Рішення № 137666549, 24.06.2026, Лохвицький районний суд Полтавської області

Справа № 538/640/26

Провадження №2-др/538/16/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2026 року Лохвицький районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Бондарь В.А.

за участю секретаря судового засідання Горілей Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лохвиця Полтавської області заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Тальчук Поліни Іллівни про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) по цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 , -

в с т а н о в и в:

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Тальчук Поліна Іллівна звернулася до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення по справі, відповідно до якої просить стягнути з ТОВ «Споживчий центр» витрати на правову (правничу допомогу) у загальному розмірі 11500 грн.

Представник позивача ТОВ «Споживчий центр» Чехун Ю.В. у відповіді на відзив, відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України заявила клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, та просила зменшити витрати на правову допомогу до 3000 грн.

В судове засідання сторони по справі не викликалися.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі розгляду справи судом за відсутності учасників справи за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Ознайомившись з поданою заявою представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

20 травня 2026 року було ухвалено рішення суду, відповідно до якого в задоволенні позові ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було відмовлено.

Згідно з ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України.

Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача.

Ч. 2 ст. 137 цього Кодексу встановлено, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Аналогічні положення викладені в ч. 1, 2 ст. 28 Правил адвокатської етики.

Адвокатом Тальчук П.І. надано докази понесених витрат відповідачкою на правничу допомогу, а саме: Договір про надання правничої допомоги від 10.11.2025 року; акт здачі-прийняття наданих послуг від 17.04.2026 року, копію платіжної інструкції Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» від 17.04.2026 р. про перерахування грошових коштів в розмірі 11500 грн.

Надання правничої допомоги підтверджено належними та допустимими доказам.

Ч. 4 ст. 137 ЦПІК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Оцінюючи надані докази з метою їх розподілу в порядку ст. 141 ЦПК України, суд враховує висновки, викладені у наступних постановах Верховного Суду:

- Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, Верховного Суду у справі № 922/445/19, що в питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

- Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц від 19 лютого 2020 року (п. 21), що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін;

- Великої Палати Верховного Суду у справі № 922/1964/21 від 16.11.2022, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст. 627 ЦК України.

Оцінюючи з метою розподілу судових витрат надані сторонами докази за критеріями, визначеними у ч. 4 ст. 137 ЦПІК України, зважаючи на відмову у задоволенні вимог позову, враховуючи нескладність справи, адвокат брала участь лише в одному судовому засіданні, враховуючи клопотання позивача про зменшення витрат за надання професійної правничої допомоги, а також принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, зокрема предметом позову, його ціною, та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд з огляду на розумну необхідність та реальність судових витрат для даної справи, яка є малозначною та розгляд якої здійснюється у спрощеному провадженні, дійшов висновку про зменшення їх розміру та стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн.

Керуючись ст.ст. ст. 133, 137, 141, 246, 258-261, 270, 353-354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Тальчук Поліни Іллівни про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення яким, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

У задоволенні заяви в іншій частині вимог відмовити.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення та підписання.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.А. Бондарь