Рішення № 137666202, 18.06.2026, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/9722/25

Провадження № 2/524/743/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі головуючого судді Андрієць Д.Д., за участю секретаря Булаєнко С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в місті Кременчуці цивільну справу за позовом Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_1 , третя особа - КП «Квартирне управління», про визнання відповідача таким, що втратив право користування № 1 секції № 12 в будинку АДРЕСА_1 , ухвалив таке рішення.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

Свої вимоги позивач мотивував тим, що Житлове приміщення, а саме кімната АДРЕСА_2 перебуває у комунальній власності зі статусом фонду житла соціального призначення (соціальний гуртожиток), відповідно до рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області «Про впорядкування статусу житлових будинків, формування та використання фондів житла соціального призначення та для тимчасового проживання громадян у м. Кременчуці» № 223 від 19.03.2010.

Згідно із листом Автозаводської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області № 8897/01-27 від 24.07.2025, у вищезазначеній кімнаті гуртожитку зареєстрований ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

Відповідач за зареєстрованим місцем проживання не проживає.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач відзив, заяв чи клопотань до суду не надіслав.

ПОЯСНЕННЯ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ

КП «Квартирне управління» позов підтримало та просило його задовольнити.

ПРОЦЕСАЛЬНІ ДІЇ ПО СПРАВІ

23.09.2025 судом закрито підготовче провадження.

13.11.2025, 16.01.2026 судом постановлена ухвала про витребування доказів.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом встановлено, що відповідно до рішення виконавчого Кременчуцької міської ради народних депутатів Полтавської області від 19.03.2010 № 223 будинок АДРЕСА_1 відноситься до фонду житла соціального призначення.

Відповідач зареєстрований в кімнаті АДРЕСА_2 . Вказані обставини підтверджуються даними з Єдиного державного демографічного реєстру.

НОРМИ ПРАВА

Частиною 1 ст. 29 Цивільного кодексу України(далі ЦК України) встановлено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Статтею 310 ЦК України визначено, що фізична особа має право на місце проживання, на вільний вибір місця проживання та його зміну, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом. Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї понад шість місяців у випадках: 1) призову на строкову військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу, а також призову офіцерів із запасу на військову службу на строк до трьох років - протягом усього періоду проходження зазначеної військової служби; призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період - протягом усього періоду проходження військової служби, а якщо під час її проходження вони отримали поранення, інше ушкодження здоров`я та перебувають на лікуванні в закладах охорони здоров`я або потрапили в полон чи визнані безвісно відсутніми - на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у відповідних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України після звільнення з військової служби після закінчення ними лікування в закладах охорони здоров`я, незалежно від строку лікування, повернення з полону, скасування рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою чи ухвалення судом рішення про оголошення особи померлою; 2) тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв`язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання; 3) влаштування дитини (дітей) на виховання до родичів, опікуна чи піклувальника, у прийомну сім`ю, дитячий будинок сімейного типу, заклад для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - протягом усього часу їх перебування у родичів, опікуна чи піклувальника, прийомній сім`ї, дитячому будинку сімейного типу, закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Якщо з будинку, квартири (їх частини) вибула дитина (діти) і членів її (їх) сім`ї не залишилося, це житло може бути надано за договором оренди іншому громадянину до закінчення строку перебування дитини (дітей) у дитячому закладі або до досягнення нею (ними) повноліття і повернення від родичів, опікуна чи піклувальника, в окремих випадках - до закінчення навчання в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності, у тому числі для громадян, які потребують соціальної допомоги та соціальної реабілітації, а також в професійно-технічних чи вищих навчальних закладах або до закінчення строку служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях; 4) виїзду у зв`язку з виконанням обов`язків опікуна чи піклувальника, наданням батькам-вихователям житлового будинку або багатокімнатної квартири для створення дитячого будинку сімейного типу - протягом усього часу виконання таких обов`язків; 5) влаштування непрацездатних осіб, у тому числі дітей з інвалідністю, у будинку-інтернаті та іншій установі соціальної допомоги - протягом усього часу перебування в них; 6) виїзду для лікування в лікувально-профілактичному закладі - протягом усього часу перебування в ньому; 7) взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк чи довічне позбавлення волі - протягом усього часу перебування під вартою або відбування покарання, якщо в цьому будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім`ї. Якщо в будинку, квартирі (їх частині) не залишилися проживати інші члени сім`ї наймача, це житло може бути надано за договором оренди (найму) у встановленому законом порядку іншому громадянину до звільнення таких осіб з-під варти або до відбуття ними покарання. У випадках, передбачених пунктами 1-7 цієї статті, право користування жилим приміщенням зберігається за відсутнім протягом шести місяців з дня закінчення строку, зазначеного у відповідному пункті. Відповідно до законодавства України може бути встановлено й інші умови і випадки збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами на більш тривалий строк.

Згідно до положень ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

ОЦІНКА СУДУ

У разі тимчасової відсутності наймача чи членів його сім`ї жилого приміщення в гуртожитку більше шести місяців, останні можуть бути визнані таким, що втратив право користування жилим приміщенням .

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 червня 2022 року по справі № 161/20415/19(провадження № 61-14025св21) вказав, що: «підставою для визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, може слугувати лише свідома поведінка особи, яка свідчить про втрату нею інтересу до такого жилого приміщення.»

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем призваним на військову службу під час мобілізації в особливий період(а.с.64). Крім того, в період із 09.01.2024 до 04.07.2025 ОСОБА_1 мав статус особи зниклої безвісти за особливих обставин.

Вказані докази, на думку суду, свідчать, що тимчасова відсутність відповідача за зареєстрованим місцем проживання викликана об`єктивними обставинами. В свою чергу, доказів, які б свідчили про втрату відповідачем інтересу до житлового приміщення матеріали справи не містять.

З цих підстав, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ст.141 ЦПК України понесені позивачем витрати, суд покладає на позивача.

Керуючись ст. 10, 12, 81, 141, 258, 259, 263 265, 280-284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позову Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Судові витрати покласти на позивача.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення..

Суддя Діна АНДРІЄЦЬ