Ухвала суду № 137666646, 23.06.2026, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/3879/25

Провадження № 1-кп/541/107/2026

У Х В А Л А

23 червня 2026 року

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №62023240020001213 від 06.09.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області перебувають матеріали вищезазначеного кримінального провадження.

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем призваним під час мобілізації, перебуваючи на посаді стрільця-снайпера 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 7 механізованої роти НОМЕР_1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , реалізуючи свій злочинний умисел, з мотивів небажання виконувати обов`язки військової служби та з метою тимчасово ухилитися від неї, в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст.ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, не одержавши дозволу відповідних командирів або начальників, 12 липня 2023 року, приблизно о 08 год 30 хв., самовільно залишив місце дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_2 , вибув у невідомому напрямку та перебував поза його межами, при цьому час проводив на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, не вживаючи жодних заходів для повернення до підрозділу військової частини НОМЕР_2 , або звернення до правоохоронних, інших державних органів чи органів військового управління за наявності реальної можливості для цього до 01.08.2025, а саме до моменту самостійного звернення до слідчого Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області, чим було припинено вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, 12 липня 2023 року, приблизно о 08 год 30 хв., солдат ОСОБА_4 умисно самовільно залишив військову частину НОМЕР_2 в умовах воєнного стану та незаконно перебував за її межами до 01 серпня 2025 року.

Дії ОСОБА_4 на досудовому розслідування кваліфіковані за ч. 5 ст. 407 КК України.

В ході судового розгляду захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_5 , заявила клопотання про направлення обвинуваченого ОСОБА_4 , який утримується в ДУ «Полтавска установа виконання покарань (№ 23)» до КП «Полтавска обласна клінічна лікарня ім.. МВ Скліфасовського Полтавської обласної ради» для проведення стаціонарного комплексного медичного обстеження. Своє клопотання захисник мотивує тим, що обвинувачений отримав під час проходження військової служби тяжке бойове поранення, наслідком якого стали стійкі порушення функцій органів дихання та опорно-рухового апарату, підтверджені наявними медичними документами та висновком ВЛК. На думку захисника, з часу останнього медичного обстеження минув значний період, а перебування обвинуваченого в умовах слідчого ізолятора обмежує можливість проведення повного спеціалізованого обстеження. У зв`язку з цим захисник вважає за необхідне встановити актуальний стан здоров`я обвинуваченого, ступінь функціональних порушень, потребу в подальшому лікуванні, реабілітації та проходженні повторної військово-лікарської експертизи, а також забезпечити його право на належну медичну допомогу.

Прокурор не заперечував щодо задоволення клопотання.

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши доводи клопотання захисника, приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до обвинувального акта, предметом судового розгляду у даному кримінальному провадженні є перевірка та оцінка обставин вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а також вирішення питань, визначених ст. 368 КПК України, зокрема щодо доведеності винуватості обвинуваченого у пред`явленому обвинуваченні.

Згідно зі ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. Отже, предмет доказування та обставини, які підлягають встановленню під час судового розгляду, обмежуються фактичними даними, що мають значення для вирішення питання про наявність чи відсутність у діях обвинуваченого складу інкримінованого кримінального правопорушення.

Зі змісту поданого клопотання вбачається, що захисник просить направити обвинуваченого на стаціонарне комплексне медичне обстеження з метою встановлення актуального стану його здоров`я, ступеня порушення функцій органів дихання та опорно-рухового апарату, необхідності подальшого лікування, реабілітації та проходження військово-лікарської комісії.

Разом із тим питання щодо актуального стану здоров`я обвинуваченого на час судового розгляду, визначення потреби у лікуванні, реабілітації чи повторному проходженні військово-лікарської експертизи не належать до предмета доказування у даному кримінальному провадженні та не стосуються встановлення обставин, передбачених ст. 91 КПК України.

Наведені у клопотанні обставини свідчать про наявність у обвинуваченого певних захворювань та наслідків отриманих раніше поранень, однак самі по собі не доводять необхідності проведення судом додаткового стаціонарного медичного обстеження, оскільки результати такого обстеження не можуть вплинути на встановлення фактичних обставин інкримінованого кримінального правопорушення, що є предметом розгляду у даній справі.

Суд також враховує, що клопотання не містить обґрунтування того, які саме обставини, що підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні, можуть бути встановлені або спростовані внаслідок проведення запропонованого медичного обстеження, та яким чином його результати матимуть значення для вирішення питання щодо винуватості чи невинуватості обвинуваченого.

Крім того, забезпечення права особи на охорону здоров`я та отримання медичної допомоги не ставиться під сумнів, однак питання організації медичного обстеження, лікування чи проходження військово-лікарської комісії вирішуються у порядку, встановленому спеціальним законодавством, та не можуть бути підставою для виходу суду за межі предмета судового розгляду в даному кримінальному провадженні.

За таких обставин суд доходить висновку, що заявлене захисником клопотання фактично спрямоване на з`ясування обставин, які не входять до предмета судового розгляду та не мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, у зв`язку з чим підстави для його задоволення відсутні.

Керуючись ст.ст. 91, 367, 368 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_5 про направлення обвинуваченого ОСОБА_4 , який утримується в ДУ «Полтавска установа виконання покарань (№ 23)» до КП «Полтавска обласна клінічна лікарня ім.. МВ Скліфасовського Полтавської обласної ради» для проведення стаціонарного комплексного медичного обстеження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяОСОБА_1