціальним законом щодо врегулювання правовідносин з приводу іпотечного майна.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (частина перша статті 3 Закону України «Про іпотеку»).

Згідно із частиною п`ятою статті 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і, за загальним правилом, є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її; з інших підстав, передбачених цим Законом.

У пункті 6 іпотечного договору встановлено, що цей договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання зобов`язань по договору кредиту. Іпотека припиняється у разі: повного виконання Боржником зобов`язань по договору кредиту; реалізації предмета іпотеки відповідно до умов цього договору та чинного законодавства України; розірвання цього договору за згодою сторін, яка посвідчується нотаріально; з інших підстав, передбачених чинним законодавством України.

Правила припинення зобов`язання сформульовані в главі 50 «Припинення зобов`язання» розділу І книги п`ятої «Зобов`язальне право» ЦК України, норми якої передбачають, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599), переданням відступного (стаття 600), зарахуванням (стаття 601), за домовленістю сторін (стаття 604), прощенням боргу (стаття 605), поєднанням боржника і кредитора в одній особі (стаття 606), неможливістю виконання (стаття 607), смертю фізичної особи чи ліквідацією юридичної особи (статті 608 та 609).

Відповідно до частини першої статті 509, статті 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За загальним правилом зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (частини перша та друга статті 598 ЦК України).

Згідно із правовою позицією, встановленою Верховним Судом при розгляді справи № 6-939цс15, припинення зобов`язання можливе за умови його належного виконання проведено належним чином.

У зв`язку із цим під час розгляду зазначеної справи слід враховувати необхідно висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 22.02.2022 у справі № 761/36873/18.

Зокрема, у п.п.8.26, 9.28. постанови від 22.02.2022 у справі № 761/36873/18 Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеними в постановах від 13 лютого 2019 року у справі № 759/6703/16-ц (провадження № 61-22462св18) та від 20 листопада 2019 року у справі № 295/795/19 (провадження № 61-12137св19), про те, що в разі завершення такого позасудового врегулювання, тобто звернення стягнення на предмет іпотеки у способи, визначені статтею 37 Закону України «Про іпотеку», зобов`язання припиняється, оскільки за положеннями цього Закону всі наступні вимоги є недійсними.

Діючи добросовісно та обачливо, відповідач у цій справі повинен був застосувати заходи досудового врегулювання та звернення стягнення на предмет іпотеки таким чином, щоб вартість предмета іпотеки повністю або в більшій частині погасила заборгованість за кредитним договором, розуміючи, що наступні будь-які вимоги в цих правовідносинах будуть неможливі. Неможливість наступних вимог кредитора до боржника за змістом норми закону, чинної на той момент, і таких фактичних обставин, які встановлено в цій справі, свідчить про припинення зобов`язання боржника у кредитних правовідносинах виконанням. У зазначеному випадку неможливість пред`явлення наступних вимог у будь-якому обсязі до боржника свідчить про неможливість подальших правовідносин між кредитором та боржником, а тому слід дійти висновку, що зобов`язання боржника у таких кредитних правовідносинах припиняється.

У постанові Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 629/4356/20 (провадження № 61-5667св21), вказано, що, визнаючи іпотеку припиненою та скасовуючи обтяження іпотечного майна, суди попередніх інстанцій правильно керувалися тим, що обсяг основного зобов`язання позичальника за кредитним договором визначений рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 12 березня 2015 року у справі № 629/5679/14-ц. Державний виконавець 01 липня 2015 року прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа за вказаним судовим рішенням у зв`язку із його повним виконанням. ПАТ «УкрСиббанк» постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження з 2015 року не оскаржував, фактично погодившись із повним виконанням божником основного зобов`язання за кредитним договором, що є наслідком припинення акцесорного зобов`язання.

У постанові Верховного Суду від 12 липня 2021 року у справі № 264/1419/18 (провадження № 61-7277св20), зазначено, що факт припинення зобов`язань за кредитним договором підтверджено постановою державного виконавця від 18 січня 2018 року про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з виконанням виконавчого документа у повному обсязі. Доказів оскарження вказаної постанови державного виконавця до суду не надано. Тому з огляду на те, що належне виконання основного зобов`язання припиняє іпотеку й обтяження нерухомого майна, що є предметом іпотеки, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про задоволення вимоги позивача про визнання припиненим й іпотечного договору.

Верховний Суд у постанові від 27 квітня 2022 року у справі № 477/33/20 (провадження № 61-2817св21) зробив висновок, що з урахуванням того, що рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 01 листопада 2010 року з особи на користь банку стягнуто в повному обсязі заборгованість за тілом кредиту, вказане судове рішення виконано повністю, що підтверджується постановою від 07 листопада 2019 року про закінчення виконавчого провадження , відомості про скасування постанови державного виконавця від 07 листопада 2019 року про закінчення виконавчого провадження в матеріалах справи відсутні, наявні підстави вважати зобов`язання за кредитним договором виконаним. За таких обставин суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок, що з моменту виконання у повному обсязі зобов`язань, визначених рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 01 листопада 2010 року про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, припинилися зобов`язання позивача як за договором кредиту, так і за договором іпотеки. Зазначене узгоджується із висновком, що міститься у пункті 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 711/4556/16 (провадження № 14-88цс19).

