Ухвала суду № 137666378, 22.06.2026, Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 642/1135/22

Провадження № 6/552/218/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2026 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого - судді Самсонової О.А.,

секретар судового засідання Хрипунова Т.В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві заяву боржника ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення у справі №642/1135/22, -

В С Т А Н О В И В:

02 червня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про розстрочення виконання рішення у справі 642/1135/22.

Свою заяву обґрунтовує тим, що рішенням від 20 листопада 2025 року у справі № 642/1135/22 провадження №2-п/552/38/25 Київський районний суд м.Полтави частково задовольнив позов Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» та стягнув з неї заборгованість за послуги опалення та гарячого водопостачання, інфляційні втрати, три відсотки річних та судові витрати на загальну суму 37 202,59 грн.

ОСОБА_1 подала на вказане рішення апеляційну скаргу, за наслідками розгляду якої Полтавський апеляційний суд стягнув з ОСОБА_1 18601,31 грн.

Станом на час подачі цієї заяви в Україні діє воєнний стан.

У зв`язку з вказаними об`єктивними причинами вона тимчасово проживає у Королівстві Бельгія. При цьому вона не працює та отримує від Королівства Бельгія грошову допомогу.

Крім того, обставини справи свідчать, що фактично ОСОБА_1 мешкала за іншою адресою, комунальними послугами у квартирі за адресою АДРЕСА_1 не користувалась, і апеляційна інстанція поклала обов`язок сплати зазначених послуг на ОСОБА_1 як на співвласника квартири.

З огляду на вказані виняткові обставини матеріального становища та перебування у зв`язку з воєнним станом за кордоном ОСОБА_1 має об`єктивну можливість сплачувати 1 550,61 гривні щомісячно протягом 12 місяців.

Тому просила суд надати розстрочку виконання судового рішення у справі №642/1135/22 шляхом сплати 1 550,61 гривні щомісячно протягом 12 місяців.

В подальшому ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою, у якій просила врахувати часткове стягнення з неї заборгованості за заочним рішенням у цій справі, яке в подальшому було скасовано. Отже розмір заборгованості становить 14724,16 грн. Тому просила надати розстрочку виконання рішення шляхом сплати 1227,01 грн щомісячно протягом 12 місяців.

В судове засідання заявник та інші учасники справи, які належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви, не з`явились.

Згідно ч.2 ст.435 ЦПК України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Оскільки неявка сторін не перешкоджає розгляду, суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності осіб, що в засідання не з`явились.

Судом встановлено, що рішенням Київського районного суду м.Полтави від 20 листопада 2025 року позовні вимоги Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги опалення та гарячого водопостачання задоволені. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" заборгованість за послуги опалення та гарячу воду за період з 01 листопада 2016 року по 31 грудня 2021 року в сумі 32176 грн 31 коп., інфляційні втрати підприємства у зв`язку з порушенням строків оплати послуг у розмірі 1817 грн 79 коп., 3% річних - 727 грн 49 коп., на відшкодування понесених судових витрат - 2481 грн 00 коп., а всього стягнуто 37202 грн 59 коп.

В задоволенні позовних вимог Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги опалення та гарячого водопостачання відмовлено.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 18 березня 2026 року рішення Київського районного суду м.Полтави від 20 листопада 2025 року в частині позовних вимог до ОСОБА_1 скасовано. В цій частині ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" заборгованість за послуги теплопостачання за період з 01 листопада 2016 року по 31 грудня 2021 року в сумі 16088,16 грн, інфляційні втрати підприємства у зв`язку з порушенням строків оплати послуг у розмірі 908,90 грн, 3% річних 363,75 грн, на відшкодування понесених судових витрат 1240,50 грн, а всього стягнуто 18601,31 грн.

Зазначене рішення набрало законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно до ч. 3 ст.435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 4 ст.435 ЦПК України визначено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

За змістом статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 435 ЦПК України задоволення заяви про відстрочення виконання судового рішення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає з урахуванням установлених обставин, які ускладнюють або виключають виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виходячи з вимог цивільного процесуального закону та вимог ст.435 ЦПК України надання розстрочки виконання рішення суду має винятковий характер.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Проте, звертаючись до суду з заявою про розстрочку виконання рішення, заявник не вказує будь-яких обставин, які об`єктивно свідчать про неможливість виконання рішення.

Факт проживання в Королівстві Бельгія та обставина, що відповідач не працює, не є обставинами, які в значенні ст.435 ЦПК України істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Звертаючись до суду з даною заявою, ОСОБА_1 не надала доказів, які б дозволяли надати оцінку її матеріальному становищу. Та обставина, що ОСОБА_1 не працює, не свідчить про її незадовільне матеріальний становище, яке об`єктивно свідчить про неможливість виконання рішення суду.

Якщо відповідач тривалий час не працює, будь-яких доказів, з яких би вбачалося якими є джерела її фінансування, в яких розмірах вона одержує дохід, за рахунок яких коштів, або у кого на утриманні вона перебуває, відповідач до справи не надала.

Також відповідачем не надано доказів щодо наявності або відсутності у неї іншого майна, за рахунок якого може бути виконано рішення.

Таким чином, з заяви ОСОБА_1 та доданих до неї доказів не вбачається підстав для розстрочення виконання рішення суду.

Оскільки заявником не долучено до заяви про розстрочення виконання належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, зокрема, не додано доказів, які свідчать про її матеріальне становище, яке ускладнює або робить неможливим виконання рішення, суд приходить до висновку, що заявником не доведено обставини, на які вона посилається.

Беручи до уваги викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.

Керуючись ст. ст.18, 435 ЦПК України, ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», - суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення у справі №642/1135/22 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний термін з дня її проголошення.

Головуючий О.А.Самсонова