Рішення № 137666287, 11.06.2026, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/416/26

Провадження № 2/529/476/26

РІШЕННЯ

іменем України

11 червня 2026 року Диканський районний суд Полтавської області в складі :

головуючого - судді Петренко Л.Є.

за участю секретаря - Звягольської В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Представник позивача ТОВ "ФК «ЄАПБ» 30.04.2026 звернувся до Диканського районного суду Полтавської області з позовною заявою, яка сформована в системі «Електронний суд» та просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором та понесені судові витрати.

Позов обґрунтовує тим, що 15.09.2025 між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено електронний Договір кредитної лінії № 6754441, відповідно до умов якого відповідачеві надано кредит, на погоджений умовами даного договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок відповідача. В той же час, відповідач ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредитодавцю таку суму кредитних коштів зі сплатою відсотків та комісії за надання кредиту.

26.01.2026 між ТОВ ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 26/01/2026, у відповідності до умов якого ТОВ ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» права грошової вимоги до Боржників, які вказані у реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з реєстру боржників за кредитними договорами, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача по вказаному договору на загальну суму 30 479 грн. 36 коп. з яких 7 550 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 6 526 грн. 98 коп. сума заборгованості за відсотками, 15 100 грн. неустойка, 1 302 грн. 38 коп. комісія за надання кредиту. Позивач після отримання права вимоги до відповідача ОСОБА_1 не здійснював жодних нарахувань.

Враховуючи, що позивач набув право грошової вимоги до відповідача, просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором та сплачений судовий збір.

12.05.2026 суддею Диканського районного суду Полтавської області відкрито провадження у справі, визначено розгляд такої за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач ОСОБА_1 подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність. Вказав про визнання позовних вимог, а також просив суд розстрочити йому виконання рішення суду у зв`язку із скрутним матеріальним становищем. Також до заяви додав копію військового квитка.

Відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

15.09.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено Договір кредитної лінії (надійний) № 6754441. Згідно з умовами вказаного кредитного договору позикодавець надав позичальнику кредит у розмірі 7 550 грн. строком на 365 днів, дата повернення 09.09.2026, зі сплатою відсотків за користування кредитом із фіксованою процентною ставкою 0,95 %, комісія за надання кредита 17, 25% від суми наданого кредита 1302 грн. 38 коп. Також умовами договору визначена пеня за понадстрокове користування коштами в розмірі 377 грн. 50 коп. вдень (а.с.6-13).

Вказаний кредитний договір ОСОБА_1 підписав електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 772003.

Також окрім кредитного договору відповідачем ОСОБА_1 підписано паспорт споживчого кредиту.

Кредитодавець свої договірні зобов`язання виконав та 15.09.2025 здійснив перерахування кредитних коштів ОСОБА_1 на його платіжну карту НОМЕР_1 , що підтверджується відповідною довідкою (а.с.17)

Як вбачається з розрахунку заборгованості ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відповідач ОСОБА_1 жодних платежів на погашення заборгованості не вносив. Розмір заборгованості станом на 26.01.2026 становить 30 479 грн. 95 коп., яка складається з основного боргу 7 550 грн, заборгованість за відсотками 6 526 грн. 98 коп., заборгованість за комісією 1 302 грн, заборгованість за неустойкою 15 100 грн (а.с.19-20).

Відсотки нараховувались по 14.12.2025 включно, тобто в межах строку дії кредитного договору.

Як вбачається із матеріалів справи, договір між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Відповідно до ч. 1, ч. 2ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі - ч. 2ст. 639 ЦК України.

Укладаючи кредитний договір, сторони вчинили дії, визначені ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк встановлений договором або Законом (ст. 612 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що після отримання кредитних коштів ОСОБА_1 жодних платежів не вносив, тому заборгованість по тілу кредита в розмірі 7 550 грн є непогашеною.

Аналізуючи умови пункту 2.2.8 Договору, суд дійшов до висновку про правомірність дій товариства щодо встановлення комісії за надання кредиту відповідно до вимог статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» з урахуванням того, що укладеним між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 договором передбачено нарахування вказаного виду комісії. При підписанні кредитного договору відповідач підтвердив, що він обізнаний та погодився з умовою даного договору. Тому заборгованість у розмірі 1 302 грн. 38 коп. за комісією, пов`язану з наданням кредиту, підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи вище викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині заборгованості за тілом кредиту в сумі 7 550 грн., комісії за надання кредиту 1 302 грн. 38 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки зазначена заборгованість відповідає умовам договору та нарахована правомірно.

Щодо нарахованих відсотків за користування кредитними коштами та неустойки за неналежне виконання відповідачем своїх боргових зобов`язань суд звертає увагу на наступне.