Верховний Суд у постанові від 30 листопада 2022 року у справі № 569/16813/19 (провадження № 61-11988св21) за подібних фактичних обставин зробив висновок, що у постанові державного виконавця зазначено про фактичне виконання в повному обсязі рішення суду, відомості про оскарження вказаної постанови та її скасування відсутні. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що зобов`язання боржника перед кредитором виконано в повному обсязі, а тому позовні вимоги в частині визнання іпотеки припиненою підлягають задоволенню, оскільки є обґрунтованими та доведеними належними доказами.

Відповідно до статті 432 ЦПК України, виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або 3) з інших причин.

Аналіз змісту наведеної норми свідчить про те, що можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню передбачена, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, проте наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.

Перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.

У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Такі висновки містяться у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 2-4671/11.

Звернення із вимогою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню обумовлено тим, що Закон України «Про виконавче провадження» не містить такої підстави для закінчення виконавчого провадження як «рішення суду про припинення кредитного договору та іпотечного договору». А тому, у випадку якщо судом не буде розглянуто питання щодо існуючого виконавчого листа, є ймовірність того, що задля реального припинення стягнення доведеться ініціювати окремий судовий процес щодо визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Велика Палата Верховного Суду виснувала в пунктах 117-118 постанови від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20), що якщо позивач заявляє вимогу, яка за належної інтерпретації може ефективно захистити його порушене право, суди не повинні відмовляти у її задоволенні виключно з формальних міркувань, оскільки це призведе до необхідності повторного звернення позивача до суду за захистом його прав (які за наведених умов могли бути ефективно захищені), що не відповідатиме принципам верховенства права та процесуальної економії.

Судом встановлено, що після відступлення права вимоги новим кредитором було реалізовано предмет іпотеки у позасудовому порядку шляхом укладення договору купівлі-продажу від 19.03.2021 року. Внаслідок такого звернення стягнення на предмет іпотеки право власності на квартиру, яка була предметом іпотеки, перейшло до третьої особи. Відповідно до ст. 141 ч.1 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по оплаті судового збору.

Матеріалами справи підтверджується, що кредитор скористався передбаченим іпотечним договором та Законом України «Про іпотеку» способом позасудового врегулювання шляхом реалізації предмета іпотеки. Доказів того, що сторони передбачили право кредитора на подальше стягнення залишку заборгованості після завершення позасудового звернення стягнення, відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку, що зобов`язання за кредитним договором №342-ФР від 29 листопада 2007 року припинилися внаслідок задоволення вимог кредитора шляхом позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки, а тому припиненими є також зобов`язання за іпотечним договором та договором поруки як похідними способами забезпечення виконання основного зобов`язання.

Щодо вимоги про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 432 ЦПК України виконавчий документ може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням або з інших причин.

Оскільки судом встановлено факт припинення основного зобов`язання та відсутність у відповідача права вимоги до позивача після реалізації предмета іпотеки, виконавчий лист №554/14175/14-ц від 24.06.2015 року втратив правову підставу для подальшого виконання та підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 5, 8, 10, 11, 58 - 61, 212 - 215 ЦПК України, статтями 509,526,599 ЦК України, Законом України «Про іпотеку» Законом України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 703, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ТОВ «Фінансова компанія «Інвестиційні рішення та стратегії», треті особи: ТОВ «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс», приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник Володимир Леонідович, ОСОБА_3 про визнання іпотечного договору припиненим та визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати зобов`язання за кредитним договором № 342-ФР від 29 листопада 2007 року, укладеним між відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 ; за іпотечним договором № 342-ФР від 29 листопада 2007 року, посвідченого Гурою Л.Б., приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу «29» листопада 2007 року за реєстровим №3066, як спосіб забезпечення зобов`язання повернення кредитних ресурсів за кредитним договором № 342-ФР від 29 листопада 2007 року, укладеним між відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 ; за договором поруки №342-ФР від 29 листопада 2007 року, укладеним між відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_3 в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №342-ФР від 29 листопада 2007 року припиненими.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист № 554/14175/14-ц, виданий 24.06.2015 Октябрським районним судом міста Полтави про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованості за кредитним договором №342-ФР від 29 листопада 2007 року, укладеного між відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 у розмірі 554482 гривні 62 копійки та судовий збір у розмірі 3654 гривні як такого, що втратив правову підставу для виконання у зв`язку з припиненням основного зобов`язання.

Стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «Інвестиційні рішення та стратегії» на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через відповідний суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відомості про учасників, які брали участь у справі:

позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_5 ;

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестиційні рішення та стратегії», адреса: 39600, м. Кременчук, вул.Першотравнева, буд. 20-А, кв. 7, код ЄДРПОУ 43455689;

Треті особи:

ТОВ «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс», адреса: 49026, м. Дніпро, вул.Калинова, буд. 25-27, ЄДРПОУ 39692262;

Приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник Володимир Леонідович, адреса: 39600, м.Кременчук, вул. Ігоря Сердюка 15, офіс 72.

Суддя В.М.Бугрій