Як вбачається з копії військового квитка серії НОМЕР_2 , виданого 25.10.2011, ОСОБА_1 призваний на військову службу по мобілізації з 24.02.2022, записи про звільнення з військової служби відсутні, тобто останній і на даний час перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_3 , що підтверджується відповідним записом у військовому квитку на сторінці № 9.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» від 20 травня 2014 року №1275-УП (підпунктом 3 пункту 4 Закону) внесено доповнення до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме статтю 14 доповнено пунктом 15 наступного змісту: «15. Військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються»

З моменту оголошення Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року №303/2014 в Україні настав особливий період, скасування особливого періоду буду здійснено окремим Указом Президента України «Про демобілізацію» після стабілізації обстановки на сході України; на момент подання позову в Україні діяв особливий період.

Національним Банком України дано роз`яснення стосовно перегляду умов кредитних договорів позичальників-військовослужбовців, а саме роз`яснено, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації», який набрав чинності з 8 червня 2014 року, внесено доповнення до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до яких не підлягають нарахуванню штрафні санкції, пені за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами й організаціями усіх форм власності, у тому числі банками та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду

Таким чином, з оголошення Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року №303/2014 в Україні настав особливий період, який не було скасовано на час подачі позову.

ОСОБА_1 як військовослужбовець, який перебуває на військовій службі, в силу положень пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей», який набрав чинності з 08 червня 2014 року, не має сплачувати штрафні санкції, пеню за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності, проценти за користування кредитом з моменту призову, тобто з 24.02.2022 і до закінчення особливого періоду.

Таким чином нараховані відсотки за кредитним довогром в розмірі 6 526 грн 98 коп., а також неустойка в сумі 15 100 грн. задоволенню не підлягають, оскільки такі нараховані кредитором в період проходження ОСОБА_1 військової служби.

При цьому слід зазначити, що в умовах воєнного стану позичальник (боржник) звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення грошового зобов`язання.

Отже, реальна заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором становить 8 852 грн. 38 коп.

Позичальник попереджений, що у випадку неналежного виконання зобов`язань за договором, позикодавець має право без згоди позичальника передати свої права кредитора за договором - п.п. 9.2.6 Кредитного договору.

26.01.2026 між ТОВ ФК «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір № 26/01/26, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі і за кредитним договором з ОСОБА_1 , що підтверджується реєстром прав вимоги (а.с. 21-34).

Як вбачається з Реєстру боржників № 1 до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги за кредитним договором № 6754441 від 15.09.2025, боржник ОСОБА_1 , сума заборгованості 30 479 грн 36 коп, яка складається з заборгованості по тілу кредита 7 550 грн., заборгованість за відсотками 6 526 грн 28.

Згідно з платіжною інструкцією від 30.01.2026 ТОВ «ФК «ЄАПБ» здійснило оплату ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» за відступлення прав вимоги (а.с. 27).

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема і в наслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача, а ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» втратило такі права.

Отже, враховуючи ту обставину, що в порушення умов договору № 6754441 від 15.09.2025 взяті на себе зобов`язання відповідач ОСОБА_1 не виконав, реальна заборгованість за яким становить 8 852 грн 38 коп., суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповіднодо ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог (29,04 %), що становить 773 грн 16 коп..

Що стосується клопотання відповідача ОСОБА_2 стосовно розстрочення виконання рішення суду у зв`язку з його скрутним становищем, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Виконання рішення суду є невід`ємною частиною права на справедливий суд. Правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення у правах. Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси громадян і є завершальною стадією судового провадження, без належного виконання судових рішень правосуддя втрачає сенс. Право на виконання судового рішення є невід`ємною складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Право сторони звернутися із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду передбачене також статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).

Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Підставою для застосування ст. 435 ЦПК України є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Разом з тим, відповідач ОСОБА_1 на підтвердження виняткових обставин, зокрема на які він посилається складне матеріальне становище, не подав до суду відповідних підтверджуючих документів такого скрутного матеріального становища.

Отже враховуючи положення процесуального законодавства, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання відповідача про розстрочення виконаня рішення суду.

На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 352 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задовольнити частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів " до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути із ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 , військовослужбовця) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, IBAN НОМЕР_5 у АТ «ТАСкомбанк») заборгованість за кредитним договором № 6754441 від 15.09.2025 яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 7 550 грн., комісії за видачу кредиту в сумі 1 302 грн. 38 коп., а всього 8 852 (вісім тисяч вісімсот п`ятдесят дві) грн 38 коп. та витрати по сплаті судового збору, пропорційно задоволеним позовним вимогам, в сумі 773 (сімсот сімдесят три) 16 коп.

В задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про розстрочення виконання рішення суду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуюча Л.Є. Петренко